В ході дисертаційного дослідження здійснено вирішення науково-прикладної проблеми, що полягає у розробці методико-методологічних підходів оцінки та прогнозування життєвого рівня населення регіону . Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки: 1. На основі всебічного аналізу та проведеної періодизації досліджень життєвого рівня населення виявлено, що в середині 50-х років відбулася принципова зміна підходів до оцінки життєвого рівня, проте специфіка розвитку України не дозволяє використовувати наявні методологічні підходи, а вимагає розробки власних. 2. Аналіз еволюції поглядів на дану соціально-економічну категорію з часів політичної економії до нашого часу та вивчення взаємозв’язків з іншими спорідненими категоріями дали можливість сформулювати власне розуміння категорії: рівень життя населення – це динамічна соціально-економічна категорія, що характеризує міру задоволення духовних і матеріальних потреб населення та їх постійний розвиток і відображається як на якісних характеристиках життєдіяльності окремої особи, так і на ступені державного розвитку. 3. Методико-методологічні підходи дослідження життєвого рівня населення регіону мають базуватися на принципі комплексності та повинні поєднувати три аспекти оцінки: загальнодержавні та регіональні умови для підвищення життєвого рівня; наявні ресурси домогосподарств; міру задоволення нагальних потреб населення. При оцінці використовується системний підхід. Методологія оцінки має враховувати основні методологічні принципи. 4. Запропоновані методологічні підходи можливо застосовувати до будь-якого регіону із відповідною адаптацією до наявної статистичної бази та специфічних аспектів його розвитку. Житомирську область обрано за об’єкт, на якому можна продемонструвати практичне застосування запропонованих підходів. 5. Проведений аналіз умов для підвищення життєвого рівня населення свідчить про те, що економічне зростання 2000–2004 рр. створило певні передумови для зростання реальних доходів громадян України та її регіонів, проте не суттєво позначилося на розвитку основних суспільних сфер, більшість із яких перебуває у кризовому стані. 6. Як в області, так і в Україні відбувається зростання сукупних ресурсів домогосподарств, проте область щороку має дедалі більший відрив від середньоукраїнського рівня. Впродовж 1999–2004 рр. високою є частка споживчих витрат та питома вага витрат на продовольчі товари, що свідчить про низький життєвий рівень та поширення бідності. Проте зростання витрат на освіту та купівлю непродовольчих товарів свідчить про поступове підвищення життєвого рівня. 7. Аналіз ступеня задоволення основних потреб свідчить про наступне: рівень задоволення потреби в харчуванні зростає, проте й досі залишається на низькому рівні; забезпеченість товарами довгострокового користування зростає повільними темпами; житлова проблема є гострішою, ніж у середньому по Україні; кадровий потенціал загальноосвітніх закладів та рівень їх обладнання новітньою технікою є незадовільним, що впливає на рівень задоволення потреби в освітніх послугах; зростає потреба в послугах охорони здоров’я внаслідок збільшення захворюваності населення регіону, при цьому залишається низькою їх доступність. Отже, рівень задоволення основних потреб населення регіону залишається низьким, позитивні зрушення впродовж досліджуваного періоду не гарантують досягнення навіть середнього по Україні життєвого рівня. 8. Об’єктивну оцінку життєвого рівня доцільно доповнювати суб’єктивними, оскільки вони дають адекватну оцінку щодо задоволення потреб. Результати проведеного пілотного дослідження підтверджують тенденції змін життєвого рівня населення регіону за об’єктивними оцінками. 9. Відповідно до результатів економетричного моделювання грошових доходів, їх величина у 2008 р. становитиме 8890–10820 грн. Сценарії розвитку свідчать про подальше відставання регіону від середньоукраїнського рівня. Позитивні зміни спостерігатимуться в доходних показниках при практично незмінній ситуації в більшості суспільних сфер. Позитивні зрушення не зможуть і надалі забезпечити зростання життєвого рівня населення регіону навіть до середньоукраїнського рівня. 10. Дані прогнозні оцінки життєвого рівня населення мають стати базою для розробки стратегії соціально-економічного розвитку регіону та побудови прогнозних орієнтирів. |