Анотація до роботи:

Давиденко І.В. Птахи-індикатори стадій сукцесії водно-болотних угідь Полісся та Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

У роботі складено повний анотований еколого-фауністичний список водно-болотних птахів лісової та лісостепової зон України; викладено удосконалену класифікацію водно-болотних угідь українського Полісся та Лісостепу; вивчено та оцінено видове і таксономічне багатство та різноманіття птахів різних типів біотопів вказаних угідь, а також ступінь схожості цих біотопів; визначено види птахів, що можуть слугувати індикаторами основних стадій сукцесії водно-болотних комплексів досліджуваного регіону.

Відповідно до наших даних, у ВБУ Полісся та Лісостепу виявлено 97 видів водоплавних та коловодних птахів, яких відносять до 11 рядів, 26 родин та 56 родів. Найбільш чисельними та широко представленими у ВБУ досліджуваного регіону є: крижень Anas platyrhynhos (59,74%), мартин звичайний Larus ridibundus (10,65%), мартин жовтоногий Larus cachinnans (4,80%), крячок річковий Sterna hirundo (3,10%), лиска Fulica atra (2,42%), норець великий Podiceps cristatus (2,01%), крячок світлокрилий Chlidonias leucopterus (1,79%), чапля сіра Ardea cinerea (1,20%), чайка Vanellus vanellus (1,19%) та чирок-тріскунок Anas querquedula (1,03%). Показники видового і таксономічного багатства та різноманіття птахів ВБУ мають загальну тенденцію до зростання з підвищенням рівня розвитку водно-болотних екосистем, однак на кінцевих стадіях сукцесії вони дещо знижуються.

Серед птахів ВБУ Полісся та Лісостепу до Червоної Книги України занесено 11 видів, до Червоної Книги МСОП – 5 видів, до угоди AEWA – 53 види та до додатку ІІ Бернської конвенції – 61 вид птахів.

1. Птахи, як одна з найбільш чисельних та добре помітних груп хребетних тварин, є зручними індикаторами різних стадій сукцесій ВБУ Полісся та Лісостепу України. Кількість видів-індикаторів та субіндикаторів розподіляються за біотопами ВБУ Полісся та Лісостепу України наступним чином: відкриті плеса (VPL) – 3 і 2, водойми з заростями гігрофітної рослинності по периферії (ZPP) – 2 і 1, напівзарослі водойми (NZR) – 0 і 3, мулисто-піщані пляжі та відмілини (MPV) – 5 і 7, суцільні зарості очерету та рогозу, або плавні (PL) – 0 і 7, осоково-різнотравні болота (OSB) – 1 і 5, заплавні луки (ZPL) – 1 і 8, угіддя з фрагментарними заростями чагарниково-деревної рослинності (DR) – 0 і 3 відповідно.

2. Показники видового і таксономічного багатства та різноманіття мають загальну тенденцію до зростання з підвищенням рівня розвитку водно-болотних екосистем, однак на пізніх стадіях сукцесії вони можуть дещо знижуватися. Так, найбільші значення індексу видового різноманіття (H') мають напівзарослі водойми (NZR) та заплавні луки (ZPL) – відповідно 2,75 та 2,93, а таксономічного різноманіття (H'_tax) – плавні (PL) та угіддя з фрагментарними заростями чагарниково-деревної рослинності (DR) – 1,32 та 1,33.

3. Найбільшу ступінь схожості за населенням птахів мають відкриті плеса (VPL), водойми з заростями гігрофітної рослинності по периферії (ZPP) та напівзарослі водойми (NZR); структуру цих біотопів формують схожі рослинні асоціації, вони є продовженням сукцесійного ряду і формують досить щільний кластер. Найменшу ступінь спорідненості з іншими типами біотопів мають плавні (PL) та мулисто-піщані пляжі та відмілини (MPV), так як ці специфічні типи угідь населяють певні характерні для них групи стенобіонтних видів птахів.

4. У ВБУ Полісся та Лісостепу України нами відмічено 97 видів водоплавних та коловодних птахів, яких відносять до 11 рядів, 26 родин та 56 родів. З них до гніздових належать 82 види птахів, що становить 84,5% видового складу, до транзитно-пролітних – 12 видів (12,4%), та до рідкісних залітних – 3 види (3,1%).

5. Найбільш численними у ВБУ Полісся та Лісостепу України є: крижень Anas platyrhynhos (59,74%), мартин звичайний Larus ridibundus (10,65%), мартин жовтоногий Larus cachinnans (4,80%), крячок річковий Sterna hirundo (3,10%), лиска Fulica atra (2,42%), норець великий Podiceps cristatus (2,01%), крячок світлокрилий Chlidonias leucopterus (1,79%), чапля сіра Ardea cinerea (1,20%), чайка Vanellus vanellus (1,19%) та чирок-тріскунок Anas querquedula (1,03%). Сумарна частка участі цих 10 видів серед всіх облікованих птахів складає 87,92%.

6. Видове багатство та різноманіття птахів ВБУ Полісся та Лісостепу України протягом року зростає у теплий період, та зменшується взимку. Чисельність багатьох видів навпаки, збільшується у сезон міграцій та зимою, за рахунок великих зграй перелітних і зимуючих птахів. Основним представником зимуючих птахів водно-болотного комплексу на всіх незамерзаючих водоймах є крижень Anas platyrhynhos.

7. Весняна міграція птахів ВБУ Полісся та Лісостепу проходить вздовж головних міграційних шляхів – Поліського та Дніпровського, а також другорядними – по долинах річок, русла яких направлені з південного заходу на північний схід. За нашими даними, найбільш чисельними групами перелітних птахів є гусеподібні, горобині, кулики та мартини, частка яких від загальної кількості мігрантів коливається від 3 до 68%.

8. Згідно даних наших досліджень, серед птахів ВБУ Полісся та Лісостепу до Червоної Книги України занесено 11 видів, до Червоної Книги МСОП – 5 видів, до угоди AEWA – 53 види та до додатку ІІ Бернської конвенції – 61 вид птахів. Найбільше охоронюваних видів зустрічалося у водоймах з периферійними заростями гігрофітної рослинності (ZPP), напівзарослих водоймах (NZR) та на мулисто-піщаних пляжах та відмілинах (MPV), за рахунок наявності підвищених кормових та захисних властивостей цих біотопів.

Публікації автора:

1. Полуда А.М., Давиденко И.В., Землянских И.И., Розов С.Б., Сыпко А.В. Орнитологический стационар «Лебедивка»: 21-й и 22-й сезоны // Вестн. зоологии. – 1999. – 33, № 4-5. – С. 119-122. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу та редагуванні тексту статті).

2. Давиденко І.В. Деякі особливості міграцій та поширення деркача в Україні // Вестн. зоологии. – 2000. – Отд. выпуск 14, Ч. 2. – С. 98-101.

3. Давиденко І.В., Серебряков В.В. Інтенсивність токування деркача та вплив на неї різних факторів // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологія. – 2000. – Вип. 32. – С. 49-50.

4. Полуда А.М., Фладе М., Давиденко И.В., Гаврись Г.Г., Горбань И.М. Современное распространение и численность вертлявой камышевки (Acrocephalus paludicola) в Украине // Вестн. зоологии. – 2001. – 35, № 5. – С. 51-59. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу, у редагуванні та оформленні статті).

5. Давиденко И.В. Гнездование ходулочника в Житомирской области // Вестн. зоологии. – 2001. – 35, № 6. – С. 70.

6. Птахи України під охороною Бернської конвенції: Довідкове видання / Гаврись Г.Г., Полуда А.М.,... Давиденко І.В., та ін. – К: Фітосоціоцентр, 2003. – 394 с.

7. Серебряков В.В., Воробьев Е.А., Горбань И.М., Давиденко И.В., Корзюков А.И., Луговой А.Е., Пшеничный С.В. Статус и численность гнездовых популяций ОМРО приоритетных видов птиц в Украине / Под общ. ред. Серебрякова В.В. – К.: Фитосоциоцентр, 2003. – 204 с.

8. Давиденко І.В., Землянських І.І., Полуда А.М. Рідкісні види птахів межиріччя Горині та Ствіги // Третя конференція молодих орнітологів України: Матеріали конференції (14-15 березня 1998 р.). – Чернівці, 1998. – С. 40-43.

9. Давиденко І. Гідрологічний заказник “Свидовець” // ІВА-території України (Під ред. Микитюка О.Ю.). – К.: СофтАРТ, 1999. – С. 292-293.

10. Давиденко І.В. Очеретянки роду Acrocephalus як індикатори стадій сукцесії еутрофних боліт Полісся та Лісостепу України // Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: Тези Всеукраїнської зоологічної конференції. – Кривий Ріг: І.В.І., 2001. – С. 120-121.

11. Давиденко И.В. Пойма верхнего течения р. Супой – важный природный резерват для сохранения биоразнообразия птиц водно-болотного комплекса // Екологічні дослідження річкових басейнів Лівобережної України: Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (14-16 листопада 2002 р.). – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. – С. 190-193.

12. Давиденко І.В. Нові місця гніздування чубатої черні та сірого сорокопуда у Житомирській області // Беркут. – 2002. – 11, Вип.1. – С. 78.

13. Давиденко И.В., Сыпко А.В. Зимовка птиц в районе очистных сооружений г. Киева зимой 2000/2001 гг. // Авіфауна України. – 2002. – Вип. 2. – С. 70-73.

14. Davydenko I. The Desna River floodplain as an important flyway for migratory birds in Ukraine // Waterbirds Around the World: Abstracts of the Global Flyways Conference (3-8 april 2004). – Edinburgh, UK, 2004. – P. 163.

15. Давиденко І.В. Результати зимових обліків водоплавних птахів на деяких штучних водоймах Житомирської області // Облік птахів: підходи, методики, результати: Збірник наукових статей Другої міжнародної науково-практичної конференції (26-30 квітня 2004 р.) – Житомир, 2004. – С. 99-102.

16. Давиденко І.В. Фауністичний огляд населення птахів водно-болотних угідь Полісся і Лісостепу України та їх охоронний статус // Сучасні проблеми зоологічної науки: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Наукові читання, присвячені 170-річчю заснування кафедри зоології та 100-річчю з дня народження професора О.Б. Кістяківського” (16-18 вересня 2004 р.). – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2004. – С. 38-39.

17. Давиденко І.В. Порівняльна характеристика структури населення фауни птахів лук та осокових боліт Полісся та Лісостепу України // Сучасні проблеми екології: Збірка матеріалів всеукраїнської конференції молодих вчених (7-9 жовтня 2004 р.). – Запоріжжя, 2004. – С. 12-13.