Дисертаційне дослідження проблеми регулювання ринкової економіки соціального спрямування згідно тим задачам, які обґрунтовано у вступі, здійснило їх вирішення на основі аргументації власних теоретико-методологічних передумов і дістало нових чи відносно нових положень і висновків, що можна стисло викласти наступним чином. 1. Головним методологічним засновком дослідження з позиції економічної теорії слід вважати відродження аналізу дії і використання закону пропорційності як загального економічного закону. Пропорційність як результат дії цього закону на сьогодні в економічній теорії кореспондується на практиці через дві історично вивірені форми: стихійність (конкурентний ринок) і планомірність (планова економіка), а також через таку форму, як симбіоз ринку і плану. З’явившись на монополістичній стадії розвитку капіталізму, планомірність згодом перетворилася у складову механізму регулювання сучасної економіки. 2. Складність економічної структури сучасного суспільства розглянуто через еволюцію економічних відносин і відносин своєрідності переходу від регламентованої економіки до ринкових принципів господарювання. Виявилися такі причини переходу, як: аргумент про більш ефективну ринкову економіку порівняно із плановою; аргумент про відсутність свободи вибору; аргумент проти тоталітарного режиму; аргумент державного монополізму. Проведений аналіз моделей ринкової економіки надав можливостей їх угрупування у чотири групи, що представлено схемою, якою можна скористатися у формуванні української моделі ринку соціального спрямування. Складність такої моделі проаналізовано як через спільні риси моделей, так і особливості кожної з них у ракурсі механізму регулювання сучасної економіки. 3. Економічна структура сучасного суспільства обумовлює складність господарського механізму регулювання економіки. Його загальними ознаками слід вважати: адекватне використання дії економічних законів; реалізація відносин, форм і прав власності; необхідність координації різних господарських структур, взаємодії всіх суб’єктів економічних відносин; здійснення функцій підсистем національної економіки, що відображають організаційні форми і методи управління; включення в економічну систему (відтворення) соціальних, правових, політичних відносин, що склалися. Механізм регулювання ринкової економіки соціального спрямування містить єдність об’єктивних і суб’єктивних економічних зв’язків суспільства, а в залежності від їх специфіки формується та чи інша модель цього механізму. Сучасний господарський механізм відображає: а) систему маркетингу, б) визначення загального рівня цін законами ринку, в) функціонування немонополістичного сектору економіки, г) зовнішньоекономічні зв’язки, що впливають на національну економіку. 4. Теоретико-методологічними передумовами аналізу держави як суб’єкта господарської діяльності і її регулювання є: розвиток продуктивних сил і усуспільнення виробництва; потреба значного розширення великого бізнесу; тенденція до посилення значення планомірності; необхідність підтримки ВПК; правове закріплення ДМК та посилення ролі держави в економіці. Аналіз за цими передумовами виявив чотири рівня держави як суб’єкта підприємницької діяльності – три з них є сферою діяльності і регулювання, четвертий – рівнем державного контролю, включаючи недержавний сектор економіки. 5. Особливого значення приділено дослідженню державного контролю за природними ресурсами. Такий аналіз виявив авторську позицію щодо землі і її надр: розподіл благ (доходів) залежить від розподілу ресурсів, у першу чергу природних ресурсів і землі. Ринок і приватна власність встановлюють економічну справедливість тільки по відношенню до тих, хто має більші і кращі ресурси, а отже, і кращий економічний стан, і навпаки. Такий стан речей не може бути визнаним за справедливий. 6. За законами відтворення розглянуто й ринок державної власності, який проаналізовано за принципами визначення об’єктів і прав державної власності, законодавчого регулювання товарно-грошового обороту об’єктів державної власності, визначення механізму встановлення цін на них, а також правил купівлі-продажу інформації як особливого товару, що є державною власністю. Визначено, що ринок державної власності є особливою сферою національного ринку, яка, з одного боку, підкоряється його законам, з іншого боку, знаходиться під контролем держави. Нерухоме майно держави підлягає купівлі-продажу тільки за законодавством країни, тоді як рухоме майно здійснює оборот згідно законів ринку. Процеси роздержавлення і приватизації в Україні привели до суттєвої трансформації ринку об’єктів державної власності, що означає концентрацію колишнього державного майна у суб’єктів різних форм власності; можливості його реприватизації; створення змішаних форм власності за пріоритетом державної; створення громадських, релігійних, благодійних і т. п. фондів, засоби яких можуть вільно обертатися на ринку під контролем держави. Особливим товаром виявляється інформація та інформаційні послуги, що надаються за умови обов’язкового контролю з боку держави. 7. В аспекті теми дослідження розглянуто розподільчі відносини. За загальною схемою господарського механізму їх регулювання відбувається поєднанням ринкових і державних важелів. Проблему досліджено з двох аспектів – як розподіл засобів виробництва (ресурсів) і як розподіл засобів споживання (через доходи). Ринок ресурсів у недержавному секторі економіки представлено оптовою торгівлею у формі угод між суб’єктами ринку; у державному секторі – їх розподіл здійснюється через поєднання ринкових і планових принципів. ланки розподілу засобів споживання. Виявлено, що головними задачами державної політики доходів слід вважати: акумуляцію коштів для формування фінансового фонду забезпечення економічної рівноваги (пропорційності); досягнення регулюючого ефекту за рахунок схеми вилучення грошових ресурсів (наприклад, через маніпулювання податковими ставками); згідно загальній концепції роботи підпорядкування розподілу НД формуванню в Україні СРГ. 8. Змішану економіку соціального спрямування досліджено як основу соціальності. Вона може бути сформована двома шляхами: перший - від ринкової економіки класичного капіталізму і ДМК, другий - від державного соціалізму через перехідний період до ринкової організації економіки. Теоретичною підвалиною СРГ, що спирається на змішану економіку, слід вважати теорію «держави добробуту», економічними інститутами якої є дії держави у напрямі вирівнювання доходів, боротьба з безробіттям, пенсійне страхування, соціальні трансферти та інституціональні засоби (спеціальні програми соціального спрямування). Така економічна структура потребує адекватної соціальної сфери, розгляд існуючої практики якої свідчить про наявність двох її моделей – моделі, що заснована на задоволені соціальних потреб самою людиною за рахунок високого рівня доходів, і моделі, за якою задоволення соціальних потреб членів суспільства бере на себе держава. Вибір моделі обумовлено моделлю економіки. Виявилася авторська позиція щодо доцільності створення в Україні скандинавської моделі СРГ, оскільки в наявності вже є матеріально-технічні, економічні і соціальні передумови до неї та є підстави для створення тих, що ще належить сформувати. 9. У розвиток цієї робочої гіпотези розглянуто процес створення економічних і соціальних інститутів в сучасній моделі регулювання економіки, їх взаємозв’язок із державною економічною і соціальною політикою. Визначено, що соціальні інститути мають тенденцію до більшої сталості, ніж економічні; проаналізовано роль кластерів як доречної форми сполучення економічних і соціальних ресурсів та їх використання. Розроблено схему співвідношення економічних і соціальних інститутів за критерієм акумуляції коштів і їх розподілення. |