У дисертації представлено теоретичне узагальнення наукової проблеми удосконалення системи управління ресурсовикористанням аграрних підприємств з урахуванням регіональних чинників впливу та обґрунтовано напрями її реалізації в умовах трансформаційних процесів розвитку економіки України та її регіонів. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1. Узагальнюючи підходи різних шкіл економічної теорії та регіональної економіки щодо забезпечення раціонального використання ресурсного потенціалу, запропоновано їх враховувати для створення сучасної моделі ресурсовикористання аграрних підприємств та управління цим процесом на рівні регіону. 2. Доведено, що зміни, які відбуваються в динаміці та розміщенні продуктивних сил регіонів, тенденції розвитку ринкової економіки суттєво підвищують роль управління, що вимагає уточнення його функцій, форм, структури, адекватних механізму господарювання в аграрній сфері регіону. Формувати механізм управління ресурсами аграрної сфери на регіональному рівні доцільно як сукупність усіх ресурсоутворюючих елементів у їхньому системному взаємозв’язку. 3. З метою підвищення ефективності ресурсовикористання в умовах трансформації економіки України доцільним є врахування досвіду взаємозв’язків ринкових і неринкових механізмів та методів регулювання аграрної економіки в країнах світу при побудові власної моделі управління ресурсовикористанням аграрної сфери з урахуванням особливостей національної економіки, стану розвитку продуктивних сил регіонів. 4. Результати проведеного розрахунку інтегрального коефіцієнта ефективності використання ресурсного потенціалу аграрними підприємствами Полтавської області свідчать про її зростання за 2001-2005 рр. на 14,1 %. Деталізація впливу кожної складової на загальний результат окреслює різні тенденції в розвитку процесу ресурсовикористання й зумовлює можливі напрями його подальшого удосконалення та управління цим процесом на регіональному рівні. 5. Доведено, що рентні відносини, як складова методологічного підходу щодо удосконалення системи управління ресурсами в аграрному секторі на загальнодержавному та регіональному рівні, мають бути використані в процесі її формування на сучасному етапі розвитку економіки. 6. Виявлений вплив ринків ресурсів на систему управління ресурсовикористанням аграрної сфери регіону свідчить, що цінова політика має здійснюватися на основі вільного ціноутворення в поєднанні з державним регулюванням та її децентралізацією на регіональному рівні за умов запровадження єдиної методології формування ціни виробництва. 7. Серед резервів підвищення ефективності використання ресурсів аграрного виробництва регіону визначено оптимізацію господарських зв’язків, передусім між трьома сферами агропромислового комплексу (виробництво засобів виробництва, виробництво сільськогосподарської продукції, переробка сільськогосподарської продукції та її реалізація), через використання логістичного підходу. 7. Підвищення ефективності використання ресурсів аграрними підприємствами регіону з урахуванням основних соціально-економічних чинників, що визначають ці процеси, зокрема, передбачає демократизацію управління через спілки селян та інші органи, які, діючи у визначеному правовому полі, мають представляти їхні інтереси, що призведе до зміни структури, функцій, прав, відповідальності регіональних органів управління АПК та підвищить ефективність використання ресурсів. 8. Обґрунтовані шляхи удосконалення ресурсовикористання в галузях рослинництва і тваринництва аграрних підприємств регіону із застосуванням енергетичного підходу, який дозволяє виявити резерви економії усіх видів енергії – складових сукупної енергії, що забезпечує виробництво сільськогосподарської продукції. 10. Екологізація аграрної сфери економіки регіону спрямована на екологічне вдосконалення і стратегічні схеми управління цим процесом доцільно формувати з урахуванням основних категорій ринку: вплив на пропозицію; вплив на попит; вплив на взаємозв’язки товаровиробників і споживачів. | 