Анотація до роботи:

Фірас А.Ф. Аль. Алі Реабілітаційні заходи у жінок з міомою матки в післяпологовому періоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом – 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Вінницький національний медичний університет МОЗ України. – Вінниця, 2008.

У дисертації приведено нове рішення наукової задачі сучасного акушерства і гінекології - розробка ефективного комплексу реабілітаційних заходів у жінок з міомою матки в післяпологовому періоді з метою профілактики можливих ускладнень і збереження репродуктивної функції жінки.

Відповідно до мети і завдань наукового дослідження нами було проведено комплексне динамічне обстеження 152 жінки.

Ми провели дослідження лікувального ефекту місцевого застосування гестагену левоноргестрелу у вигляді внутрішньомакової левоноргестрел-рилізинг-системи відносно структури і гемодинаміки фіброматозних вузлів за даними трансвагінальної ехографії з доплерометричною оцінкою нодулярного кровообігу, клінічних даних в пізньому післяпологовому періоді з метою стабілізації розмірів міоматозних вузлів.

У жінок з міомою матки у віддаленому післяродовому періоді має місце більш виражена експресія факторів росту і зміна співвідношення їх рівнів.

Лікувальний вплив ЛНГ-рилізінг системи за рахунок місцевої дії одного з найбільш сильнодіючих прогестинів - левоноргестрелу, який входить до складу системи є надзвичайно ефективним щодо зниження судинної архітектоніки міоматозни вузлів в післяпологовому періоді, позитивно впливає на ехографічні характеристики фіброматозних вузлів і їх гемодинаміку, яка проявляється в підвищенні резистентності кровообігу живлячих і внутрішньопухлинних судин. Застосування ЛНГ-системи є ефективним і може стати методом вибору у пацієнток з міомами матки невеликих розмірів при інтрамуральних, субсерозних і інтрамурально-субсерозних локалізаціях вузлів.

У дисертації представлені дані, які стосуються розробки ефективного комплексу реабілітаційних заходів у жінок з міомою матки в післяпологовому періоді з метою профілактики можливих ускладнень і збереження репродуктивної функції жінки.

1. Найчастіше у вагітних з міомою матки виявлені наступні фактори ризику: вік старше 30 років (48,4%), інфекційний індекс більше 5 (29%), аборти 95,7%, запальні захворювання жіночих статевих органів 52%, операції на органах малого тазу 52%. У жінок з міомою матки у 6 разів частіше спостерігалася субінволюція матки і лохіометра, у 2 рази частіше – субфібрилітет і в 1,5 рази - лактостаз.

2. У жінок з міомою матки мало місце порушення продукції факторів росту з початком вагітності, який характеризувався достовірно вищими рівнями показників (у 1,3-2,8 рази більшими, ніж в контрольній групі) в I і III триместрах вагітності і наявністю вираженого піку максимальних значень до моменту пологів.

У жінок з міомою у віддаленому післяпологовому періоді констатовано експресію факторів росту у 2,2-3,2 рази більше, в порівнянні з контрольною групою і зміну співвідношення їх рівнів. У основній групі хоча і відбувалося зниження рівнів факторів росту після пологів, але недостатньо, співвідношення ТФР/ФРФ було менше 2, ТФР/ЕРФ було менше 4, що характеризувалося переважанням факторів росту, які стимулюють проліферативні процеси.

3. Концентрація естрадіолу прогресивно збільшувалась у 1,5 рази протягом вагітності у жінок з міомою матки у порівнянні зі здоровими пацієнтками. При цьому встановлено достовірне зниження концентрації прогестерону у жінок основної групи в ІІ половині вагітності відносно показників здорових жінок.

4. За даними ультразвукового дослідження, проведеного в післяпологовому періоді, виявлено, що розміри вузлів зменшувались поступово, однак залишались в основному сталими.

При імпульсній доплерометрії було зареєстровано досить низькі середні показники ІР в живлячих судинах вузлів (перинодулярних) - 0,44±0,34 і інтранодулярних судинах - 0,49±0,25 в післяпологовому періоді. Для післяпологового періоду виявилася характерною і посилена васкуляризація міоматозних вузлів незалежно від їх розмірів і локалізації.

5. Використання левоноргестрел-рилізингової системи в післяпологовому періоді у жінок з міомою матки показало високу її ефективність. Так, через 6 місяців у 23,1% жінок з «Міреною» відмічено зменшення домінантного вузла до 1,0-1,9 см, через 12 місяців такі розміри вузла мали місце у 53,8% пацієнток. Кровообіг в перинодулярних судинах вузлів також погіршувався у жінок І групи в порівнянні з ІІ групою, що забезпечило стабілізацію росту вузлів.

Ефективність реабілітаційних заходів підтверджена також достовірним зниженням рівня естрадіолу і факторів росту через 12 місяців у 1,5-2 рази у жінок з ЛНГ-системою в порівнянні з пацієнтками ІІ групи. Вказані позитивні результати стосуються і стану гормонів (естрадіолу і прогестерону), рівні яких знизились у 2,2 рази і факторів росту - у 4,1 рази.

Публікації автора:

1. Жук С. І. Оцінка нодулярної гемодинаміки міоми матки при використанні левоноргестрел-рилізинг системи в післяродовому періоді / С. І. Жук, А. М. Григоренко, В. В. Марцинківська, А. Ф. Аль. Алі Фірас // Здоровье женщины.- 2007.- №1(29).- С. 172-173. (Дисертантом проведено пошук та проаналізовані літературні джерела щодо даної теми).

2. Фирас А. Ф. Аль. Али Гормональный гомеостаз у женщин с лейомиомой матки во время беременности и в послеродовом периоде / Фирас А. Ф. Аль. Али // Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2008.- №12(1).- С. 65-68.

3. Жук С. И., Фирас А.Ф. Аль. Али, С.Н. Касьяненко Уровень факторов роста у женщин с миомой матки при беременности в послеродовом периоде / С. И. Жук, Фирас А. Ф. Аль. Али, С. Н. Касьяненко // Здоровье женщины.- 2008.- №1(33).- С.35-38. (Дисертантом проведено клінічне дослідження, обробка отриманих результатів та їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).