1. Еволюція теоретичних уявлень про ЛК у вітчизняній і зарубіжній літературі дозволила розмежувати поняття дотичні до нього, а саме: “робоча сила”, “трудові ресурси”, “трудовий потенціал” і поглибити соціально-економічну сутність категорії “людський капітал регіону”(ЛКР). 2. ЛКР трактується як капітальне благо, яке, будучи результатом розвитку фізичних, психічних, ментальних, інтелектуальних, етичних і інших якостей населення, має властивість виступати успадкованою чи набутою територіально окресленою умовою задоволення певних споживчих потреб, може бути об’єктом інвестування і приносити власнику капіталу (інноваційному носієві) дохід (ренту). 3. Реалізація ЛК в матеріально-виробничій і в соціальній сфері забезпечується шляхом формування та використання РРП як регулятора зайнятості і безробіття в межах даної території. 4. Основними складовими структури ЛКР визначено природно-біологічну, освітньо-професійну, соціально-мотиваційну та екологічну компоненти. Особливе значення при дослідженні сутності наповнення ЛКР відведено інформаційній складовій як такій, що пронизує усі компоненти. 5. Основними чинниками, що визначають особливості регіонального формування і реалізації ЛКР є демоекологічний стан регіону, стан функціонування системи професійно-кваліфікаційної підготовки і перепідготовки кадрів, стан освіченості населення, РРП та зайнятості населення, міграційна, інноваційна, трудова, інформаційна мобільність населення, мотивація праці. 6. Діагностика компонентної структури ЛКР вказала на найбільш болючі точки збереження та нарощування його запасів. Зокрема, в частині здоров’я населення – це прогресуючий ріст смертності осіб працездатного віку і дитячої смертності, поширення інфекційних, психічних та онкологічних хвороб; в частині екологічної складової – низька потужність очисних споруд та висока загазованість повітря автотранспортом; в частині освітньої складової – фактор престижності освіти, гарантованого працевлаштування з відповідною зарплатнею, мотиваційні складники до навчання та прагнення до самовдосконалення; в частині свободи вибору (зайнятості) – якісна і кількісна невідповідність між пропозицією робочих місць та отриманою професією. Аналіз РРП дозволив встановити диспропорції галузевого розподілу робочої сили, що пов’язано: із структурними перетвореннями в економіці області; неузгодженістю попиту зі сторони економіки і пропозиції зі сторони освітянської сфери на окремі професії; низькими можливостями зайнятості молоді. 7. В результаті проведеного дослідження розширено арсенал аналізу ЛКР, зокрема, запропоновано метод рейтингу при вивченні територій з значним рівнем безробіття; метод дисконтування, на основі якого проведена оцінка обсягів ЛКР, що може бути використано службами облдержадміністрації для перспективного прогнозування ЛКР. 8. Органам виконавчої влади та місцевого самоврядування рекомендується перейти до реалізації комплексних заходів, спрямованих на захист вітчизняного товаровиробника, створити сприятливий інвестиційний клімат для українського та зарубіжного інвестора, що дасть можливість вирівняти показники якості життя населення в межах регіону. Встановлено, що тільки збалансованість інтересів між суб’єктами ринку праці та всіма зацікавленими сторонами, ефективне використання ресурсного потенціалу регіону, посилення інноваційної складової структурних перетворень, дають змогу сподіватися на позитивне вирішення соціально-економічних проблем, що склалися в регіоні. Доведено, що подальший розвиток і реалізація ЛКР не можливі без належної уваги до даної проблеми з боку держави. Публікації за темою дисертації у наукових фахових виданнях:
1. Зелінська Г.О. Проблеми зайнятості та ринку праці й можливі шляхи їх вирішення в м. Івано-Франківську // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми регулювання регіонального ринку праці. (Збірник наукових праць). Випуск 3 (ХХХІV) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2002. – С. 259- 267. 2. Зелінська Г.О. Людина – вирішальний фактор в теорії людського капіталу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми управління інноваційною діяльністю. (Збірник наукових праць). Випуск 4 (ХХХV) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. -Львів, 2002. – С. 73-77. 3. Зелінська Г.О. Вплив екочинників на розвиток і використання людського капіталу в Івано-Франківській області. Науковий вісник ІФНТУНГ 1 (7). – Івано-Франківськ, 2004. – С. 85-90. 4. Зелінська Г.О. Мотивація праці – основний фактор подальшого розвитку і використання людського капіталу в Івано-Франківській області // Економіка: проблеми теорії і практики. (Збірник наукових праць). Випуск 186: В 4-х томах. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 588-593. 5. Зелінська Г. Програмно-цільовий підхід і сценарій короткотермінового прогнозування розвитку людського капіталу в Івано-Франківській області // Економіка: проблеми теорії і практики. (Збірник наукових праць). Випуск 189: В 4-х томах. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.27-32. Публікації в інших виданнях: 6. Зелінська Г.О. Регіональні підходи до вивчення людського капіталу та вплив їх на ефективність нафтогазового комплексу. Нафта і газ України. Збірник наукових праць: Матеріали 7-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Нафта і газ України-2002” (Київ, 31 жовтня – 1 листопада 2002р.). У 2-х томах. – К: Нора-прінт, 2003. – Том 2. – С. 348-350. 7. Зелінська Г.О. Безробіття – ключова проблема ринку праці // Тези науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу ІФНТУНГ. – Івано-Франківськ. – 2001. – С. 183-185. 8. Зелінська Г.О. Маркетингові дослідження освітньої складової людського капіталу в сучасних умовах розвитку економіки Івано-Франківського регіону. Нові технології навчання (науково-методичний збірник). Спеціальний випуск. – К.: ЗАТ Нічлава, 2003. – С. 76-80. 9. Зелінська Г.О Аналіз основних тенденцій демоситуації в Івано-Франківській області та її вплив на розвиток і використання людського капіталу. Науковий вісник інституту менеджменту і економіки. Випуск 2. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 53-58. 10. Орлова В.К., Данылюк Н.А., Шуляр Г.А. Анализ факторов производительности труда в нефтяной промышленности // Нефт. и газовая пром-сть. – 1987. – №3. – С. 3-5. Особистий внесок здобувача: розрахунок факторного аналізу продуктивності праці. |