У дисертації запропоновано новий підхід до розв’язання науково-прикладної задачі удосконалення політики взаємодії держави та релігійних організацій у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку України та зміцнення економічної безпеки держави. Основні науково-теоретичні, методичні і практичні результати дозволяють зробити такі висновки: 1. Формування системи економічної безпеки передбачає поступове включення релігійних чинників у системотворчі характеристики основних понять на основі існуючих підходів до вдосконалення термінологічного апарату з доповненням його категоріями „релігійні чинники економічної безпеки” та розширенням класифікації загроз економічній безпеці держави. Результати проведеного у роботі кластерного аналізу дозволяють стверджувати, що духовно-моральні чинники є одними з найважливіших передумов виникнення загроз економічній безпеці, що підтверджує необхідність їх оцінки в системі економічної безпеки держави. Врахування важливості релігійних чинників у системі економічної безпеки України підвищить ефективність прийняття управлінських рішень при розробці та реалізації стратегії економічної безпеки держави. 2. Обґрунтована в дослідженні визначальна роль релігійних чинників у процесах становлення та розвитку мегарегіональних утворень, що сформувалися на основі трансформованих цивілізаційних систем, актуалізує необхідність врахування їх впливу на соціально-економічний розвиток та економічну безпеку. Сукупність духовно-релігійних цінностей є базисом соціокультурного підґрунтя ведення економічної діяльності, вибору суспільних орієнтирів, принципів економічної поведінки населення країни чи регіону. Формування системи господарювання на основі релігійних принципів поведінки є підставою обґрунтування пріоритетних напрямів і підходів до запровадження реформ, удосконалення системи економічної безпеки на різних рівнях ієрархії управління. 3. Компаративний аналіз положень соціального вчення церков щодо ведення господарської діяльності на прикладі трьох основних гілок християнства (католицької, православної, протестантської), що домінують у європейських країнах, дозволяє стверджувати про різнорівневий вплив релігійних чинників на глобальний, регіональний і локальний соціально-економічний розвиток. Так, протестантське віросповідання відображає значний вплив на формування підприємницької ініціативи, економічної активності, ефективнішого типу господарювання (скандинавські країни, Естонія, Латвія), наслідком чого є високий рівень рентабельності господарської діяльності. Домінування католицизму (Польща, Угорщина, Словаччина) створює позитивні передумови для проведення економічних реформ, стимулювання інтеграційних процесів та формування чіткої громадянської позиції. Вплив православного віросповідання (Болгарія, Румунія, Росія, Україна) відображається здебільшого в культурній, соціальній, частково політичній, сферах і є істотнішим на національному рівні. 4. Руйнування системи ідеологічних цінностей і господарських зв’язків створило передумови для зростання рівня безробіття, злочинності, масштабів міграції та зниження якості людського капіталу, негативний ефект чого у країнах ЦСЄ був мінімізований міцним релігійно-духовним підґрунтям. Виявлений щільний зв’язок між рівнем релігійної активності та економічним зростанням у цих країнах підтверджує важливість релігійних чинників у процесі подолання соціально-економічних проблем, виходу з кризи та, як наслідок, входження до спільного економічного простору ЄС. Виявлений у дослідженні позитивний вплив релігійних чинників як передумова стабілізації на етапі трансформації соціально-економічних систем країн ЦСЄ доцільно використати при розробці концептуальних засад забезпечення економічної безпеки України. 5. Обґрунтування дуалістичного характеру дії релігійних чинників дозволило виокремити їх позитивний вплив (через підвищення продуктивності праці та мотивації до здійснення господарської діяльності, правової свідомості та готовності до сплати податків; оптимізації використання робочого часу та ресурсів; розвиток підприємницької орієнтації), який варто використовувати в системі економічної безпеки. Оцінка впливу релігійних вірувань, представлених в Україні, на різні сфери суспільного та економічного розвитку дозволила сформувати структурну схему взаємодії релігійних організацій і державних органів з акцентом на позитивному характері їх залучення до вирішення проблем в окремих сферах (соціальній, науково-технічній, економічній) та актуальності заходів щодо пом’якшення негативного впливу в інших сферах (національна безпека, тіньова економіка, інформаційний простір, міжнародне співробітництво). Серед негативних аспектів впливу релігійних чинників виокремлено деструктивну діяльність окремих неорелігійних організацій, що проявляється через: зниження рівня економічної та суспільної активності громадян; відтік фінансових коштів релігійних організацій за кордон; бюджетні втрати у зв’язку зі створенням потужних фінансово-промислових груп, що функціонують зі статусом релігійної організації; фінансування терористичних актів; створення безконтрольних об’єднань „мережевого маркетингу”; поширення контрабандних операцій. 6. Найістотніший позитивний вплив релігійних чинників проявляється у таких сферах: (1) соціальній (робота з розумово- та фізично неповносправними, алко- та наркозалежними, ув’язненими; опіка над сиротами, особами похилого віку, безпритульними); (2) науково-технічній (заохочення наукових досліджень, інноваційної активності, підприємницької ініціативи; проведення науково-практичних семінарів, „круглих столів” за спільної участі представників церкви, громадськості, органів державної влади, науковців, підприємців); (3) економічній (поширення морально-етичних принципів серед підприємців, мотивація до ефективнішої економічної діяльності, підвищення стандартів праці, соціальної згуртованості та відповідальності, залучення підприємців до соціальних проектів, розвиток кооперативного руху, створення спілок християн-підприємців, кредитних спілок, активізація релігійного туризму). Це забезпечить конкурентоспроможність національної економіки, посилить консолідацію українського суспільства, розвиток громадянської активності та підвищить рівень економічної безпеки держави. 7. На основі окресленого позитивного та негативного взаємозв’язку між релігійними чинниками і соціально-економічними показниками обґрунтована принципова схема взаємодії держави та релігійних організацій. Прогнозні оцінки рівня економічної безпеки держави підтверджують потенційне зниження цього показника за рахунок впливу окремих факторів (рівень безробіття, злочинності, сальдо бюджету), що дозволяє стверджувати про доцільність застосування релігійних чинників для мінімізації негативних тенденцій з огляду на підтверджений у дослідженні щільний взаємозв’язок між макроекономічними показниками та релігійною активністю. Обґрунтований підхід до побудови системи взаємовідносин держави та релігійних організацій сприятиме зміцненню економічної безпеки України. |
