Аналіз наукової літератури з проблеми архетипної символіки (це переважно праці зарубіжних вчених), а також результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що поставлена в роботі проблема залишається недостатньо дослідженою, особливо в контексті підготовки психологів-практиків. 1. Архетипна символіка виражається в міфах, казках та психомалюнках і водночас формується під їхнім впливом. Символічна репрезентація у міфах різних народів певною мірою відрізняється, що зумовлено культурологічними факторами та розвитком історичних процесів. Зміст несвідомого піддається символізації, тому психологам-практикам необхідно вміти адекватно інтерпретувати символи, виходячи із знання функційних особливостей несвідомого та архетипну символіку, яка об’єктивує той зміст, що є витісненим та виражає інтимні почуття суб’єкта до близьких йому людей. Архетипні символи мають важливе значення у символічному маскуванні несвідомого змісту психіки за рахунок дії різних механізмів символізації (зміщення, згущення, натяку, маскування кількістю, гіперболізації, мінімізації, локалізації). 2. Результати дослідження показали, що одним із наслідків впливу батьків на суб’єкта є формування особистісної проблеми, яка не усвідомлюється ним, породжує дисгармонію стосунків з оточуючими. Едіпів комплекс характеризується наявністю амбівалентних почуттів суб’єкта, які проявляються в символіці міфів, казок та психомалюнків. Суб’єкт по відношенню до батьків несе в собі амбівалентні почуття і, разом з тим, ідентифікується з ними. Наслідком Едіпової залежності є відчуття меншовартості, мегаломанія, агресія, конкуренція, ревнощі, страх, тривожність і т.ін., що призводить до виникнення конфліктних стосунків з оточуючими. Така активність зумовлюється дією психологічних захистів, які породжують відступи від реальності відповідно до цінностей “Ідеалізованого Я”. 3. У формуванні несвідомої сфери психіки суб’єкта особливого значення набувають його стосунки з матір’ю. Результати дослідження підтверджують, що архетип матері не лише формується під впливом взаємодії з близькими, а зумовлений сферою колективного несвідомого, доказом чого є символіка міфів, казок та психомалюнків. 4. Результати дослідження засвідчують повторення, спільність архетипних символів міфів, казок, малюнків, пов’язаних із вираженням інтимних почуттів. Головним чинником створення міфів та казок є особистісна проблема суб’єкта, формування якої детермінується глибиннопсихологічними цінностями. Міфи відображають як індивідуальний розвиток окремої особи, детермінований взаємовідносинами з близькими людьми, так і колективний досвід. Дослідження дозволяє констатувати наявність спільних мотивів для міфів, казок та малюнків, зокрема, мотив повернення в утробу з метою повторного народження від одного з батьків чи самонародження, мотив народження без втручання батька (сонячні міфи) тощо. 5. Зміст архетипної символіки розкривається шляхом інтерпретації психолога, яка допомагає виявити сутність особистісної проблеми суб’єкта, що дозволяє перевести її з імпліцитного рівня на експліцитний. Крім того, вона сприяє виявленню змісту логіки несвідомого. 6. Груповий процес глибиннопсихологічної роботи дозволив встановити зв’язок між такими наслідками дитячих переживань, як страх та агресія, що мають індивідуальний вияв у кожної особи. Агресія є формою захисту від страху, його архаїчною формою, постає і джерелом інтрапсихічного конфлікту, і його наслідком. Усвідомлюючи в процесі роботи витоки таких деструкцій психіки, як страх та агресія, суб’єкт послаблює дію їхніх механізмів, що оптимізує стосунки з оточуючими. 7. Аналіз емпіричного матеріалу дозволяє стверджувати, що архетипна символіка сприяє об’єктивуванню внутрішніх суперечностей, які пов’язані з витісненням інтимних почуттів суб’єкта до близьких людей. Застосування методу активного соціально-психологічного навчання сприяє виявленню та усвідомленню суб’єктом внутрішніх деструкцій психіки з метою нівелювання особистісної проблеми та порушення взаємин з близькими та оточуючими людьми, забезпечує цілісне пізнання психіки в її свідомих і несвідомих проявах. 8. Аналіз казок у процесі АСПН суттєво відрізняється від класичних форм роботи з казкою. Поширеним, у межах даного методу, є методика створення “Казки власного життя”, що відбувається відповідно до принципів спонтанності, добровільності тощо. Психоаналіз змісту казок сприяє гармонізації психіки суб’єкта шляхом розв’язання внутрішніх суперечностей психіки. 9. Методика психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків завдяки репрезентації змісту несвідомого в символах та їх психоаналізу дозволяє цілісно об’єктивувати зміст несвідомого в його системних характеристиках. Архетипна символіка наповнюється індивідуальним змістом несвідомого, шляхом актуалізації дитячих переживань в образах малюнків та діалогу з їх автором, що сприяє налагодженню зв’язку між його свідомою та несвідомою сферами. Перспективи даного дисертаційного дослідження ми вбачаємо у подальшому виявленні спільних характеристик архетипної символіки міфів, казок та малюнків у вираженні інтимних почуттів суб’єкта, у пізнанні їх відмінностей, а також у дослідженні шляхів гармонізації несвідомої сфери зі свідомою. |
