Дослідження стану, динаміки та методології управління інноваційною діяльністю на державному та регіональному рівнях дозволили встановити наступне: 1. За результатами досліджень пропонуємо прийняти наступні визначення понять: новація як результат інноваційного процесу, пов'язаний із втіленням ідеї в конкретний продукт, технологію або послугу; інновація (нововведення) – це впровадження і поширення новацій, а інноваційний процес як процес розробки, створення, освоєння і поширення новацій. Це дозволить більш точно відобразити економічний зміст досліджуваного явища в наступних наукових роботах. 2. Аналіз сучасних теорій інноваційного розвитку, відображені у працях вітчизняних та зарубіжних науковців дозволяє констатувати важливість та необхідність застосування інноваційної складової у поточній діяльності підприємств, творчо підходити до визначення способів задоволення потреб споживачів, на основі чого вдосконалювати та оновлювати продукцію, отримуючи більші доходи і зміцнюючи свої ринкові позиції. 3. Існуючий стан розвитку інноваційної діяльності в Україні, та в Житомирській області не можливо визнати як задовільний. Існуючі тенденції відображають поступове скорочення інноваційної активності господарюючих суб’єктів, що в масштабах країни призводить до втрати конкурентних позицій на міжнародних ринках в процесі поділу праці та капіталу. 4. Житомирщина займає останні позиції за рейтинговим індексом інноваційної активності. Основними причинами такого стану інноваційної діяльності в Житомирській області є: відсутність фінансування наукових досліджень, скорочення обсягів виробництва на підприємствах (відповідно, відсутність засобів у замовників наукових досліджень), відсутність мотивації у наукових співробітників при проведенні досліджень. 5. Застосування ресурсно-інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств регіону, запропонованої М.В. Гаманом, дозволила провести оцінку варіантів реалізації ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирському регіоні. За прогнозними оцінками вдалося встановити, що реалізація ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирській області припускає, що до 2007 р. частка інновацій в загальному обсязі промислового випуску підвищиться на 10-12%. Найбільший рівень інноваційної активності очікується в ,,інвестиційному” комплексі (машинобудування) 15-18%; найменший – у комплексі ,,ресурси, енергоносії та енергія” – 2-3%; у комплексі ,,обробних галузей” – 7-9%; у комплексі ,,кінцевої продукції та інфраструктури” – 8-10%. 6. Одним із важливих наслідків застосування ресурсно-інноваційної стратегії в Житомирській області буде перехід економіки регіону до механізму конкуренції між видами економічної діяльності, що дозволить не тільки конкурувати за ресурси, але й досить ефективно організовувати взаємний канал інвестицій між комплексами галузей. 7. Однак навіть за детальних розрахунків та чітких прогнозів розвитку ресурсно-інноваційної стратегії присутній високий ступінь ризику. У цьому зв'язку проблема адекватної оцінки інноваційних ризиків і розробка ефективних заходів щодо їхнього запобігання, чи зниження є вкрай актуальною. В роботі визначені дві відокремлених групи ризиків, перша з яких залежить від суб’єктивності осіб, що приймають стратегічні рішення під час реалізації стратегії регіону, а друга – пояснюється об’єктивними ресурсами інноваційних підприємств, й підлягають управлінню. |