Анотація до роботи:

І.С.Риткіс. Психотерапія подружньої дезадаптації при спинномозковій травмі у чоловіків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – Київ, 2005.

З позицій системного підходу вивчено механізми розвитку та перебіг подружньої дезадаптації при різних формах травматичного ураження спинного мозку на крижовому та поперековому рівнях у чоловіків. Описано клініку зумовлених спинальною травмою сексуальних розладів. Показано роль, окрім соматогенних, також психологічних, соціально-психологічних, інформаційних, соціокультурних чинників у формуванні сексуальної дезадаптації подружньої пари, у якій чоловік зазнав спинномозкової травми. Вивчено невротичні та особистісні розлади у хворих та їхніх дружин та встановлено взаємозв’язок виявленої психопатології із подружньою дезадаптацією.

У психодіагностичних дослідженнях виявлено трансформацію полорольової поведінки на рівні Я-концепції у більшості чоловіків як наслідок їх захворювання, що призвело до фізичної та моральної залежності від оточуючих. Показано, що зміни відбулися і у психосексуальних типах: серед чоловіків переважає тип чоловік-син, серед жінок – жінка-мати; це сталося у чоловіків під впливом захворювання, у жінок – внаслідок необхідності опікати і доглядати хворих.

Запропоновано систему психотерапевтичної корекції дезадаптації при вивченій патології у чоловіків, що дає змогу досягти високого терапевтичного ефекту у 81±4% подружніх пар.

1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й дано нове розв’язання наукової задачі порушення подружньої адаптації при травматичному ураженні спинного мозку на крижовому або поперековому рівні у чоловіка. Проблему розв’язано з позицій системного підходу через дослідження механізмів розвитку й клінічних проявів подружньої дезадаптації, що розвивається за даної патології, з метою розробки ефективної системи психотерапевтичної корекції.

2. Травматичне ушкодження спинного мозку в чоловіків на рівні S_II – S_IV спричиняє розвиток еректильної дисфункції. При цьому у хворих із провідниковим синдромом відсутні адекватні ерекції і виникають ерекції при механічному подразненні статевих органів та промежини; у хворих із сегментарним синдромом залежно від повного або часткового ураження сегментів спинного мозку має місце відповідно анерекція або гіпоерекція.

3. Ураження хребта на рівні L_I – L_III спричиняє розвиток еякуляторної дисфункції. При провідниковому синдромі повне порушення провідності спинного мозку зумовлює анеякуляцію, часткове порушення – еякуляцію tarda; при сегментарному синдромі у хворих виникає еякуляція preccox.

4. У всіх чоловіків зі спинальною травмою і 76±4% їхніх дружин розвиваються невротичні розлади та специфічні розлади особистості. У чоловіків переважають неврастенія, іпохондричний розлад, нав’язливі думки й міркування, рідше трапляються ізольовані фобії, пролонгована депресивна реакція, з розладів особистості – залежний та ананкастний розлади. У жінок відмічаються переважно іпохондричний, демонстративний розлад, а також емоційно нестійкий розлад особистості.

Наявні порушення психічного стану поглиблюють дезадаптацію подружньої пари.

5. Спинномозкова травма змінює статеворольову поведінку на рівні Я-концепції у більшості – 81±4% чоловіків, у яких позначається зниження маскулінності та підвищення фемінінності як наслідок їхнього захворювання. Певна трансформація відбувається і в психосексуальних типах чоловіка та жінки: хворі належать до типу чоловік-син або до пасивно-підкорюваному варіанту типу чоловік-чоловік, жінки – до типу жінка-мати або до агресивного варіанту типу жінка-жінка. Ці типи виробилися в чоловіків під впливом хвороби, а у їхніх дружин – унаслідок необхідності опікувати хворих чоловіків та доглядати за ними. Рівень подружнього щастя, як інтегральний показник багатомірного феномена адаптації, – низький у всіх обстежених, причому у чоловіків вірогідно нижчий, ніж у дружин (p<0,05). Показники сексуальної депресії та заклопотаності суттєво перевищують норму і в чоловіків, і в жінок, а сексуальна самооцінка значною мірою знижена у хворих і адекватна у їхніх дружин.

Ставлення до хвороби є неадекватним у всіх обстежених, причому найчастіше мають місце найнесприятливіші його типи – тривожний, неврастенічний, іпохондричний, і рідше відзначаються анозогнозичний та ергопатичний. Неадекватне реагування на хворобу також є значущим дисгармонійним чинником у стосунках подружжя.

6. При спинномозковій травмі на крижовому та поперековому рівні у чоловіків відбувається сукупне порушення всіх компонентів та складових сексуального здоров’я. При цьому стрижневим, тобто причиною сексуальної дезадаптації подружжя, є зумовлене травмою ураження нейрорегуляторної складової біологічного компонента у чоловіків. Порушення решти компонентів сприяє формуванню подружньої дезадаптації та поглиблює її. Соціальний компонент сексуального здоров’я послаблений внаслідок низького рівня культури (загальної і сексуальної) та інформованості в питаннях сексу; психологічний компонент – через наявність у подружжя рис особистості, які не сприяють адаптації, соціально-психологічний – через порушення міжособистісної комунікації та невміння адаптувати свою сексуальну поведінку до нових умов, пов’язаних із хворобою чоловіків. Психічна складова біологічного компонента послаблена в результаті наявної у подружжя психопатології, генітальна складова цього компонента – з причини застійного простатиту. При цьому усі чоловіки і жінки зазнають психосексуальної незадоволеності.

7. Психотерапевтична корекція подружньої дезадаптації має являти собою систему коригувальних впливів, спрямовану на адаптацію сексуальної поведінки та реабілітацію подружньої пари. З цією метою використовуються потенцююча психотерапія, медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування хворих. Інформаційна й раціональна психотерапія, бібліотерапія, комунікаційний та сексуально-еротичний тренінг, модифікований з урахуванням специфіки порушення сексуальної функції чоловіка при травматичному ураженні спинного мозку.

Здійснювана психотерапія дає змогу здобути не залежний від рівня ураження спинного мозку та клінічного синдрому високий і стійкий терапевтичний ефект у 81±4% подружніх пар. Ураховуючи наявну у хворих тяжку патологію, слід вважати пропоновану систему достатньо ефективною для відновлення сексуального здоров’я подружньої пари й реабілітації сім’ї при спинномозкової травмі у чоловіка.

Публікації автора:

1. Риткіс І.С. Порушення сексуального здоров’я при спинномозковій травмі у чоловіків та можливості їх реабілітації // Український медичний альманах. – 2004. – Т.4. – №4 (додаток). – С.135-136.

2. Риткіс І.С. Психологічні аспекти в генезі порушення та корекції сексуального здоров’я при спинномозковій травмі у чоловіків // Міжнародний медичний журнал. – 2004. – Т.10. – №3. – С.102-105.

3. Риткіс І.С. Сексуальні розлади та подружня дезадаптація при спинномозковій травмі у чоловіків // Журнал психіатрії та медичної психології. – 2004. – №3 (13). – С.144-145.

4. Риткіс І.С. Реабілітація сексуальної функції та адаптація чоловіків при спинномозковій травмі // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т.12, вип.3 (40). – С.56-57.

5. Рыткис И.С. Состояние сексуальной функции и психопатологические проявления у мужчин с травматическими повреждениями спинного мозга // Архів психіатрії. – 2004. – Т.10. – №4 (39). – С.128-130.