У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та представлено авторський варіант розв’язання наукової проблеми – розробка методології економічних трансформацій в перехідний період та визначення стратегічних напрямів підвищення ефективності відтворення та використання продуктивних сил регіонів країни. Розв’язання цієї проблеми здійснено шляхом глибокого аналізу теоретико-методологічних засад трансформації економіки регіональних систем та обґрунтування практичних рекомендацій щодо її активізації та оптимізації. Результати дослідження є підставою для таких висновків: 1. Вирішення стратегічних завдань щодо побудови в Україні соціально орієнтованої інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки, на базі якої повинно бути забезпечено задоволення матеріальних і духовних потреб людей, підвищення їх добробуту та якості життя, значною мірою залежить від масштабів і характеру трансформаційних процесів в територіальних господарських системах, вектору економічного зростання. Оскільки, сучасний стан розвитку економіки характеризується взаємодією двох могутніх процесів – посиленням глобалізації та зростанням регіоналізації, то особливої ваги набуває регіональний аспект стратегії економічного зростання в перехідний період на основі позитивних структурних зрушень, трансформації галузевої, просторової та функціональної систем, реалізації заходів регіональної політики. 2. Трансформаційні процеси в економіці України підвищили вимоги до розробки теоретико-методологічних засад, вибору виважених пріоритетів розвитку і функціонування регіональних господарських систем та механізму управління ними. В дисертаційній роботі обґрунтовано наукові основи економічних трансформацій в перехідний період, розроблена методологія регіонального розвитку і регіональної політики в умовах глобалізації та регіоналізації. Регіоналізація передбачає поглиблення процесів ринкової трансформації на основі підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, розвитку конкурентних переваг кожної території, підвищення дієвості управлінських рішень та створенні ефективної інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку. Регіоналізація в національних межах безпосередньо пов’язана із зростанням самоуправління, розвитком регіональної економіки, зосередженням владних повноважень і господарською самостійністю регіонів. Регіони безпосередньо реалізують соціально-економічну політику держави, в них здійснюється державна стратегія економічного розвитку. Трансформація економічної системи України не тільки виявила, але і загострила значні структурні диспропорції суспільного виробництва. Нехтування необхідністю регулювання процесів соціально-економічного розвитку на регіональному рівні лише посилює гостроту вже існуючих проблем, викликає необхідність термінового їх розв’язання. Національна стратегія розвитку не може спиратися на традиційну індустріальну модель, в основу нової стратегії має бути покладена концепція випереджаючого інноваційного розвитку з власними технологічними проривами, що поєднує світогосподарський досвід з великими невикористаними можливостями України. 3. Досягнення цілей регіональної політики потребувало розробки методологічних принципів, які в роботі представлені узагальненою структурованою системою з обґрунтуванням сутності кожного з них, зокрема принципу соціальної орієнтації, системності та комплексності, територіальної цілісності і стабільності держави, збалансованості і пропорційності, пріоритетності, оптимальності, ефективності, сталості та ін. Підвищення дієвості трансформаційних процесів обумовило в розвитку регіонального господарства виникнення нових умов для його функціонування, визначило нові функції регіонального самоврядування, нові пріоритети в забезпеченні загальнодержавних і регіональних інтересів. Нинішні умови соціально-економічного розвитку регіонів потребують сучасної методики оцінки трансформації регіональної структури економіки країни. 4. У роботі визначений характер і масштаб трансформації і диференціації форм регіонального економічного зростання, Сформульована економічна сутність цієї категорії, яка означає таку взаємодію продуктивних сил і виробничих відносин у суспільстві, що призводить до покращення кількісних показників розвитку, пожвавлення економічної діяльності, ділової та інвестиційної активності. Для визначення сутності економічного зростання було застосовано ряд критеріїв — інтенсивність, характер, ступінь і раціональне використання економічних ресурсів, вектори взаємодії регіональної, національної та світової економіки та ін., які дозволили класифікувати види цього явища, проаналізувати роль економічного зростання, механізм його дії та прийняти відповідні регулюючі заходи. Охарактеризовані види економічного зростання – екстенсивне, інтенсивне, експортоорієнтоване. Виявлена роль економічного зростання, механізм його дії та прийняття відповідних регулюючих заходів. 5. У дисертації обґрунтована система передумов трансформації регіональних господарських систем. Важливим напрямом формування передумов трансформації регіональних господарських механізмів виступає розробка системи заходів з переходу регіонів України до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, максимальне залучення інтелектуального потенціалу до формування інформаційної економіки, нарощування виробництва та експорту високотехнологічної продукції та інтелектуальних послуг, стимулювання несировинного експорту з регіонів. У створенні трансформаційних передумов регіональних господарських механізмів роль держави полягає в регулюванні внутрішніх регіональних ринків, їх розширенні шляхом здійснення державних закупівель на основі контрактів, а також задіяння потенціалу торгівлі через стимуляцію її оптової ланки. У роботі проведена об’єктивна оцінка рівня розвитку областей та характеру регіонального економічного зростання за допомогою показника валової доданої вартості, виявлена група областей – лідерів та аутсайдерів, запропоновані напрями вирівнювання територіальних відмінностей. 6. Економічні трансформації в економіці України та її регіонах, складність і багатоплановість цих процесів зумовили необхідність розробки методичних підходів до визначення масштабу і характеру цих процесів, оцінки їх ефективності. У дисертації розроблена методика оцінки трансформації регіональних структур, яка побудована на використанні системи показників. Побудова індикаторів трансформаційних зрушень регіональної структури економіки охоплює три блоки, які забезпечили єдність комплексної оцінки за показниками структурно-пропорційного, організаційного, соціального розвитку та міжрегіональних зв’язків. Розроблена формалізована система показників, запропонована комплексна оцінка економічної ефективності трансформаційних зрушень регіональних економічних систем, за допомогою яких можливе обґрунтування заходів по забезпеченню оптимального розвитку їх господарств. 7. У дисертації в узагальненому вигляді визначені тенденції і структурні економічні зрушення господарського комплексу регіонів, їх розподіл за рівнем економічного розвитку. Особливості трансформаційних процесів більш детально розглянуті на одному із важливих економічних районів — Поліському, де проаналізований хід і процес використання природно-ресурсного потенціалу, виявлені особливості демографічної ситуації, рівень розвитку промислового і агропромислового комплексів, характер науково-технічної діяльності, особливості соціальної сфери та транспортне забезпечення комплексного розвитку регіону. На основі проведеної оцінки запропоновані заходи першочергового характеру для підвищення економічної ефективності діяльності всієї господарської системи регіону. 8. Важливою умовою економічних трансформацій є забезпечення економічної безпеки країни та її регіонів. У дисертаційній роботі розроблена стратегія формування систем економічної безпеки, яка включає визначення державних і регіональних інтересів у сфері економіки, що відповідають вимогам економічної безпеки і забезпечують захист важливих умов життєдіяльності, виявлення небезпек та економічних загроз інтересам особи, суспільства і держави, формування пропозицій по коригуванню економічної політики, застосуванню всіма інститутами державної влади правових, економічних і адміністративних заходів впливу. Визначений рівень економічної безпеки проведено на прикладі однієї з областей Полісся – Чернігівської за допомогою методів порівняльного і багатомірного аналізу. Визначення характеру дії стимулюючих і дестимулюючих факторів свідчить, що зростання економічної безпеки області відстає від росту її ВДВ. На основі розрахунку коефіцієнту економічної безпеки, область була віднесена до регіонів з недостатнім рівнем розвитку, яка за період 1996-2000 рр. втратила 16% валової доданої вартості. В 2001 – 2002 рр. ця тенденція була змінена, а інтегральна оцінка позитивних і негативних факторів свідчить, що в перспективі за обома розробленими варіантами, передбачається підвищення позитивних факторів і послаблення впливу негативних, активізація господарської діяльності в регіоні на основі впровадження комплексу запропонованих заходів. 9. У роботі обґрунтовано, що перехід до ринкових відносин поставив перед регіонами проблему самовизначення в загальній системі відтворювальних процесів на якісно новому рівні кругообігу матеріально-речовинних, трудових і фінансових ресурсів. Сформульована структура основних елементів системи формування конкурентоспроможного господарства регіону, яка передбачає створення програмно-цільового блоку, що повинен відображати необхідні дії, конкурентні організаційні, економічні та технологічні заходи у їх взаємозв’язку і взаємозалежності. Це, насамперед, вибір конкурентних стратегій розвитку; комплексний підхід до підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, досягнення управлінської злагодженості, запровадження нових систем економічного аналізу та інформаційного забезпечення процесів управління. Автором запропонована система показників соціально-економічного розвитку територій для розрахунку рейтингу інвестиційної привабливості, оптимізований перелік показників дозволить органам влади об’єктивно впливати на механізми залучення інвестицій у регіони. Представлено інноваційну модель, що являє собою розгорнуту системно-логічну конструкцію, побудовану на національному ґрунті. В ній з використанням взаємопов’язаних якісних та кількісних параметрів визначено джерела та механізми саморуху суспільного відтворення, мотивацію та ефективність інноваційного динамізму в загальнодержавному та регіональному аспектах. 10. Зовнішні зв’язки відіграють важливу роль у національній економіці, істотно впливаючи на темпи і пропорції економічного розвитку, формування конкурентного ринкового середовища та процеси трансформацій. Узагальнений аналіз зовнішньоекономічних зв’язків України показав, що їм властиві негативні риси, що виявляються у сировинній орієнтації експорту (сировинна група товарів складає майже 70%). Переважно сировинний характер та низький ступінь переробки в структурі експорту, зростаюча деградація переробних галузей та висока імпортозалежність їх від, так званого, критичного імпорту свідчать, що загальний вектор дії зовнішньоекономічної складової не відповідає потребам стабілізації та розвитку економіки нашої держави. Тому для стабілізації і подальшого зміцнення економіки України, досягнення майбутнього значного позитивного сальдо зовнішньої торгівлі необхідні: докорінна перебудова структури зовнішньої торгівлі, удосконалення всієї системи зовнішньоекономічної діяльності, як одного з вагомих важелів економічного розвитку держави. У дисертації розроблені напрями інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності з країнами близького і далекого зарубіжжя, визначена географія експортно-імпортних операцій, їх масштаби і напрямки, проаналізована товарна структура зовнішньої торгівлі. Визначені динамічні характеристики прямих інвестицій в Україну за період з 1995 по 2002 рр., охарактеризована їх галузева структура, виявлені позитивні і негативні сторони, розроблені напрями удосконалення системи інвестування зовнішньоекономічної діяльності. Розроблена стратегія транснаціоналізації економіки Чернігівської області, яка складається з наступних взаємопов’язаних блоків: А. Створення сприятливих організаційно-економічних умов для нарощування та реалізації експортного потенціалу регіону на ринках країн ближнього і дальнього зарубіжжя; Б. Підвищення результативності та ефективності процесів іноземного інвестування; В. Інтенсифікація ділової активності на територіях пріоритетного розвитку; Г. Розвиток спільного підприємництва на базі виробничої та науково-технічної кооперації; Д. Розвиток транскордонного співробітництва. По кожному із блоків розроблені рекомендації практичного характеру, реалізація яких забезпечить активізацію зовнішньоекономічної діяльності. 11. У дисертації обґрунтовано стратегію регіонального економічного розвитку, яка охоплює формулювання цілей і засобів, механізмів та ресурсів, необхідних для її досягнення. Цілі економічного розвитку стосуються комплексного використання економічного та соціального потенціалу, удосконалення територіальної організації виробництва. У роботі представлена стратегія територіальної організації регіональних господарських систем, обґрунтовані найважливіші блоки орієнтирів їх розвитку, зокрема відтворювальні, функціональні, соціально-економічні та економіко-екологічні а також регіональні та міжрегіональні проблеми, які належить розв'язати у передбачуваній перспективі. На основі використання кластерного аналізу в дисертації проведена оцінка і визначені перспективні напрями соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням тотожності функціонування регіональних господарських систем, змодельовані можливі сценарії подальших трансформацій. Конкретні розрахунки перспективних показників соціально-економічного розвитку регіону проведені і узагальнені по матеріалах Поліського регіону. Реалізація запропонованих заходів по забезпеченню ефективних економічних трансформацій регіональних господарських систем створить умови для сталого регіонального розвитку, сприятиме підвищенню ефективності використання та відтворення їх продуктивних сил. |