В дисертації на основі проведених досліджень були запропоновані обґрунтовані підходи до вирішення важливої науково-практичної проблеми – визначення теоретичних, науково-методичних та організаційних основ регулювання ринку праці старопромислового регіону. Основні висновки і результати, отримані в ході дослідження, зводяться до наступного. 1. В дисертації регіональний ринок праці розглядається як складне економічне явище, якому присутні риси двох системоутворюючих складових: ринку праці та регіону. Виходячи із цього обґрунтовується визначення регіонального ринку праці (РРП) як в певній мірі відособленої і самостійної частини національного ринку праці, яка функціонує в межах адміністративних одиниць, в рамках якої відбувається формування і відтворення попиту на працю та її пропозиції, ціни робочої сили, здійснюється працевлаштування та використання робочої сили у відповідності до специфічних умов розвитку регіону. Ринок праці старопромислового регіону розглядається як регіональний ринок праці, що формується в умовах специфічної галузевої та професійної структури попиту на робочу силу з боку промисловості та наявності значної кількості морально та фізично застарілих робочих місць з несприятливими умовами праці і має розвиватися на інноваційних засадах відповідно до структурних перетворень економіки регіону. 2. Аналіз регіональних ринків праці дав змогу виокремити групу ринків праці старопромислових регіонів України, які характеризуються довготривалим промисловим розвитком економіки індустріального типу. Ринки праці старопромислових регіонів України на сучасному етапі характеризуються наступними типовими рисами: інерційність структури попиту на робочу силу; низький рівень мобільності кадрів; високий ступінь залежності кон’юнктури ринку праці від напрямів розвитку промислового сектору; несприятливі умови як формування, так і використання трудового потенціалу (через екологічне забруднення, поширення несприятливих умов праці); розвинута система багатопрофільного професійного навчання; більш високий рівень трудових доходів зайнятого населення. 3. Для порівняльного аналізу стану регіональних ринків праці була розроблена авторська методика діагностики РРП, яка включає перелік показників-індикаторів, які характеризують основні параметри ринку праці, методику їх нормування та розрахунку інтегрального індексу, методичні підходи до визначення якісного стану регіональних ринків праці та їх розмежування за його характеристикою, а також до оцінки динаміки РРП. Порівняння змін регіональних індексів за декілька років дає змогу визначити якість динаміки РРП за такою шкалою: динамічний розвиток; стійка стабільність; поліпшення стану; вихід із кризи; погіршення стану; нарощування проблем; стагнація; депресія. 4. На основі запропонованої методики була здійснена діагностика регіональних ринків праці України. Вона дає змогу зробити висновок, що стан більшості регіональних ринків праці характеризується як проблемний. Аналіз динаміки інтегрального індексу свідчить, що у більшості регіонів стан РРП погіршується, лише на 9-ти РРП ситуація поліпшується, а ринок праці Закарпатської області виходить із кризи. Діагностика ринку праці Донецької області показала, що він знаходиться у найкращому стані порівняно з іншими регіонами. Розрахований інтегральний індекс регіонального ринку праці (ІРРП) Донецької області у 2002 і 2003 рр. був найвищим. За цим показником область була єдиною, яка увійшла до групи регіонів із добрим станом РРП. В той же час динаміка інтегрального індексу свідчить, що відносно середньоукраїнського рівня відбувається погіршення стану ринку праці Донецької області. 5. Проведений аналіз ринку праці старопромислового регіону Донецької області виявив позитивні тенденції: зростання попиту на робочу силу, збільшення чисельності працевлаштованих, зниження рівня безробіття, кращі економічні умови використання робочої сили (більш високий рівень заробітної плати). Разом з тим спостерігається суттєва розбалансованість РРП, не відповідність попиту і пропозиції на робочу силу. Існує суттєве перевищення пропозиції робочої сили економічних спеціальностей, технічних службовців, працівників сфери торгівлі та сільського господарства. В той же час існує дефіцит кадрів по сьомій професійній групі та по ряду професій восьмої професійної групи (робітничі професії індустріального типу). Внутрішньорегіональний аналіз ринку праці Донецької області показав, що він неоднорідний за своїм станом і характеризується суттєвою диференціацією локальних ринків праці. Дослідження найбільш вагомих їх параметрів дало змогу виділити локальні ринки праці із проблемним, незадовільним та кризовим станом. 6. Кращий стан ринку праці Донецької області порівняно із іншими регіонами України (окрім м. Києва) не відповідає логіці розвитку ринків праці старопромислових регіонів Європи, які відчували значні проблеми в ході структурної перебудови економіки. Це пояснюється тим, що в економіці України та її старопромислових регіонах поки що не відбулися кардинальні техніко-технологічні та структурні зміни. Через те, що структурні зміни у розвитку РРП старопромислових регіонів України відстрочені у часі, є можливість підготуватися до необхідних змін та попередити виникнення значних проблем, пов’язаних із масовим безробіттям, кваліфікаційною невідповідністю робочої сили потребам економіки та інших. 7. Обґрунтовано доцільність стратегічного управління розвитком регіональних ринків праці. Особливо це стосується старопромислових регіонів, які потребують суттєвої модернізації структури зайнятості, формування у перспективі постіндустріальної моделі ринку праці, для якої характерна переважна зайнятість висококваліфікованої робочої сили на високотехнологічних робочих місцях та у сфері послуг. Розвиток ринку праці старопромислових регіонів України має враховувати загальносвітові тенденції соціально-економічного розвитку. Стратегічним напрямом розвитку національного та регіональних ринків праці має бути досягнення у перспективі структури зайнятості постіндустріального типу. 8. Розроблено методичні засади розробки стратегії розвитку регіонального ринку праці, які містять основні принципи розробки стратегії розвитку РРП, модель розробки стратегії розвитку РРП, основні складові стратегії та їх змістовну характеристику. Обґрунтовано модель розробки і реалізації стратегії розвитку РРП, яка охоплює усі етапи розробки, пов’язує процес розробки стратегії розвитку РРП із стратегією розвитку регіону, основними тенденціями розвитку світового і національного ринку праці, аналізом зовнішніх і внутрішніх чинників. 9. Обґрунтовано концептуальні підходи до формування стратегії розвитку ринку праці Донецької області, які включають: формулювання бачення РРП у майбутньому, аналіз сильних та слабких сторін РРП старопромислового регіону Донбасу, визначення стратегічних цілей і завдань, визначення стратегічних напрямів розвитку регіонального ринку праці Донецької області. Розроблені стратегічні напрями розвитку РРП Донецької області охоплюють: розвиток попиту на робочу силу; формування якісних робочих місць; удосконалення пропозиції робочої сили; підвищення рівня та якості підготовки кадрів; збагачення форм зайнятості, удосконалення механізму працевлаштування; підвищення вартості робочої сили та удосконалення механізму оплати праці; удосконалення діяльності державної служби зайнятості; подолання кризового стану окремих локальних ринків праці. | 