Анотація до роботи:

Мормуль Н.І. Регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Донецький національний університет, Донецьк, 2008.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні та науково-практичні питання регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці. Визначено сутність, принципи та механізми становлення соціального діалогу. Виявлено недоліки концептуального і правового забезпечення охорони праці, незбалансованість державного та договірного регулювання з охорони праці. Проаналізовано міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці, розкрито можливості його використання в Україні. Проведено комплексну оцінку стану охорони праці та соціально-трудових відносин щодо її забезпечення, виявлено негативні тенденції та причини, що їх обумовлюють. Здійснено оцінку процесу становлення та розвитку колективно-договірного регулювання охорони праці. Визначено та систематизовано основні джерела його недосконалості на всіх рівнях управління.

Розроблено рекомендації та надано пропозиції з удосконалення концептуального і нормативно-правового забезпечення регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці. Визначено механізм регулювання індивідуальних трудових відносин через упровадження соціального пакета, обґрунтовано його змістовне наповнення з питань охорони праці. Надано рекомендації щодо формування розділів з охорони праці в Генеральній, регіональній, галузевій угодах і колдоговорах. Обґрунтовано загальні вимоги для всіх рівнів, диференційовано пріоритети і завдання для досягнення мети охорони праці для кожного з них.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення комплексу актуальних науково-практичних питань щодо удосконалення регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці на основі концептуального, нормативно-правового та науково-методичного забезпечення. Основні висновки і результати зводяться до такого:

1. Серед важелів забезпечення безпеки праці недостатньо використовуються можливості соціально-трудових відносин. Визнання України країною з ринковою економікою зумовлює необхідність формування адекватного організаційно-економічного механізму регулювання відносин у соціально-трудовій сфері, зокрема з питань охорони праці. У нових економічних умовах поряд з державним управлінням охороною праці зростає роль її договірного регулювання. Розвиток соціально-трудових відносин у сфері охорони праці є можливим за умов поширення договірних процесів, зростання їх ролі та місця в державному управлінні, а ефективність досягається завдяки раціональному їх сполученню.

2. Недосконалість теоретичних положень і понятійного апарату з соціально-трудових відносин у сфері охорони праці є перешкодою для їх регулювання. Це обумовило уточнення понять “соціально-трудові відносини”, “соціальний діалог”, “договірне регулювання охорони праці”. Запропоновано авторське їх визначення.

Соціальний діалог у сфері охорони праці – система індивідуальних і колективних відносин між працівниками, роботодавцями, їх представниками, органами державної влади і місцевого самоврядування щодо досягнення трудових і соціально-економічних інтересів, встановлення та реалізації додаткових прав і гарантій з охорони праці при сполученні державного управління та договірного регулювання охорони праці. Договірне регулювання охорони праці – це процес взаємодії сторін соціального діалогу щодо узгодження інтересів, спільної діяльності з реалізації прав, зобов’язань і відповідальності в сфері охорони праці. Соціально-трудові відносини в сфері охорони праці – це система взаємовідносин між їх сторонами щодо реалізації законодавства про охорону праці, створення для працюючих сприятливих для здоров’я, життя та працездатності умов праці, попередження виникнення та усунення існуючих виробничих ризиків.

3. Зарубіжний досвід ефективного регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці має низький рівень використання в Україні. Узагальнення досягнень розвинутих країн свідчить про доцільність розширення прав профспілок, залучення їх до управління охороною праці на всіх рівнях, надання громадським організаціям наглядових і контрольних функцій. На підставі систематизації існуючих у світовій практиці підходів і моделей регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці визначено, що найбільш прийнятною для формування в Україні власної моделі є система сполучення державного й договірного регулювання охорони праці Німеччини. Створення зазначеної моделі можливо за умов інституційного становлення організацій роботодавців як сторони соціального діалогу, визнання переваг договірних відносин на всіх рівнях, перегляду трудового законодавства з метою його наближення до законодавства ЄС.

4. Комплексний аналіз стану охорони праці свідчить про наявність і зростання виробничих ризиків, які негативно впливають на стан здоров’я та тривалість життя працюючих. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює кожен четвертий зайнятий. Має місце негативна тенденція щодо скорочення фінансування профілактичних заходів. Значне зростання витрат на охорону праці, яке мало місце в 2005-2006 рр., є слабо пов’язаним зі зниженням рівня травматизму на виробництві, що підтверджується рівнем тісноти зв’язку між цими показниками. Встановлено зворотну залежність між витратами на заходи з охорони праці та рівнем тяжкості виробничого травматизму, що свідчить про неефективність системи управління охороною праці на виробництві.

Одночасно відбулися позитивні зміни. У системі договірного регулювання колективно-трудових відносин за 1994-2005 рр. кількість укладених колдоговорів зросла більш ніж у 2 рази. Але в цій системі рівень виконання заходів з охорони праці є найнижчим серед напрямів договірного регулювання в трудовій сфері. Встановлено, що система оцінки ефективності договірного регулювання охорони праці в Україні фактично відсутня, а система інформаційного забезпечення вимагає удосконалення.

5. Визначено причини недосконалості договірного регулювання охорони праці на різних рівнях управління: обмеженість охоплення суб’єктів договірних відносин, низька якість змісту розділів з охорони праці колдоговорів і угод, відсутність цільових коштів на охорону праці, перевага компенсаційних заходів на противагу профілактичним, незатребуваність відповідальності за порушення вимог охорони праці та договірних домовленостей тощо.

6. На підставі розроблених концептуальних підходів визначено стратегічні пріоритети державного управління, до яких належать: створення умов імплементації міжнародних трудових норм і стандартів з охорони праці; підвищення відповідальності сторін соціально-трудових відносин за невиконання наданих їм повноважень; посилення контролю за дотриманням прав і гарантій у сфері охорони праці тощо. Запропоновано напрями розвитку соціально-трудових відносин у сфері охорони праці через: удосконалення колективно-договірного регулювання шляхом розробки та впровадження механізму реалізації законодавства про охорону праці, забезпечення надання додаткових прав і гарантій при формуванні розділів з охорони праці в колдоговорах і угодах; регулювання індивідуальних трудових відносин з питань охорони праці.

7. Стан та управління охороною праці на малих підприємствах є вкрай несприятливими. Для удосконалення індивідуальних трудових відносин запропоновано механізм їх регулювання через запровадження соціальної відповідальності роботодавця та надання соціального пакета працівникам. До соціального пакета включаються зобов’язання роботодавця щодо реалізації законодавчих, надання додаткових прав і гарантій з охорони праці та обов’язки працівника щодо виконання вимог з охорони праці, які встановлено законодавством і висунуто роботодавцем. Надання соціального пакета працівнику є ефективним додатковим заходом забезпечення покращення умов та охорони праці за умов наявності на підприємстві колдоговору.

8. Правове забезпечення регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці потребує удосконалення. Запропоновано внесення змін і доповнень до законів України “Про охорону праці”, “Про колективні договори та угоди”, “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Надано пропозиції до проектів Трудового кодексу України, Закону України “Про соціальний діалог в Україні”. Надані рекомендації стосуються регламентації планування, фінансування та договірного регулювання охорони праці, правового визнання доцільності формування угод на тристоронній основі, встановлення повноважень органів місцевого самоврядування, змісту їх діяльності, обов`язків та відповідальності в регулюванні соціально-трудових відносин різних рівнів, розширення функцій профспілок щодо захисту прав та інтересів працівників, а також умов і видів стимулювання охорони праці.

9. Запропоновано рекомендації щодо розробки розділів з охорони праці галузевої, регіональної, Генеральної угод. Загальними вимогами, на яких вони повинні базуватися, є: пріоритетність життя і здоров’я працюючих; баланс економічної ефективності та соціальної захищеності; орієнтація на реальні умови задоволення потреб працюючих у забезпеченні охорони праці та попередження виробничих ризиків; комплексність вирішення проблем охорони праці; запобіжний характер діяльності та домовленостей сторін; економічна зацікавленість у безпечних умовах праці; обов’язковість виконання домовленостей та відповідальність за їх невиконання.

10. Потребує удосконалення науково-методичне забезпечення розробки розділу з охорони праці колдоговору. Розроблено рекомендації з формування типових заходів щодо спільних і конкретних для кожної сторони діалогу зобов’язань з реалізації законодавства про охорону праці. Акцентовано увагу на першочергових завданнях роботодавця: щодо прийняття заходів організаційного характеру, які не потребують значних витрат, проведення комплексного аналізу стану охорони праці, формування додаткових гарантій залежно від важкості та шкідливості умов праці, економічного обґрунтування доцільності впровадження заходів тощо. Розширено перелік діяльності профспілок з регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці, серед яких: створення умов для реалізації потреб працівників з охорони праці, що не врегульовані колдоговором; проведення комплексної оцінки діяльності громадських інституцій з охорони праці; забезпечення участі представників роботодавців у засіданнях профкому з розгляду питань охорони праці тощо.

11. Розроблено макет розділу з охорони праці регіональної угоди, який удосконалює зміст та наповненість обов’язків сторін з посиленням та конкретизацією дій профспілок. Одночасно систематизовано обов’язки в сфері охорони праці органів місцевої влади та місцевого самоврядування. Основні пріоритети в регіональній угоді щодо охорони праці зводяться до такого: забезпечення міжгалузевої координації при формуванні програми комплексних заходів з охорони праці; підтримка галузей, стратегічно важливих для поліпшення стану й охорони праці; визначення регіональних зон підвищеного ризику для життя й здоров’я людей, розробка заходів з охорони праці для таких зон; залучення роботодавців малих підприємств до регіональної системи управління охороною праці та договірного регулювання охорони праці; здійснення постійного контролю за дотриманням роботодавцями підприємств усіх форм власності вимог законодавства про охорону праці тощо.

Публікації автора:

Монографії

Всього 5 монографій загальним обсягом 71,4 д.а., з яких особисто автору належить 4,1 д.а., у тому числі:

1. Новікова О.Ф., Ходачкова Н.І., Котов Є.В. Оцінка чинного законодавства про охорону праці та напрями його удосконалення. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2000. – 112 с.

Особистий внесок здобувача: здійснено оцінку планування та фінансування охорони праці, визначено недоліки договірного регулювання трудових відносин в сфері охорони праці., запропоновано напрями їх удосконалення.

(Рецензія: Охорона праці. – 2001. – № 4. – С. 53-54)

2. Амоша О.І., Новікова О.Ф., Крот В.І., Ходачкова Н.І. Методичні рекомендації з планування і договірного регулювання охорони праці на промисловому підприємстві // Регіональне управління охороною праці. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2000. – С.141-163.

Особистий внесок здобувача: розкрито сутність, пріоритетні напрями та задачі планування та договірного регулювання охорони праці.

3. Калачова І.В., Антонюк В.П., Котов Є.В., Ходачкова Н.І. Безпека умов праці // Соціальна захищеність населення України. – Донецьк-Київ: ІЕП НАН України; Держкомстат України, 2001. – С. 180-195.

Особистий внесок здобувача: здійснено оцінку рівня та потреб соціальної захищеності населення регіонів України в сфері охорони праці.

(Рецензія: Зайнятість і ринок праці. – 2002. – Вип. 17. – С. 144-146)

Статті у наукових фахових виданнях

Всього 11 статей загальним обсягом 6,12 д.а., з яких особисто автору належить 5,81 д.а., у тому числі:

1. Ходачкова Н.І. Удосконалення концептуальних засад регулювання соціально-трудових відносин в сфері охорони праці // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. – С. 101-113.

2. Ходачкова Н.І. “Тінізація” трудових відносин і захист прав у контексті збереження трудового потенціалу // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр.: В 3 т. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. – Т.1. – С. 315-321.

3. Ходачкова Н.І. Напрями удосконалення механізму забезпечення захисту трудових прав в Україні // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. – С. 145-156.

4. Ходачкова Н.І. Соціальна захищеність працівників промислових підприємств Донецької області у сфері охорони праці // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная политика и человеческое развитие: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – Т.2. – С. 152-159.

5. Ходачкова Н.І. Розвиток договірного регулювання охорони праці на державному рівні // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – С. 134-139.

6. Ходачкова Н.І. Законодавче забезпечення договірного регулювання охорони праці: напрями розвитку // Проблеми формування ринкової економіки. Міжвід. наук. зб. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К: КНЕУ, 2001. – С. 460-463.

7. Ходачкова Н.І. Соціально-трудові відносини в регіоні: стан договірного регулювання охорони праці та напрями його удосконалення // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – Т.2. – С. 75-81.

8. Ходачкова Н.І., Панькова О.В. Соціальне партнерство у трудовій сфері: становлення та розвиток // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – С. 335-344.

Особистий внесок здобувача: здійснено аналіз розвитку правової основи соціального партнерства в Україні.

9. Ходачкова Н.И. Состояние договорного регулирования охраны труда на предприятиях Донецкой области // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – С. 361-369.

Публікації в інших виданнях

1. Крот В.І., Новікова О.Ф., Логачова Л.М., Ходачкова Н.І., Косяк Л.У., Пастушенко В.М. Методичні рекомендації щодо розробки розділу з охорони праці та здоров’я колективного договору (угоди, трудового договору). – Донецьк: ІЕП НАН України, 1997. – 86 с.

Особистий внесок здобувача: визначено зобов’язання сторін щодо додаткових прав і гарантій з охорони праці, розвитку відносин партнерства.

2. Крот В.І., Новікова О.Ф., Логачова Л.М., Ходачкова Н.І., Лесенко Г.Г., Косяк Л.У., Пастушенко В.М. Положення про систему управління охороною праці та безпечною життєдіяльністю в Донецькій області: Затв. розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 30.01.1997 р. № 71). – Донецьк, 1997. – 86 с.

Особистий внесок здобувача: визначено місце договірного регулювання в системі управління охороною праці.

Матеріали наукових конференцій

Всього 6 статей у збірниках матеріалів наукових конференцій обсягом 1,4 д.а., у тому числі:

1. Ходачкова Н.І. Попередження руйнування трудового потенціалу: інститут захисту трудових прав // Управління розвитком: Зб. наук. статей: За матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. “Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” (Харків, 19-20 трав. 2006 р.). – Харків: ХНЕУ, 2006. – С. 100-103.

2. Ходачкова Н.І. Охорона праці як чинник збереження трудового потенціалу // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (13-14 трав. 2004 р.). – Тернопіль: Екон. думка, 2004. – С. 73-74.

3. Ходачкова Н.І. Механізм забезпечення соціального захисту працюючих у сфері охорони праці: регіональний аспект // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Прикладна соціальна політика: проблеми використання та розповсюдження” (29-30 жовт. 2002 р.). – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – Т. 2. – С. 140-145.