Анотація до роботи:

Абрамова Ю.В. Регулятивний потенціал британських прислів’їв як засобів вербалізації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

У дисертації доведено, що регулятивний потенціал британських прислів’їв як засобів вербалізації лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, вербалізованих британськими прислів’ями, реалізується на підґрунті когнітивної операції оцінювання гендерно маркованих референтів прислів’їв стосовно загальнолюдських/лінгвокультурних морально-етичних/утилітарних норм та гендерних еталонів, результатом якої є виведена інтерпретатором настанова стосовно бажаних/небажаних гендерно специфічних моделей поведінки, яка функціонує у дискурсі як імплікатура. Здійснена мовленнєвоактова класифікація прислів’їв-висловлювань, виходячи із ступеня експліцитності/імпліцитності їхньої спонукальної іллокуції. Проведена ідеографічна параметризація концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА за допомогою фрейму та встановлена система гендерно специфічних поведінкових настанов, що містяться в досліджуваних прислів’ях.

Функціональний підхід до вивчення мовленнєвих явищ, що інтегрує новітні здобутки теорії дискурсу, прагматики та когнітивної лінгвістики, дозволяє здійснити когнітивно-прагматичний аналіз регулятивного потенціалу британських прислів’їв як засобів вербалізації гендерних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА.

Британське прислів’я постає як дискурсивний знак, рівний висловлюванню, що тематизує нормативну предметно-референтну ситуацію, обов’язковими учасниками якої є здатні до референції актанти чоловічої та жіночої статі – референти гендерних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, – та здійснює референцію не до позамовної дійсності як такої, а до системи аксіологічних орієнтирів народної свідомості британської лінгвокультури.

Когнітивним підґрунтям регулятивної функції британських прислів’їв-висловлювань як засобів вербалізації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА є когнітивна операція оцінювання гендерно маркованих актантів тематизованої прислів’ями нормативної ситуації стосовно загальнолюдських та лінгвокультурних морально-етичних та утилітарних норм і гендерних еталонів, результатом якої є виведена інтерпретатором настанова стосовно бажаних/ небажаних гендерно специфічних моделей поведінки, яка функціонує у дискурсі як імплікатура.

Оскільки такі прислів’я-висловлювання характеризуються відсутністю як типової для спонукання структури, так і типових конвенціональних засобів вираження спонукання, а їхня спонукальна іллокуція функціонує як імплікатура, їх класифіковано як імпліцитні директиви.

Поведінкові настанови імпліцитних директивів виводяться інтерпретатором за наявності більшого чи меншого ступеня експліцитності оцінки гендерних актантів. Експліцитні мовні засоби оцінки актанта (його/ її атрибутів та поведінкових характеристик) залучають первинні та вторинні аксіологічні маркери. Первинні аксіологічні маркери охоплюють субстантивні, ад’єктивні та адвербіальні номінації, що кваліфікують актанта-чоловіка та актанта-жінку, їхні атрибути та/чи дії в термінах добре :: погано. Вторинні аксіологічні маркери залучають (переважно субстантивні, рідше ад’єктивні) номінації, що кваліфікують актанта-чоловіка та актанта-жінку через метафоричні та (значно рідше) метонімічні асоціації, джерелом яких є загальнолюдські чи лінгвокультурні (квазі)еталони чи (квазі)символи негативних чи (рідше) позитивних феноменів, виражених денотатами цих номінацій.

В поодиноких випадках поведінкова настанова реалізована за рахунок спонукальної іллокуції непрямих чи експліцитних директивів.

Ідеографічна параметризація гендерних концептів здійснюється за допомогою фрейму як одного з найбільш продуктивних способів упаковки концептуальної інформації. Фрейми концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА демонструють кількісну та якісну гендерну асиметрію у наповненні маскулінних та фемінінних слотів. Кількісна асиметрія пов’язана з наявністю порожніх слотів у фреймі концепту ЖІНКА, зокрема таких, як соціальні (соціальна категоризація жінки здійснювана стосовно чоловіка, з яким її пов’язують кровні – мати/дочка/сестра – або некровні – дружина/вдова – стосунки), та поведінкові характеристики жінки, орієнтовані на утилітарні норми, дотримання яких забезпечує їй комфортні умови життєдіяльності. Якісна асиметрія виявлена у розбіжностях щодо змістовного наповнення слотів та наборів типових гендерних метафор. Зону джерела типових чоловічих метафор становить широке коло об’єктів (домашніх та диких тварин, рослин, артефактів), що відносяться до різноманітних сфер життя, у той час як жіночі метафори переважно налічують домашніх тварин (найчастіше гуску чи курку) та предмети побуту.

Асиметричний семантико-прагматичний потенціал ідеографічних параметрів гендерних концептів британських прислів’їв формує уявлення про чоловіка як виконавця прототипної соціально-психологічної маскулінної ролі добувача-годувальника, а жінки – як виконавиці прототипної фемінінної ролі берегині домашнього вогнища, і спонукає їх обирати моделі поведінки, адекватні цим ролям.

Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні функціонування гендерних концептів британських прислів’їв у різних типах дискурсу, проведенні міжкультурних досліджень гендерних концептів, вербалізованих прислів’ями, що репрезентують різні лінгвокультури, поглибленому аналізі культурно специфічних символів та еталонів як способів концептуалізації гендерної інформації.

Основні результати дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1. Мужское и женское начало в британской паремии // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2002. – № 567. – С. 282-289.

2. Отражение культурных концептов ‘мужчина’ и ‘женщина’ в британских пословицах // Нова філологія. – 2003. – № 2 (17). – С. 80-86.

3. Роль компаративного фрейма в вербализации концепта ‘женщина’ (на материале английских и украинских пословиц) // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. – 2004. – № 3 (62). – С. 5-9.

4. Взаємодія лінгвальних та екстралінгвальних засобів реалізації регулятивної функції гендерних концептів британських прислів’їв // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2006.– № 741. – С. 31-34.

5. Гендерно маркована паремійна одиниця як фрагмент дискурсу англомовної лінгвокультури // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2006. – № 726. – С. 101-104.

6. Гендерный компонент британских пословиц // Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції (28 жовтня 2003 р.). – Харків: ХНУ, 2003. – С. 4-5.

7. Метафорическое содержание концептов ‘мужчина’ и ‘женщина’ в британских пословицах // Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (5 лютого 2003 р.). – Харків: ХНУ, 2003. – С. 11-12.

8. Регулятивная функция английских гендерно маркированных пословиц // Функциональное описание естественных языков: Материалы XI Международной конференции по функциональной лингвистике (4-8 октября 2004 г.). – Ялта: Доля, 2004 – С. 4-6.

9. Функциональный аспект исследования британской паремии // Ювілейні Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: Людина. Мова. Комунікація (листопад 2004 р.). – Харків: ХНУ, 2004. – С. 13-15.

10. Когнітивне підґрунтя регулятивності гендерних концептів британських прислів’їв // Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування: Матеріали Міжнародної наукової конференції (вересень 2006 р.). – Харків: ХНУ, 2006. – С. 53-57.

11. Паремія як фрагмент дискурсу лінгвокультури // Сучасна англістика: Стереотипність і творчість: Матеріали Всеукраїнського наукового форуму (16 травня 2006 р.). – Харків: Торсінг Плюс, 2006. – С. 10-12.