Анотація до роботи:

Іванова М.Ф. Роль антифосфоліпідних антитіл у розвитку цереброваскулярної патології у осіб молодого віку. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15.-нервові хвороби. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2003.

Дисертація дозволила розширити уявлення про патогенез у хворих молодого віку цереброваскулярної патології, визначити роль антифосфоліпідних антитіл в її розвитку, виявити ранні клінічні і лабораторні особливості цереброваскулярних порушень, зумовлених антифосфоліпідним синдромом. Наявність клінічних ознак антифосфоліпідного синдрому у 50 хворих молодого віку з цереброваскулярною патологією, виявлені антифосфоліпідні антитіла в серопозитивній групі і зміни в клітинному і гуморальному імунітеті в серонегативній групі свідчать про поточне, імуноопосередковане захворювання; відсутність інших етіологічних причин цереброваскулярних порушень на підставі ретельного обстеження; ефективність проведеної специфічної терапії дозволили зробити висновок про патогенетичну роль антифосфоліпідних антитіл у розвитку цереброваскулярної патології у осіб молодого віку.

1. За результатами дисертаційного дослідження, подано теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукової проблеми патогенезу цереброваскулярної патології у осіб молодого віку, розкрито патогенетичне значення антифосфоліпідних антитіл. Запропоновано принципово нові підходи до діагностики, лікування, профілактики цереброваскулярної патології у хворих молодого віку.

2. Діагностика у осіб молодого віку цереброваскулярної патології, зумовленої антифосфоліпідним синдромом, грунтується на особливостях клінічного перебігу в поєднанні з іншими соматичними, неврологічними і лабораторними ознаками антифосфоліпідного синдрому.

3. Цереброваскулярні порушення, обумовлені первинним антифосфоліпідним синдромом, носять переважно ішемічний характер, протікають як зі стійкою неврологічною симптоматикою (інфаркт мозку), так і у вигляді швидкоминущих порушень мозкового кровообігу, поєднуються з іншими клінічними ознаками первинного антифосфоліпідного синдрому, передусім такими як: спонтанні аборти, внутрішньоутробна загибель плоду в анамнезі у жінок, livedo reticularis на шкірі, тромбоцитопенія, артеріальні і венозні тромбози різної локалізації, мігрень, судомний, гіперкінетичний синдроми.

4. Особливістю інфарктів мозку при антифосфоліпідному синдромі є: схильність до рецидивування, часте поєднання зі скороминущими порушеннями мозкового кровообігу, відсутність гемодинамічно значущих та інструментальних змін магістральних артерій голови, а також оборотний неврологічний дефіцит після проведення специфічної терапії. Порушення мозкового кровообігу при антифосфоліпідному синдромі є виявом тривалої поточної, рецидивуючої, системної антифосфоліпідасоційованої васкулопатії, що характеризується періодичним коливанням рівня антифосфоліпідних антитіл у крові, який не завжди визначає спектр і тяжкість клінічних виявів самого антифосфоліпідного синдрому, у тому числі цереброваскулярних порушень, як найбільш частого ураження нервової системи.

5. Коливання результатів динамічного визначення антитіл до кардіоліпіну і вовчакового антикоагулянту, зміни показників клітинного і гуморального імунітету, ефективність проведенної специфічної терапії, відсутність інших етіологічних причин цереброваскулярних порушень, наявність у 64% досліджуваних хворих антифосфоліпідніх антитіл - все це дозволяє виділити варіанти порушень мозкового кровообігу при первинному серонегативному і серопозитивному антифосфоліпідному синдромі і вказує на патогенетичну роль антифосфоліпідних антитіл у розвитку цереброваскулярних порушень.

6. Визначення антитіл до кардіоліпіну і вовчакового антикоагулянту в динаміці, нарівні з іншими відомими на сьогоднішній день антитілами до фосфоліпідів, дозволить підвищити рівень лабораторного підтвердження порушень мозкового кровообігу, зумовлених антифосфоліпідним синдромом у осіб молодого віку.

7. Патогенетичною терапією гострого періоду порушень мозкового кровообігу, зумовлених антифосфоліпідним синдромом, є призначення препаратів, спрямованих на пригнічення аутоімунного процесу - глюкокортикостероідів (дексаметазону, целестону); а також антикоагулянтів (фраксипарин), антиагрегантів (ацелізин, аспірин, курантіл), ангіопротекторів (аскорутину), антиоксидантів (мілдронат), вазоактивних (кавінтон) та ноотропних (пірацетам) засобів. В підгострому і відновному періодах призначення целестону тривало від 1 до 3 місяців, курантілу, аспірину. Розроблена схема лікування сприяє зниженню тривалості захворювання, виразності залишкових явищ перенесених порушень мозкового кровообігу, запобіганню рецидивів і прискоренню реабілітацію хворих.

Публікації автора:

1. Иванова М.Ф. Диагностика сосудистых поражений головного мозга, обусловленных антифосфолипидным синдромом // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2002.- Том 11, № 3. - С. 344-347.

2. Евтушенко С.К., Иванова М.Ф., Евтушенко И.С., Москаленко М.А. Нейроваскулярные проявления антифосфолипидного синдрома (клиника, диагностика, классификация)// Український вісник психоневрології. – 2002. – Том 10, вип.2 (31). – С.38-41.

Особисто здобувачем здійснено аналіз існуючих діагностичних критеріїв антифосфоліпідного синдрому, інформаційний пошук даних з використанням Internet та аналіз сучасних літературних даних.

3. Евтушенко С.К., Симонян В.А., Мурадян И.Э., Иванова М.Ф., Майлян Э.А., Чижевская О.И. Роль антифосфолипидных антител в развитии нарушений мозгового кровообращения у лиц молодого возраста// Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2002. – Том 3, №3. - С.482-485.

Особисто дисертанту належить ідея статті, проведення інформаційного пошуку даних літератури, пошуку існуючих методик обстеження на антифосфоліпідні антитіла, підбір та лікування хворих, динамічне спостереження за ними, статистична обробка результатів.

4. Евтушенко С.К., Симонян В.А., Иванова М.Ф. Клинико-иммунологическая характеристика и тактика лечения нарушений мозгового кровообращения при антифосфолипидном синдроме// Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2003. – Том 4, №2.-С.332-336.

Особисто дисертантом зроблено підбір хворих з порушеннями мозкового кровообігу, зумовленими антифосфоліпідним синдромом, здійснено клінічне обстеження і лікування хворих, динамічне спостереження за ними, аналіз результатів клінічного, інструментального та імунологічного обстежень хворих, запропоновано проведення поетапної патогенетичної терапії з призначенням препаратів, спрямованих на пригнічення аутоімунного процесу.

5. Евтушенко С.К., Симонян В.А., Мурадян И.Э., Сергиенко А.В., Иваненко А.А., Иванова М.Ф. Оптимизация тактики терапии у больных гетерогенными ишемическими поражениями мозга// Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2000.- Том 1, №1.- С.40-42.

Особисто здобувачем зроблено аналіз історій хвороб, амбулаторних карт пацієнтів з ішемічними ураженнями мозку, обумовленними антифосфоліпідним синдромом. Запропановано проведення патогенетичної терапії.

6. Евтушенко С.К., Иванова М.Ф., Евтушенко И.С., Москаленко М..А. Острые нарушения мозгового кровообращения у лиц молодого возраста с антифосфолипидным синдромом (диагностика, классификация, лечение) // Сборник лекций 1 Республиканской школы по неврологии для молодых специалистов. - Гомель.- 2001.- С.122-136.

Особисто здобувачем здійснено аналіз сучасних літературних даних, існуючих критеріїв діагностики антифосфоліпідного синдрому, типів антифосфоліпідних антитіл та методів їх визначення, клінічне обстеження і лікування осіб молодого віку з гострими порушеннями мозкового кровообігу.

7. Иванова М.Ф., Евтушенко И.С., Москаленко М.А. Клиника, диагностика и классификация неврологических и соматических проявлений антифосфолипидного синдрома у лиц молодого возраста// Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів УкраЇни, присвяченого Року здоров’я.-Тернопіль: Укрмедкнига.- 2001.- С.304-307.

Особисто здобувачем здійснено аналіз літературних даних, щодо класифікації неврологічних і соматичних проявів антифосфоліпідного синдрому, розроблено алгоритм клініко-інструментального та імунологічного обстеження осіб молодого віку.

8. Евтушенко С.К., Иванова М.Ф., Москаленко М.А. Антитела к кардиолипину и нарушения мозгового кровообращения при первичном антифосфолипидном синдроме // Вопросы экспериментальной и клинической медицины (Сборник статей).- Донецк.-2002.-Выпуск 6.-Т.1.-С.11-14.

Особисто дисертантом здійснено підбір хворих з порушеннями мозкового кровообігу та клінічними ознаками антифосфоліпідного синдрому, їх клінічне обстеження, лікування, динамічне спостереження, статистичну обробку отриманих даних.