1. Здійснений нами аналіз особливостей організації предметно-просторового середовища навчальних закладів свідчить про те, що її низький рівень спричиняє два основних негативних наслідки: більш високі витрати діяльності педагогічних працівників, і як наслідок цього, зниження продуктивності їх праці. З’ясовано, що однією із причин зазначених вище проблем є недостатній рівень розвитку професійної компетентності керівників навчальних закладів щодо створення сприятливих умов діяльності педагогів, який виявляється у відсутності в них знань з особливостей організації умов діяльності підлеглих, функцій предметно-просторового середовища, оптимальних параметрів його окремих елементів і характеристик та їх значень у реалізації функцій предметно-просторового середовища. Це спричинено недостатньою розробленістю проблеми професійної компетентності керівників навчальних закладів щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічного колективу і виявляється, насамперед, у відсутності спеціальної підготовки керівників навчальних закладів до зазначеного аспекту діяльності. Теоретичний аналіз проблеми професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників свідчить про її слабку розробленість. 2. Сутність професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників полягає у тому, що вона є складним утворенням, внутрішнім динамічним ресурсом його діяльності з оптимальної організації предметно-просторового середовища в навчальному закладі через реалізацію релаксаційної, компенсуючої, трудової, комунікативної, престижної та естетичної його функцій. У дослідженні був зроблений акцент на двох складових структури професійної компетентності керівника щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників: когнітивному і мотиваційному. Операціонально-технічний компонент не вивчався, оскільки участь керівників у створенні предметно-просторового середовища передбачає лише організацію і контроль діяльності інших щодо його облаштованості. Таким чином, структурними компонентами професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників є сукупність психологічних, ергономічних, дизайнерських знань та соціально-значущих мотивів діяльності керівника навчального закладу щодо організації в ньому предметно-просторового середовища. 3. Емпіричне дослідження професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників виявило, що: 1) діяльність керівника з організації в закладі освіти предметно-просторового середовища зумовлюється трьома групами мотивів: «соціально-значущі», «конформістські» та «власного інтересу» (відсутність кореляції між факторними групами цих мотивів вказує на їх суттєву відособленість); 2) наявність «соціально-значущих» мотивів з організації предметно-просторового середовища потребує знань з оптимізації умов діяльності працівників закладу, про що вказує тісний кореляційний зв’язок між рівнем відповідних знань керівників і мотивами, що утворюють «соціально-значущу» групу (0,56rs0,81 при р<0,001); з іншими мотивами взаємозв’язок рівня знань є значно слабкішим (rs0,53 при р<0,05) або зовсім відсутнім; 3) між рівнем професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливих умов діяльності педагогічних працівників і рівнем організації предметно-просторового середовища в освітній установі існує прямий кореляційний зв’язок (rs=0,67 при р=0,05); 4) рівень організації предметно-просторового середовища впливає на функціональний стан працівників та результативність їх діяльності: більш високий рівень організації предметно-просторового середовища забезпечує більш низький рівень фізіологічних і психологічних витрат на діяльність, що ними виконується. 4. Фактори розвитку професійної компетентності керівника утворюють такі дві основні групи: 1) група об’єктивних факторів: прояв відкритих вимог з боку працівників до організації предметно-просторового середовища; сучасні тенденції та існуючі традиції в оформленні інтер’єру освітніх установ; 2) група суб’єктивних факторів: ціннісні орієнтації керівників навчальних закладів; ставлення керівника до організації предметно-просторового середовища як способу оптимізації професійно-педагогічної діяльності працівників; інтерес керівника навчального закладу до діяльності з організації предметно-просторового середовища; оцінка керівником окремих аспектів організації предметно-просторового середовища. 5. Результати емпіричного дослідження надали можливість визначити основні умови розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливого предметно-просторового середовища для діяльності педагогічних працівників. Об’єктивними умовами розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливого предметно-просторового середовища для діяльності педагогічних працівників є: а) поінформованість керівника навчального закладу про спеціальні навчальні установи, де можна одержати знання з організації умов діяльності педагогічних працівників; а також можливість підвищити свою професійну кваліфікацію; б) можливість для самоосвіти; в) наявність часу. Суб’єктивними умовами розвитку професійної компетентності керівника навчального закладу щодо створення сприятливого предметно-просторового середовища для діяльності педагогічних працівників є такі його індивідуально-психологічні особливості: 1) рівень знань у галузі психології праці і соціальної психології, ергономіки і дизайну; 2) дизайнерські здібності з більш розвиненим технічним компонентом; 3) загальна навченість керівника навчального закладу. Отримані результати дослідження дозволяють окреслити можливі напрямки подальших розробок: вивчення ґендерних особливостей організації предметно-просторового середовища навчального закладу відповідно до вимог Ради Європи; розробка психологічного портрета керівника сучасного навчального закладу з урахуванням його професійних компетенцій; вивчення впливу соціально-психологічного клімату педагогічного колективу навчального закладу на результативність організації предметно-просторового середовища. |