У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі удосконалення теоретико-методологічних підходів і розробки науково-практичних рекомендацій щодо розробки системи заходів з еколого-орієнтовного використання та охорони сільськогосподарських земель на прикладі Закарпатської області. За результатами дослідження зроблено наступні висновки. 1. В сучасних умовах розвитку сільськогосподарського виробництва, коли використання традиційних підходів і технологій вирощування сільськогосподарських культур призвело до деградації ґрунтів та погіршення навколишнього середовища єдино можливим чинником розвитку сільськогосподарського землекористування є його поступова екологізація шляхом застосування екологічно чистих, ресурсо- та енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур спрямованих на забезпечення економічно ефективного і еколого-орієнтованого використання сільськогосподарських земель, збереження, відтворення і поліпшення їх екологічного стану на державному, регіональному і господарському рівнях. 2. Концептуальною основою екологізації землекористування є загальноприйнята концепція сталого розвитку, яка передбачає необхідність здійснення комплексного підходу до планування і раціонального використання земельних ресурсів, сталого ведення сільського господарства та розвитку сільських районів, запобігання деградації земель у вразливих екосистемах. Комплексний підхід до екологізацїі землекористування полягає в систематичному врахуванні природних властивостей та соціально-економічних особливостей використання земель, оптимізації різних видів землекористування з одночасним збереженням і оздоровленням навколишнього середовища на основі використання екосистемного, ландшафтного, басейнового і агроохоронного підходів. Серед засобів екологізації сільськогосподарського землекористування важливими є альтернативні системи землеробства, пріоритетне місце серед яких посідають ґрунтозахисні, біологічні, органічні та інші різновиди господарювання, що спрямовані на виробництво екологічно чистої продукції, збереження енергії, використання внутрішніх ресурсів для обробітку грунтів, в тому числі здійснення безплужного обробітку грунтів. 3. Доведено, що найбільш вагомими підходами до екологізації сільськогосподарського землекористування є екосистемний, ландшафтний, басейновий і агроохоронний підходи. Аналіз якісного стану сільськогосподарських угідь Закарпаття свідчить, що в регіоні посилюються процеси деградації грунтів внаслідок ерозії, закислення, збіднення грунтів, хімічного забруднення тощо. Деградація грунтів супроводжується складними природними, в тому числі геоморфологічними явищами, як паводки, селеві потоки, зсуви. 4. З’ясовано, що за останні роки в Закарпатській області, як і в цілому по країні в сільськогосподарському землекористуванні відбулися різкі зміни на користь приватного сектора господарювання, зростає кількість землевласників і землекористувачів, відбувається подрібнення земельних масивів: площі сільгоспугідь передано у приватну власність; сектор особистих підсобних господарства виробляє понад 94% загальної сільськогосподарської продукції, з яких 45% - рослинницької продукції і 49% - продукції тваринництва. Разом з тим, рівень сільськогосподарського землекористування в господарствах населення не кореспондує із збільшенням в них площі сільгоспугідь. 5. Проведений SWOT аналіз землекористування Закарпаття засвідчив наявність економічних, екологічних проблем, основними з яких є деградація земель, незавершеність процесів приватизації землі, відсутність практики і методів еколого-безпечного землекористування, недостаній рівень фінансового забезпечення охорони земель. Основна причина деградації сільськогосподарських земель полягає у відсутності дієвих економіко-правових механізмів, інструментів та технологій забезпечення охорони земель, здійснення противопаводкового захисту сільськогосподарських угідь, екологізації землеробства тощо. 6. Запропоновано механізм економічного стимулювання охорони земель на регіональному рівні. Основними пріоритетними напрямами екологізації сільськогосподарського землекористування в Закарпатській області є: збалансоване використання земельних та інших природних ресурсів, запровадження екологічно-безпечної практики та методів ощадливого господарювання, сталий розвиток сільського господарства, резервування земель для природоохоронних та рекреаційних цілей. 7. Основними завданнями екологізації сільськогосподарського землекористування Закарпаття є відтворення родючості ґрунтів і досягнення їх бездефіцитного балансу, удосконалення структури сільгоспугідь та оптимізація структури посівних площ, здійснення консервації деградованих та техногенно забруднених земель, впровадження екологічно-орієнтованих методів сільського господарства, забезпечення противопаводкового захисту сільськогосподарських угідь. Умовою реалізації розробленої системи є удосконалення економіко-правового механізму стимулювання раціонального використання і охорони земель на основі запровадження партнерських механізмів між державними і регіональними органами влади, власниками землі, та землекористувачами щодо стимулювання заходів з екологізації сільськогосподарського землекористування. Формою практичної реалізації заходів з екологізації сільськогосподарського землекористування мають стати загальнодержавні програми в сфері охорони навколишнього середовища та регіональні програми використання і охорони земель. |