Анотація до роботи:

Лисак С.А. Рання суха плямистість та вихідний матеріал томата для селекції на стійкість. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

В умовах Північно-східного і Центрального регіонів Лісостепу України визначено видовий склад збудників ранньої сухої плямистості, який складається з трьох видів роду Alternaria: Alt. solani, Alt. alternata (Syn.: Alt. tenuis), Alt. tenuissima, а також двох видів роду Stemphylium: St. solani, St. bortyosum. Провідне місце в патогенезі належить Alt. solani, друге – St. solani.

У міжвегетаційний період виявлено поліморфізм гриба Alt. solani, а саме наявність у циклу розвитку конідій, мікросклероцій та хламідоспор, які вочевидь являють собою стійку форму вегетативного розмноження, здатну переносити несприятливі умови та бути джерелом первинної інфекції хвороби. Апробовано різні способи штучного створення інфекційних фонів: нанесення інфекції збудників з краплею води і обприскуванням на листки, а також занурення кореневої системи в сублетальну дозу ФКР. Найбільш об’єктивну оцінку за стійкістю виявив варіант з використанням дії ФКР. Крім того, при великій кількості облікових зразків (рослин) у досліді людське око здатне розпізнавати не ступінь ураження, а ступінь розпізнавання ураження, тому виявлення в’янення рослин під дією ФКР – більш адекватна оцінка, ніж розпізнавання числа плям на уражених листках (рослинах).

Статистичний аналіз прояву сортової ознаки стійкості із використанням максимального ступеня ураження, коефіцієнта стабільності рівня стійкості, розподілу генотипів за групами стійкості дозволив ефективно добрати перспективні для селекції джерела із середньою стійкістю проти ранньої сухої плямистості.

В дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено важливе наукове завдання для селекції томата щодо вивчення морфологічних, біологічних, екологічних особливостей основного збудника ранньої сухої плямистості та визначення селекційної цінності вихідного матеріалу за стійкістю проти цієї хвороби. Шляхом виявлення рівня стійкості, її мінливості виділено стійкі проти цього збудника джерела та лінії томата, які поєднують цю ознаку із іншими господарсько-цінними. Одержані експериментальні дані та закономірності дозволяють сформувати слідуючи основні висновки:

1. В умовах Північно-східного і Центрального регіонів Лісостепу України рання суха плямистість є поширеною і шкодочинною хворобою томата. За роками досліджень ступінь ураження зразків коливався від 11,2 до 87,5%.

2. Мікроскопічний аналіз моноізолятів засвідчив, що в умовах вказаних регіонів були поширені та приймали участь у патогенезі ранньої сухої плямистості томата наступні гриби родів Alternaria (види Alt. solani, Alt. аlternatа, Alt. tenuissima) та Stemphylium (види St. solani, St. botryosum). Провідне місце в патогенезі цієї хвороби, незалежно від регіону досліджень, належало грибу Alt. solani, друге – St. solani.

3. Для збереження комплексу збудників ранньої сухої плямистості в інокулюмі та виділення інфекційного початку необхідно застосовувати природні джерела інфекції (уражені стебла, листки, плоди). Тільки такий інокулюм є найбільш придатним для вивчення ознаки стійкості вихідного, колекційного та селекційного матеріалів томата на штучно створених інфекційних фонах.

4. Експериментально підтверджено, що складовою частиною циклу розвитку гриба Alt. solani є конідії, мікросклероції та хламідоспори.

5. Підтверджено в лабораторних умовах, що мікросклероції та хламідоспори, як видозміни міцелію, є основною ланкою зимуючої стадії та джерелом поновлення інфекції ранньої сухої плямистості в природних умовах.

6. Вперше в регіонах проведення досліджень виявлено поліморфізм патоморфологічних змін симптомів ураження рослин томата ранньою сухою плямистістю. Крім типового (відомого) ураження, на рослинах сортів, ліній і гібридів F₁ нами встановлено два нетипових види симптомів ураження, які мали на рослині прояв за типом реакції надчутливості (HR).

7. Біологічну активність Alt. solani як головного збудника ранньої сухої плямистості в природних умовах і агроценозах зумовлюють специфічні комбінаційні поєднання двох погодних чинників – температури (від 18⁰С до 25⁰С) і режиму зволоження (ГТК в межах 0,8 - 1,2). Саме така комбінація стимулює початок процесу розвитку гриба Alt. solani в агроценозах на рослинах томата.

8. Спосіб зберігання і накопичення інфекційного матеріалу у негерметично закритих ємкостях при температурних режимах повітря 3-5⁰С і 20-25⁰С, на фоні маловитратності забезпечує високу життєздатність і патогенність конідій гриба Alt. solani тривалий час – до 15 - 19 місяців.

9. Оптимальним для розвитку гриба Alternaria solani є рідке синтетичне середовище Чапека, в якому відбувається сприятлива супровідна зміна рН у бік збільшення його активного підлуження від 3,9 ± 0,15 до 6,8 ± 0,32.

10. Оцінка стійкості рослин шляхом зараження неушкодженої живої рослини (дія сублетальної концентрації ФКР) найбільше відповідає природному способу ураження рослин томата збудником Alternaria solani як патогена з некротрофним типом живлення і забезпечує оптимальне рівномірне інфекційне навантаження на її тканини.

11. Зразкам томата з високим рівнем полігенного типу стійкості проти некротрофного патогена Alt. solani (із імовірністю 95% або від х-2 до х+2) відповідає ураження рослин до 2,5 бала при амплітуді мінливості ознаки стійкості ( ) до 1 бала, при ліміті та розмаху ураження рослини зразка від 0 до 2 балів.

12. Стійкими проти ранньої сухої плямистості зразками – високостабільними (за індексом стабільності 9) джерелами стійкості (бал 5 за шкалою РЕВ) визначено: середньостиглі зразки – А-692 (к-586), Мічурінскій (к-439) та пізньостиглі – ЛСД-27 (к-711), Колхозная королєва (к-196), Корольок (к-551), Чайка (к-608), Юбілєйний (к-504).

13. Виділені дві лінії томата КВСі 01/05 і КВСі 02/05 з суттєвою перевагою за стійкістю проти ранньої сухої плямистості (бал стійкості 7 за шкалою РЕВ на природному фоні), поряд з отриманими джерелами стійкості мають практичну цінність для використання в подальшій селекційній роботі.

Публікації автора:

1. Скляревська В.В., Лисак С.А., Черненко В.Л., Черненко К.М. Скляревський К.М. Збудники і симптоми ранньої сухої плямистості томата // Біологічний вісник – Харків, 2004. – Т. 8. – № 2. –– С. 77-80 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обговорення результатів, узагальнення експериментальних даних, формулювання висновків).

2. Скляревська В.В., Черненко В.Л., Черненко К.М., Лисак С.А. Статистичний алгоритм аналізу результатів однорічних імунологічних досліджень (повідомлення І) // Овочівництво і баштанництво. – 2004. – Вип. 49. – С. 46-55 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, узагальнення даних, формулювання висновків).

3. Лисак С.А. Рослинництво стан галузі та перспективи розвитку (технологія вирощування томата у відкритому ґрунті) // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / Редкол.: М.В. Зубець, В.П. Ситник та ін. – К.: Логос, 2004. – Т. 2. – С. 302 – 304 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, формулювання висновків, написання статті).

4. Черненко К.М., Лисак С.А. За удосконаленої оцінки (селекційна цінність вихідного матеріалу томата за стійкістю проти ранньої сухої плямистості) // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 10. – С. 9-10 (особистий внесок здобувача: планування та проведення експериментів, узагальнення експериментальних даних, написання статті).

5. Черненко К.М., Черненко В.Л., Лисак С.А., Лисак З.В. Анализ устойчивости против ранней сухой пятнистости коллекционного материала томата (сообщение ІІ) // Овочівництво і баштанництво. – 2005. – Вип. 51. – С. 232-239 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, участь в обробці та аналізі результатів, формулювання висновків).

6. Лисак С.А. Вивчення збудника ранньої сухої плямистості Alternaria solani на рослинах томата // Вісник Степу. - Кіровоград, 2005. - С. 79-81.

7. Яровий Г.І. Черненко В.Л., Черненко К.М., Лисак С.А. Вихідний матеріал томата (стійкість проти хвороб: перспективи, способи оцінки та результати) // Карантин і захист рослин. – 2006. - № 7. – С. 18-22 (особистий внесок здобувача: проведення польових та лабораторних досліджень узагальнення даних, формулювання висновків).

8. Лисак С.А. Біологічні особливості гриба Alternaria solani (Ell. et Mart.) Sorаuer. – шкодочинного патогена томата // Междун. науч. конф. ”Охрана редких видов растений: проблемы перспективы.” – Харьков, 2004. – С. 68 - 69.

9. Черненко К.М., Лисак С.А. Біоетичний підхід до захисту томата від альтернаріозу // Міжнар. симп. ”Біоетика – шлях до світових стандартів.” – Харків, 2005. – С. 114 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, узагальнення експериментальних даних, написання статті).

10. Лисак С.А. Стійкість колекційного матеріалу томата проти ранньої сухої плямистості // Міжнар. наук. – практ. конф. ”Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання”. – Оброшино, 2005. – С. 137.