Анотація до роботи:

Хомин І.П. Ресурсне забезпечення відтворення у сільськогосподарських підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2007.

У дисертації викладено результати проведеного дослідження проблеми ресурсного забезпечення відтворення у сільськогосподарських підприємствах.

Досліджено тенденції відтворення у сільському господарстві, доповнено трактування сутності та змісту ресурсного забезпечення відтворення.

На основі аналізу структури ресурсного забезпечення простого і розширеного відтворення запропоновано методику вирівнювання ресурсів відтворення з урахуванням циклічності результатів діяльності сільськогосподарських підприємств та розроблено модель, яка забезпечує їх збалансоване формування, визначено шляхи оптимізації формування ресурсів відтворення та застосування протиінфляційних заходів, розроблено пропозиції з подолання кризової ситуації щодо ресурсного забезпечення простого і розширеного відтворення у сільськогосподарських підприємствах Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, удосконалення механізму їх кредитування і бюджетної підтримки для забезпечення розширеного відтворення в галузі, обґрунтовано методику контролю за цільовим використанням ресурсів відтворення, яка дозволяє уникнути іммобілізації коштів для цієї мети.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукової проблеми ресурсного забезпечення відтворення у сільськогосподарських підприємствах, що дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Більшість сільськогосподарських підприємств намагається, навіть за можливості акумулювання вільних коштів для ресурсного забезпечення відтворення у перспективі, використовувати їх відразу ж після надходження на рахунки в банку, щоб запобігти інфляційним втратам. Такий підхід, виправданий з тактичних міркувань не може бути обґрунтованим на перспективу, бо здійснення розширеного відтворення неможливе без накопичення відповідних ресурсів з урахуванням стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств.

У роботі запропоновано методику вирівнювання ресурсів відтворення і модель їх збалансованого формування з урахуванням циклічності результатів діяльності та стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств.

2. Порівняно високі темпи інфляції є причиною того, що сільськогосподарські підприємства не здійснюють нагромадження коштів, необхідних для забезпечення відтворення у перспективі, навіть за умови, коли сума отриманих доходів за кожний рік дозволяє це здійснювати.

З метою нівелювання впливу інфляції доцільно створювати промислово-фінансові об’єднання за схемою: сільськогосподарські підприємства + заводи з виробництва техніки (тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів) для акумулювання вільних коштів перших на банківських рахунках других із застосуванням таких самих умов депонування, як і в банках. Це дозволить одночасно вирішувати двояку мету: поступове нагромадження коштів окремими сільськогосподарськими підприємствами для придбання основних засобів і формування фінансових ресурсів підприємств сільськогосподарського машинобудування.

3. В економічній науці трактування сутності і змісту ресурсного забезпечення відтворення змішується з забезпеченням відтворення виробничо-технічними ресурсами. В роботі обґрунтовано необхідність їх розмежування і сформульовано авторське тлумачення.

4. Контролювати цільову спрямованість ресурсів відтворення за сучасною методикою відображення неможливо внаслідок відсутності їх системного розмежування. Тому доцільно повернутись до колишнього способу застосування окремих рахунків у банку для зберігання коштів поточної діяльності та призначених для капітальних інвестицій.

5. Специфічні особливості виробництва в сільськогосподарських підприємствах зумовлюють те, що визначення прибутку тут можливе лише після завершення виробничого циклу, у той час як кошти від реалізації отриманої продукції надходять у процесі його здійснення. Цю особливість формування ресурсів відтворення необхідно враховувати при забезпеченні контролю за їх раціональним використанням.

6. У дисертації доведено, що до ресурсів відтворення в сільськогосподарських підприємствах треба відносити також і швидколіквідні активи, які не проходять грошової стадії кругообороту: товарне зерно, тварини на вирощуванні та відгодівлі, цукор тощо, оскільки вони використовуються для придбання будівельних матеріалів, техніки, оплати праці в капітальному будівництві, тобто виконують таку ж роль у забезпеченні відтворення, як і кошти.

7. Часто вживане словосполучення „амортизаційний фонд” може бути вірним лише щодо розуміння амортизації як джерела формування ресурсів простого відтворення, але в жодному разі не стосовно власне ресурсів, що спрямовуються на цю мету, бо основні засоби можна придбати у тому разі, коли у підприємства є в достатньому обсязі кошти, а не тому, що створено якийсь фонд. Відмінності амортизації як джерела простого відтворення та сформованих внаслідок її нарахування ресурсів для цього (коштів чи швидколіквідних активів) особливо помітні, коли підприємство є збитковим, а тому певна частка нарахованої амортизації не покривається доходами від реалізації, отже вона не перетворюється у ресурси відтворення.

8. Оптимізація формування прибутку можлива за умови застосування обґрунтованих методів нарахування амортизації, оскільки вона є складовою собівартості продукції (робіт, послуг), а між цими джерелами ресурсного забезпечення відтворення існує тісний взаємозв’язок. Отже, застосовуючи різні методи нарахування амортизації, передбачені П(С)БО 7 „Основні засоби”, можна активно впливати на формування прибутку.

9. Механізм кредитування сільськогосподарських підприємств має бути удосконалений, бо доступ до пільгових кредитів мають не всі, а сума бюджетної компенсації на сплату відсотків за користування кредитами не відіграє суттєвої ролі у формуванні ресурсів відтворення. Разом із тим повинно дотримуватись оптимальне співвідношення між джерелами формування ресурсів, а тому можливості використання як кредитів банку, так і бюджетних асигнувань мають бути доступними практично кожному підприємству, якщо це диктується об’єктивними потребами розширеного відтворення.

10. Одним із вирішальних напрямів подолання кризової ситуації в сільськогосподарських підприємствах щодо формування ресурсів простого й розширеного відтворення на найближчу перспективу, крім залучення кредитів банку та розширення бюджетного фінансування, може бути вишукування додаткових резервів збільшення власних джерел. Зокрема, в першу чергу необхідно здійснити такі заходи, які дозволять порівняно швидко забезпечити нарощування маси прибутку – головного джерела формування власних ресурсів. У сільськогосподарських підприємствах Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей одним із таких резервів є уведення в оборот вилучених внаслідок кризи площ ріллі, яка придатна для використання без шкоди для екології, та збільшення завдяки цьому обсягів сільськогосподарської продукції в поєднанні з ефективним використанням матеріальних чинників виробництва. Наведені в дисертації розрахунки засвідчують, що завдяки цьому маса прибутку сільськогосподарських підприємств Тернопільської області може бути збільшена на 0,5-0,6 млн. грн. у розрахунку на рік.

СПИСОК

опублікованих наукових праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Хомин (Летягіна) І.П. Управління джерелами відтворення на сільськогосподарських підприємствах: регіональний підхід // Агроінком. –2005. – №5-6. – С.56-58.

2. Хомин І.П. Формування фінансових ресурсів відтворення у сільськогосподарському виробництві // Агроінком. – 2006. – №1. – С.66-68.

3. Хомин І.П. Розширене відтворення та особливості його фінансового забезпечення в сільськогосподарських підприємствах // Облік і фінанси АПК. – 2006. – №3. – С.110-115.

4. Хомин І.П. Резерви збільшення прибутку в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. – 2006. – №4. – С.91-95.

5. Хомин І.П. Організація контролю за раціональним використанням фінансових ресурсів відтворення на сільськогосподарських підприємствах // Зб. наук. праць. Випуск 14. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Т.2.– С.176-178.

Тези доповідей

6. Хомин І.П. Забезпечення відтворення в аграрному секторі економіки на шляху трансформації до ринкового середовища // Економіка України: шлях трансформації до ринкового середовища: Матеріали наук.-практ. конф. Тернопіль, 8 грудня 2005 р. – Тернопіль, 2005. – С.43-48.

7. Хомин (Летягіна) І.П. Методичні проблеми дослідження формування ресурсів відтворення на сільськогосподарських підприємствах // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці: Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. Житомир, 3-5 берез. 2005 р. – Житомир, 2005. – Ч.2. – С.119-122.

8. Хомин (Летягіна) І.П. Фінансове забезпечення простого й розширеного відтворення на підприємствах аграрної сфери // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Луцьк, 3-5 червня 2005р. – Луцьк, 2005. – С.412-414.

9. Хомин І.П. Дослідження тенденцій відтворення виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: Зб. тез доповідей Третьої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Тернопіль, 23-24 лютого 2006 р. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – Ч.1. – С.411-413.

10. Хомин І.П. Фінансові ресурси як чинник інтенсифікації сільськогосподарського виробництва // Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів. Харків, 11-12 квітня 2006 р. – Х., 2006. – С.193-194.