У процесі дослідження досягнуто поставлену мету дисертації, вирішено всі завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків. 1. Вагоме загальносоціальне значення аналізу рок-культури другої половини ХХ ст. надає можливість використання наукових результатів дисертації для подальшого дослідження культуротворчих процесів, вивчення та прогнозування тенденцій розвитку сучасної молодіжної культури, вироблення конкретних рекомендацій при формуванні державної політики у сфері культури, закладення основ для подальших теоретичних досліджень рок-культури, зокрема української, сприяння поглибленому розумінню проблем феномену рок-виконавства. У дисертації репрезентовано авторський підхід до аналізу і обґрунтування соціокультурної концепції рок-музики, в якій з’ясована її природа і сутність, особливості формування і розвитку через специфіку форм виявлення на різних етапах культурно-історичного розвитку другої половини ХХ ст. На основі здійсненого аналізу доведено, що складність феномену рок-музики, наявність різних форм виявлення зумовили багатозначність даного явища. 2. У дисертації здійснені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми соціокультурних констант: молодь і суспільство, молодь і музика, молодь і соціокультурні новації на матеріалах ґенези, становлення та функціонування рок-музики у двох модельних вимірах – західна та радянська рок-культура. З’ясувалося, що ці два виявлення мають спільні точки дотику, а саме: концептуальні засади виконавства, прояви протестності, схожість застосування музичного інструментарію, використання схожої музичної та гармонічної мов. Водночас радянський варіант мав свою принципову відмінність – брав, по-перше, на себе роль соціокультурного каталізатора багатьох на той час суспільних проблем, і, по-друге, наріжнем каменем радянського рок-виконавства була цілеспрямована вербальність. Радянська рок-поезія молодих авторів висвітлювала найболючі точки дійсності – екологічні проблеми, пияцтво, замовчування, страх, окреслювалися перспективи демократичних перетворень у країні. 3. Друга половина XX ст. збагатилася новими художніми явищами, серед яких була і рок-музика. Це пояснюється тим, що на межі 1950-1960-х рр. масова свідомість Заходу була вже підготовлена до сприйняття іншого виду мистецтва, який репрезентувався в музиці. Визначено, що рок-музика із часу свого виникнення завоювала за порівняно невеликий історичний термін величезну популярність в усьому світі. Маючи оригінальний, яскраво індивідуалізований комплекс музично-виразних засобів, вона стала також явищем соціального характеру. Доведено, що молодіжні рухи, культура та музика другої половини ХХ ст. стали соціокультурним механізмом, що дав певний поштовх для соціального прогресу. З огляду на те, що рок-музика викликала різнобічну полеміку – від фанатичного поклоніння до різко негативної оцінки, і була зумовлена очевидна необхідність з’ясовування сутності даного феномену, його оцінки, а також визначення місця в сучасній художній культурі. 4. Викладені результати дослідження мають концептуальне значення для оцінки молодіжної культури, з одного боку, і глобалізації художньої культури – з іншого. Оскільки молодіжна культура на всіх етапах свого становлення перебувала в стані конфлікту з офіційною культурою, в результаті цього процесу одні групи мoлоді інтегрувалися в оновлені структури суспільства, інші, диференціюючись і розшаровуючись, випробували на собі наслідки процесів відчуженості, маргіналізації та виключення. Молодіжна культура є феноменом, характерним для індустріальної стадії її розвитку. Оскільки рок-музика – складова молодіжної культури, з’ясовано, що вона взяла на себе функції соціалізації молодих людей, вирішувала проблеми конфлікту поколінь і підпорядковувалася єдиним законам соціокультурного розвитку. Будучи субкультурою, вплетеною в структурну тканину конкретного типу культури, вона перебирала на себе властивості й особливості останньої. 5. Визначено, що молодіжні рухи в західних країнах у 1960-ті рр. наклали свій відбиток на загальне річище молодіжної культури та молодіжної музики. Цей етап ознаменувався виникненням рок-музики – самостійного напряму в рамках світової художньої культури. Кинувши виклик буржуазному суспільству в цілому, “бунт молодих” торкнувся не тільки сфери політичної та соціальної, а й духовної, куди суттєвою складовою ввійшла й рок-музика. Як підсумок етапів розвитку рок-музики на Заході окреслені найсуттєвіші її ознаки: а) орієнтація на молодь, що виражалася в тематиці пісень, манері виконання, стилях одягу, епатажності поведінки в суспільстві та на концертній сцені, застосуванні різних жаргонів та сленгів; б) неприйняття молоддю певних суспільних відносин (напружені стосунки “батьків” і “дітей”, відмова від класичних стереотипів “нормального” життя – грошей, посади, власного авто та помешкання); в) численні запозичення музично-стилістичних традицій (використання різних мистецько-стильових конструкцій, традицій джазу, народних пісень тощо). 6. Щодо покоління бітників, які шукали шляхи до свободи особистості через східний містицизм, наркотики, джаз і рок-музику, виявлено, що їх протест виразив заперечення молоддю основних цінностей буржуазного суспільства і виявився, насамперед, у формі бунту проти традиційної моралі, небажання брати участь у системі обману, погоні за грошима, соціальним престижем, відмові бути слухняним рабом суспільства. Отже, найчастіше все обмежувалося ексцентричністю поведінки й різким порушенням норм суспільної моралі, спрямуванням своїх інтересів на кохання, джаз, рок-музику та наркотики. Саме бітники були першими молодими в США, що почали створювати нові культурні коди, нову мораль і спробували жити, керуючись ними. 7. Друга половина XX ст. ознаменувалася новими механізмами впровадження новацій у суспільну практику, які найчастіше спершу перевіряються в молодіжному середовищі, а потім поступово приймаються дорослішою, консервативнішою частиною суспільства. Вкотре було підтверджено, що найважливішим і рушійним аспектом в молодіжній культурі стали взаємовідносини “батьків” і “дітей”, які відіграли надзвичайну роль у становленні молодіжних протестів, нових відносин і, головне, нової музики. Запропоновано ідею про виникнення принципово нового типу культури, в рамках якого не молодь запозичала норми й цінності з досвіду попередніх поколінь, а старіючі “батьки” сприймали новації від “дітей”. Таким чином, конфлікт поколінь був розглянутий однією із соціокультурних передумов розвитку суспільства. 8. Доведено, що молодіжна музика – важливий аспект художньої культури другої половини ХХ ст., значною особливістю якої були апеляція її виразних засобів до біологічних і психічних потенцій. Особливий психофізичний і емоційний вплив цієї музики досягався завдяки імпульсивності, динаміці, форсованій голосності. Молодіжна музика мала, з одного боку, комплекс ознак, що чітко окреслювали сферу її впливу за біологічними і психічними характеристиками слухачів. З іншого – вона репрезентувала достатньо матеріальних і символічних предметів, що складали основу об’єднання молоді на ґрунті її споживання. Третій аспект – існування психосоціальних установок і факторів, які забезпечили посилену зацікавленість нею підлітків. Крім того, такій музиці були притаманні й художні властивості, що гуртували й організовували аудиторію. Все це забезпечило як соціальну диференціацію слухачів, так і доцентровий рух мoлоді на основі сприйняття рок-музики. “Групоутворююча” роль молодіжної музики дозволила їй посісти в життєдіяльності мoлоді одне з центральних місць, навколо якого концентрувалися відповідні ідеї, своєрідні світовідчуття та способи самовираження, характерні зразки поведінки, іміджі, сленги, символи, елементи матеріальної культури, які, власне, і утворили особливий культурний комплекс – молодіжну культуру. 9. Західна рок-музика, а згодом і ємніше поняття рок-культура, почали розвиватися з 1950-х рр. спочатку в США, з часом і в Західній Європі. Цьому передувала відповідна соціокультурна ситуація, що склалася в західному суспільстві. Отже, виявлено причини цього процесу, серед яких основні: - загострилися взаємовідносини між поколіннями, що привело до виникнення молодіжних рухів протесту; - в результаті соціокультурних змін почала визрівати нова молодіжна культура з відповідною сферою духовного задоволення – рок-музикою; - набув високого розвитку рівень засобів масових комунікацій, удосконалилися способи запису та доставки тиражованої пісенно-інструментальної продукції; - у новому мистецтві почалися процеси пошуку різноманітних форм, методів і способів осмислення світу засобами рок-музики. 10. Рок-музика в Радянському Союзі, що існувала із середини 1960-х рр., утворила специфічний пласт музичної молодіжної субкультури. Самодіяльна радянська рок-музика стала її своєрідним дзеркалом, в якому знайшли вигадливе відбиття тодішні проблеми, труднощі, помилки, прорахунки. Радянська рок-музика почала відігравати роль соціокультурного каталізатора багатьох суспільних проблем, виявилася спроможною протистояти бюрократичній машині радянської культури, виявивши болючі точки суспільного розвитку через рок-музикування. 11. Завдяки історико-генетичному аналізові з’ясовано, що історично радянський рок у музично-стилістичному відношенні спочатку був приречений на вторинність, несамостійність, наслідувальність. По-перше, це було пов’язано зі штучно створеним навколо нього культурним вакуумом; по-друге, наслідувальність була визначена самодіяльним характером рок-музикування. Доведено, що прапором цієї музики стала ідея депрофесіоналізації, відсутність контакту та спільного з професіоналами пошуку в галузі рок-стилістики, культурна автономія, повна незалежність. Не спостерігалося і зустрічних зусиль професіоналів, зокрема Міністерства культури СРСР, Спілки композиторів, інших зацікавлених організацій, установ і товариств. Із появою рок-музикування в розвиткові пісенно-інструментальної культури Радянського Союзу 1960-1980-х рр. виявлено такі тенденції, в яких чітко простежувався поділ на три незмішувані на той час напрями: а) традиційна естрада б) авторська пісня в) рок-музика. 12. Виявлено, що заборонні заходи щодо цілого комплексу молодіжної культури в Радянському Союзі породили альтернативні рухи, в тому числі й рок-музику зі своєю власною поетичною платформою – рок-поезією. На основі текстологічного аналізу доведено, що рок-поезія була достатньо зрілою із соціальної точки зору, своєю творчістю, щирістю мала право на існування, впливала на світовідчуття прихильників, змушувала дорослих дослухатися до багатьох молодіжних проблем. 13. З метою розробки історико-культурологічних концепцій еволюції рок-виконавства здійснено джерелознавчий аналіз величезного масиву праць про рок-музику та процеси, які наближені до неї. Послідовно проаналізовано народну творчість, західноєвропейські інституції мандрівних акторів і музикантів, східнослов’янське скомороство, музично-театральні жанри розважального спрямування, легку музику, джаз (для радянського року – радянську масову пісню 1930-1950-х рр. і авторську пісню), різноманітні технології в шоу-бізнесі та розважальній індустрії. Як підсумок, автором були віднайдені спільні ознаки з майбутньою рок-музикою. 14. Рок-музика має свої засоби художньої виразності, специфіку, стилістику, психологію впливу, власні компоненти – ритм, гучність, частотність, музичні константи, поетичне слово. Проаналізовано велику палітру виразних засобів, наявних в арсеналі рок-музики, найяскравішим і найзначимішим з яких був ритм. Універсальність його виявлялася в однаково важливій ролі як власне музично-виразного компонента, так і потужного регулятора емоційно-психологічного стану слухачів. З’ясовано, що специфічним аспектом сприйняття рок-музики був і домінуючий стан емоційного чинника, який став домінантою в її сприйнятті, що багато в чому визначило психомоторні реакції слухачів. Рок-музика, завдяки специфіці своїх музично-виразних засобів, була важливим компонентом суспільного життя, істотно впливала на світогляд молодого покоління. 15. Результати дослідження не вичерпують всіх аспектів розвитку та функціонування рок-музики. На наш погляд, подальшого вивчення потребують питання реалізації ґрунтовного аналізу української популярної музики, взаємовпливів та взаємозбагачення між світовими досягненнями в цій царині й українськими доробками, визначення впливів нинішньої індустріальної та урбанізованої культури на подальший розвиток рок-музикування, виявлення болючих точок в українській культурології та мистецтвознавстві в проекції щодо молодіжних музичних уподобань, інтересів, поглядів, перспектив розвитку. |
