Анотація до роботи:

Карташов В.В. Радіаційний вплив викидів АЕС та ТЕС України на навколишнє середовище та населення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, Харків, 2004

Дисертація присвячена розв'язанню наукової задачі, що полягає в порівняльній оцінці радіаційного впливу на навколишнє середовище і населення викидів АЕС і ТЕС України. У роботі проведено детальний аналіз фактичних викидів, їх радіонуклідного складу і умов викидів для кожної з 4 АЕС і 14 основних ТЕС України, що працюють на вугіллі. Отримано нові експериментальні дані по вмісту радіонуклідів у вугіллях, шлаку і леткій золі. Проведено моделювання поширення радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища і формування доз за допомогою двох програмних комплексів CAP-88 і PC CREAM. Досліджено вміст радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, обумовлений викидами АЕС та 14 основних ТЕС України, що працюють на вугіллі. Проведено порівняльний аналіз радіаційного впливу на навколишнє середовище і населення викидів АЕС і ТЕС України. Науково обґрунтовано, що дозові навантаження на населення від викидів ТЕС істотно (у 40-50 разів) перевищують дозові навантаження від викидів АЕС рівної потужності в Україні.

Вперше проведено комплексні дослідження впливу викидів радіонуклідів на навколишнє середовище і населення з обліком усіх радіонуклідів, що викидаються, шляхів опромінення й умов експлуатації для 4 АЕС і 14 основних ТЕС України, що працюють на вугіллі. У зв'язку з цим у дисертаційній роботі:

1. Детально досліджено викиди радіонуклідів АЕС і ТЕС України, що працюють на вугіллі. Отримано нові експериментальні дані по вмісту радіонуклідів у вугіллях, шлаку і леткій золі. На основі проведеного аналізу викидів звернено увагу на аномально низькі викиди ¹³¹I ПУАЕС, згодом було викрито і виправлено помилки в методиках вимірів. Для АЕС рекомендовано контролювати активність тритію і ¹⁴С у викидах; ізотопний склад ІРГ і аерозолів, що викидаються в атмосферу.

2. Методами математичного моделювання досліджено вміст радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, обумовлений викидами АЕС України. Встановлено, що максимальний внесок в об'ємну активність атмосферного повітря дають ІРГ, тритій і ¹⁴С, у поверхневе забруднення – ізотопи йоду, у питому активність продуктів харчування – тритій, ¹⁴С і ¹³¹І.

3. Визначено величини доз опромінення населення від викидів радіонуклідів АЕС України. Встановлено, що основними дозоутворюючими радіонуклідами є тритій, ¹⁴С, ІРГ, ¹³¹І і що доза формується в основному по двох шляхах опромінення – споживання продуктів харчування і зовнішнє опромінення від шлейфу викиду. Отримані результати використано при розробці рекомендацій з регулювання викидів радіонуклідів АЕС (проект МАГАТЕ UKR9/14).

4. Методами математичного моделювання досліджено вміст радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, обумовлений викидами 14 основних ТЕС України, що працюють на вугіллі. Встановлено, що максимальний внесок в об'ємну активність атмосферного повітря, поверхневе забруднення і питому активність продуктів харчування дають ⁴⁰К, ²¹⁰Pb і ²¹⁰Po.

5. Визначено дози опромінення населення від викидів радіонуклідів ТЕС України. Встановлено, що основними дозоутворюючими радіонуклідами є ²¹⁰Pb, ²³²Th, ²²⁸Th, ²¹⁰Po і що доза формується в основному по двох шляхах опромінення – споживання продуктів харчування і вдихання при проходженні шлейфу викиду. Отримані результати використано при розробці радіоекологічного паспорта Харківської області, обґрунтуванні доз опромінення дітей Харківської області від радону і рекомендовано для розробки радіоекологічних паспортів інших областей України.

6. Встановлено, що дозові навантаження на населення від викидів ТЕС істотно (у 40-50 разів) перевищують дозові навантаження від викидів АЕС рівної потужності. Для ТЕС рекомендовано контролювати активності ПРН у вугіллі, що використовується для виробництва електроенергії, і підвищити ефективність очищення викидів до технологічно досяжного рівня (98,5-99,9 % для ТЕС). Для АЕС цей рівень досягнутий, що підтверджується близькими значеннями нормованих на одиницю встановленої потужності доз опромінення населення і малими величинами самих доз – кілька відсотків від квоти, визначеної Нормами радіаційної безпеки України.

Публікації автора:

1. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Формирование радиационной обстановки вокруг АЭС в результате выбросов радионуклидов в атмосферу // Український метрологічний журнал. – 2002. – Вип. 2. – С. 51–57.

2. Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д. Оценка радиационного воздействия тепловых электростанций Украины на население // Ядерная и радиационная безопасность. – 2002. – № 2. – С. 99–106.

3. Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д. Регулирование выбросов и сбросов радионуклидов АЭС Украины // Ядерная и радиационная безопасность. – 2002. – № 4. – С. 23–31.

4. Богданов В.В., Витько В.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Сравнительный анализ выбросов и сбросов АЭС Украины // Атомна енергетика та промисловість України. – 2000. – № 2. – С. 5–10.

5. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д. Влияние АЭС Украины на радиоэкологическую обстановку // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та техногенної безпеки: Зб. наук. пр. / УкрНДІЕП. – Харків, 2001. – Вип. XXV. – С. 31–39.

6. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д. Оценка радиационного воздействия тепловых электростанций Украины на население // Науч.-техн. конф. "Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов": Тр. конф. (Щелкино, Крым, Украина). – Харьков: УкрГНТЦ "Энергосталь". – 2001. – Т. II. – С. 414–421.

7. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Оценка воздействия радиоактивных выбросов АЭС Украины на окружающую природную среду и население // Наукові і технічні аспекти Чорнобиля: Зб. наук. ст. / Міжнародний Чорнобильській центр. – К.: "Політехніка". – 2002. – Вип. 4. – С. 418–427.

8. Витько В.И., Гончарова Л.И., Гриценко А.В., Карташев В.В., Коваленко Г.Д. Радиоэкологическая обстановка на территории Харьковской области // Сб. науч. ст. XI Междунар. науч.-техн. конф. "Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов". – Харьков: УкрГНТЦ "Энергосталь". – 2003. – Т. 1. – С. 10–15.

9. Богданов В.В., Витько В.И., Голубев В.С., Карташев В.В., Коваленко Г.Д. Сравнительный анализ выбросов и сбросов АЭС Украины // Междунар. конф. УЯО "Экология предприятий ядерной энергетики" (тез. докл.). – Одесса: "Астропринт". – 1998. – С. 28.

10. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Оценка воздействия радиоактивных выбросов АЭС Украины на окружающую среду и население // 5-я ежегодная науч.-практ. конф. Междунар. Чернобыльского центра: Тез. докл. – Славутич: МЧЦ. – 2001. – С. 160.

11. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д. Регулирование выбросов радионуклидов АЭС Украины // Междунар. конф. УЯО "Стратегия развития ядерной энергетики: Выбор Украины": Сб. тез. – К.: РИФ "Пресс-курьер". – 2001. – С. 42–43.