У дослідженні, виконаному на основі аналізу чинного трудового законодавства та правозастосовчої практики, теоретичного осмислення положень, точок зору відомих вчених у галузях трудового, цивільного права та загальної теорії держави і права, сформульовані пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення норм чинного трудового законодавства та норм проекту Трудового кодексу України, присвячених правовому регулюванню трудового договору та його різновидів, і таким чином вирішено поставлені у дисертаційній роботі завдання. Основними висновками цього дослідження є: 1. Законодавче закріплення можливості встановлення обмежень до праці на підставі віку (факт досягнення особою пенсійного віку) є таким, що суперечить ст. 43 Конституції України, згідно з якою кожен має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 2. З метою запобігання порушення трудових прав працівників при застосуванні тестування при прийнятті на роботу в проекті Трудового кодексу необхідно уточнити, що роботодавці вправі здійснювати добір працівників шляхом професійного тестування. Таким чином буде наголошено щодо недопустимості застосування психологічного тестування працівників. 3. У проекті Трудового кодексу України доцільно встановити, що використання роботодавцем технічних засобів для оцінки професійних якостей працівників може відбуватися лише за згодою уповноваженого на представництво трудовим колективом органу. 4. Проведення конкурсу має такі етапи: 1) публікація оголошення про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації; 2) прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим законодавством вимогам до відповідної посади; 3) проведення співбесіди та відбір кандидатів. 5. Доцільно розширити перелік категорій працівників, до яких неправомірно застосовувати конкурс. Звідси до ст.62 проекту Трудового кодексу України (окрім перелічених категорій працівників) добавити інвалідів, неповнолітніх. 6. Частину 2 ст.39 проекту Трудового кодексу України, де подається перелік обов’язкових умов трудового договору, доповнити умовою про робоче місце. 7. У проекті Трудового кодексу України доцільно в якості однієї з основних категорій визначити правовий зміст поняття “робоче місце” та сформулювати відповідну норму у такій редакції: “робоче мiсце – це зона оснащена необхiдними засобами для виконання потрiбної розумової чи фiзичної операцiї, яка визначається на основi прогресивних норм, що дозволяють забезпечити оптимальне завантаження обладнання та зайнятiсть працiвника при якiсному кiнцевому результатi роботи”. 8. З метою вдосконалення правового регулювання встановлення випробування при укладенні трудового договору, а саме, посилення ефективності правового захисту осіб, які потребують додаткових гарантій на ринку праці, враховуючи особливість їх статусу, доцільно розширити перелік працівників, для яких не може встановлюватися випробування. З огляду на це, ст. 46 проекту Трудового кодексу №1038-1, де наводиться перелік категорій працівників, яким заборонено встановлювати випробування, необхідно доповнити наступними категоріями працівників: особи передпенсійного віку, особи пенсійного віку, тимчасові працівники, сезонні працівники. 9. З метою вдосконалення норм законодавства про працю, які регулюють укладення трудових договорів, а також переліку працівників, з якими може укладатися строковий трудовий договір, доцільно ст. 42 проекту Трудового кодексу України №1038-1 викласти у наступній редакції: Стаття 42. Строк трудового договору Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. А також доповнити статтею 42-1 наступного змісту: Стаття 42-1. Строковий трудовий договір Строковий трудовий договір укладається з ініціативи роботодавця або працівника: з тимчасовими, сезонними працівниками; з сумісниками; з молодими спеціалістами; з науковими та науково-педагогічними працівниками; з особами, направленими на громадські роботи органами служби зайнятості; у інших випадках, передбачених законами України. 10. У трудовому законодавстві необхідно передбачити обов’язок роботодавця узгоджувати факт прийняття на роботу відповідних категорій працівників, які згідно з чинним законодавством повинні проходити попередній медичний огляд, з тим лікувально-профілактичним закладом, де особа проходитиме цей огляд. Таким чином, фіксуватиметься лише факт можливості чи неможливості відповідно до стану здоров’я виконувати особою ту чи іншу роботу, але не розголошуватиметься її діагноз. Такий підхід буде вагомим превентивним заходом щодо залучення до роботи осіб, яким дана робота протипоказана за станом здоров’я, а також запобігатиме поширенню інфекційних захворювань. 11. Доречно розробити та впровадити нормативно-правовий акт, що регулюватиме працю за сумісництвом не лише працівників державних підприємств, установ, організацій, а й інших форм власності. 12. З метою вдосконалення правового регулювання сумісництва пункти 1-4 ст.52 проекту Трудового кодексу доцільно викласти у такій редакції: 1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору. 2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом. 3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником як за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво). 4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, згідно зі списками категорій працівників з важкими, шкідливими або небезпечними умовами праці, передбаченими чинним законодавством, осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також в інших випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом. 13. З метою запобігання порушенням чинного законодавства необхідно відмінити п.3 постанови Кабінету Міністрів України №1298 від 30 серпня 2002 р. ”Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” в частині, де вказується розмір доплати за суміщення професій (посад), оскільки даний пункт суперечить ст.105 КЗпП України, в якій зазначена вимога щодо договірного врегулювання оплати праці за суміщення професій (посад). 14. Зважаючи на доцільність приведення правового регулювання праці тимчасових працівників до реалій сьогодення, доцільно внести до проекту Трудового кодексу №1038-1 окрему главу, яка встановлюватиме правову специфіку особливостей праці тимчасових працівників. 15. Особлива специфіка надомної роботи дозволяє трактувати працю надомників як окремий вид трудового договору. Звідси, з метою вдосконалення чинного законодавства слід статтю 50 проекту Трудового кодексу №1038-1, яка присвячена регулюванню праці надомників, вилучити, а натомість його доповнити окремою главою наступного змісту: Глава____Праця надомників Стаття__ Трудовий договір з надомниками Надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома з матеріалів та використанням знарядь праці, наданих роботодавцем або придбаних надомником за свій рахунок. У випадку використання надомником своїх знарядь праці, йому виплачується компенсація за їх зношування. Виплата такої компенсації, а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи вдома, здійснюються роботодавцем у порядку, визначеному трудовим договором. У трудовому договорі визначаються порядок та строки забезпечення надомників сировиною, матеріалами та напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, що належать надомникам, порядок та строки вивозу готової продукції. Стаття__Умови, за яких допускається надомна праця Забороняється укладати трудовий договір про роботу, яка протипоказана надомнику за станом здоров’я. Умови, в яких надомник виконуватиме роботу, повинні відповідати вимогам законодавства з охорони праці. Стаття__Припинення трудових відносин з надомниками Припинення трудових відносин з надомниками здійснюється на підставах, передбачених цим Кодексом. | 