Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика навчання та виховання (по областях і рівню освіти)


Бірюкова Лариса Анатоліївна. Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Сумський держ. ун- т ім. А.С.Макаренка. — К., 2008. — 275арк. — Бібліогр.: арк. 195-219.



Анотація до роботи:

Бірюкова Л.А. Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню психолого-педагогічних умов диригентсько-хорової підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти.

У дисертації проаналізовано науково-теоретичні засади досліджуваної проблеми; визначено психолого-педагогічні умови диригентсько-хорової підготовки керівника хору; з’ясовано критерії, показники та рівні сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів; виявлено зміст, сутність та структуру диригентсько-хорової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів мистецтв, що зумовило вибір мотиваційно-ціннісного, музично-професійного, когнітивно-знаннєвого, педагогічно-фахового та творчо-самостійного компонентів диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору до продуктивної діяльності в умовах загальноосвітньої школи.

Отримані результати експериментальної роботи дозволяють підвищити рівень ефективності диригентсько-хорової підготовки студентів до роботи з хором у системі музично-педагогічної освіти.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні поняття структури диригентсько-хорової підготовки студентів та експериментальній перевірці методів формування. Проведене дослідження, підтвердження гіпотези та вирішення усіх поставлених завдань підтвердили правомірність висунутої гіпотези і дозволили зробити такі висновки.

1. Наукове осмислення існуючих в літературі ідей, які пов’язані з діяльністю керівника хору, художньою діяльністю як особливою формою відображення дійсності, а також власного практичного досвіду роботи з хоровим колективом, дозволило визначити сутність, зміст та структуру диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти. Актуальним у цьому контексті є пошук нових методичних прийомів, методичних розробок, спрямованих на удосконалення підготовки студентів до роботи зі шкільним хором.

2. На основі аналізу наукових джерел та основних етапів диригентсько-хорової діяльності конкретизоване поняття ”підготовка” в системі музично-педагогічного навчання та визначені сучасні підходи до організації фахової підготовки майбутніх учителів музики. Багатоаспектна спрямованість диригентсько-хорової підготовки керівника хору націлена на: а) особистість самого студента; б) розвиток загально-музичних та диригентсько-хорових здібностей; в) розкриття педагогічних та творчих можливостей студентів; г) формування індивідуального стилю диригентсько-хорової діяльності; д) організацію хорового колективу. Усвідомлення цих понять дозволяє розширити можливості традиційних форм диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору, встановити особливості самореалізації студентів, надати навчальному процесу науково обґрунтованого та динамічного характеру. У соціально-культурному аспекті диригентсько-хорова підготовка керівника хору обумовлена цінностями соціуму, до якого належить студент. У психолого-педагогічному аспекті диригентсько-хорова підготовка визначається характером діяльності, стосунків та умовами, в яких ця діяльність здійснюється.

3. У дисертації визначені психолого-педагогічні умови, котрі забезпечують:

– індивідуалізацію навчального процесу, яка дозволяє пізнати можливості кожного студента та дає простір для визначення змісту і завдань індивідуальних занять зі студентом, що допомогло з’ясувати характер психолого-педагогічного спілкування викладача зі студентом;

– цілеспрямований розвиток музикальності та окремих фахових здібностей через розширення знань про природу й особливості їх функціонування, набір спеціальних методик вправ для постійного розвитку;

– свободу вибору ціннісної орієнтації та вектора самореалізації в процесі диригентсько-хорової підготовки, спрямованої на самовизначення у практичній діяльності;

– атмосферу спонукання студентів до самостійної творчої діяльності, яка спрямована на реалізацію фахових знань, умінь та навичок; вибір хорового репертуару з урахуванням вікових і психологічних особливостей школярів; самостійне визначення художньої цінності музичних творів; критичне оцінювання своїх можливостей і прагнення до самовдосконалення;

– інтегративні зв’язки компонентів диригентсько-хорової підготовки, що цілісно впливають на якість і гармонійність процесу фахового становлення майбутнього керівника шкільного хору. Реалізація цих умов надає можливість вищій школі формувати високопрофесійного керівника хору з індивідуальним стилем; особистість вчителя музики з широким діапазоном знань про різні музичні культури, що представлені у майбутній фаховій діяльності.

4. Дослідження довело ефективність комплексної єдності мотиваційно-ціннісного, музично-професійного, когнітивно-знаннєвого, педагогічно- фахового та творчо-самостійного компонентів диригентсько-хорової підготовки, здатних забезпечити комплексний динамічний розвиток основних напрямків професійної діяльності керівника хору.

5. Критеріальними характеристиками диригентсько–хорових умінь у процесі цілісно–комплексної підготовки майбутнього керівника хору визначено: ступінь мотиваційної спрямованості; розвинутість диригентсько-хорових здібностей; ступінь теоретичної обізнаності; ступінь оволодіння творчими уміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу; ступінь підготовки до педагогічного спілкування. Створені критеріальні характеристики значно поглиблюють диференціацію диригентсько-хорової підготовки, дозволяють визначити рівень підготовленості студента до керівництва хором, своєчасно включити його в діяльність, яка забезпечує ефективність процесу роботи з хором.

6. На підставі узагальнення теоретичних положень й аналізу констатувального експерименту була розроблена методика цілісно–комплексної підготовки керівника хору, яка складалася з трьох взаємопов’язаних етапів: фахово-орієнтаційного, корекційно-моделюючого, творчо-самостійного. В основу методики покладено взаємодію різних засобів педагогічного впливу: розвиток диригентсько-хорових здібностей у різних формах навчальної діяльності на індивідуальних заняттях з хорового диригування, практичних заняттях зі студентським курсовим та шкільним хором у ході педагогічної практики, моделювання педагогічних ситуацій роботи з хором у процесі впровадження спецкурсу “Диригентсько-хорова підготовка керівника шкільного хору”.

7. Матеріали дослідження підтвердили, що створення на концептуальному та практичному рівнях комплексної диригентсько-хорової підготовки керівника хору є реалізацією ідеї бінарної цілісності двох теорій – гуманістичної педагогіки та теорії особистості. Створення експериментальної методики диригентсько-хорової підготовки студентів у системі вищої музично-педагогічної освіти дозволило максимально використати притаманний цій системі потенціал професійного розвитку керівника хорового колективу. На основі комплексного аналізу нами визначені рівні диригентсько-хорової підготовки: а) репродуктивний (низький); б) репродуктивно-креативний (середній); в) творчий (високий).

8. У процесі дослідження підтверджено думку про те, що цікаві музичні твори є універсальним навчальним матеріалом у підготовці майбутнього керівника хору. Доведено оригінальність, неповторність й інтонаційна виразність творів викладачів-композиторів факультету мистецтв Сумського педагогічного університету та доцільність їх використання як навчально-методичного матеріалу.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують: питання взаємообумовленості ціннісного підходу до хорового виконавства та творчого розвитку особистості керівника хору; взаємозв’язку загально-педагогічних та фахово-музичних здібностей керівника шкільного хору.

Публікації автора:

  1. Бірюкова Л.А. Мистецтво вести урок //Педагогіка, психологія. – Харків, 1998. – №5. – С.7-10.

  2. Бірюкова Л.А. Роль вокально-хорової роботи у формуванні духовного потенціалу особистості учня //Педагогіка, психологія. – Харків, 1999. – №7. – С.23-27.

  3. Бирюкова Л.А. Репертуарное обеспечение вузовской подготовки будущих руководителей детских хоровых коллективов //Теоретичні питання освіти та виховання. – К.: Вид-во Центр КДЛУ, 2000. – №10. – С.150-154.

  4. Бірюкова Л.А. Складові педагогічної майстерності керівника шкільного хору // Педагогічні науки. – Суми: Сум ДПУ імені А.С.Макаренка, 2001. – С.168-178.

  5. Бірюкова Л.А. Розвиток емоційно-творчих здібностей студентів на хоровому диригуванні // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – №1.– Ніжин, 2002. – С.70-74.

  6. Бірюкова Л.А. Професійні якості диригента хору //Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. –К.: Вид. центр КДЛУ, 2002. – №2. – С. 135-138.

  7. Бірюкова Л.А. Диригент хору: комунікативний аспект //Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – №2. – Ніжин, 2003. – С. 41-45.

  8. Бірюкова Л.А. Самостійна підготовка майбутнього вчителя музики як умова професійного становлення //Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – №1. – Ніжин, 2004. – С. 136-140.

  1. Бірюкова Л.А. Творча самореалізація в професійній діяльності керівника хору: теоретико-методологічний аспект //Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. – Випуск 1 (6). – К.: НПУ, 2004. – С. 66-72.

  2. Бірюкова Л.А. Основи диригентсько-хорової підготовки студентів першого курсу на хоровому диригуванні //Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – №2.– Ніжин, 2005. – С.44-47.

  3. Бірюкова Л.А. Особливості застосування методу особистісного смислу в системі підготовки вчителя музики //Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 32 /За заг. редакцією академіка АПН України Євтуха М.Б. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. – №4. – С.102-104.

  4. Бірюкова Л.А. Інтеграція педагогічної майстерності в предметах „хорове диригування” та „постановка голосу”, як передумова ефективного формування майбутнього керівника шкільного хору //Педагогічні науки. – Суми: Сум ДПУ імені А.С.Макаренка, 2001. – С.31-40.

  5. Бірюкова Л.А. Єдність предметів диригентського циклу //Професійно-художня освіта України: Збірник наукових праць – Київ; Черкаси: видавництво “Черкаський ЦНТЕІ”, 2003. – Вип.11. – С. 222-226.

Анотації