Анотація до роботи:

Гриневич Є.Г. Психотерапія, психопрофілактика та корекція психічних розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – Київ, 2008.

Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню та новому вирішенню актуальної наукової проблеми – захисту, збереження та відновлення психічного здоров’я населення, що постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій (НС).

Проведений всебічний багатофакторний аналіз результатів поглиблених досліджень щодо оцінки клініко-епідеміологічних показників, факторів ризику-антиризику, маркерів сприйнятливості-резистентності, що призводять до формування або супроводжують розвиток психічних та поведінкових розладів (ППР) у постраждалих внаслідок НС, особливостей їх особистісного реагування, змін особистості при НС, а також причин формування, структури, динаміки, клінічних проявів до- і нозологічних форм ППР через НС дозволив сформувати науково-обґрунтовану базу для визначення цілей, завдань та засобів впливу на етно-патогенетичні ланки ППР, що виникають внаслідок перебування людини в умовах надзвичайної ситуації.

Результати проведених досліджень, підтвердили наявність відповідної спільної та специфічної дії різних чинників НС на постраждалих і континуальність розвитку ППР, дозволили визначити групи ризику формування ППР та негативної динаміки психічної патології, а також обумовили спрямованість психопрофілактичних, психотерапевтичних та корекційних заходів на різних етапах надання медичної допомоги постраждалим внаслідок НС.

На цій основі розроблена, впроваджена та оцінена ефективність системи психотерапії, психопрофілактики та корекції психічних розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних подій.

1. У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми – захисту, збереження та відновлення психічного здоров’я населення, що постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій (НС). З позицій доказової медицини на підставі комплексу рандомізованих клінічних досліджень оцінені та систематизовані клініко-епідеміологічні, соціально-демографічні, клініко-психопатологічні, психологічні, психофізіологічні аспекти стану психічного здоров’я постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. На цій основі розроблена, впроваджена та оцінена ефективність системи психотерапії, психопрофілактики та корекції психічних розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних подій.

2. Регіони України істотно відрізняються один від одного за інтегральним показником небезпеки (ІПН), значний внесок в який робить саме НС. Внаслідок цього, рівень «тиску» несприятливих умов життя на мешканців різних областей країни є достовірно відмінним, що необхідно враховувати при оцінці стану психічного здоров’я і плануванні заходів щодо його збереження.

Первинна захворюваність на невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади (НПССР) достовірно корелює з щорічною кількістю НС в країні і тому є одним із маркерів психоемоційної напруги, що виникає у популяції, зокрема, внаслідок екстремальних подій. При цьому існує достовірна регресійна залежність поміж частотою техногенних НС в регіонах України і захворюваністю на НПССР в них, на відміну від НС природного походження.

Додаткові епідеміологічні маркери психоемоційної напруги – це захворюваність на розлади особистості зрілого віку, афективні розлади, алкогольні психози і шизофренію. Встановлено статистично вірогідні регресійні залежності поміж захворюваністю на зазначені розлади та частотою техногенних (а не природних) НС в регіонах країни. Це також свідчить про те, що в умовах сучасної України серед екстремальних подій різного походження саме техногенні НС справляють найбільший патогенний вплив на психічне здоров’я населення.

3. До факторів ризику формування ППР внаслідок техногенних надзвичайних ситуацій відносяться: незадовільні побутові умови, вік до 26 або більше 45 років, робочий стаж більше 10 років, шкідливі умови праці (вібрація, локальна м’язова напруга, шум, фізичне навантаження на опорно-руховий апарат), робота на командних посадах. Відповідно, до факторів антиризику відносяться: робочий стаж 6 – 10 років а також робота на рядових (виконавчих) посадах.

До маркерів сприйнятливості, які дозволяють підтвердити діагноз ППР внаслідок техногенних НС у працівників вугільної промисловості (шахтарів та гірничорятувальників), відносяться: висока особистісна (> 46 балів) та реактивна (> 36 балів) тривожність за тестом Спілбергера – Ханіна, низьки ( 4,0 балів) показники самопочуття, активності і настрою за методикою САН, а також високий ( 6,0 балів) рівень інтроверсії та низькі рівні залежності (< 6,0 балів), конфліктності (< 5,0 балів), агресивності (< 5,0 балів) за ІТО, середній або нижче ніж середній рівень інтелекту.

Серед маркерів резистентності встановлені: низька особистісна (< 40 балів) та реактивна (< 30 балів) тривожність за Спілбергером – Ханіним, високі показники самопочуття (> 5,1 балів), активності (> 4,1 балів) і настрою (> 4,1 балів), за методикою САН, а також високі рівні агресивності ( 5,0 балів), конфліктності ( 5,0 балів) та залежності ( 6,0 балів) та низький (< 6,0 балів) рівень інтроверсії за методикою ІТО, вище середнього та високий рівень інтелекту.

4. Визначено діагностичну цінність використаних психодіагностичних методик щодо оцінки сприйнятливості-резистентності працівників вугільної промисловості до ППР внаслідок надзвичайних ситуацій. Встановлено, що найбільш інформативним є тест САН (сумарна величина мір інформативності Кульбака (S(J) = 13,89), менш інформативним – тест Спілбергера – Ханіна (S(J) = 11,09) і найменш інформативними – ІТО (S(J) = 4,19) та тест Равена (S(J) = 2,05).

5. До психодіагностичних та психофізіологічних маркерів, що забезпечують надійність та безпеку праці в умовах НС, належать: екстраверсія за тестом ІТО > 8 балів, ДК = -4,40, J = 0,41, ригідність за тестом ІТО > 6 балів, ДК = -3,86, J = 0,29; ТРС за психофізіологічним обстеженням 10 балів, ДК = -2,94, J = 0,22; ПГ за психофізіологічним обстеженням – 10 – 0 балів, ДК = -2,90 J = 0,25; брехня за тестом ІТО > 5 балів, ДК = -2,26, J = 0,21.

Психічними маркерами надійності є такий рівень виразності психопатологічної симптоматики за прийнятими в вітчизняній психіатрії критеріями оцінки психопатологічних синдромів, що не досягає 5 балів за значенням інтегрального показника її інтенсивності.

До маркерів, що заважають оптимальному функціонуванню РАРС та ОЗЛННС, належать наступні значення психологічних і психофізіологічних показників: особистісна тривожність за тестом Спілбергера – Ханіна > 40 балів, ДК = 9,04, J = 1,09; ПР за психофізіологічним обстеженням > 8 балів, ДК = 6,39, J = 0,22; тривожність за тестом ІТО > 5 балів, ДК = 6,35, J = 0,36; активність за тестом САН 5 балів, ДК = 3,02, J = 0,21; агресивність за тестом ІТО > 4 балів, ДК = 2,59, J = 0,31; інтроверсія за тестом ІТО > 4 балів, ДК = 2,24, J = 0,18; реактивна тривожність за тестом Спілбергера – Ханіна > 35 балів, ДК = 2,11, J = 0,22.

6. Встановлені найбільш інформативні психопатологічні симптоми реакцій дезадаптації, що виникають внаслідок НС, які доцільно використовувати при скринінг діагностиці: неадекватно підвищений настрій ДК = 12,05, J = 1,56 (афективні прояви); роздратованість ДК = 10,91, J = 1,07 (астенічні прояви); розлади глибини й тривалості сну ДК = 10,91, J = 1,07 (вегетативні і психосоматичні прояви); підвищена фізична втома ДК = 10,46, J = 0,91 падіння ініціативи, пасивність ДК = 9,94, J = 0,76 (астенічні прояви); емоційна лабільність ДК = 8,69, J = 0,48 (афективні прояви); фобії ДК = 8,69, J = 0,48 (прояви синдрому нав’язливих станів); «втома, що не шукає покою», нетерпеливість ДК = 7,90, J = 0,35 (астенічні прояви); знижений настрій ДК = 7,90, J = 0,35 (афективні прояви); істеричний тремор ДК = 7,90, J = 0,35 (істеричні прояви); відчуття тривоги ДК = 6,93, J = 0,24 (афективні прояви); відчуття страху ДК = 6,93, J = 0,24 (афективні прояви); розлади засипання ДК = 6,93, J = 0,24 (вегетативні і психосоматичні прояви); підвищений АТ ДК = 6,93, J = 0,24 (вегетативні і психосоматичні прояви); вегетативний біль, у тому числі головний 6,93, J = 0,24 (вегетативні і психосоматичні прояви).

7. Визначено кореляційну структуру психопатологічних проявів у рятувальників аварійно-рятувальних служб. Показано, що астенічні прояви міцно пов’язані з афективними (r = 0,57), вегетативними (0,42) та істеричними (0,31), а вегетативні – з істеричними (0,36) та іпохондричними (0,32). При порівняльному аналізі встановлено наступне: в осіб з реакціями дезадаптації відмічено послаблення кореляційних зв’язків між астенічними та вегетативними проявами, їх зміцнення між вегетативними та іпохондричними на відміну від здорових (зміцнення першого зв’язку та відсутність другого).

В результаті аналізу сполучень частот психопатологічних проявів встановлені найбільш поширені і стійкі варіанти реакцій дезадаптації, а саме: депресивний син-дром (19,15 %), астено-депресивний синдром з переважанням депресивних проявів (17,01 %), астенічний («чистий») синдром (17,01 %), вегетативний («чистий») синдром (14,89 %), астено-депресивний синдром (без переважання астенічної або депресивної симптоматики) (8,51 %), астено-депресивний синдром з переважанням астенічних проявів (4,26 %), а також астено-обсесивний («чистий») (4,26 %), обсесивний (4,26 %), обсесивно-вегетативний (4,26 %), астено-обсесивний з істеричними включеннями (2,13 %), астено-істеричний (2,13 %), істеро-депресивний (2,13%) синдроми.

8. В результаті порівняльного аналізу психологічного, психофізіологічного та клініко-психопатологічного методів дослідження встановлені їх інформативність та диференційно-діагностичні властивості щодо визначення реакцій дезадаптації. Показано, що найбільш інформативним є клініко-психопатологічне дослідження, при цьому діагностична цінність різних синдромів має рейтинговий порядок (у порядку зменшення): афективні УДК = 42,52, УJ = 2,87, астенічні УДК = 39,22, УJ = 3,09, вегетативні і психосоматичні УДК = 31,72, УJ = 1,77, нав’язливі УДК = 8,69, УJ = 0,48, істеричні УДК = 7,90, УJ = 0,35. Наступними є індивідуально-типологічний опитувальник (ДК = 15,96 та -15,34), потім тест Спілбергера – Ханіна(ДК = 11,15 та -3,09), психофізіологічні методики (ДК = 8,24 та -2,94) та тест САН (ДК = 3,02 та -0,76).

На якісно відмінних контингентах оцінено комплекс методів для визначення психічних та поведінкових розладів (тести Спілбергера – Ханіна та САН). За оцінкою параметрів специфічності, чутливості та безпомилковості тестових методик, а саме: висока чутливість при помірній специфічності,– дозволяє вважати цей комплекс цілком придатним для скринінг досліджень.

9. Розроблена, впроваджена та оцінена ефективність системи психотерапії, психопрофілактики та корекції психічних розладів у постраждалих внаслідок НС. Показана її ефективність та перевага перед стандартними заходами, які проводять при наданні медико-психологічної допомоги постраждалим. Встановлено, що використання даної системи в умовах спеціалізованих закладів надає можливість в 3,8 рази підвищити ефективність надання їм психотерапевтичної, соціально-психологічної та корекційної допомоги.

Публікації автора:

1. С.І. Табачніков, Є.М. Харченко, Є.Г. Гриневич, В.А. Піщіков, Г.Л. Золотарьов, М.В. Маркова, Н.О. Рось Диференційна система лікувально-профілактичних та організаційних заходів щодо надання спеціалізованої психіатричної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф // Укр. вісн. психоневрології. – 2001. – Т.9, вип. 2(27). – С. 49 – 50 (автором самостійно запропоновані ідея та гіпотеза дослідження, ретельно проаналізований стан проблеми законодавчого регулювання спеціалізованої психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, розроблені методологічні основи дослідницьких напрямів та теоретичні положення, отримані основні інформаційні матеріали, проведений їх аналіз та інтерпретація, зроблені висновки).

2. Табачніков С.І., Є.Г. Гриневич, Домбровська В.В., Маркова М.В., Шубін А.В., Лещенко О.М., Башиньська І.М. Актуальні проблеми психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф.// Арх. психіатрії. – 2002. – №1(28), – С. 5 – 8 (здобувачем особисто проаналізовано сучасний стан проблеми психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф, запропонована ідея та гіпотеза дослідження, визначені основні напрямки її вирішення, визначений методичний підхід, здійснені інтерпретація отриманих даних, висновки).

3. С.І.Табачніков, Є.Г. Гриневич, В.В. Домбровська, І.М. Башинська, А.В. Шубін, О.М. Лещенко, С.Г. Полшкова, С.М. Івченко Деякі особливості клінічної структури й динаміки психічних розладів у постраждалих внаслідок аварій та катастроф техногенного характеру. // Арх. психіатрії. – 2003. – Т.9., № 2 (33). – С. 11 – 13 (особистий внесок дисертанта полягав у формулюванні мети та задач дослідження, проведенні збору, обробки та аналізу отриманих даних, описанні основних положень, підготовці висновків).

4. С.І. Табачніков, В.А. Піщиков, Є.Г. Гриневич, В.В. Домбровська Сучасні аспекти надання психіатричної, психотерапевтичної допомоги, а також реабілітації постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій, техногенних аварій та катастроф // Арх. психіатрії. – 2003. – Т.9. – № 4 (35). – С. 13 – 16 (автором самостійно поставлено мету та завдання дослідження, наявної медичної інформації, проведено аналіз та інтерпретацію отриманих даних, підготовлені висновки дослідження).

5. О.М. Орда, С.І. Табачніков, Є.Г. Гриневич, В.В. Домбровська, М.І. Стрюк Основні принципи та досвід роботи щодо організації забезпечення психолого-психіатричною та психотерапевтичною допомогою постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф техногенного характеру. // Арх. психіатрії. – 2004. – Т.10, № 2 (37). – С. 8 – 14 (здобувачем особисто сформульована наукова гіпотеза, проаналізований масив наявної медичної інформації, ретельно проаналізований стан проблеми законодавчого регулювання спеціалізованої психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, визначені методичні підходи до її вирішення, здійснені інтерпретація отриманих даних, наведені шляхи реалізації поставлених завдань, зроблені висновки).

6. С.И. Табачников, В.В. Домбровская, Е.Г. Гриневич Система организации специализированной психотерапевтической, психопрофилактической и психогигиенической помощи лицам, трудовая деятельность которых происходит в экстремальных условиях // Арх. психіатрії. – 2004. – Т.10, № 3 (38). – С. –33 – 35 (автором самостійно запропоновані ідея та гіпотеза дослідження, ретельно проаналізований стан проблеми законодавчого регулювання спеціалізованої психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, розроблені методологічні основи дослідницьких напрямів та теоретичні положення, отримані основні інформаційні матеріали, проведений їх аналіз та інтерпретація, зроблені висновки).

7. Табачников С.И., Гриневич Е.Г., Домбровская В.В., Пинчук И.Я., Табачникова В.С., Шубин А.В., Полшкова С.Г. Значение риск-факторов в формировании пограничных психических расстройств у работников угольной промышленности Украины.// Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 4 (додаток). – С. 146 – 148 (дисертантом самостійно сформульовані мета і задачі дослідження, проаналізований масив наявної медичної інформації, визначені методичні підходи до вирішення поставленої проблеми, здійснена інтерпретація отриманих даних, підготовлені висновки).

8. Е.Г. Гриневич, И.В. Линский Зависмость частоты антропогенных катастроф (на примере пожаров) от распространенности психических и поведенческих расстройств. // Арх. психіатрії. – 2005. – Т.11, № 2 (41). – С. 8 – 13 (особистий внесок автора полягав у формулюванні ідеї та гіпотези досліджень, їх мети й задач, розробці методичних та методологічних основ роботи, визначенні провідних теоретичних положень, проведенні аналізу та інтерпретації масиву даних медичної інформації, підготовці висновків).

9. Е.Г. Гриневич, Е.Н. Харченко, Ю.В. Дубинская Структура реабилитационных мероприятий лиц с психическими расстройствами, полученными в результате перенесенных техногенных аварий или катастроф // Арх. психіатрії. – 2005. – Т.11, № 3 (42). – С. 29 – 33 (здобувачем особисто визначені основні теоретичні положення, запропонований та описаний науковий підхід до їх реалізації, сформульовані висновки).

10. Гриневич Е.Г., Линский И.В. Катастрофы и невротические расстройства в Украине // Арх. психіатрії. – 2005. – Т.11, № 4 (43). – С. 7 – 13 (особистий внесок автора полягав у формулюванні ідеї та гіпотези досліджень, їх мети й задач, розробці методичних та методологічних основ роботи, визначенні провідних теоретичних положень, проведенні аналізу та інтерпретації масиву даних медичної інформації, підготовці висновків).

11. Є.Г. Гриневич, І.В. Лінський Поширеність психопатології і частота антропогенних катастроф в областях України // Укр. вісн. психоневрології. – 2005.– Т.13, вип. 3 (44). – С. 27 – 28 (особистий внесок автора полягав у формулюванні ідеї та гіпотези досліджень, їх мети й задач, розробці методичних та методологічних основ роботи, визначенні провідних теоретичних положень, проведенні аналізу та інтерпретації масиву даних медичної інформації, підготовці висновків).

12. Табачников С.И., Здорик Ф.А., Пушкарева Т.Н., Гриневич Е.Г., Харченко Є.Н., Рось Н.О., Маркова М.В., Хоменко А.А., Маценко М.Ю. Характеристика депрессивных расстройств непсихотического уровня у лиц, пострадавших в результате техногенной катастрофы // International Journal of radiation medicine. – 2005. – Vol. 7 (1 – 4). – P. 106 – 115 (дисертантом самостійно сформульовані мета та задачі дослідження, проведений збір, обробка та аналіз отриманих даних, описані основні положення, підготовлені висновки).

13. Є.Г. Гриневич Стан психічного здоров’я шахтарів і гірничорятувальників, що зазнали впливу надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф техногенного характеру // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. – 2006. – № 1 – 2 (9 – 10). – С. 146 – 148.

14. Є.Г. Гриневич Фактори ризику формування психічних та поведінкових розладів у гірничорятувальників, що зазнали впливу екстремальних подій // Таврический журн. психиатрии – 2006. – V.10, № 3 (36). – С. 16 – 21.

15. Є.Г. Гриневич Маркери сприйнятливості-резистентності до формування психічних та поведінкових розладів у гірничорятувальників, що зазнали впливу техногенних екстремальних подій // Журн. психіатрії та мед. психології . – 2006. – № 1 (16). – С. 67 – 72.

16. Є.Г. Гриневич, І.В. Лінський Спільні і специфічні маркери розвитку психічних та поведінкових розладів внаслідок надзвичайних подій в якісно відмінних контингентах постраждалих // Арх. психіатрії. – 2006. – Т.12, № 1 – 4 (44 – 47). – С. 16 – 21 (автором особисто запропоновані ідеї та гіпотези, визначені мета та задачі дослідження, розроблені методологічні та методичні основи, проаналізований масив отриманих даних, проведена їх інтерпретація, зроблені висновки).

17. Є.Г. Гриневич, І.В.Лінський Надзвичайні ситуації і психічне здоров’я населення України // Таврический журн. психиатрии. – 2006. – V.10, № 4 (37). – С. 4 – 15 (особистий внесок автора полягав у формулюванні ідеї та гіпотези досліджень, їх мети й задач, розробці методичних та методологічних основ роботи, визначенні провідних теоретичних положень, проведенні аналізу та інтерпретації масиву даних медичної інформації, підготовці висновків).

18. Є.Г. Гриневич Комплексна психотерапевтична та соціально-психологічна допомога постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, техногенних аварій та катастроф // Таврический журн. психиатрии. – 2007. – V.11, № 1 (38) – 2 (39). – С. 68 – 76.

19. Є.Г. Гриневич, О.В. Абрамов Визначення маркерів формування психічних та поведінкових розладів внаслідок надзвичайних подій у працівників органів внутрішніх справ за допомогою тесту Люшера // Арх. психіатрії. – 2007. – Т.13, № 1 – 2 (48,49). – С. 15 – 21 (автором особисто запропоновані ідеї та гіпотези, визначені мета та задачі дослідження, розроблені методологічні та методичні основи, проаналізований масив отриманих даних, проведена їх інтерпретація, зроблені висновки).

20. Є.Г. Гриневич Оцінка ефективності надання психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій // Журн. психіатрії та мед. психології. – 2007. – № 1 (17). – С. 32 – 40.

21. Є.Г. Гриневич Стан психічного здоров’я постраждалих внаслідок терористичного акту в м. Беслан // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. – 2007. – № 1 (11). – С. 104 – 109.

22. Є.Г. Гриневич Маркери і діагностика реакцій дезадаптації у рятувальників аварійно-рятувальних служб // Укр. вісн. психоневрології. – 2007. – Т.15, вип. 4(53). – С. 34 – 49.

23. М.Ю.Игнатов, М.В. Маркова, Е.Г. Гриневич К вопросу о месте социальной психиатрии в общемедицинской практике // Журн. практического врача. – 2002. – № 1.– С. 8 – 10.

24. Є.М. Горбань, С.І. Табачніков, Є.Г. Гриневич, В.В. Домбровська, М.В. Маркова Організація психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф: проблеми та перспективи // Журн. практичного лікаря – 2003. – № 1. – С. 2 – 5.

25. Є.Г. Гриневич, І.В. Лінський Надзвичайні ситуації та психічне здоров’я населення України // Новости медицины и фармации. – 2007. – № 215. – С. 6 – 9.

26. E.G. Grinevich, I.B. Rymar The program of psychoprophylactic measures for miners having psychosomatic disorders // Preventive psychiatry (Book of abstracts). – Athens, 1999. – P. 70.

27. Tabachnikov S.I., E.G. Grinevich, Sechin A.A., Shubin A.V.Medico-rehabilitation and preventive measures sick with affective disturbances of mood // Preventive psychiatry (Book of abstracts). – Athens, 1999. – P.84.

28. Ф.А. Здорик, Е.Г. Гриневич, Н.О. Рось, С.Г. Полшкова, Е.М. Прокопович Характеристика суицидального поведения у пострадавших в результате аварии на ЧАЭС с депрессивными расстройствами непсихотического уровня // Нові технології в медицині. – Харків, 2000. – С. 95 – 96.

29. С.И. Табачников, Е.Н. Горбань, Е.Г. Гриневич, И.А. Бабюк, В.Г. Черкасов, Е.С. Осуховская Клиническая структура острых психических расстройств вследствие техногенных катастроф (на примере аварии на ЧАЭС) // ХІІІ съезд психиатров России. – Москва, 2000. – С. 108 – 109.

30. Tabachnikov S.I., Zdorik F.A., Grinevich E.G., Pushkareva T.N., Harchenko E.N., Homenko A.A., Markova M.V., Mazenko M. Yu. Characteristic of non-psychotic depressive disorders among people affected as a result of the technogenic catastrophe // International Journal of radiation medicine / Abstracts of International conference “Health effects of the Chernobyl accident: result of 15-year follow-up studies. – Кiev, 2001. – V.3, № 1 – 2. – P. 131 – 132.

31. С.І.Табачніков, О.С.Чабан, Є.Г. Гриневич, М.В. Маркова, В.В.Домбровська. Щодо необхідності створення сужби психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф.// IХ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. – Луганськ – Київ – Чикаго, 2002. – С. 53.

32. Т.Д.Бахтєєва, С.І.Табачніков, Є.Г. Гриневич Стратегія надання психіатричної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації на етапах медичної евакуації. // Зб. наук. праць до ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження професора Г.Л. Воронкова. – Київ, 2003. – С.2.

33. Є.Г. Гриневич Про деякі функціональні обов’язки спеціалізованих комплексних психотерапевтичних бригад у вогнищі катастрофи. // Зб. наук. праць до ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження професора Г.Л. Воронкова. – Київ, 2003. – С. 5.

34. V.Pishikov, S. Tabachnikov, E.Grinevich, V.Dombrovskaya Actual problems the service of accidents medicine development in Ukraine //Agression. Suocidology. Victimology. Therapy and prophylaxis. Nicotine addiction. The fifth National Conference with participation of college private psychiatric practice. Plovdiv, Bulgaria, 22 – 25 April 2004. – P. 25.

35. Гриневич Е.Г. Линский И.В. Частота пожаров и распространенность психопатологии в Украине // Тезисы Международной конференции «Психиатрия чрезвычайных ситуаций». – Москва, 2005. – С. 34.

36. Табачніков С.І., Гриневич Є.Г., Дубінська Ю.В. Психіатричні та психологічні наслідки окремої надзвичайної ситуації (на прикладі Скниліввської трагедії) // International Journal of radiation medicine / Abstracts of International conference “Health consequences of the Chernobyl catastrophe. Strategy of recovery. – Кiev, 2006. – V.8 (1). – P. 73 – 74.

37. Табачніков С.І., Гриневич Є.Г. Надзвичайні ситуації й психічні і поведінкові розлади на національному та регіональному рівнях (співвідношення і тенденції розвитку) // International Journal of radiation medicine / Abstracts of International conference “Health consequences of the Chernobyl catastrophe. Strategy of recovery/ Кiev, 2006. – V.8 (1). – P. 74 – 75.

38. Гриневич Є.Г., Олексєенко І.І., Крилюк В.О. Соціально-психологічні особливості медиків та рятувальників, які приймають участь у ліквідації наслідків катастроф // Симпозіум V школа-семінар «Проблемні питання медицини невідкладних станів». – Київ, 2007. – С. 33 – 35.