У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі – підвищення ефективності лікування хворих на псоріаз з урахуванням встановлених змін психоемоційної сфери шляхом розробки та застосування реабілітаційно-відновлювальної терапії. 1. Комплексне обстеження 214 хворих на псоріаз засвідчило наявність тісного взаємозв’язку між клінічним перебігом захворювання та психологічним станом пацієнтів. 2. Встановлено, що у хворих на псоріаз найбільш часто зустрічається дифузний блок психологічного реагування (97 – 45,0% осіб) зі значною емоційною нестабільністю і нестійкістю та помітною негативною зміною самооцінки ЯВЖ. Лише у 29 (13,7%) пацієнтів констатований гармонійний ТВХ. 3. Доведено, що зростання виразності загальної преморбідної акцентуації характеру супроводжується підсиленням рис неадекватних варіантів психологічного реагування на псоріаз. Найбільш активним цей процес верифікується у хворих на розповсюджену форму дерматозу з явищами артропатії.. 4. Констатовано підвищення рівнів ОТ і РТ, яке залежить від клінічного перебігу захворювання. Так, найбільших значень показники сягають при дисемінованій формі захворювання, котра супроводжується специфічним ураженням суглобів, відповідно, 59,4+1,5 балів (р<0,05) і 57,1+2,4 бали (р<0,05). 5. Встановлено, що зростання рівнів емоційності найбільш виразне при розповсюдженій формі дерматозу, асоційованій з артропатією. Так, емоційна стабільність у таких осіб сягає 45,8+1,8 балів (р<0,05), емоційна нестійкість – 52,7+2,1 балів (р<0,05), емоційна нестабільність - 55,3+1,1 бали (р<0,05). 6. Констатовано, що комплексне застосування у хворих на псоріаз природніх факторів озера Кунігунда та психокорегуючого впливу дозволяє досягти вагомої позитивної клінічної динаміки та значно покращити самооцінку якості власного життя пацієнтів. |