Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження засвідчують актуальність суспільно-географічного вивчення систем міських поселень. На їх основі зроблено ряд висновків. 1. Урбанізація є соціально-економічним процесом, внаслідок якого формуються просторові форми міського розселення, що утворюють в межах обласного реґіону систему міських поселень. Для її суспільно-географічного вивчення найбільш прийнятними є системний підхід, методи математичного і картографічного моделювання, статистичний та ін. 2. Територіальна система міських поселень являє собою сукупність міст і селищ міського типу, що сформувалися у процесі розселення і життєдіяльності людей на певній території, відзначаються тісними взаємозв'язками та ієрархічною підпорядкованістю. Для Хмельницької області, що є давньоосвоєним агропромисловим реґіоном з невисоким рівнем урбанізації, така система характеризується наявністю густої мережі невеликих міст і селищ міського типу та двох великих міст, високим рівнем централізації міського населення. В сучасних умовах головними її рисами є зменшення людності переважної більшості міських поселень, втрата багатьма з них ряду функцій, або їх зміна, наявність великої кількості монофункціональних центрів. Центральне положення у системі займає обласний центр – м. Хмельницький, який ув'язує потужними адміністративно-управлінськими, інформаційними, виробничими і соціальними зв'язками всі міські поселення області. Роль міжрайонних центрів відіграють Кам'янець-Подільський і Шепетівка, а в перспективі – Волочиськ і Летичів. Інші міста і селища міського типу є центрами локальних систем розселення (районних, кущових, низових), що охоплюють прилеглу до них сільську місцевість за допомогою розселенських зв'язків. 3. Сучасний розвиток та структура міських поселень значною мірою відчувають вплив генези поселень і особливостей їх функціонування у різні історичні періоди. Більшість міст реґіону сформувалися у давньоруський період як оборонні і торговельні центри, відродившись у капіталістичний період як промислові міста. Відсутність потужних родовищ корисних копалин і переважний розвиток сільського господарства у реґіоні зумовили виникнення невеликих міст і селищ міського типу, які з наданням їм певних адміністративно-управлінських функцій, стали центрами обслуговування для навколишньої території. В умовах загальної економічної кризи відбувається занепад розвитку майже всіх малих міських поселень Хмельницької області. 4. Вивчення тенденцій зміни людності міст і селищ міського типу свідчить, що вони зумовлені, передусім, погіршенням природного і механічного руху міського населення. Зниження показників народжуваності і природного приросту, збільшення показників смертності, в т.ч. дитячої, а також погіршення вікової структури міських жителів, збільшення механічного відтоку населення з міст – головні чинники погіршення демографічної ситуації і зниження людності міських поселень і надалі. Зважаючи на те, що головним чинником росту міст завжди була міграція до них сільських жителів, то стабілізувати процес зниження людності можна, тільки зробивши міста і селища привабливими до життя. А це пов’язано із трансформацією функціональної і планувальної структури міст, вдосконаленням процесу управління ними. 5. Сучасна функціональна структура міських поселень має, як показали дослідження, тісний взаємозв’язок з людністю міст. Найбільш багатофункціональними є великі міста області – сучасний і колишній обласні центри. Корекція їх функціональної структури має відбуватися за рахунок посилення ролі обслуговувальних функцій – торгівлі, рекреації, освіти і науки. Міста і селища міського типу мають в області поліфункціональну структуру, в якій донедавна провідне місце займала промисловість (харчова, легка, будматеріалів, машинобудівна). Розвинені також транспорт, будівництво, соціальна інфраструктура. У процесі трансформації суспільства відбувається також зміна функціональної структури: у багатьох містах промислова функція занепадає, а посилюється торговельна, і соціальна функції. Найменші за людністю міста в області є монофункціональними. Основною тенденцією їх сучасного і перспективного розвитку є розширення спектру провідних виробничих і соціальних функцій. Це здійснюватиметься за рахунок розширення виробничої бази агропромислового комплексу (матеріально-технічне забезпечення сільського господарства, переробка сільськогосподарської сировини) та посилення функцій обслуговування навколишньої місцевості (соціальних, виробничо-технічних, організаційно-господарських). Колишні райцентри, де було 1–2 підприємства, перетворилися у центри обслуговування навколишньої сільської території, їх промислові функції у великій мірі занепали, дещо посилилися торговельні. Відродження таких міст пов’язане із розвитком малих промислових підприємств з переробки сільськогосподарської сировини, виробництва товарів народного вжитку і будівельних матеріалів, а також торгівлі та соціальної сфери. В окремих з них, що мають природні та історико-культурні рекреаційні ресурси, містоформувальне значення матиме рекреаційна сфера за умови розвитку в них об’єктів рекреаційної інфраструктури. У всіх міських поселеннях реґіону в сучасних умовах розвивається ринкова інфраструктура, вона стає обов’язковим атрибутом господарської основи як міст, так і селищ міського типу області. Прагнення міських поселень до комплексного розвитку передбачає створення у кожному місті тих елементів господарських структур, яких у ньому не вистачає, позаяк кожне поселення має максимально забезпечити потреби своїх мешканців за рахунок внутрішніх ресурсів, виконуючи при цьому властиву для нього зовнішню функцію. Трансформація функцій міських поселень в умовах ринкової економіки значною мірою визначатиметься рівнем активності використання нових можливостей у зв’язку з розширенням економічної самостійності реґіонів, активізацією підприємницької діяльності, пошуком нових шляхів і засобів для розвитку нових функцій. 6. Від людності і функцій міст, їх історико-географічного розвитку і природних умов залежить планувальна структура міст. Вона відзначається наявністю чітких функціональних зон у великих містах, відсутністю більшості з них у найменших містах і селищах міського типу. У планувальній структурі останніх різко переважає сельбищна зона, у якій житлові масиви чергуються із парками і скверами, городами, у ній знаходяться також нерідко промислові підприємства і об’єкти сфери послуг. В сучасних умовах, коли відбувається приватизація землі і об’єктів господарювання, раціоналізація території міст стає важливою управлінською проблемою. 7. Соціально-економічний розвиток міських поселень має відбуватися з врахуванням геоекологічної ситуації, яка склалася в них. На основі аналізу стану довкілля і співставлення його з гранично допустимими нормами забруднення компонентів в області виділяють поселення з нормальною, напруженою і загостреною екологічною ситуацією. Це створює певні застороги для розміщення окремих галузей у тому чи іншому місці. Відзначаємо відносність показників: навіть міста з найбруднішим довкіллям у Хмельницькій області є чистішими від т.зв. “чистих” міст у високо індустріальних районах країни. 8. У роботі представлена типізація міських поселень за умовами перспективного розвитку. Саме вона може стати базою для розробки і реалізації конкретних програм комплексного соціально-економічного розвитку міських поселень області, які би найбільш повно враховували чинники формування і розвитку міст (демогеографічні, соціально-економічні, фінансові, екологічні та ін.). |
