Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження засвідчують особливу актуальність вивчення рекреаційно-туристських ресурсів з метою оптимізації їх використання. Вони дозволяють зробити ряд висновків: 1. Територіальна організація рекреаційно-туристської діяльності у регіоні визначається значною мірою обсягом і структурою рекреаційно-туристських ресурсів, особливостями їх територіального поєднання. Використання таких ресурсів підпорядковане суспільним умовам і в сучасний період характеризується нераціональністю через недостатню вивченість, несформованість ринку туристських послуг, нерозвинутість туристської інфраструктури та ін. 2. Конструктивно-географічне дослідження рекреаційно-туристських ресурсів має комплексний характер і включає в себе як оцінку цих ресурсів, так і особливостей використання. Методика вивчення цього питання включає ряд етапів, передусім аналіз компонентної і територіальної структури цих ресурсів, виявлення сучасного стану їх використання та напрямків оптимізації рекреаційно-туристської діяльності у досліджуваному регіоні. У процесі дослідження використовувалися такі методи: системний, ландшафтознавчий, статистичний, експедиційний, порівняльно-географічний, картографічний, районування. Цей методичний апарат може бути застосований при вивченні рекреаційно-туристських ресурсів інших регіонів країни. 3. Проведений аналіз компонентної структури рекреаційно-туристських ресурсів Івано-Франківської області відобразив роль кожного з видів ресурсів – геоморфологічних, кліматичних, водних, бальнеологічних, ботанічних, мисливських, ландшафтних – у рекреаційному природокористуванні регіону. Показано, як різні види туристської діяльності використовують одні й ті ж ресурси, і як комплекс ресурсів може використовуватися при виробленні турпродукту. Висока забезпеченість рекреаційно-туристськими ресурсами території Івано-Франківської області визначає багатовидовість розвитку туризму. Геоморфологічні ресурси сприяють розвитку спортивного туризму, передусім гірськолижного, спелеологічного, кліматичні і бальнеологічні – лікувально-оздоровчого, ландшафтні – зеленого сільського, лікувально-оздоровчого, наукового, всі види ресурсів – пізнавального туризму. В області ще недостатньо використовуються всі види рекреаційно-туристських ресурсів, як природні, так і соціально-культурні. Головними причинами цього є недостатня увага до розвитку рекреаційної діяльності з боку місцевих органів влади і самоврядування та бізнесових структур, невисокий попит на рекреаційно-туристські послуги населення регіону і України загалом, що пов’язано з невисокими прибутками людей. 4. Територіальна диференціація геоморфологічних, кліматичних, водних, бальнеологічних, ландшафтних рекреаційно-туристських комплексів, а також поєднання цих видів ресурсів на певних територіях дає підстави виділити в межах області такі рекреаційно-туристські ресурсні райони: Північний, Північно-Східний, Південно-Східний, Південний, Південно-Західний, Західний та Центральний. Для кожного району визначено головні напрями сучасної і перспективної рекреаційної, передусім туристської, діяльності. 5. Сучасний стан освоєння природних і соціально-культурних ресурсів Івано-Франківської області дає підстави визначити його як недостатній з великими можливостями його різнобічного перспективного використання. Основними напрямами оптимізації рекреаційно-туристської діяльності у регіоні є: розширення видової структури туризму на всій території; розвиток туризму на основі ширшого залучення всіх видів ресурсів; поліпшення стану рекреаційної інфраструктури та соціальної інфраструктури загалом. Виробництво послуг туризму в області має не тільки місцеве, а й всеукраїнське значення. |