Анотація до роботи:

Бушуєв Ю. В. Рівень фізичного здоров'я студентів як клініко-фізіологічна основа фізичного виховання у вузі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.24 – лікувальна фізкультура та спортивна медицина. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена проблемі вдосконалення процесу фізичного виховання студентів основної медичної групи на основі клініко-фізіологічної характеристики рівнів фізичного здоров'я шляхом індивідуалізації фізичного навантаження залежно від рівня здоров'я.

Було обстежено 339 студентів: 117 юнаків та 222 дівчини у віці від 17 до 21 років, віднесених до основного відділення вузу, які не займаються професійно спортом.

В роботі проаналізована захворюваність та ризик розвитку серцево-судинних захворювань залежно від рівня фізичного здоров'я студентів.

Вивчений стан деяких функцій організму, фізичної працездатності і фізичної підготовленості студентів основної медичної групи.

Виявлений взаємозв'язок між рівнем фізичного здоров'я, захворюваністю, станом деяких функцій, фізичною працездатністю та результатами рухових тестів у студентів.

Розроблені модельні характеристики різних рівнів фізичного здоров'я студентської молоді, які включають адаптаційний потенціал серцево-судинної системи, біологічний вік, ризик розвитку серцево-судинних захворювань, морфо-функціональний статус, фізичну працездатність та підготовленість.

Визначені максимальні, оптимальні та мінімальні рівні навантаження для фізичного виховання на підставі клініко-фізіологічної характеристики студентів основної медичної групи з різним рівнем фізичного здоров'я.

Розроблений оптимальний енергетичний рівень фізичних навантажень у заняттях фізичними вправами залежно від рівня фізичного здоров'я студентів основної медичної групи.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі удосконалення процесу фізичного виховання студентів на основі клініко-фізіологічної характеристики рівнів фізичного здоров'я шляхом індивідуалізації фізичного навантаження залежно від рівня здоров'я для підвищення ефективності фізичного виховання.

1. В результаті досліджень нами визначено, що контингент студентів основної медичної групи представлений усіма рівнями здоров'я – від високого до низького. При цьому до низького відносяться 41,86% студентів-юнаків, до нижче середнього – 20,93%, до середнього – 21,71%, до вище середнього – 13,17% і високого – 2,33%. Високий рівень фізичного здоров'я серед дівчат взагалі не був виявлений, з вище середнього рівнем здоров'я – 5,71%, з середнім рівнем – 26,67%, з нижче середнього рівнем – 27,14% і 40,48% мали низький рівень фізичного здоров'я. За межами безпечного рівня здоров'я перебуває 93,1% студентів та 96,5% студенток.

2. Встановлено, що зі зниженням рівня фізичного здоров'я студентів основної медичної групи збільшується кількість захворювань ГРВІ. У групі з низьким рівнем фізичного здоров’я зареєстровані найбільші показники захворюваності ГРВІ (35,6%), найбільший ризик розвитку серцево-судинних захворювань (18,2%). У групах з нижче середнього та середнім рівнями фізичного здоров'я цей показник склав відповідно 4,7% і 4,5%, а у студентів з безпечним рівнем здоров'я ризик розвитку серцево-судинних захворювань взагалі не виявлений. Достовірні відмінності були виявлені між групами юнаків з НРЗ та іншими групами: БРЗ – t=4,23, р<0,05; СРЗ – t=4,52, р<0,05; НСРЗ – t=3,2, р<0,05. Вірогідно відрізнялося середнє значення загальної групи юнаків та груп з БРЗ – t=2,27, р<0,05, зі СРЗ – t=2,38, р<0,05 і з НРЗ – t=3,42; р<0,05. Між групами дівчат достовірних розходжень виявлено не було.

3. Визначено, що зі зниженням рівня фізичного здоров'я погіршуються показники стану функцій організму, фізичної підготовленості та фізичної працездатності. У кращу сторону відрізняються студенти з безпечним рівнем фізичного здоров'я, які характеризуються практичною відсутністю напруги адаптації (за даними адаптаційного потенціалу за P.M. Баєвським), належними показниками працездатності, найбільш гармонійним співвідношенням біологічного та паспортного віку. В гіршу сторону відрізняються студенти з низьким рівнем фізичного здоров'я. Найбільше максимальне споживання кисню належить юнакам з БРЗ – 53,4±5,6 млкгхв.^-1, а найменше – з НСРЗ і НРЗ (29,7±7,1 млкгхв.^-1), студенти з СРЗ мають середнє значення даного показника (38,7±0,5 млкгхв.^-1). Група студентів з безпечним рівнем здоров’я вірогідно відрізняється від інших груп: з СРЗ (F=171,71, р<0,05) і групою з НСРЗ і НРЗ (F=2,61, р<0,05); НСРЗ і НРЗ вірогідно відрізняються між собою (F=347,28, р<0,05).

4. Розроблені модельні характеристики різних рівнів фізичного здоров'я студентської молоді, які включають адаптаційний потенціал серцево-судинної системи, біологічний вік, ризик розвитку серцево-судинних захворювань, морфо-функціональний статус, фізичну працездатність та підготовленість.

5. З огляду на характер взаємозв'язку між рівнем фізичного здоров'я та показниками захворюваності, морфо-функціонального статусу, фізичної підготовленості та фізичної працездатності, є доцільним при регламентації навантажень (по спрямованості, обсягу, інтенсивності) заняття проводити відповідно до рівня фізичного здоров'я студентської молоді.
   З метою диференціації навантажень і забезпечення принципу індивідуалізації при проведенні організованих занять у фізичному вихованні студентів доцільно розділяти на 3 групи: 1) з низьким та нижче середнього рівнями фізичного здоров'я; 2) з середнім рівнем фізичного здоров'я;
   3) з «безпечним» рівнем фізичного здоров'я.

6. Визначені максимальні, оптимальні та мінімальні рівні навантаження для фізичного виховання на підставі клініко-фізіологічної характеристики студентів основної медичної групи з різним рівнем фізичного здоров'я:

Для НИЗЬКОГО та НИЖЧЕ СЕРЕДНЬОГО рівнів фізичного здоров'я

Тренувальний рівень фізичних навантажень:

ЮНАКИ – від 4,3 до 6,5 МЕТ. Потужність: 1,1-1,7 Вткг^-1.

ДІВЧАТА – від 3,5 до 5,3 МЕТ. Потужність: 0,9-1,5 Вткг^-1.

ЧСС тренувальна: 141-150 уд.хв.^-1

Для СЕРЕДНЬОГО рівня фізичного здоров'я

Тренувальний рівень фізичних навантажень:

ЮНАКИ – від 5,8 до 8,6 МЕТ. Потужність: 1,5-2,2 Вткг^-1.

ДІВЧАТА – від 5,4 до 8,1 МЕТ. Потужність: 1,3-2,0 Вткг^-1

ЧСС тренувальна: 151-160 уд.хв.^-1

Для ВИЩЕ СЕРЕДНЬОГО та ВИСОКОГО рівнів фізичного здоров'я

Тренувальний рівень фізичних навантажень:

ЮНАКИ – від 6,7 до 10,1 МЕТ. Потужність: 1,7-2,6 Вткг^-1.

ДІВЧАТА – від 5,9 до 8,9 МЕТ. Потужність: 1,6-2,3 Вткг^-1.

ЧСС тренувальна: 160 уд.хв.^-1 та вище.

7. Визначено, що найбільш інформативною, стосовно аналізованих показників (захворюваність, співвідношення біологічного та паспортного віку, фізична працездатність та підготовленість) є діагностична система за Г.Л. Апанасенком у порівнянні з інформативною цінністю оцінки рівня фізичного стану за О.Я. Пироговою та оцінки адаптаційного потенціалу за Р.М. Баєвським.

Публікації автора:

1. Апанасенко Г.Л., Волгіна Л. М., Морозов М. В., Бушуєв Ю.В. Інформативність різних методів оцінки рівня здоров’я дітей і підлітків // Тез. наук.-практ. конф. з міжнародною участю «Стратегія формування здорового способу життя». Київ 19-20 жовтня 2000 р.– К., 2000. – С. 152-155. (Автором проаналізовано літературні джерела)

2. Бушуев Ю.В., Бурлакова И.А. О медицинских проблемах физического воспитания в вузах // Збірник наукових праць співробітників КМАПО
   ім. П.Л. Шупика. – 2001. – Вип.10. – С.1225-1230. (Автором проведено дослідження та аналіз матеріалу)

3. Бушуєв Ю.В. Валеолічний моніторінг стану здоров’я студентів // Український медичний альманах. – 2002. – Т.5, №4 (додаток). –С.15-17.

4. Бушуев Ю.В., Бурлакова И.А., Кондес Т.В. Валеологический взгляд на физическую культуру в вузах // Здоровье человека. Материалы III Международного конгресса валеологов, С-Пб., 23-25.04.2002. – С-Пб., 2002. – С.34-35. (Автором проаналізовано літературні джерела, проведено дослідження та аналіз матеріалу)

5. Бушуев Ю.В., Бурлакова И.А. Кондес Т.В. Рекреационные проекты в физической культуре // Здоровье человека. Материалы III Международного конгресса валеологов, С-Пб. 23-25.04.2002. – С-Пб., 2002. – С.233-234. (Автором проаналізовано літературні джерела, проведено дослідження та аналіз матеріалу)

6. Бушуєв Ю.В. Інтегративний підхід в оздоровленні студентів. // ІІ конференція з міжнародною участю "Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині". Наукові праці. 19-21.06.2002. – Київ, 2002. – С.137-138.

7. Бушуев Ю.В., Довженко Л.П. К проблеме распределения студентов на группы для занятий физического воспитания // Физкультура в профилактике, лечении и реабилитации. – 2004. – №3 (7). – С.34-37. (Автор запропонована ідея, проведено дослідження)

8. Бушуєв Ю.В. Фізична активність та захворюваність у студентів з різними рівнями соматичного здоров’я // Збірник наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2004. – Вип.13, книга 2. – С.207-212.

9. Бушуєв Ю.В. Інтегральна оцінка соматичного здоров'я студентів за різними діагностичними системами. // Збірник наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2005. – Вип.14, книга 1. – С.623-632.

10. Бушуєв Ю.В. Тенденція ризику захворювань та рівень здоров'я студентів. // Мат. наук.-практ. конф. з між народ. участю «Медична валеологія: перші досягнення та перспективи розвитку», 22-23 листопада 2005 р. – К., 2005 – С 11-13.

11. Бушуєв Ю.В. Фізична працездатність студентів з різними рівнями соматичного здоров’я // Збірник наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2006. – Вип. 15, книга 2. – с.301-307.

12. Бушуєв Ю.В., Долженко Л.П. Режим та зміст фізичних навантажень студентів в заняттях фізичними вправами в залежності від рівня фізичного здоров’я // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я. МОЗ України, Укрмедпатентінформ. – Київ, 2007. – №61-2007. (Автором проведено дослідження, оформлення та друк)