У дисертаційній роботі досліджено загальнотеоретичні і методологічні принципи та підходи до оцінки інноваційного рівня промислового виробництва і розроблено методику його кількісної оцінки. На основі проведених досліджень у дисертації сформульовані наступні наукові положення і висновки. 1. Аналіз сучасного стану економіки інновацій, проведений дисертантом, свідчить про недостатній рівень визначеності основних понять та категорій цієї теорії й, зокрема, категорії інноваційного рівня різних економічних об'єктів, необхідність подальшого розвитку методів класифікації інновацій як основи рішення прикладних задач аналізу, планування та управління інноваційною діяльністю, методичних підходів до вимірювання інноваційного рівня промислового виробництва. 2. У дисертації на основі аксіоматичного підходу уточнені економічний зміст та визначення системи ключових понять економічної інноватики, таких як новація, інноваційна діяльність, інновація (нововведення), інноваційний процес та інноваційний рівень виробництва, що утворюють теоретичній базис для постановки і розв’язання задачі оцінки інноваційного рівня виробництва. 3. На основі аналізу економічного змісту поняття інноваційного рівня виробництва і структури самого промислового виробництва в дисертації запропонована класифікація інновацій в промисловості, що на відміну від існуючих базується на сумісній класифікації об'єктів інновацій, елементів і компонент виробничих систем та стадій процесу їхнього функціонування, орієнтована на цілі побудови методик кількісного вимірювання інноваційного рівня виробництва і однозначно визначає їхню внутрішню структуру. 4. Інноваційний рівень виробництва є складним, багатоплановим поняттям, на кількісний рівень якого впливає значна кількість різноманітних факторів. Це обґрунтовує доцільність використання так званих робастних підходів до кількісної оцінки інноваційного рівня, що є перешкодостійкими до можливих помилок вимірювання та змін умов оцінювання. 5. У дисертації запропоновано оцінювати рівень науково-технічної новизни всіх складових виробництва на основі макропоказників, що мають характер металінгвістичних змінних. Це показники стадії життєвого циклу компонент виробництва і ступеня їхньої науково-технічної новизни. 6. Позиція автора полягає в тому, що оцінка інноваційного рівня виробництва передбачає структуризацію оцінюваної виробничої системи на складові; пофакторне оцінювання інноваційного рівня зазначених складових на основі показників їхніх стадії життєвого циклу та науково-технічної новизни; побудову інтегрального показника інноваційного рівня виробництва в цілому на основі виявленої структури промислового виробництва. 7. Дисертантом на базі своїх досліджень встановлено, що чорна металургія України протягом усього кризового періоду 1990-х років і по теперішній час є стрижневою для економіки країни, а надзвичайний стан галузі обумовлює особливу актуальність проблеми забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної металопродукції на світовому ринку, що в водночас є проблемою економічної безпеки країни. 8. Автором доведено, що чорна металургія характеризується надзвичайно високим рівнем інноваційної активності в усім світі. Протягом декількох десятиліть металургійне виробництво кардинально змінило свій вигляд у більшості країн. Істотно виросли якість і сортамент продукції, що випускається, економічна ефективність виробництва металопродукції. На цьому фоні консервація технічного і технологічного рівня виробництва в чорній металургії України на рівні 70-х років минулого сторіччя являє безпосередню загрозу для економічної безпеки як самої галузі, так і економіки країни в цілому. 9. Автор проаналізував і виявив, що незважаючи на певне пожвавлення, спостережуване в чорній металургії України в перші роки поточного сторіччя, обумовлені переважно сприятливою зовнішньою ринковою кон'юнктурою, обсяги виробництва продукції чорної металургії істотно нижче тих, що були досягнуті в радянський період. Основні виробничі фонди галузі характеризуються наднормативним рівнем фізичного й морального зношення. У галузі переважають давно застарілі технології, що збереглися лише в декількох найбільш відсталих країнах світу. Якість вітчизняної металопродукції в основному істотно нижче зарубіжних аналогів, що приводить до переваги в експорті продукції нижчих металургійних переділів, реалізованих за цінами, що значно уступають середньосвітовим. В Україні практично не виробляється продукція з високим рівнем доданої вартості. 10. Аналіз інноваційних характеристик виробництва чорної металургії України, виконаний дисертантом за допомогою методики робастного оцінювання, виявив, що інноваційний рівень виробництва в галузі на порядок нижче передового світового рівня. При цьому найбільш істотне відставання має місце переважно на тих металургійних переділах (виробництво металізованого продукту для сталеливарної промисловості, безперервне розливання сталі, виробництво прокату з високим рівнем доданої вартості), які характеризуються найвищою інноваційною активністю у світі. 11. Автор вважає, що в основі низького інноваційного рівня виробництва у вітчизняній чорній металургії лежить не стільки відсутність нових технологій, скільки вкрай низька їхня питома вага в структурі виробництва. Це вказує на те, що основною причиною такого інноваційного рівня галузі є низькі темпи технічного переозброєння, обумовлені, у свою чергу, недостатнім рівнем фінансування інноваційної діяльності та несприятливим інвестиційним кліматом у країні. 12. Виконані на конкретному фактичному статистичному матеріалі розрахунки свідчать про спроможність запропонованого методичного підходу до рішення поставленої задачі по кількісній оцінці інноваційного рівня промислового виробництва й можливості його практичного використання в рамках широкого кола задач, пов'язаних з аналізом, прогнозуванням, плануванням та управлінням інноваційними процесами в галузі і інноваційній діяльності на підприємствах. | 