Анотація до роботи:

Морозова Л. І. Письменницький епістолярій у системі літературних жанрів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 – теорія літератури. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню листа, який функціонує в побутовій сфері, та генетично спорідненої з ним епістолярної форми як феномену художньої літератури. На основі жанрової концепції М. Бахтіна обґрунтовується провідна роль концепції адресата в процесі формування його жанрових домінант та становленні його структури, вказується на специфічні риси письменницького епістолярію порівняно з кореспонденціями інших дописувачів. Шляхом вивчення листа в діахронічному аспекті встановлюються етапи конституювання та розвитку цього жанру, простежується динаміка його жанрових домінант і структурно-стилістичних рис. На матеріалі письменницьких епістоляріїв (Томас і Генріх Манни, Р.М. Рільке, С. Цвейг, Ф. Шилер, Й.-В. Гете та ін.) наводиться типологія письменницького листа, встановлюються його жанрові модифікації та аналізуються їхні специфічні ознаки. Спираючись на жанрову модель М. Лейдермана та поняття про родо-жанрову домінанту (М. Гіршман) уточнюється поняття «епістолярна форма» та аналізується жанрова специфіка творів з вміщеною епістолярною формою. На прикладі творів німецької літератури виокремлюються різновиди епістолярної форми та демонструються їхні можливості в плані композиційної побудови художніх творів. Шляхом простеження еволюції епістолярної літератури відтворюється концепція теоретичного життя жанрів епістолярної літератури.

Публікації автора:

1. Морозова Л.І. До питання про ідейну спрямованість «відкритих листів» Т. Манна // Актуальні проблеми літературознавства. Т.13. – Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2002. – С. 74 – 80.

2. Морозова Л.И. О некоторых особенностях проблематики эпистолярной прозы эпохи Просвещения в немецкой литературе // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. Сер. Літературознавство. Вип. 2 (31). – Харків, 2002. – С. 19 – 26.

3. Морозова Л.І. Про архітектонічні можливості використання епістолярної форми у драматичних творах (на матеріалі п’єси М. Гоголя «Ревізор») // VII Міжнародні Гоголівські читання. Зб. наукових праць. – Полтава: ПДПУ, 2004. – С.139 – 142.

4. Морозова Л.І. Про використання епістолярної форми в романі Т. Манна «Будденброки» // Лінгвістичні дослідження. Зб. наукових праць. Вип. 4. – Горлівка: ГДПІІМ, 2004. – С. 97 – 107.

5. Морозова Л.І. До проблеми розмежування листа як первинного мовленнєвого жанру й епістолярної форми як художнього прийому (на основі концепції М. Бахтіна про первинні і вторинні мовленнєві жанри) // Наукові праці Кам’янець-Подільського університету. Серія Філологічні науки. Вип. 10. – Кам’янець-Подільськ: Абетка нова, 2005. – С. 177 – 184.

6. Морозова Л.І. Образ России в письмах Р.М. Рильке 1900 года // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Горлівка 19-20 травня 2005 року. Т.2. Мова та стиль художнього твору. – Горлівка: ГДПІІМ, 2005. – С. 201 – 208.

7. Морозова Л.І. До питання про шляхи засвоєння епістолярної форми художньою літературою (на матеріалі античної літератури) // Східнослов’янська філологія. Вип.7. Літературознавство. – Горлівка: ГДПІІМ, 2006. – С. 96 – 103.