1. Аналіз і опрацювання літературних джерел дало змогу визначити основні методологічні засади дослідження. Загальнонауковий методологічний принцип сучасної рекреалогії – системно-структурний і функціональний аналіз – вимагає чіткого визначення ключових понять сучасної рекреаційної географії. У методологічній частині роботи викладено розуміння автором об’єкту, суб’єкту і предмета регіональної рекреаційної діяльності. Обґрунтовано необхідність запровадження регіональної рекреаційної системи (РРС) як певного територіального осередку розвитку рекреації, що відповідає сучасним потребам і можливостям організації рекреаційного господарства регіону, і править за об’єкт дослідження. У дисертації визначено суб’єкти рекреаційної географії на регіональному рівні. Вони розглядаються на трьох ієрархічних рівнях: рекреаційна галузь; рекреаційне підприємство; рекреант. У якості предмету рекреаційної географії найчастіше виступають рекреаційні ресурси та рекреаційні території. Предметом дисертаційного дослідження виступають рекреаційні ресурси Харківської області, їх географічна характеристика та раціональне використання. Територія розглядається як інтегральний носій обєктно-субєктних властивостей рекреаційної діяльності та їхніх специфічних відношень, тобто, як носій предмету рекреаційної географії. 2. Удосконалено структуру рекреаційних ресурсів. Запропонована відповідна структурно-логічна схема. Розширено уявлення про необхідність включення до структури рекреаційних ресурсів екологічного блоку, який розглядається як один з впливових факторів розвитку рекреаційної галузі на сучасному етапі. 3. Узагальнені основні методичні підходи щодо визначення якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів. Показано необхідність поєднання визначення природно-ресурсного потенціалу території та оцінки рекреаційних ресурсів з обов’язковим урахуванням результатів соціологічних методів дослідження. Такий підхід дав змогу іншим способом, ніж загальновідомі, опрацювати наявний фактичний матеріал щодо ресурсів і можливостей розвитку регіональної рекреаційної діяльності. 4. У регіональній частині дисертації на основі запропонованого методичного підходу здійснено комплексну характеристику рекреаційних ресурсів: 4.1. Визначено рівні ресурсно-рекреаційного актуалу території області; 4.2. Визначено сумарний природно-рекреаційний потенціал природних і природно-антропогенних рекреаційних ресурсів РРС; 4.3. Проведено соціологічне дослідження рекреаційних переваг жителів Харківської області, завдяки якому виявлено: найбільш відвідувані і найбільш популярні місця відпочинку на Харківщині, певні відомості щодо організаційних переваг в галузі відпочинку, часової і транспортної доступності, ступеню благоустрою рекреаційних територій, розподілу часу рекреації в межах річного циклу; 4.4. Розроблені і заповнені ресурсно-рекреаційні паспорти РРС Харківської області; 4.5. Для виявлення якісних параметрів рекреаційних ресурсів РРС проведено ресурсно-рекреаційну оцінку до якої, окрім якісних і кількісних показників ресурсних підблоків, включено екологічний блок; 4.6. Оптимізація РРС Харківської області була спрямована на збільшення рекреаційного ефекту при збереженні необхідної якості рекреаційних ресурсів і включає різні типи оптимізаційних заходів: організаційні, економічні, природоохоронні, що в результаті повинно сприяти сталому розвитку рекреаційної галузі в регіоні; 4.7. Запропонована концептуальна модель туристського кампусу. Намічені місця та послідовність створення туристських кампусів на території Харківської області; 4.8. Розроблені, описані й картографовані три кільцеві туристські маршрути: Краснокутський, Печенізько-Чугуївський та Ізюмсько-Святогірський. |