Анотація до роботи:

Нагорнюк О.В. Питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф. Кістяківського. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2004.

Дисертація присвячена питанням Загальної частини кримінального права в працях видатного українського криміналіста XIX ст. О.Ф. Кістяківського. Розглядаються питання методологічного значення ідей вченого для сучасних кримінально-правових досліджень, а саме досліджується його вплив на становлення і розвиток історичного, порівняльного та соціологічного методів у кримінально-правовій науці, аналізуються питання впливу О.Ф. Кістяківського на розвиток вчення про кримінальне право, кримінальний закон та злочин, з’ясовується внесок О.Ф. Кістяківського в розвиток ідей гуманізації покарання. Сформульовані пропозиції щодо активізації наукових розробок вченого в сучасних умовах.

В дисертації на основі праць О.Ф. Кістяківського здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових питань Загальної частини кримінального права. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:

1. О.Ф. Кістяківський був послідовним прихильником використання історичного методу в кримінально-правових дослідженнях з метою більш глибокого вивчення кримінально-правової матерії та відіграв значну роль у процесі втілення зазначеного методу в науку кримінального права. За допомогою історичного методу вчений аргументовано довів існування історичної наступності в кримінальному праві. Ця позиція отримала подальший розвиток в працях дореволюційних та радянських криміналістів і має перспективи подальшого дослідження в сучасному кримінальному праві.

2. Серйозний вплив здійснено О.Ф. Кістяківським на процес становлення у вітчизняній кримінально-правовій науці компаративістського методу. Завдяки використанню цього методу вчений висловив ідею існування „загального кримінального права”, причому першість в глибокому науковому дослідженні цього питання належить саме йому. В сучасному кримінальному праві ідеї зближення світових кримінально-правових систем отримали подальший розвиток, а поняття „загального кримінального права” трансформувалося в „міжнародне кримінальне право” та почало стверджуватися як правова реальність.

3. О.Ф. Кістяківського можна назвати „передтечею” соціологічної школи в кримінальному праві, оскільки його вплив на формування соціологічних засад в науці кримінального права не можливо применшити. В своїх працях вчений ніби спрогнозував подальшу еволюцію кримінально-правової науки, що виявилося в наявності в його працях не еклектичного, а інтегрованого підходу до вивчення кримінально-правових явищ шляхом їх юридичного і соціологічного аналізу.

4. Концепція походження і функціонування кримінального права О.Ф. Кістяківського ґрунтується на розумінні кримінального права в зв’язку з історичними умовами виникнення і розвитку його інститутів. Схильність вченого до ідей про ненормативну структуру права не дала йому змоги вирішити проблему співвідношення кримінально-правової норми і кримінального закону. Розгляд ним в якості джерел кримінального права законів писаних, законів, встановлених звичаєм, і судової практики в той час був актуальним, бо виражав незадоволення існуючим законодавством та стимулював до його реформування, а в сучасних умовах у зв’язку зі сплеском уваги вчених до питання про джерела кримінального права це може дати матеріал для розв’язання певних наукових проблем. Крім того, актуальними сьогодні є погляди О.Ф. Кістяківського про заборону аналогії, про розвиток кримінального права як права публічного, про закон сталості і закон руху, яким підкоряється наука кримінального права.

5. Під час вивчення основних інститутів вчення про злочин О.Ф. Кістяківський стояв на рівні передової науки свого часу. Зокрема, він визнавав необхідним існування в науці кримінального права матеріального поняття злочину у поєднанні з формальним; особливе місце відводив класифікації злочинів „по внутрішній важливості”, в якій проглядається прообраз сучасної класифікації злочинів; відстоював позицію, що суб’єктом злочину може бути лише фізична особа; акцентував увагу на всебічній кримінально-правовій охороні людини, називаючи об’єктом злочину людину з усіма правами і установами, що нею створюються; визнавав існування обмеженої осудності; давав розмежування непрямого умислу та злочинної самовпевненості за характером передбачення; зазначав, що право на необхідну оборону „існує незалежно від авторитету влади”; за основу поділу замаху на види брав суб’єктивний критерій; його вчення про співучасть увібрало в себе початки, притаманні і теорії акцесорного характеру співучасті, і теорії самостійної відповідальності співучасників; вчення криміналіста про повторення містило зачатки сучасних видів повторності, а саме: фактичну повторність і рецидив злочинів.

6. Стрижнем вчення О.Ф. Кістяківського про покарання були ідеї його гуманізації, які значно вплинули на подальший розвиток вітчизняного кримінального права. Підкреслюючи історичну і соціальну обумовленість поняття покарання, учений особливо акцентував увагу на його виправній ролі, відстоював принцип гуманізму в системі покарань, був прихильником гуманного пенітенціарного режиму та вимагав організації системи патронату після звільнення з в’язниці.

7. Гуманний підхід до покарання особливо проявився у О.Ф. Кістяківського по відношенню до неповнолітніх злочинців. Висловлені вченим рекомендації з питань реформування законодавства, спрямовані на всебічне сприяння виправленню та соціальній адаптації неповнолітніх, в сучасних умовах мають безумовну теоретико-практичну цінність, оскільки звернення до історії наукового дослідження проблем злочинності неповнолітніх дозволяє більш глибоко вивчити підліткову злочинність та попередити її подальше зростання.

Публікації автора:

1. Нагорнюк О.В. Значення ідей О.Ф. Кістяківського для сучасної кримінально-правової науки: проблеми історичного методу та наступності // Вісник Академії правових наук України: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Я. Тацій – Харків: Право. – 2002. - № 4 (31). – С. 191-202

2. Нагорнюк Е.В. Развитие идей А.Ф. Кистяковского о сравнительном методе и общем уголовном праве в современных уголовно-правовых исследованиях // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. – 2003. – Вип. 59. – С. 110-114

3. Нагорнюк О.В. Вплив О.Ф. Кістяківського на розвиток соціологічних засад в науці кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 3. – С. 5-8

4. Нагорнюк О.В. О.Ф. Кістяківський – науковець – гуманіст // Український правничий альманах / Упор.: С. Бобровник, В. Державін, Ю. Дорошенко, А. Іщенко, Р. Калюжний. За заг. ред. акад.. Ю. Шемчушенко. – К.: Київське правниче товариство, 2002. – С. 220-223

5. Нагорнюк Е.В. Вопросы истории уголовно-правовой науки в работах А.Ф. Кистяковского // Вісник Харківського Національного університету № 551.Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. Частина 1. – Харків, 2002. – С. 61-65

6. Нагорнюк О.В. Роль О.Ф. Кістяківського в розвитку основних шкіл кримінального права. // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези. доп. наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – Ч. II. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – С.119-120

7. Нагорнюк Е.В. Взгляды А.Ф. Кистяковского на преступность несовершеннолетних // Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції 26 квітня 2002 р. м. Донецьк. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, 2002. – С. 27-28

8. Нагорнюк О.В. Порівняльний метод та ідеї загального кримінального права в роботах О.Ф. Кістяківського // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Зб. наукових праць за матеріалами Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених”. – Хмельницький, 2002. – С.221-222

9. Нагорнюк О.В. Історичний метод та проблеми наступності у кримінальному праві у працях О.Ф. Кістяківського // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 14-15 травня 2002 р. м. Запоріжжя: У 2-х ч. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2002. – Ч. 2. – С. 236-237

10. Нагорнюк О.В. Ідеї гуманізації кримінального права в працях О.Ф. Кістяківського // Сучасні проблеми права, державної безпеки життєдіяльності людини, формування громадянського суспільства: Матеріали секції № 9 першої обласної конференції молодих науковців „Тобі, Харківщино, пошук молодих” (м. Харків, 19-20 березня 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С. 92-94

11. Нагорнюк О.В. Соціологічний метод у кримінально-правових дослідженнях О.Ф. Кістяківського // Проблеми розвитку юридичної науки в новому столітті (До Міжнародного дня науки за мир і розвиток): Тези наук. доп. та повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 25-26 грудня, 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 133-135

12. Нагорнюк О.В. Методологічні засади кримінально-правових досліджень у працях О.Ф. Кістяківського. // Методологічні проблеми правової науки. Матеріали міжнародної наукової конференції. Харків, 13-14 грудня 2002 р. / Упорядники М. І. Панов, Ю.М. Грошевий. – Х.: Право, 2003. – С. 409-411