Анотація до роботи:

Рекова Н.Ю. Ресурсне забезпечення виробничої програми (на прикладі підприємств гірничого машинобудування) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертація присвячена актуальним питанням реалізації принципів маркетингового планування на основі системно-структурного аналізу виробничого процесу, з метою формування оптимального ресурсного забезпечення виробничої програми підприємства в умовах неповної визначеності.

На основі теоретичних розробок визначено особливості, цілі і завдання базових “стандартів управління” при плануванні розподілу ресурсів на етапі формування виробничої програми підприємств гірничого машинобудування.

Оцінка можливості використання сучасних базових “стандартів управління” при плануванні ресурсів підприємства в умовах неповної визначеності портфелю замовлень на етапі формування виробничої програми, дозволила зробити висновок про неможливість їх використання і зумовила розробку моделі її оптимального ресурсного забезпечення. Обгрунтована необхідність використання нейромережевих технологій як інструментарію побудови системи прогнозних оцінок забезпечення виробничої програми ресурсами.

Порівняльний аналіз сучасних систем планування виробничого процесу щодо випуску технічно складних виробів зумовив необхідність розробки методологічного підходу до спільного планування матеріальних, трудових і інвестиційних ресурсів на етапі формування виробничої програми відповідно до вимог ринку.

В роботі розроблено й обгрунтовано етапність планування завантаження виробничих потужностей, як одного з основних ресурсів підприємства. Створено прототип ресурсної бази знань як комплексу складових виробничого процесу і розроблено правила їх вибору для різних варіантів виробничих програм. Запропоновано методологічний підхід щодо оптимального узгодження ресурсів підприємства при формуванні його виробничої програми та програмний продукт, за допомогою якого з’явилася можливість планувати ресурси підприємства на початковому етапі формування виробничої програми. Показано, як застосування даного організаційно-методичного підходу вплине на основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства.

У дисертаційній роботі узагальнені теоретичні і методичні положення, розроблені практичні рекомендації щодо формування оптимальної виробничої програми підприємств галузі важкого машинобудування в умовах неповної визначеності попиту з урахуванням обмеженості ресурсів. Основні висновки, наукові і практичні результати полягають у наступному:

1. Високий ступінь кооперації підприємств машинобудівного комплексу в період планової економіки і втрата цих зв’язків в період ринкових трансформацій зумовили необхідність запровадження нових підходів щодо формування виробничої програми підприємств галузі важкого машинобудування в умовах неповної визначеності портфелю замовлень.

2. Теоретичним підґрунтям для формування виробничої програми підприємства гірничого машинобудування в сучасних умовах постає концепція маркетингового планування діяльності підприємства, реалізація якої забезпечує досягнення максимального задоволення потреб споживачів на основі максимально ефективного використання власного виробничого потенціалу. В умовах широкого і одночасно глибокого товарного асортименту технічно складних виробів підприємства гірничого машинобудування одним із головних інструментів досягнення цілей маркетингового планування є системно-структурний аналіз виробничого процесу.

3. На основі проведеного аналізу встановлено, що виробничі потужності машинобудівних підприємств Донбасу з виробництва технологічного устаткування складають 48,9 % виробничих потужностей машинобудівних підприємств України, однак ефективність використання цих потужностей має самий низький показник із усіх галузей промисловості України – 35 %.

4. Аналіз динаміки розвитку ринку продукції гірничого машинобудування засвідчив, що основними тенденціями останніх років є зростання потенційного попиту при достатньо низькій купівельній спроможності споживачів (підприємств вугільної галузі і гірничо-металургійного комплексу) на внутрішньому ринку і достатньо високий попит при високому рівні конкуренції на зовнішніх ринках, в першу чергу країн, що інтенсивно нарощують видобуток мінеральної сировини. Зазначені тенденції підвищують невизначеність процесу формування виробничої програми і посилюють роль маркетингового планування у діяльності підприємства.

5. На основі співставлення існуючого ринкового потенціалу підприємств гірничого машинобудування з тенденціями розвитку ринку їх продукції обґрунтовано, що виробнича потужність і наявний виробничий персонал є головними ресурсами для формування виробничої програми, а коефіцієнт використання виробничих потужностей – один із головних техніко-економічних показників, що визначає ефективність виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства.

6. Запропонований методологічний підхід до визначення ефективності використання виробничого устаткування на етапі формування «портфеля замовлень» забезпечує формування оптимальної виробничої програми з мінімізацією простоїв устаткування. За рахунок цього при заданих обсягах номенклатурних груп, що випускаються, на основі максимізації коефіцієнту використання виробничих потужностей виробничого устаткування, що задіяне у виробничому циклі виготовлення продукції, досягається раціональний перерозподіл замовлень і виробничого персоналу між устаткуванням і, як наслідок, збільшення продуктивності як усього підприємства в цілому, так і окремих його структурних підрозділів.

7. Специфіка діяльності підприємства гірничого машинобудування (виробництво широкої номенклатури технічно складних виробів, необхідність виконання великого обсягу науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, досить значний цикл виробництва однієї одиниці продукції), а також неповна визначеність на етапі формування виробничої програми, роблять неможливим використання базових “стандартів управління” для підприємств даного профілю, що зумовило розробку моделі ресурсного забезпечення виробничого процесу на основі нейромережних технологій.

8. Для підприємства гірничого машинобудування створено прототип бази знань як комплексу складових виробничого процесу і розроблені правила їх вибору для різних виробничих програм. Використання запропонованої нейромережної економічної моделі дозволяє не тільки формувати виробничу програму на плановий період, а й оперативно приймати управлінські рішення щодо її корегування у поточному часі на підставі моніторингу зовнішнього (наприклад, поява нових замовлень) та внутрішнього (наприклад, вихід з ладу певних одиниць устаткування) середовища.

9. Реалізація запропонованого в дисертаційному дослідженні організаційно-методичного підходу на великому машинобудівному підприємстві дозволила знизити середню питому трудомісткість продукції, що виробляється, на 8,13%, собівартість 1 тони виробів на 6,46% та отримати резерв прибутку підприємства у розмірі 897 тис. грн.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Кудлатова Н.Ю., Отришко И.П. Особенности функций маркетинговых служб промышленных предприятий при формировании портфеля заказов // Экономика промышленности. Экономика Украины на пороге третьего тысячелетия – Донецк: ИЭП НАН Украины, АО “НКМЗ”. – 2000. – С. 93 – 98.

Особистий внесок автора: розробка ідеї використання концепції маркетингового планування при формуванні виробничої програми.

2. Рекова Н.Ю., Батченко Л.В. Производственная мощность предприятия, как основа формирования его производственной программы // Науковий журнал “Менеджер”. – Донецьк, ДонДАУ, 2002, вип. 4(20). – С. 93-98.

Особистий внесок автора: визначенно, що при формуванні виробничої програми найбільша увага повинна приділятися виробничим потужностям, як найбільшвагомішому ресурсу підприємства.

3. Рекова Н.Ю., Батченко Л.В. Формирование производственной программы с учетом эффективности использования производственного оборудования // Збірник наукових праць ДонДАУ. Вип. 21. Ч.2. – Донецьк , 2003. – С. 64 – 71.

Особистий внесок автора: розроблено підходи до визначення виробничої потужності на етапі формування виробничої програми.

4. Рекова Н.Ю. Современные концепции управления производством промышленных предприятий // Збірник наукових праць ДонДАУ. Вип.. 23. Ч.4 – Донецьк, 2003. – С. 300 – 307.

Опубліковані в інших виданнях:

5. Рекова Н.Ю. Проблемы развития и становления машиностроительного комплекса региона // Материалы докл. всеукр. науч.-практ. конф. – Т2: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецьк, 2002. – С. 219 – 225.

6. Рекова Н.Ю., Ковалевский С.В. Применение сетей с однородной структурой для усовершенствования процесса управления производственной деятельностью предприятия на основе маркетинга // Материалы Всероссийской конференции “Нейрокомпьютеры и их применение”. – Москва, 2000. – С. 113 – 116.

Особистий внесок автора: обгрунтування необхідності використання нейромережевих технологій при побудові системи прогнозних оцінок ресурсного забезпечення виробничого процесу.

7. Рекова Н.Ю. Методика оптимизации загрузки производственных мощностей машиностроительных предприятий // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Управління в умовах ринкової трансформації економіки України (теорія і практика)”. – Харків: ХІБМ, 2002. – С.90 – 95.

8. Рекова Н.Ю. Методические положения по планированию загрузки оборудования машиностроительных предприятий // Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє”. – Київ, 2002 – С. 271 – 272.

9. Батченко Л.В., Рекова Н.Ю., Реков Ю.В. Анализ эффективности использования производственного оборудования машиностроительных предприятий // Збірник наукових праць ДонДАУ. Вип. 13, Ч. 3. – Донецьк, 2002. – С. 352 – 367

Особистий внесок автора: здійснена оцінка ефективності використання виробничих потужностей підприємствами гірничого машинобудування, як одного з основних ресурсів виробничої програми.