Анотація до роботи:

Круль В.П. Ретроспективно-географічний аналіз поселень Західної України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Київ, 2006.

У дисертації розглядається науково-методологічна організація ретроспективної географії та її складових. Визначено концепцію районування українських етнічних земель. Проведений детальний огляд природно-історичної динаміки території, ретроспективно-генетичний аналіз населення, виявлено особливості зміни адміністративно-територіального устрою Західної України. Зосереджена увага на поселенні як базовому чиннику системи розселення у контексті його суб’єктності в межах заселенсько-розселенських процесів із ретроспективним оглядом розвитку поселень та формування загальних рис поселенського освоєння регіону дослідження.

Встановлені територіально-часові особливості процесів поселеутворення у межах Західної України. На базі ретроспективно-екістичного аналізу проведена етапізація виникнення та існування поселень адміністративних районів регіону і його часово-просторова поселенська наповнюваність, досліджено їхній ретроспективний поселенський потенціал і сумарна поселенська енергія. Для поселеутворювальних процесів розкриті територіально-чинникові особливості і простежений вплив первісного поселеутворення на сучасну людність поселень.

1. Ретроспективна географія досліджує характер та інтенсивність взаємовпливів природи і людини (на планетарному рівні), етносів і ландшафтів (у регіональних масштабах) від початку появи людини як соціально-біологічної істоти (ранній палеоліт) із акцентуванням на її етнічному рівні розвитку (від мезоліту). Від початку виходу на історичну арену вона пройшла 6 етапів свого розвитку: до ХІІІ ст. (включно); ХІV-ХVІ ст.; ХVІІ-ХVІІІ ст.; три чверті ХІХ ст.; остання чверть ХІХ – перша половина ХХ ст.; від другої половини ХХ ст.

2. Основою межування української етнічної території є етнолого-географічний підхід, що базується на природно-історичних, демографічних, господарсько-культурних, етно-політичних та політико-адміністративних особливостях. Одним із найголовніших критеріїв виокремлення історико-географічної зони є домінанта зародження, становлення і розвитку українського етносу або осередків його формування (чи у формі племінних союзів, чи українських держав, чи специфічних умов протікання його громадсько-політичного життя).

3. Природно-історичний розвиток Західної України був довготривалим і безперервним процесом, який варто простежити від початку заселенсько-розселенських рухів, що припали на ранній палеоліт (на території дослідження – пізній ашель). На періодичність залюднення впливали наступи і відступи льодовика (для плейстоцену) або зміна періодів потеплінь і похолодань (для голоцену).

4. Племінна й етнічна картина людності Західної України формувалася під впливом чотирьох визначальних впливів: автохтонного (місцевого), який упродовж усього часу заселення (за винятком його початків) був визначальним, Західного, Східного і Південного. Найсильнішим був Західний вплив, який розпочався ще за ашельсько-мустьєрської доби і припинився у ХХ ст., коли Західна Україна увійшла до УРСР. Східний чинник (у розумінні земель, що розміщені на схід від регіону дослідження) почав діяти від мезоліту і триває натепер. Південний етнічний вектор започаткувався у ІV тис. до н.е. і завершився у ХХ ст. із входженням Північної Буковини до Радянської України.

5. Адміністративно-територіальний устрій Волині, Галичини і Північної Буковини почав складатися у часи їхньої належності до складу Київської Русі. Після розпаду Галицько-Волинської держави динаміка адміністративно-територіального устрою залежала від входження західноукраїнських земель до різних державних утворень: Литви, Польщі, Австро-Угорщини, Росії, Молдови, Туреччини, Румунії, Німеччини. І лише після 1944 р. адміністративно-територіальні зміни проходили в межах однієї держави УРСР (частини колишнього СРСР), тому були більш-менш синхронізованими, бо виходили з одного центру.

6. Поселення є порівняно невеликою територією (у межах ряду простих і складних урочищ) із постійною (декілька поколінь), незначною (кілька сімей) людністю, що займається провідним господарсько-культурним видом діяльності (полювання, збиральництво, землеробство, тваринництво тощо). Із розвитком суспільства зростають його просторові (площа) і демографічні (людність) показники, урізноманітнюється господарська діяльність, зростає вплив на природний ландшафт і розширюється антропогенний тиск на довкілля, тому поселення поступово трансформується у поселенську геосистему (ПГС).

7. Одним із показників поселенського освоєння території виступає показник ретроспективної заселюваності (П_р.з.) території. Найосвоєніші адміністративні райони (П_р.з. 1-5 рівнів) утворюють суцільну нерозривну смугу, яка проходить із півночі на південь через усю територію Західної України і за своїм простяганням нагадує меридіан, який можна означити як Західноукраїнський меридіан ретроспективного залюднення.

8. У межах Західної України за час раннього палеоліту – давньоруського часу утворилося 2192 поселення, або 27,5% усіх населених пунктів регіону (7968 – на 5.12.2001 р.), які засновувалися впродовж ХІІ етапів. Найактивнішою епохою заселення Західної України (із хорологічно-поселенської точки зору) виявився палеоліт (І-ІІІ етапи заселення), коли утворилася 151 первісна посілість (всього 328).

9. Найактивнішим за поселеутворенням із поселенсько-хорологічного погляду стало ІІІ тис. до н.е. (VІІІ етап), коли утворилося 444 населених пункти, тобто 20,3% всіх, що виникали в регіоні. Не задіяними поселеутворювальною хвилею залишилися лише 16 адміністративних районів (менше незалюднених новими поселеннями районів спостерігалося у І тис. до н.е. – 15).

10. За часовими особливостями зміни наповнюваності поселеннями, що існували впродовж того чи іншого етапу (НП_і) виокремлюють три групи. Першу утворюють Волинська, Івано-Франківська і Рівненська області. До другої групи входять волинська частина Житомирської області, Тернопільська область і буковинська частина Чернівецької області. Львівська область і волинська частина Хмельницької області об’єднуються у третій групі.

11. Дністерський і Стирсько-Горинський осередки найбільшого інтегрованого поселенського потенціалу (ППТ_і), об’єднуючись із прилеглими районами із високими і вищими від середніх значеннями ППТ_і з’єднуються у суцільну смугу меридіонального простягання, який означується як Західноукраїнський меридіан великого ретроспективного поселенського навантаження.

12. За показниками сумарної поселенської енергії території (СПЕТ) виокремлюються два регіони з їхніми найвищими величинами: Західнобузько-Горинська поселенська область, де значення СПЕТ коливаються від 3110 до 1804 балів і Дністерська поселенська підобласть із крайніми значеннями СПЕТ від 2994 до 1804 балів.

13. Квінтесенцією процесів ретроспективного поселеутворення виступає СПЕТ, на яку мала вплив абсолютна висота розміщення поселень. За особливостями детермінізації СПЕТ від останньої для Волинської і Рівненської областей залежність між СПЕТ і Н_с.геом. мала прямо пропорційний характер із коефіцієнтом кореляції – r = 0,61. Для волинської частини Житомирської області, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей, волинської частини Хмельницької та буковинської частини Чернівецької областей спостерігався обернено пропорційний зв’язок між СПЕТ і Н_с.геом. із r = 0,62.

14. Загалом виявлені закономірності регресійної залежності СПЕТ = f(Н_с.геом.) для адміністративних районів Західної України відтворює і така ж співвимірність для поселень, що розміщені на висотних інтервалах (19 висотних рівнів). Так, у даному випадку величини СПЕТ_с.зв. підпорядковуються величинам Н_с.геом. за законом обернено пропорційної залежності, а r = 0,75.

15. Ретроспективні поселеутворювальні процеси мають вплив на сучасну людність поселень (Л), який проступає у прямо пропорційному законові співмірності величин. Так, залежність Л_с.зв. (опосередковані для 18 груп населених пунктів) від СПЕТ_с.зв. є придатною для загальної характеристики заселенсько-поселенських процесів Західної України, оскільки тіснота зв’язку між ними сягнула r = 0,98. Важливо, що для населених пунктів із людністю до 2500 осіб вплив СПЕТ на Л має безпосередню рівновелику дію, а для поселень із населенням більшим 2500 осіб – нетотожну впливові.

Публікації автора:

Монографії

1. Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України. – Чернівці: Рута, 2004. - 382 с. (20,89 д.а.)

Підручники і навчальні посібники

1. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 293 с. (із грифом МОНУ) (Особистий внесок автора: Розділи: 2. Історико-географічні аспекти розвитку та розміщення продуктивних сил в Україні; 5. Експортноорієнтоване виробництво України; 6. Економічні регіони України. – С. 23-97, 172-289).

2. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. – Київ: Кондор, 2004. – 297с. (із грифом МОНУ) (Особистий внесок автора: Розділи: 2. Історико-географічні аспекти розвитку та розміщення продуктивних сил в Україні; 5. Експортноорієнтоване виробництво України; 6. Економічні регіони України. – С. 23-95, 171-289).

3. Джаман В.О., Круль В.П., Чернюх Г.Я. Демогеографія: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 160 с. (Особистий внесок автора: Розділи: 1. Демогеографія як система знань про народонаселення; 2. Відтворення населення та його історичні типи; 9. Етноси й етнічні процеси сучасного світу; 10. Класифікація народів. – С. 3-27, 125-150).

4. Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання) /Я.Жупанський, І.Березка, В.Джаман, М.Заячук, К.Кілінська, В.Круль, І.Пушкар, В.Руденко, Я. Скрипник, П.Сухий, В.Туряк, А.Тюфтій, В.Явкін /За редакцією Я.Жупанського та І. Пушкара. – Тернопіль, 1998. – 319 с.( Особистий внесок автора: Тема 1: Історико-географічний поділ України і суцільної української етнічної території (СУЕТ) (Територіальний склад і межі Північної Буковини, Північної Бессарабії, Закарпаття, Галичини, Волині, Поділля, Київщини, Чернігівщини, Слобожанщини, Полтавщини, Запоріжжя, Донеччини – С. 4-6); Розділ ІV. Господарський комплекс (теми № 8-15). – С. 53-73).

Статті у наукових фахових виданнях

1. Круль В.П. Теоретико-графовий аналіз суцільної української етнічної території // Наукові записки Тернопіл. держ. пед. ун-ту. Серія: Географія, 1998. - № 2. – С. 47-49.

2. Круль В.П. Детермінованість процесів розселення Галичини // Укр. геогр. журнал. – 1999. - № 2. – С. 36-42.

3. Круль В.П. Погляд на морфометричну визначеність господарсько-культурних типів стародавніх культур Галичини // Науковий вісник ВДУ. Географічні науки (економічна і соціальна географія, країнознавство). – 1999. – Ч. 9. - С. 26-31.

4. Круль В.П. Морфометричні особливості заселення Галичини впродовж Х-ХХ ст. // Наукові записки. Серія: географія. Тернопільський педуніверситет ім.. В.Гнатюка. – 2000. - № 2. – С. 35-39.

5. Круль В.П. Демографічна характеристика історико-географічного краю Поділля // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Географія. – Чернівці: Рута, 2001. – Вип.. 120. – С. 110-118.

6. Круль В.П. Реляційний аналіз хорологічних аспектів етногенезу Галичини у VІІІ тис. до н.е. – ІХ ст. н.е. // Наукові записки Тернопільського держпедуніверситету. Серія: Географія. – 2001. - № 1. – С. 39-47.

7. Круль В.П. Ретроспективно-хорологічна організація заселенського простору Галичини (до ІХ ст. н.е.) // Наук. вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 104: Географія. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 152-156.

8. Круль В. Заселюваність території адміністративних районів Галичини // Наук. вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 138: Географія. - Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 116-121.

9. Круль В.П. Заселення території Західної України: історико-географічні аспекти // Історія укр. географії. – Вип. 5 – Тернопіль. – 2002. – с.77-84.

10. Круль В. Ландшафт як провідний чинник етногенезу (загальні зміни на прикладі Західної України) // Історія української географії. – 2003. – Вип. 1(7). – С. 48-52.

11. Круль В. Загальні зміни взаємодії ландшафтів і етносів у процесі етногенезу на території Західної України // Матер. V конгресу МАУ: соціально-гуманітарні науки / Упор.: відпов. ред. В.Балух. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 333-337.

12. Круль В. Математична детермінізація заселенсько-поселенських процесів Західної України //Przemiamy krajobrazy kulturowego Karpat wybrane aspekty. – Sosnowiec, 2004. – s. 49-62.

13. Круль В. Про ретроспективну основу поселенського навантаження на територію (на прикладі Західної України) // Наукові записки Тернопільського держпедуніверситету. Серія: географія. – Тернопіль, 2004. - № 2. – Ч. 1. – С. 184-191.

14. Круль В. Територіальні особливості початку заселення Західної України // Науковий вісник Чернів. ун-ту. Географія. – Чернівці: ЧДУ, 2005. – Вип. 238. – С. 122-132.

15. Жупанський Я.І., Круль В.П. До територіального обґрунтування українських етнічних земель // Науковий вісник Чернів. ун-ту. Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – Вип. 3. – С. 130-142. (Особистий внесок автора: обґрунтовано доцільність структуризації української етнічної території на наступні таксономічні одиниці: суцільну українську етнічну територію, історико-географічну зону, історико-етнографічну область, історико-географічну землю. – С. 130-133, 139-141.)

16. Жупанський Я.І., Круль В.П. Статистико-демографічний погляд на національний склад та міграції населення українського Прикарпаття // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Географія. Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип. 31. – С. 170-180 (Особистий внесок автора: аналіз першого і третього розділів монографії С.Копчака, В.Мойсеєнка і М.Романюка. – С. 170-173, 179-180).

17. Жупанський Я.І., Руденко В.П., Коновалова Н.І., Круль В.П., Джаман В.О., Калмуцька Е.І. Становлення та розвиток економіко-географічних досліджень у Чернівецькому університеті // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка. Географія. – Вип. 43. - Київ: РВЦ „Київ. ун-т”, 1998. – С. 34-36. (Особистий внесок автора: висвітлення географічних досліджень у Чернівецькому університеті за Австро-Угорщини. – С. 34).

18. Круль В., Чернюх Г. Географо-краєзнавчі аспекти історичного дослідження Галичини // Історія української географії. – Вип. 1. – Тернопіль, 2000. – С. 57-61. (Особистий внесок автора: висвітлення актуальності постановки питання, обґрунтування часових рамок дослідження, аргументація показників потенціалу заселення території (поступового та інтегрованого). – С. 57-58, 60.

19. Жупанський Я.І., Круль В.П. Етнолого-географічний погляд на районування українських етнічних земель // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2003. – Вип. 6. – С. 130-135. (Особистий внесок автора: актуальність теми дослідження, огляд друкованих джерел, обґрунтування виділення суцільної української етнічної території. – С. 130-133).

20. Круль В., Круль Г., Гарас А. Часово-територіальні особливості зміни сільської людності Буковинської Гуцульщини за 1989-2001 рр. // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Зб.наук.праць. Вип. 167: Географія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 157-164. (Особистий внесок автора: формулювання постановки проблеми і завдання, території дослідження, аналіз публікацій, огляд динаміки людності Буковинської Гуцульщини загалом та за адміністративними частинами. – С. 157-160).

21. Круль В.П., Круль Г.Я. Характеристика національного складу населення України (за даними 1989 і 2001 рр.) // Науковий вісник Волинського державного ун-ту ім. Лесі Українки. – Луцьк: Вежа, 2004. - № 5. – С. 347-350. (Особистий внесок автора: актуальність дослідження, огляд джерел, особливості загальної динаміки національного складу та зміни чисельності національних меншин (молдован, кримських татар та інших представників мусульман) – С. 347-348).

Статті у наукових виданнях

1. Круль В.П. Заселення території Галичини (хронологічні і хорологічні аспекти) // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Зб.наук.праць. – Луцьк: Настир’я, 1998. – С.131-134.

2. Круль В., Іфтодій І. Дослідження процесів заселення території адміністративного району // Еколого-географічні та географо-краєзнавчі дослідження території Карпато-Подільського регіону. – Чернівці: Рута, 1998. – С. 25-36. (Особистий внесок автора: виявлення особливостей заселення території Глибоцького району Чернівецької області до ІХ ст. н.е. – С. 25-30).

3. Жупанський Я.І., Круль В.П. Ландшафт і етнос: деякі дефініції та характеристики взаємодії і впливу // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Зб.наук. праць. – Київ, 1999. – С. 153-155. (Особистий внесок автора: постановка проблеми, обґрунтування понять етноландшафтний організм, етногеоценоз, розгляд загальної дії природних чинників на етноландшафтний організм. – С.153-154).

4. Круль В.П. До питання про загальні чинники впливу на природно-історичний процес //Історія української географії та картографії: проблеми і перспективи /Матер. Другої Всеукр. наук. конференції. – Тернопіль, 2000. – С. 57-61.

5. Круль В.П. Особливості вивчення процесів заселення та освоєння території історико-географічних країв // Україна та глобальні процеси: географічний вимір / Зб. наук. праць: у 3 т. – Київ-Луцьк: Вежа, 2000. – т. 1. – С. 369-372.

6. Круль В. Адміністративний устрій історико-географічних країв України // Історія української географії. – Спец. випуск: Краєзнавство. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - Вип. 2(4). – С.90-91.

7. Круль В., Круль Г. Динаміка адміністративно-територіального устрою Галичини // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика /Матер. Другого Всеукр. семінару. – Тернопіль, 2002. – Част. 2. – С. 121-129. (Особистий внесок автора: огляд динаміки адміністративно-територіального устрою Галичини до 1920 р. – С. 121-125)

8. Круль В.П., Круль Г.Я. Ретроспективно-географічна основа екістичної характеристики регіону (історико-географічної зони Західної України) // Україна: географічні проблеми сталого розвитку / Зб.наук.праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т. 2. – С. 252-254 (Особистий внесок автора: обґрунтування завдання, території і часу дослідження, аналіз загальних рис заселення території Західної України. – С. 252-253).