Анотація до роботи:

Поколодна М.М. Рекреаційні ресурси Харківської області, їх географічна характеристика та раціональне використання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. – Спеціалізована вчена рада Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2003.

Узагальнені основні підходи щодо визначення якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів, удосконалено їх структуру. Обґрунтовано необхідність запровадження регіональної рекреаційної системи (РРС), як певного територіального осередку розвитку рекреації на регіональному рівні. Здійснено комплексну характеристику і оцінку рекреаційних ресурсів Харківської області. Запропоновані напрямки оптимізації використання рекреаційних ресурсів РРС.

1. Аналіз і опрацювання літературних джерел дало змогу визначити основні методологічні засади дослідження. Загальнонауковий методологічний принцип сучасної рекреалогії – системно-структурний і функціональний аналіз – вимагає чіткого визначення ключових понять сучасної рекреаційної географії. У методологічній частині роботи викладено розуміння автором об’єкту, суб’єкту і предмета регіональної рекреаційної діяльності.

Обґрунтовано необхідність запровадження регіональної рекреаційної системи (РРС) як певного територіального осередку розвитку рекреації, що відповідає сучасним потребам і можливостям організації рекреаційного господарства регіону, і править за об’єкт дослідження.

У дисертації визначено суб’єкти рекреаційної географії на регіональному рівні. Вони розглядаються на трьох ієрархічних рівнях: рекреаційна галузь; рекреаційне підприємство; рекреант.

У якості предмету рекреаційної географії найчастіше виступають рекреаційні ресурси та рекреаційні території. Предметом дисертаційного дослідження виступають рекреаційні ресурси Харківської області, їх географічна характеристика та раціональне використання.

Територія розглядається як інтегральний носій обєктно-субєктних властивостей рекреаційної діяльності та їхніх специфічних відношень, тобто, як носій предмету рекреаційної географії.

2. Удосконалено структуру рекреаційних ресурсів. Запропонована відповідна структурно-логічна схема. Розширено уявлення про необхідність включення до структури рекреаційних ресурсів екологічного блоку, який розглядається як один з впливових факторів розвитку рекреаційної галузі на сучасному етапі.

3. Узагальнені основні методичні підходи щодо визначення якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів. Показано необхідність поєднання визначення природно-ресурсного потенціалу території та оцінки рекреаційних ресурсів з обов’язковим урахуванням результатів соціологічних методів дослідження. Такий підхід дав змогу іншим способом, ніж загальновідомі, опрацювати наявний фактичний матеріал щодо ресурсів і можливостей розвитку регіональної рекреаційної діяльності.

4. У регіональній частині дисертації на основі запропонованого методичного підходу здійснено комплексну характеристику рекреаційних ресурсів:

4.1. Визначено рівні ресурсно-рекреаційного актуалу території області;

4.2. Визначено сумарний природно-рекреаційний потенціал природних і природно-антропогенних рекреаційних ресурсів РРС;

4.3. Проведено соціологічне дослідження рекреаційних переваг жителів Харківської області, завдяки якому виявлено: найбільш відвідувані і найбільш популярні місця відпочинку на Харківщині, певні відомості щодо організаційних переваг в галузі відпочинку, часової і транспортної доступності, ступеню благоустрою рекреаційних територій, розподілу часу рекреації в межах річного циклу;

4.4. Розроблені і заповнені ресурсно-рекреаційні паспорти РРС Харківської області;

4.5. Для виявлення якісних параметрів рекреаційних ресурсів РРС проведено ресурсно-рекреаційну оцінку до якої, окрім якісних і кількісних показників ресурсних підблоків, включено екологічний блок;

4.6. Оптимізація РРС Харківської області була спрямована на збільшення рекреаційного ефекту при збереженні необхідної якості рекреаційних ресурсів і включає різні типи оптимізаційних заходів: організаційні, економічні, природоохоронні, що в результаті повинно сприяти сталому розвитку рекреаційної галузі в регіоні;

4.7. Запропонована концептуальна модель туристського кампусу. Намічені місця та послідовність створення туристських кампусів на території Харківської області;

4.8. Розроблені, описані й картографовані три кільцеві туристські маршрути: Краснокутський, Печенізько-Чугуївський та Ізюмсько-Святогірський.

Публікації автора:

1. Поколодная М.М., Телюра Н.А. Рекреационный потенциал и экологическое состояние Харьковских рек // Сборник научных трудов. Вестник Харьковского национального университета № 455. Геология - география - экология, 1999. - 196 с. - С. 156-158.

2. Поколодна М.М. Теоретичні аспекти розвитку екологічного туризму // Географічна освіта і наука в Україні: Збірник наукових праць // Гол. ред. Я.Б. Олійник. - К.: Фітософіоцентр, 2000. - 100 с. - С. 38.

3. Поколодна М.М. Пропозиції до туристсько-рекреаційного районування України // Вісник Харківського університету № 506. Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. Частина 2, 2001. - 362 с. - С. 215-217.

4. Поколодна М.М. Теоретичні аспекти розвитку екологічного туризму // Збірник наукових праць. Вісник Харківського національного університету № 521. Геологія - географія - екологія, 2001. - 279 с. - С. 192-194.

5. Поколодна М.М., Долуда В.О. Методика та результати проведення соціо-геоекологічного дослідження рекреаційних територій Харківської області // Вісник Харківського національного університету № 551. Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. Частина ІІ, 2002. - 296 с. - С. 203-208.

6. Поколодна М.М. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду Харківської області // Збірник наукових праць Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна присвячено актуальним проблемам неоекології № 3. Людина і довкілля. Проблеми неоекології, 2002. - 95 с. - С. 75-80.

7. Поколодна М.М. Пропозиції щодо створення на території Харківської області закладів охорони здоров'я нового (перінатального) типу // Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи. Науковий збірник. Тези доповідей науково-практичної конференції / Харків, Харківська обласна державна адміністрація, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, Харківське підприємство науково-технічної та економічної інформації, 2000. - 243 с. - С. 142-143.

8. Поколодна М.М. Екологічний туризм як засіб позашкільної природоохоронної освіти та виховання молоді // Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / Київ: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. - 248 с. - С. 227-230.

9. Поколодна М.М. Регіональні особливості використання рекреаційних лісів // Вісник Харківського інституту соціального прогресу. Сер.: Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес. - 2002. - Вип.1 (2). - 400с. - С. 63-70.

10. Поколодна М.М. Проблеми визначення складових рекреаційних ресурсів та їх класифікації в рекреаційній географії // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1 - 9 травня 2002р., м. Ужгород / Харків: Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Ужгородський національний університет. - 2002. - 290с. - С. 20.

11. Поколодна М.М. Рекреаційні лісові ресурси // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення”. Дев'яті Каришинські читання / м. Полтава, Полтавський державний педагогічний університет тім. В.Г. Короленка, 2002. - 300 с. - С. 78-79.

12. Поколодная М.Н. Оценка климатических условий Харьковской области для целей рекреации // География и окружающая среда: Материалы Международной конференции молодых географов. - Белгород : Изд-во Бел.ГУ, 2002. - 125 с. - С. 9-11.

13. Поколодна М. Прикладні аспекти регіонального географічного краєзнавства в рекреаційній географії // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Матеріали Другого Всеукраїнського семінару, присвяченого 125-річчю з дня народження фундатора української національної географії Степана Львовича Рудницького та 10-річчю заснування кафедри географії України Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (11-12 грудня 2002 р.) - Тернопіль. - 2002. - Частина 2. - 262 с. - С. 51-55.