Ковач Ілона Василівна. Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей. : Дис... д-ра наук: 14.01.22 - 2006.
Анотація до роботи:
Ковач І.В. Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2006.
Дисертація присвячена проблемі експериментального обґрунтування й клінічного застосування розробленого екоадаптивного лікувально-профілактичного комплексу для лікування й профілактики карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту у дітей в різні вікові періоди (7, 12 і 15 років) в умовах підвищеного техногенного навантаження на організм дитини та зниженої резистентності тканин ротової порожнини.
Наведені дані експериментальних досліджень дозволили побудувати математичну модель прогнозування процесів демінералізації твердих тканин і запалення тканин пародонта і за допомогою розрахованих значень різних параметрів визначити найбільш доцільний для прогресування патології період – лютий-квітень. Це дозволило обґрунтувати найбільш раціональний період застосування засобів біопрофілактики.
У дисертації представлені дані динаміки деяких біохімічних показників у гомогенатах ясен і ротової рідини експериментальних тварин при безпосередній дії на них патогенних факторів. В експерименті встановлено, що експериментальний раціон, позбавлений фітоадаптогенів, сприяє розвитку початкових явищ демінералізації твердих тканин і не впливає на резорбцію альвеолярного відростка щелеп щурів. Введення щурам з фітоадаптогенною недостатністю солей важких металів й органічних екотоксикантів викликає розвиток карієсу зубів і запалення тканин пародонта.
Проведені клінічні дослідження у дітей різного віку, які підтверджуються біохімічними показниками ротової рідини, імунологічними показниками загальної й місцевої резистентності, біофізичними, оптичними, бактеріологічними дослідженнями, свідчать про те, що застосування розроблених екоадаптивних комплексів сприяє стійкому пролонгованому лікувально-профілактичному ефекту у дітей 7, 12 і 15 років в умовах дії екотоксикантів неорганічної й органічної природи на тлі недостатності аліментарних фітоадаптогенів.
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає у визначенні ролі екотоксикантів в умовах недостатності аліментарних поліфенолів у розвитку демінералізації твердих тканин зубів і запального процесу в тканинах пародонта і розробці програми первинної стоматологічної профілактики у дітей промислового регіону.
1. Уперше встановлено, що в умовах підвищеного техногенного навантаження змінюється структура стоматологічних захворювань дитячого населення – збільшується кількість випадків сполученої патології (карієс зубів + ХКГ) при зниженні захворюваності тільки карієсом зубів. Виявлена стійка тенденція до зниження поширеності карієсу зубів в 12- і 15-річних дітей, а у 7-річних цей показник збільшився в 2,8 рази при зростанні інтенсивності карієсу в 3,6 рази.
2. Розроблена математична модель дозволяє оцінити стан твердих тканин як інтактних зубів, так і на різних рівнях їх демінералізації, а також стан тканин інтактного пародонта та при його запаленні. Математична побудова девіатора збудження моделює процеси демінералізації емалі зуба й запалення тканин пародонта як багатофакторну функцію від менш слабкої (i) до більш сильної (i+1) відповідно до тимчасового інтервалу, що дозволяє прогнозувати початкові відхилення базових параметрів від до кінцевих значень , які призводять до виникнення патологічних процесів у порожнині рота за допомогою узагальнюючих їх математичних формул.
3. Сукупність розрахованих параметрів визначає найбільш значимий для прогресування стоматологічної патології період (лютий-квітень) різкого зниження резистентності тканин зуба і пародонта. Встановлена закономірність дає підстави для визначення оптимальних строків застосування засобів фармакопрофілактики патологічних процесів у порожнині рота в зазначений період.
4. Експериментальний раціон, позбавлений аліментарних фітоадаптогенів, викликає демінералізацію твердих тканин зубів, яка завершується розвитком карієсу (кількість каріозних зубів 3,80±0,49, кількість порожнин у зубах 4,50±0,50) і не впливає на резорбцію альвеолярного відростка щелеп експериментальних тварин. Механізм розвитку карієсу зубів пов'язаний з порушенням активності фосфатаз (КФ і ЩФ) у пульпі зубів щурів.
5. Введення експериментальним тваринам з поліфенольною недостатністю комплексу екотоксикантів викликає порушення метаболізму в порожнині рота, про що свідчать зниження на 38,7% кальцій-фосфорного коефіцієнту (Са/Р) в стегневій кістці і на 4,3% в сироватці крові та підвищення в ній в 1,6 рази ЗПА в порівнянні з інтактною групою (3,83±0,21 нкат/л), що призводить не тільки до розвитку карієсу зубів, але й атрофії альвеолярного відростка: через 1 місяць кількість каріозних зубів склала 7,42±0,81, кількість порожнин у зубах – 11,20± 0,94, ступінь атрофії альвеолярного відростка – 31,20±0,60%; через 2 місяці – 8,30±0,94; 15,21±1,02; 34,70±1,10% відповідно.
6. Розроблений ЛПК, що включає препарати: центрум, яблучний пектин у клітковині, пантокрин, біфіформ і лактовіт форте, має високі адаптогенні, карієспротекторні та пародонтопротекторні властивості при постійному надходженні екотоксикантів в умовах експерименту, що підтверджується зниженням кількості каріозних зубів на 38,55%, кількості порожнин у зубах – на 49,57% і ступеня атрофії альвеолярного відростка – на 16,03%.
7. Застосування розробленого ЛПК у дітей 7, 12 і 15 років, які мешкають в умовах підвищеного техногенного навантаження, дозволило знизити захворюваність на карієс зубів і ХКГ, що підтверджується позитивним карієспрофілактичним (53% в 7-річних і 38% в 12-річних дітей) і протизапальним ефектом, про що свідчать показники приросту інтенсивності ураження ХКГ за 2 роки, де цей показник в 7-річних дітей у групах спостереження склав 0,06 бал., а у групі порівняння – 1,26 бал.; в 12-річних – 0,05 бал. і 0,53 бал.; в 15-річних – 0,01 бал. і 0,61 бал. відповідно. Найбільша ефективність ЛПК встановлена у дітей 7 років, а більш стабільною й тривалою вона була у дітей 12 і 15 років.
8. Встановлено, що у результаті проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей 7, 12 і 15 років із сполученою патологією підвищується насичення ротової рідини іонами кальцію в 2 рази і фосфатів – в 1,8 рази, знижується в ній в 2 рази активность уреази і еластази, що забезпечує оптимальні умови для вторинної мінералізації емалі зубів й обмінних процесів у тканинах пародонта. Показники ПОЛ і антиоксидантного захисту в ротовій рідині в цих дітей через 2 роки були наступними: у 7-річних вміст МДА зменшився з 8,65±0,73 нмоль/л до 6,29±0,72 нмоль/л, у 12-річних – з 10,2±1,08 до 6,81±0,7 нмоль/л і в 15-річних – з 11,6±1,09 нмоль/л до 8,74±1,06 нмоль/л. Активність антиоксидантного ферменту СОД значно зросла: у 7-річних – з 0,61±0,08 мккат/л до 1,3±0,15 мккат/л, у 12-річних – з 0,65±0,08 мккат/л до 1,16±0,13 мккат/л, у 15-річних – з 0,46±0,05 мккат/л до 0,93±0,08 мккат/л.
9. Показано, що в промисловому регіоні екотоксиканти пригнічують основні ланки клітинного й гуморального імунітету в дітей різних вікових груп, про що свідчать зниження кількості CD4- і CD8-лімфоцитів: у 7-річних на 42,7% і 26,8% ; у 12-річних – 42,9% і 25,9%; у 15-річних – 43,8% і 23,4% та зниження в ротовій рідині рівня sIgA у дітей 7 років на 37,2 %, 12 років – на 38,7% і 15 років – на 35,6%. Розроблений ЛПК нормалізує ці порушення, підвищуючи показники рівня sIgA, IgG та IgM у 7-річних дітей в 1,4 рази, у 12- і 15- річних – у 1,3 рази та імунорегуляторний індекс (CD4/CD8) в 1,2 рази у всіх трьох вікових групах, що свідчить про його імунокорегуючі властивості й доцільність застосування з метою профілактики карієсу зубів, ХКГ та їх сполучення.
Публікації автора:
Ковач І.В. Процеси мінералізації в зубах щурів під впливом токсичних факторів // Медичні перспективи. – 2005. - № 1. – С. 32-35.
Ковач И.В. Состояние антиоксидантной системы при воспалении десен крыс под действием токсических факторов // Современная стоматология. – 2005. - № 2. – С. 156-159.
Ковач И.В. Динамика изменений иммунологической реактивности у подростков, страдающих кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом // Современная стоматология. – 2005. - № 3. – С. 85-89.
Ковач І.В., Дичко Є.Н., Дєньга О.В., Дєньга Е.М. Оцінка ступеня мінералізації твердих тканин зубів та запальних процесів у тканинах пародонта під дією лікувально-профілактичного комплексу у дітей методом спектроколориметрії // Медичні перспективи. – 2006. – Т. XI, № 1. – С. 91-98. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.
Ковач И.В. Развитие экспериментального кариеса зубов под действием ксенобиотиков // Современная стоматология. – 2005. - № 1. – С. 148-151.
Ковач И.В. Воздействие комплексной биостимулирующей терапии на иммунологическую реактивность у подростков, страдающих хроническим катаральным гингивитом и сочетанной патологией (кариес и гингивит) // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 6. – С. 45-50.
Ковач И.В. Динамика изменений состояния твердых тканей зубов и пародонта под влиянием лечебно-профилактического комплекса // Український стоматологічний альманах. – 2006. - № 1. – С. 56-63.
Ковач И.В. Результаты коррекции развития экспериментального кариеса зубов, вызванного воздействием ксенобиотиков // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 2. – С. 9-12.
Ковач И.В. Биохимические показатели сыворотки крови крыс при экспериментальном гингивите и кариесе, вызванных токсическими факторами // Вісник стоматології. – 2005. - № 2. – С. 11-14.
Ковач И.В. Динамика изменений иммунологической реактивности у детей 7 лет с основными стоматологическими заболеваниями // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 4. – С. 37-42.
Ковач І.В. Стан неспецифічної резистентності в порожнині роту у дітей з хронічним катаральним гінгівітом // Медичні перспективи. – 2005. - № 4. – С. 98-102.
Ковач И.В. Динамика изменений отдельных показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом под влиянием профилактической коррекции // Вісник стоматології. – 2005. – № 4. – С. 65-70.
Ковач И.В. Биоритмы функциональной изменчивости эмали зубов, тканей пародонта и обоснование кратности проведения лечебно-профилактических мероприятий // Современная стоматология. – 2006. - № 1. – С. 92-94.
Дычко Е.Н., Ковач И.В. Математическая модель развития деминерализации твердых тканей зубов у детей // Вісник стоматології. – 2005. - № 1. –С.68-71.Участь здобувача в розробці математичної моделі, написанні статті.
Ковач И.В., Дычко Е.Н., Дегтяренко Т.В., Вербицкая А.В. Иммунологическая реактивность у детей 12-летнего возраста с кариесом зубов под влиянием комплесной биостимулирующей терапии // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 5. – С. 42-46. Дисертантом запропонована нова методика лікування, проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.
Ковач И.В., Дычко Е.Н., Макаренко О.В., Деньга О.В. Динамика изменений биохимических показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов // Современная стоматология. – 2005. - № 4. – С. 68-72. Автором проведено аналіз результатів та написання статті.
Ковач І.В., Дичко Є.Н., Макаренко О.А., Дєньга О.В., Книш А.В. Динаміка змін біохімічних показників ротової рідини у дітей з хронічним катаральним гінгівітом // Медичні перспективи. – 2005. - № 3. – С. 109-114. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті.
Ковач И.В., Дычко Е.Н., Деньга О.В., Макаренко О.А., Кныш А.В., Благинина Ю.Г. Динамика изменений биохимических показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом под влиянием лечебно-профилактических мероприятий // Український стоматологічний альманах – 2006. – № 2. – С. 54-59. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті.
Ковач И.В., Дычко Е.Н., Макаренко О.А., Деньга О.В. Динамика изменений уровня уреазы ротовой жидкости у детей, страдающих кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом под действием лечебно-профилактического комплекса // Вісник стоматології. – 2005. – Спец. вип. № 2 (50). – С. 69-71. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті.
Дичко Є.Н., Ковач І.В., Демішева Т.І., Корепанов О.Г., Левкович В.І., Латишева Н.М., Святецький Ю.М., Хомякова О.М., Бикова Н.М., Кучеренко О.М., Щербина І.М. Особливості первинної стоматологічної профілактики в умовах промислового Придніпров’я // Український стоматологічний альманах. – 2002. - № 2. – С. 12-14. Участь автора в епідеміологічному обстеженні дітей, аналізі результатів, написанні статті.
Ковач И.В. Состояние неспецифической резистентности в полости рта у детей с кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом // Стоматологический журнал. Минск. – 2006. - № 1. – С. 61-65.
Деклараційний патент на корисну модель № 6666, Україна, МПК 7 А61К7/16, 35/00. Спосіб профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту /Ковач І.В., Дичко Є.Н., Алексєєнко А.В. - №20041008728; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. – Бюл. № 5.
Деклараційний патент на корисну модель № 6667, Україна, МПК 7 А61К7/16, А61К35/00. Спосіб профілактики та лікування карієсу зубів, сполученого з хронічним катаральним гінгівітом /Ковач І.В., Вербицька А.В., Дичко Є.Н., Алексєєнко А.В. - №20041008729; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. – Бюл. № 5.
Деклараційний патент на корисну модель № 6668, Україна, МПК 7 А61К7/16, А61К35/00. Спосіб профілактики та лікування карієсу зубів /Ковач І.В., Вербицька А.В., Дичко Є.Н., Щербина І.М. - №20041008730; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. – Бюл. № 5.