Анотація до роботи:

Остапенко С.М. Реакція сортів ярого тритикале на агротехнічні заходи вирощування в північному Степу України – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

У дисертаційній роботі наводяться результати досліджень із новою культурою для зони північного Степу – ярим тритикале. Була визначена реакція сортів ярого тритикале на основні агротехнічні фактори – строки сівби, глибини загортання насіння, норми висіву, внесення добрив в різних дозах, а також застосування регуляторів росту біологічного походження (біопрепаратів). Серед досліджуваних сортів виділені Жайворонок, як більш врожайний, та Хлібодар який має переваги у якості зерна. Вони рекомендовані для вирощування у виробництво. Встановлено, що для ярого тритикале найбільш оптимальні умови створюються за таких агротехнічних параметрів: проведення сівби в ранній строк (при настанні фізичної стиглості ґрунту) на глибину 3-4 см (за посушливих умов на 6-7 см) нормою висіву 5,5 млн./га на фоні внесення добрив у дозі N₃₀P₁₅K₁₅. Для підвищення польової схожості перед сівбою бажано провести інкрустацію насіння препаратом агат-25К (20 мл/т), а для поліпшення розвитку рослин – у фазі кущіння застосувати обприскування цим же препаратом (20 мл/га).

У дисертаційній роботі наведене теоретичне обґрунтування і вирішення питань щодо пристосованості новостворених сортів ярого тритикале в умовах північного Степу України. Визначені закономірності формування продуктивності рослин при зміні строків сівби, глибини загортання насіння, норми висіву, доз мінеральних дорив, а також при застосуванні регуляторів росту рослин (біопрепаратів). Доведена залежність економічної ефективності вирощування сортів ярого тритикале від досліджуваних факторів та якості зерна, обґрунтована доцільність вирощування нової культури в даній зоні.

1. Нове покоління сортів ярого тритикале (Аїст, Жайворонок, Хлібодар, Соловей) виявили адаптованість до умов північного Степу України, в умовах цієї зони вони здатні реалізувати свій генетичний потенціал та забезпечити високий рівень урожайності зерна. Яре тритикале є цінною перспективною культурою для одержання товарного та фуражного зерна в даних агро- кліматичних умовах.

2. Проведення сівби ярого тритикале при настанні фізичної стиглості ґрунту (в перший строк) забезпечує своєчасні та найбільш повні сходи, із рівнем польової схожості 78-82%. Сівба у більш пізні строки від оптимального призводить до зниження польової схожості насіння на 5-13%, скорочення вегетаційного періоду на 2-5 діб, часткової стерилізації колосків під час їх формування та цвітіння, що разом зумовлює зниження продуктивності посівів на 0,02-0,31 т/га.

3. Застосування мінеральних добрив мало вагомий вплив на поліпшення росту і розвитку рослин ярого тритикале. Посіви сортів досліджуваної культури реагували на їх внесення суттєвим покращанням свого стану, значним підвищенням біометричних показників та розмірів асиміляційного апарату. Максимальний приріст зернової продуктивності порівняно з контролем становив 1,05 т/га (у сорту Аїст, фон N₆₀P₃₀K₃₀).

4. Визначення оптимальної норми висіву залежало від умов мінерального живлення: на неудобреному фоні максимальна урожайність формувалась при 6,5 млн./га (2,58 т/га, сорт Жайворонок), а на удобрених фонах (N₃₀P₁₅K₁₅ та N₆₀P₃₀K₃₀) – при 5,5 млн./га (2,93 і 3,28 т/га сорт Жайворонок).

5. Встановлено, що оптимальною глибиною загортання насіння для сорту Аїст була 3-4 см, а для сорту Хлібодар – 6-7 см. Залежно від погодних умов кожного окремого року і зволоженості посівного шару ґрунту вона змінювалась: в роки, коли на період сівби складались сприятливі умови зволоження, кращою глибиною загортання була 3-4 см, а при наявності посухи і незадовільному забезпеченні вологою посівного шару ґрунту кращі результати одержували при загортанні насіння на 6-7 та 9-10 см у обох сортів.

6. Інкрустація насіння регуляторами росту, як засіб застосування, поступався за своєю дією перед обприскуванням тими же препаратами посівів в фазі кущіння. Найбільш ефективним з трьох досліджуваних препаратів виявився Агат-25К, урожайність зерна сорту Аїст на фоні комбінованого його застосування складала 3,32 т/га, сорту Хлібодар – 3,29 т/га. Надбавка порівняно з контролем у сортів складала 0,49 і 0,39 т/га відповідно.

7. Оскільки досліджувані сорти ярого тритикале були виведені в одному селекційному центрі та мають схожу генетичну природу, за рівнем продуктивності вони були близькими. Різниця між сортами за цим показником в більшій мірі проявлялась із зменшенням доз мінерального живлення, а на фоні без добрив вона мала найбільш чітке вираження і була математично доказаною. На підставі цих даних (фон без добрив, норма висіву 5,5 млн./га) можна стверджувати, що серед сортів ярого тритикале найбільшу продуктивність зерна формував сорт Жайворонок – 2,47 т/га, при урожайності сорту-стандарту Аїст – 2,32 т/га, сорту Хлібодар – 2,37 т/га, сорту Соловей – 2,11 т/га.

8. Розрахунки водоспоживання посівів ярого тритикале показали, що на

його величину впливали погодні умови, які складались в кожний окремий рік, дози внесених добрив, норми висіву та біологічні особливості сортів. Найменші витрати вологи з 1 га були на неудобреному фоні при нормі висіву 3,5 млн./га у сорту Аїст (2546 м³/га), а найбільші у сорту Жайворонок на фоні N₆₀P₃₀K₃₀ при нормі висіву 5,5 млн./га (2891 м³/га). Витрати води на формування одиниці основної продукції зменшувалися по мірі збільшення дози мінеральних добрив і норм висіву: коефіцієнт водоспоживання був найбільшим у сорту Хлібодар на неудобреному фоні при нормі висіву 3,5 млн./га (1246 м³/т), а найменшим – у сорту Аїст на фоні N₆₀P₃₀K₃₀ при нормі висіву 5,5 млн./га (846 м³/т).

9. Сорти ярого тритикале найбільшу асиміляційну площу формували при нормі висіву 5,5 млн./га на фоні внесення добрив в дозі N₆₀P₃₀K₃₀: Аїст – 28,0, Жайворонок – 28,3, Хлібодар – 28,7 тис. м²/га. Застосування регуляторів росту (на фоні N₃₀P₁₅K₁₅, при нормі висіву 5,5 млн./га) також сприяло збільшенню листкової поверхні: у сорту Аїст вона досягала 26,1 тис. м²/га, що на на 5,3 тис. м²/га вище за контроль, у сорту Хлібодар – 28,3 тис. м²/га, що перевищує контроль на 7,3 тис. м²/га.

10. Найвищим вмістом білка в зерні серед сортів ярого тритикале характеризувався сорт Хлібодар (10,7%), мінімальним він був у сорту Жайворонок (10,2%), сорт Аїст займав проміжне місце (10,4%). Загальна оцінка випеченого хліба з сорту Хлібодар була найвищою – 3,9 бали, сорту Аїст – 3,4, а сорту Жайворонок найменшою – 2,9, при оцінці пшеничного хліба з сорту Селянка – 4,1 бали. Особливу увагу заслуговують композиційні суміші пшениці і ярого тритикале, завдяки яким можна суттєво економити борошно вищих сортів пшениці (до 40%) без зниження якості хлібу.

11. Аналіз економічних показників свідчить, що у випадку, коли зерно ярого тритикале виробляється та реалізується на хлібопекарські цілі за ціною 5 класу пшениці, то найбільш економічно обґрунтованим є вирощування сорту Хлібодар, який виділився кращими показниками якості, на фоні внесення добрив N₃₀P₁₅K₁₅ при нормі висіву 5,5 млн./га: витрати на 1 га складали 1333 грн., собівартість 1 т зерна дорівнювали 461,4 грн., умовно чистий прибуток становив 632 грн./га, а рентабельність – 47,4%. У випадку виробництва зерна ярого тритикале на кормові цілі і реалізації його за цінами фуражного, то економічно доцільним стає вирощування сорту Жайворонок за тих же агротехнічних умов: витрати на вирощування продукції з 1 га складали 1360 грн., собівартість 1 т зерна дорівнювала 445,9 грн., умовно чистий прибуток становив 501 грн./га, а рентабельність – 36,8%.

12. При використанні регуляторів росту, найбільший прибуток одержали при вирощуванні сорту Хлібодар, на фоні комбінованого застосування препарату агат-25К – 838 грн./га, при цьому витрати на 1 га складали 1400 грн., собівартість 1 т зерна була найнижчою – 425,4 грн., а рентабельність мала найвищий показник – 59,9%. На контролі ці показники відповідно становили: 638 грн. з 1 га, 1334 грн. на 1 га, 459,9 грн./т, 47,9%.

Публікації автора:

1. Остапенко С.М. Вплив умов живлення та норм висіву на продуктивність різних сортів ярого тритикале в північному Степу України / А.Г. Мусатов, С.М. Остапенко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 26-27. – С. 183-187. (Мусатов А.Г. – наукове керівництво, Остапенко С.М. – проведення досліджень, аналіз результатів, формулювання висновків, написання статті).

2. Остапенко С.М. Вплив окремих агротехнічних факторів на продуктивність різних сортів ярого тритикале в умовах північного Степу України / А.Г. Мусатов, С.М. Остапенко, І.В. Костиря // Зрошуване землеробство : міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Херсон : Айлант, 2006. – вип. 46. – С. 113-117. (Мусатов А.Г. – наукове керівництво, Остапенко С.М. – проведення досліджень, аналіз результатів, написання статті, формулювання висновків, Костиря І.В. – надання консультації).

3. Остапенко С.М. Застосування біологічних препаратів на різних сортах ярого тритикале і ярої пшениці при вирощуванні їх в умовах північного Степу України / А.І. Коцюбан, С.М. Остапенко, Т.О. Перекопська // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2007. – № 30. – С. 17-20. (Коцюбан А.І. – надання консультації, Остапенко С.М. та Перекіпська Т.О. – проведення досліджень, аналіз результатів, написання статті, формулювання висновків).

4. Остапенко С.М. Сучасні проблеми та економічні аспекти вирощування різних сортів ярого тритикале в умовах північного Степу України / В.С. Рибка, А.О. Кулик, С.М. Остапенко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2007. – № 30. – С. 73-78. (Рибка В.С., Кулик А.О. – надання консультації, Остапенко С.М. – проведення досліджень, розрахунок та аналіз результатів, написання статті, формулювання висновків).

5. Остапенко С.М. Урожайність і якість зерна сортів ярого тритикале в північному Степу України / С.М. Остапенко, А.Г. Мусатов, В.К. Рябчун // Селекція і насінництво : збірник наукових праць Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. – Харків, 2007. – № 94. – С. 136-140. (Остапенко С.М. – проведення досліджень, аналіз та обробка данних, написання статті, формулювання висновків, Мусатов А.Г. – наукове керівництво, Рябчун В.К. – надання консультації).

6. Остапенко С.Н. Поиск оптимального сочетания агротехнических приёмов при выращивании ярового тритикале в северной Степи Украины / С.Н. Остапенко // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції : Наукове забезпечення виробництва зерна тритикале і продуктів його переробки. – Харків, 2005. – С. 64.

7. Остапенко С.М. Вирощування в степовому регіоні ярого тритикале – надійний резерв у вирішенні продовольчої проблеми / С.М. Остапенко // Тези міжнародної конференції студентів та аспірантів : Молодь та поступ в біології. – Львів, 2005. – С. 58-59.