Анотація до роботи:

Дикуха І.С. Роль екстракардіальних чинників у розвитку порушень серцевого ритму та їх медикаментозна корекція у хворих на ішемічну хворобу серця з початковим коронарним атеросклерозом. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
за спеціальністю 14.01.11 — кардіологія. Національний медичний університет
імені О.О. Богомольця, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі патогенезу порушень серцевого ритму
у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з початковим коронарним атеросклерозом. На підставі вивчення вегетативного тонусу, вегетативної забезпеченості, обміну фосфоліпідів та вищих жирних кислот клітинних мембран міокарда й еритроцитів у хворих на ІХС встановлений зв’язок порушень серцевого ритму як з кардіальними (ішемія міокарда), так і з екстракардіальними (розлади вегетативної регуляції та порушення ліпідного обміну) чинниками.

Показано, що порушення серцевого ритму у хворих на ІХС з початковим коронарним атеросклерозом не залежать від локалізації односудинного ураження, але частота та тяжкість аритмій закономірно зростають із збільшенням кількості уражених коронарних магістралей. Встановлено глибокі розлади b-окислення вищих жирних кислот у мітохондріях кардіоміоцитів. Виявлено кореляційні зв’язки між окремими порушеннями серцевого ритму і зсувами
у жирнокислотному спектрі мембран міокардіоцитів та еритроцитів. Перевірена доцільність лікування ІХС на стадії початкового коронарного атеросклерозу
b-адреноблокаторами. Доведено, що у таких хворих більш ефективним
є комбінований ₁,b_1,2-адреноблокатор карведілол.

На підставі вивчення вегетативного тонусу, вегетативної забезпеченості, обміну фосфоліпідів і вищих жирних кислот клітинних мембран міокарда
й еритроцитів у хворих на ішемічну хворобу серця з початковим коронарним атеросклерозом встановлено зв’язок порушень серцевого ритму з кардіальними (ішемія міокарда) та з екстракардіальними (розлади вегетативної регуляції
та порушення ліпідного обміну) чинниками, обґрунтовано доцільність призначення комбінованого ₁,_1,2-адреноблокатора карведілолу хворим
цієї категорії.

1. Порушення серцевого ритму у хворих на ІХС з початковим коронарним атеросклерозом виникають у 55,8% випадків, причому у 9,3% з них спостерігається надшлуночкова екстрасистолія, у 7% — шлуночкова екстрасистолія, а у 83,7% — поєднання цих аритмій. Порушення серцевого ритму у хворих на ІХС з початковим коронарним атерсоклерозом не залежать від локалізації односудинного ураження, але частота та тяжкість аритмій закономірно зростають зі збільшенням кількості уражених коронарних артерій.

2. У хворих на ІХС з початковим коронарним атеросклерозом збільшення кількості шлуночкових екстрасистол відбувається за 10–15 хвилин до початку епізоду ішемії міокарда та супроводжується активацією обох відділів вегетативної нервової системи з переважанням симпатичних впливів.
   Другий пік шлуночкової екстрасистолічної активності спостерігається через
   20–30 хвилин після закінчення ішемічного епізоду, супроводжується пригніченням вегетативних впливів та може бути пов’язаний з реперфузійними процесами в ішемізованих ділянках міокарда.

3. Більшість хворих на ІХС з початковим коронарним атеросклерозом (62,8%),
   у яких спостерігаються аритмії, страждають на вегетативну дисфункцію. Найбільш часто зустрічаються симптоми підвищеної чутливості до жари
   або духоти (72,1%), розлади нічного сну (79,1%), швидка втомлюваність
   і лабільність настрою (62,7%). У них спостерігається посилення тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на фоні активації симпатичних впливів, що, з одного боку, призводить до значного (в 10 разів) збільшення HFp, помірного підвищення RMSSD та pNN50, з іншого —
   до зростання LFp (у 2,3 раза). 63,2% таких хворих мають симпатикотонію, 26,3% — парасимпатикотонію. Надлишкова вегетативна забезпеченість (підвищення кліноортостатичного індексу лабільності) пов’язана у них
   із частотою шлуночкової екстрасистолії (r=0,65; р=0,01).

4. Вивчення біоптатів міокарда показало, що добова кількість шлуночкових екстрасистол у хворих на ІХС з вираженим коронарним атеросклерозом тісно пов’язана з такими порушеннями в фосфоліпідному складі мембран міокардіоцитів, як накопичення вільного холестерину (r=0,49; р=0,04), лізофосфатидилхоліну (r=0,93; р=0,001) та лізофосфатидилетаноламіну (r=0,93; р<0,001), а також зі змінами жирнокислотної компоненти мембранних фосфоліпідів, що проявляється накопиченням пальмітолеїнової кислоти (r=0,93; р=0,001); а добова кількість надшлуночкових екстрасистол у цих хворих пов’язана з накопиченням у міокарді неестерифікованої в фосфоліпіди докозапентаєнової кислоти (r=0,97; p<0,001).

5. Добова кількість шлуночкових екстрасистол у хворих на ІХС з початковим коронарним атеросклерозом пов’язана з накопиченням в мембранах еритроцитів пальмітинової (r=0,62; р=0,05) та ейкозатриєнової кислот (r=0,77; р=0,01), а добова кількість надшлуночкових екстрасистол — зі зменшенням
   в мембранах еритроцитів вмісту олеїнової кислоти (r=-0,49; p=0,05).

6. Комбінований ₁,_1,2-адреноблокатор карведілол у хворих на ІХС з початковим коронарним атеросклерозом та порушеннями серцевого ритму зменшує загальну кількість екстрасистол у 2,4 раза. Кількість шлуночкових екстрасистол зменшується в 2,2 раза, а кількість надшлуночкових — в 2,8 раза. Антиаритмічний ефект карведілолу у цих хворих пов’язаний як з його протиішемічною активністю (добова тривалість ішемії міокарда зменшується
   в 2,8 раза), так і зі зменшенням вмісту в мембранах еритроцитів проаритмогенної ейкозатриєнової кислоти (на 81,8%), посиленням парасимпатичних впливів та зменшенням стресорної активації вегетативної регуляції.

Публікації автора:

1. Лизогуб В.Г., Руденко А.В., Дикуха І.С. Особливості ектопічних порушень серцевого ритму у хворих на ІХС з початковим коронарним атеросклерозом // Серцево-судинна хірургія. Вип. 10. — К., 2002. — С. 184–186. (Автор самостійно провів відбір, обстеження хворих за допомогою ЕКГ, ХМ ЕКГ, ВЕМ, біохімічне дослідження сироваткових ліпідів, проаналізував результати СКГ, провів статистичний аналіз та разом із співавторами узагальнив результати, підготував статтю до друку).

2. Лизогуб В.Г., Гула Н.М., Хоменко Ж.А., Коцюруба А.В., Буханевич О.М., Косякова Г.В., Дикуха І.С. Дисфункція ендотелію у хворих на гіпертонічну
хворобу із супутнім ожирінням // Лікар. справа. — 2003. — №1. —
С. 30–33. (Автор разом із співавторами проводив набір хворих, брав участь
у біохімічних дослідженнях, аналізував данні, готував статтю до друку).

3. Лизогуб В.Г., Романенко М.С., Дыкуха И.С. Состояние функции внешнего дыхания у больных пожилого возраста ишемической болезнью сердца
с мерцательной аритмией // Проблемы старения и долголетия. — 2003. —
Т. 12, №1. — С. 64–70. (Автор самостійно проводив відбір, обстеження хворих за допомогою ХМ ЕКГ, спірометрії, аналізував результати, готував статтю до друку).

4. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Чумак А.А., Дикуха І.С. Динаміка імунологічних показників у хворих на ІХС під впливом курсового лікування доксазозіном // Лікар. справа. — 2003. — №5–6. — С. 85–89. (Автор проводив відбір, обстеження хворих за допомогою ХМ ЕКГ, ВЕМ, забір біологічного матеріалу для проведення імунологічних досліджень, аналіз результатів лікування хворих, готував статтю
до друку).

5. Лизогуб В.Г., Дикуха І.С., Брюзгіна Т.С., Юрженко Н.М. Зв’язок порушень серцевого ритму з деякими зсувами в обміні фосфоліпідів і вищих жирних кислот мембран еритроцитів при ІХС з початковим коронарним атеросклерозом
і патогенетичний вплив лікування карведілолом // Ліки України. — 2006. — №103. — С. 58–62. (Автор проводив відбір, обстеження хворих за допомогою ХМ ЕКГ, забір біологічного матеріалу для проведення біохімічних досліджень, аналіз результатів лікування хворих, готував статтю до друку).

6. Савченко О.В., Дикуха І.С. Патент №47936 А, МПК А67В5/02, Україна, Спосіб діагностики вазоспастичної форми ішемічної хвороби серця, заявл. 16.11.2001 №2001117835, заявник Національний медичний університет
імені О.О. Богомольця, опубл. 15.07.2002, Офіційний бюлетень “Промислова власність”, бюл. №7. (Автором самостійно проведено патентний пошук, відбір
та обстеження хворих, аналіз результатів, разом із співавтором запропоновано новий спосіб діагностики ІХС, самостійно підготовлено матеріали до подання
у патентний відділ НМУ).

7. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Дикуха І.С. Патент №48784 А, МПК А67В5/02, Україна, Спосіб діагностики кардіального синдрому Х, заявл. 07.12.2001 №2001128442, заявник Національний медичний університет імені
О.О. Богомольця, опубл. 15.08.2002, Офіційний бюлетень “Промислова власність”, бюл. №8. (Автором самостійно проведено патентний пошук, відбір хворих та обстеження хворих, аналіз результатів, разом із співавторами запропоновано новий спосіб діагностики, підготовлено матеріали до подання у патентний відділ НМУ).

8. Лизогуб В.Г., Хоменко Ж.А., Дикуха І.С. Патент №53323 А, МПК А67В10/00, Україна, Спосіб лікування гіпертонічної хвороби у хворих на ішемічну хворобу серця з супутнім аліментарним ожирінням, заявл. 25.04.2002 №2002043456, заявник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, опубл. 15.01.2003, бюл. №1. (Автором разом із співавторами проводив патентний пошук, відбір хворих, обстеження за допомогою ХМ артеріального тиску
і ехокардіогорафії, брав участь у аналізі результатів та підготовці матеріалів
до подання у патентний відділ НМУ).

9. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Дикуха І.С. Патент №60141 А, МПК А67В5/02, Україна, Спосіб діагностики вазоспастичної форми ішемічної хвороби серця, заявл. 07.02.2003 №2003021102, заявник Національний медичний університет
імені О.О. Богомольця, опубл. 15.09.2003, Офіційний бюлетень “Промислова власність”, бюл. №9. (Автором самостійно проведено патентний пошук, відбір
та обстеження хворих, аналіз результатів, разом із співавторами запропоновано новий спосіб діагностики ІХС, самостійно підготовлено матеріали до подання
у патентний відділ НМУ).

10. Лизогуб В.Г., Дикуха І.С. Патент №12250, МПК В62D 55/08, A61B 5/0402, Україна, Спосіб превентивного лікування нападів ішемії міокарда у хворих
на ішемічну хворобу серця, заявл. 18.10.2005 №200509781, заявник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, опубл. 16.01.2006, Офіційний бюлетень “Промислова власність”, бюл. №1. (Автором самостійно проведено патентний пошук, відбір та обстеження хворих, аналіз результатів, разом
із співавтором запропоновано новий спосіб лікування ІХС, самостійно підготовлено матеріали до подання у патентний відділ НМУ).

11. Дикуха І.С. Антиаритмічна ефективність дилтіазему у хворих різних вікових груп з початковими формами атеросклерозу коронарних судин // ІІІ Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В. Фролькіса: Тези доп. — К., 2002. — С. 47–48 (Автор cамостійно провів відбір та обстеження хворих за допомогою ЕКГ, ХМ ЕКГ, ВЕМ, біохімічне дослідження сироваткових ліпідів, проаналізував результати лікування, підготував тези до друку).

12. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Дикуха І.С. Застосування бета-адреноблокаторів (БАБ) для діагностики вазоспастичної форми (ВФ) ішемічної хвороби серця (ІХС) // ІХ Конгрес Світової Федерації Українських лікарських товариств, 19–22 серпня 2002 р. — Луганськ, 2002. — С. 195. (Автором самостійно проведено відбір хворих, обстеження за допомогою ХМ ЕКГ та ВЕМ, проаналізовано результати СКГ, проведено аналіз результатів лікування, разом із співавторами запропоновано новий спосіб діагностики ІХС, підготовлено тези до друку).

13. Завальська Т.В., Пліскевич Д.А., Дикуха І.С. Ішемія міокарда в умовах сприятливого та несприятливого перебігу нестабільної стенокардії // ІХ Конгрес Світової Федерації Українських лікарських товариств. 19–22 серпня 2002 р. — Луганськ, 2002. — С. 184. (Разом із співавторами автор проводив відбір, обстеження хворих за допомогою ХМ ЕКГ, біохімічне дослідження сироваткових ліпідів, аналізував результати, готував тези до друку).

14. Дикуха І.С., Долинна О.В., Кліменко Н.В. Стан вегетативної регуляції
та ектопічні порушення ритму у хворих на ішемічну хворобу серця з початковим коронарним атеросклерозом із супутньою виразковою хворобою // Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике. Материалы І Междунар. науч. конференции. Киев, 24–25 октября 2002 г. — С. 39–40. (Автор проводив відбір, обстеження хворих за допомогою ЕКГ, ВСР, ХМ ЕКГ, аналізував результати фіброгастродуоденоскопії, провів статистичну обробку результатів, готував тези до друку).

15. Завальська Т.В., Лизогуб В.Г., Іванченко І.А., Дикуха І.С. Динаміка вмісту ліноленової кислоти у ліпідах секрету шкіри у хворих на нестабільну стенокардію // ІV Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка
В.В. Фролькіса: Тези доп. — К., 2003. — С. 88. (Разом із співавторами автор проводив відбір, обстеження хворих за допомогою ХМ ЕКГ, забір матеріалу
для біохімічних досліджень, готував тези до друку).

16. Хоменко Ж.А., Лизогуб В.Г., Брюзгіна Т.С., Дикуха І.С. Діагностичне значення спектра жирних кислот мембран еритроцитів у пацієнтів з ессенціальною гіпертензією, поєднаною з ожирінням, при супутній ішемічній хворобі серця //
ІV Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка
В.В. Фролькіса: Тези доп. — К., 2003. — С. 259–260. (Автор брав участь
у біохімічному дослідженні обміну азоту оксиду, статистичній обробці та аналізі даних, підготовці тез до друку).

17. Савченко О.В., Дикуха І.С. Динаміка показників клітинного імунітету
при лікуванні доксазозіном у хворих на ІХС з вихідним нормальним рівнем холестерину та у хворих із гіперхолестеринемією // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень: Матеріали пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів. — Київ, 2003. — С. 146. (Автор разом
із співавтором проводив відбір, обстеження хворих за допомогою ХМ ЕКГ, ВЕМ, забір біологічного матеріалу для проведення імунологічних досліджень, аналіз результатів лікування хворих, готував тези до друку).

18. Дикуха І.С. Стан обміну вищих жирних кислот у мембранах еритроцитів
у хворих на ІХС, у залежності від вираженості коронарного атеросклерозу // Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес „Ліки та Життя” (Київ,
15–18 лютого 2005 р.): Тези доп. — К., 2005. — С. 39–40. (Автор самостійно провів відбір, обстеження хворих за допомогою ХМ ЕКГ, біохімічне дослідження ліпідів мембран еритроцитів, проаналізував результати, підготував тези до друку).