Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Організація управління, планування і регулювання економікою


Вакалюк В'ячеслав Анатолійович. Регулювання інноваційного розвитку регіону : Дис... канд. наук: 08.02.03 - 2006.



Анотація до роботи:

Вакалюк В.А. Регулювання інноваційного розвитку регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою – Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, Харків, 2006.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування сутності та складових інноваційного процесу й розроблено методичні та практичні рекомендації щодо формування концепції інноваційного розвитку регіону. Розкрито механізм створення і поширення нововведень з визначенням його складових. Здійснено моніторинг та аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств Житомирської області та виділені тенденції спільні з загальнодержавним інноваційним розвитком. Запропоновано методичні рекомендації з аналізу стану і прогноз розвитку галузей промисловості в умовах інноваційно-активної політики, що дає змогу визначити додаткову зміну ВВП залежно від рівня інноваційної активності підприємств регіону. Побудована прогнозна модель, яка характеризує можливість зміни якості виробничо-технологічної бази області.

Сформовані специфічні умови, необхідні для реалізації моделі інноваційної активності підприємств регіону Доведено, що пріоритетним для регіону являється застосування ресурсно-наукомісткої стратегії розвитку. Визначено механізми вибору варіантів її реалізації й ресурсне обґрунтування, що враховує ймовірні ризики від впровадження моделі в середньостроковому періоді.

Дослідження стану, динаміки та методології управління інноваційною діяльністю на державному та регіональному рівнях дозволили встановити наступне:

1. За результатами досліджень пропонуємо прийняти наступні визначення понять: новація як результат інноваційного процесу, пов'язаний із втіленням ідеї в конкретний продукт, технологію або послугу; інновація (нововведення) – це впровадження і поширення новацій, а інноваційний процес як процес розробки, створення, освоєння і поширення новацій. Це дозволить більш точно відобразити економічний зміст досліджуваного явища в наступних наукових роботах.

2. Аналіз сучасних теорій інноваційного розвитку, відображені у працях вітчизняних та зарубіжних науковців дозволяє констатувати важливість та необхідність застосування інноваційної складової у поточній діяльності підприємств, творчо підходити до визначення способів задоволення потреб споживачів, на основі чого вдосконалювати та оновлювати продукцію, отримуючи більші доходи і зміцнюючи свої ринкові позиції.

3. Існуючий стан розвитку інноваційної діяльності в Україні, та в Житомирській області не можливо визнати як задовільний. Існуючі тенденції відображають поступове скорочення інноваційної активності господарюючих суб’єктів, що в масштабах країни призводить до втрати конкурентних позицій на міжнародних ринках в процесі поділу праці та капіталу.

4. Житомирщина займає останні позиції за рейтинговим індексом інноваційної активності. Основними причинами такого стану інноваційної діяльності в Житомирській області є: відсутність фінансування наукових досліджень, скорочення обсягів виробництва на підприємствах (відповідно, відсутність засобів у замовників наукових досліджень), відсутність мотивації у наукових співробітників при проведенні досліджень.

5. Застосування ресурсно-інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств регіону, запропонованої М.В. Гаманом, дозволила провести оцінку варіантів реалізації ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирському регіоні. За прогнозними оцінками вдалося встановити, що реалізація ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирській області припускає, що до 2007 р. частка інновацій в загальному обсязі промислового випуску підвищиться на 10-12%. Найбільший рівень інноваційної активності очікується в ,,інвестиційному” комплексі (машинобудування) 15-18%; найменший – у комплексі ,,ресурси, енергоносії та енергія” – 2-3%; у комплексі ,,обробних галузей” – 7-9%; у комплексі ,,кінцевої продукції та інфраструктури” – 8-10%.

6. Одним із важливих наслідків застосування ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирській області буде перехід економіки регіону до механізму конкуренції між видами економічної діяльності, що дозволить не тільки конкурувати за ресурси, але й досить ефективно організовувати взаємний канал інвестицій між комплексами галузей.

7. Однак навіть за детальних розрахунків та чітких прогнозів розвитку ресурсно-інноваційної стратегії присутній високий ступінь ризику. У цьому зв'язку проблема адекватної оцінки інноваційних ризиків і розробка ефективних заходів щодо їхнього запобігання, чи зниження є вкрай актуальною. В роботі визначені дві відокремлених групи ризиків, перша з яких залежить від суб’єктивності осіб, що приймають стратегічні рішення під час реалізації стратегії регіону, а друга – пояснюється об’єктивними ресурсами інноваційних підприємств, й підлягають управлінню.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Вакалюк В.А. Інновації, економічна сутність та роль у соціально-економічному розвитку суспільства. // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. – Харків, 2001. - №512. – С.108-109.

2. Вакалюк В.А. Стратегія інноваційного розвитку України. // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. - Харків, 2001. - №503. – С.150-152.

3. Вакалюк В.А. Механизм регулирования инновационной деятельности. // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. - Харків, 2002. - №578. – С.185-189.

4. Вакалюк В.А. Створення механізму державної інноваційної політики. // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. - Харків, 2003. - №612. – С.152-158.

Статті в інших виданнях

5. Вакалюк В.А. Стратегія інноваційного розвитку України: плани та реалії. // Вісник інженерної академії України. – Київ, 2000. - №2. – С.19-22.

6. Вакалюк В.А. Процесс формирования инновационной стратегии. Матеріали 4-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції: Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Українська Асоціація ,,Жінки в науці та освіті”. – Харків, Видавничий центр ХНУ, 2003. – С.18-19.

7. Вакалюк В.А. Формирование инновационной деятельности в регионе. Матеріали 5-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції: Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Українська Асоціація ,,Жінки в науці та освіті”. – Харків, Видавничий центр ХНУ, 2004. – С.27-28.

Тези

8. Вакалюк В.А. Стратегія інноваційного розвитку України. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Житомир, 2004. – С.5-7.

9. Вакалюк В.А. Основні напрями формування інноваційної політики в Україні. // Матеріали IV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ, 2005. – С.28.