Анотація до роботи:

Кузьменко В.У. Психолого-педагогічні основи розвитку індивідуальності дитини 3-7 років. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук зі спеціальності 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2006.

У дисертації викладено теоретико-методологічні основи проблеми, обґрунтовано психолого-педагогічну концепцію розвитку індивідуальності дитини, в якій висвітлено принципи її створення, вихідні наукові положення, методику діагностичної та розвивально-корекційної роботи.

Охарактеризовано особливості формування системоутворювальних властивостей індивідуальності, закономірності становлення індивідуальних відмінностей у дитини 3-7 років, проаналізовано сучасну соціокультурну ситуацію розвитку дитини, що склалася в дошкільних навчальних закладах з цього напряму роботи. На основі теоретико-експериментальних даних розроблено модель розвитку індивідуальності дитини 3-7 років, в якій відображено особливості цього процесу та його результати.

У дисертації представлено технологію розвитку індивідуальності дитини
3-7 років, зокрема, окреслено систему психолого-педагогічних умов, які необхідно створити в дошкільних навчальних закладах для успішного розвитку індивідуальності дитини та найбільш ефективних психолого-педагогічних засобів індивідуалізації навчання і виховання. Доведено сензитивність вказаного періоду для формування системоутворювальних властивостей індивідуальності, стабілізації індивідуальних відмінностей, виникнення індивідуального стилю діяльності та зміцнення інтегральної індивідуальності як цілісного утворення.

У дисертації здійснено теоретичний аналіз та експериментальне дослідження проблеми розвитку індивідуальності на ранніх етапах онтогенезу, виявлено своєрідність, закономірності, передумови та результати цього процесу, обґрунтовано та апробовано технологію розвитку індивідуальності дитини 3-7 років. Результати проведеного дослідження дають змогу прийти до наступних висновків:

1. Інтегрований підхід до розуміння сутності індивідуальності дозволяє наблизитись до встановлення глибинних механізмів процесу розвитку індивідуальності у сукупному баченні її структурно-змістової основи. Авторське розуміння феномена індивідуальності передбачає його вивчення як унікальної динамічної системи, структурна основа якої утворюється шляхом поєднання комплексу відмінностей індивідного та особистісного спрямування, а змістова – супроводжується формуванням певних властивостей. Функціональним призначенням їх є постановка та досягнення важливих, індивідуально- та соціально-значущих життєвих цілей, здійснення смислоутворювальних, адекватних ціннісним установкам виборів та пошук або винайдення найбільш ефективних способів їх досягнення. Сукупним результатом функціонування індивідуальності стає створення, виокремлення та розширення власного способу життя, поглядів, переконань, характерного стилю діяльності та “почерку” життя, який визначає своєрідність побудови життєвого шляху кожної людини.

2. У процесі розвитку індивідуальності та особистості є ряд спільних та відмінних характеристик. Єдність, паралельність цих процесів зумовлює необхідність проведення таких психолого-педагогічних заходів, які мають бути спрямовані на підтримку особистості як індивідуальності. Водночас існує і певна своєрідність у сутності індивідуальності, її функціональному призначенні, механізмах виникнення, провідних процесах, що передбачає здійснення низки спеціальних заходів, створення специфічних умов та пошуку своєрідних засобів психолого-педагогічної діяльності.

3. Центральним у розвиткові індивідуальності є процес індивідуалізації особистості. Початком індивідуалізації особистості є виокремлення власного досвіду у суспільному, виділення свого унікального „Я” серед інших унікальних „Я”. Продовженням цього процесу стає побудова власної моделі життя, створення індивідуально-значущого досвіду, який базується на інтеграції суспільного досвіду, його творчій переробці та розширенні власними знахідками і відкриттями, переходу від усвідомлення цінності власного „Я” до розуміння значущості і важливості „Ми”. Подальшим етапом індивідуалізації особистості виступає вироблення такого індивідуального досвіду, який стає значущим для інших людей та прийнятим ними, тобто на цьому етапі „Я” впливає на „Ми”, його розвиток та удосконалення.

4. Визначальними для розвитку індивідуальності є властивості, сформованість яких детермінує процес становлення суб’єктності, довільності та творчості, що сукупно забезпечує творення та досягнення індивідуально- та суспільно-значущих орієнтирів, вибір, засвоєння та втілення суспільного досвіду та передбачає внесення нового, власного, самостійно створеного продукту в життя, поведінку та діяльність. Властивостями, які активізують та супроводжують процес становлення суб’єктності, творчості та довільності, виконують змістоутворювальну функцію при побудові власного життєвого шляху, забезпечують унікальність стилю діяльності, поведінки та життя, є цілепокладання, вибірковість та винахідливість.

5. Процес розвитку індивідуальності в онтогенезі є результатом дії двох чинників – еволюції вроджених процесів розвитку та засвоєння суспільного досвіду, які приводять до вироблення власного досвіду, його виокремлення із суспільного, реалізації через діяльність свого стилю життя, впровадження людиною у соціальне оточення вироблених поглядів, переконань, цінностей. Просування на шляху розвитку індивідуальності може бути гармонійним або дисгармонійним.

6. Розвиток індивідуальності відбувається гармонійно тоді, коли забезпечується оптимальне співвідношення між процесами індивідуалізації та соціалізації, емоційно-почуттєвого та когнітивного, мотиваційно-потребнісного та соціально-етичного розвитку дитини. За такого варіанта розвитку виокремлення суспільного досвіду відбувається з урахуванням не тільки власних інтересів та бажань, своїх фізичних або інтелектуальних потреб і можливостей, але й з урахуванням аналогічних запитів соціального оточення. Дисгармонійним шляхом розвитку індивідуальності є такий, коли увага акцентуйована лише на одному або декількох аспектах розвитку, що може призвести до поступового гальмування розвитку в іншому напрямку (асинхронія). Дисгармонією є також повільне та поступове вивільнення і все більш широке використання в житті невідповідних можливостям людини форм поведінки, реагування.

7. Гармонійність розвитку індивідуальності дитини 3-7 років суттєво залежить від того, чи підтримуються в її соціальному оточенні принципи оптимального співвідношення; індивідуального та диференційованого підходу; гуманістичної спрямованості, поваги до унікальної своєрідності кожної дитини; цілісності, інтегрованості дитячої індивідуальності; цілеспрямованого створення емоційно збагачених виховних ситуацій; варіативності навчально-виховного змісту та відповідності розвивального середовища не лише віковим, а й індивідуальним можливостям дитини.

8. У ході експериментального вивчення соціокультурної ситуації розвитку дошкільника виявлено, що існуючі традиційні виховні тенденції спрямовували дитину на поціновування намагання “бути таким, як усі”, здійснення стабільно-уніфікованого стилю поведінки, зміцнювали виконавські, репродуктивні нахили, гальмували процес стабілізації індивідуальних відмінностей та формування системоутворювальних властивостей індивідуальності, у ряді випадків – підсилювали негативістичні устремління, провокували бажання діяти всупереч дорослим, протидіяти їх впливам, відстоюючи право “бути таким, яким я є”.

9. Стан системоутворювальних властивостей індивідуальності на етапі дошкільного дитинства значною мірою залежить від умов, створюваних педагогом, зокрема, його участі у процесі постановки та досягнення мети, спрямованості на побудову індивідуально-окресленої взаємодії з дитиною, проявів поваги до дитячих виборів, рішень, планів, винаходів. Значно впливає на характер дитячої діяльності міра допомоги, що надається вихователем, ступінь новизни та практичної значущості виконуваних завдань, відповідність складності ситуації можливостям дитини, наявність варіативного ігрового матеріалу.

10. Індивідуальні відмінності дітей дошкільного віку характеризуються суттєвими розбіжностями як у віковому, так і в індивідуально-окресленому вимірі, що є важливим свідченням їх мінливості, нестійкості, поступового вікового дозрівання та стабілізації. У процесі нормального розвитку дитини 3-7 років відбувається упорядкування, вирівнювання, поступова стабілізація індивідуальних відмінностей обох базових конструктів, їх перетворення у стійкі цілісні, інтегровані, але не гомогенні структури.

11. Інтегрований аналіз стану системоутворювальних властивостей індивідуальності та індивідуальних відмінностей заклав підвалини для створення на цій основі типології ознак гармонійно розвинутої індивідуальності, здійснення заключного оцінювання та виділення існуючих типів розвитку індивідуальності дитини 3-7 років. Найпоширенішими виявились – стабільно-гармонійний, нестабільно-гармонійний, асинхронний і дисгармонійний типи розвитку. Аналіз даних свідчить, що серед дошкільників переважає підгрупа тих дітей, розвиток індивідуальності яких можна охарактеризувати як асинхронний, нестабільно-гармонійний або дисгармонійний.

12. Ефективними для розвитку індивідуальності дитини 3-7 років, яка виховується та навчається у дошкільному навчальному закладі, є умови опосередкованого впливу (підвищення психологічної компетентності педагогів, оволодіння ними методами вивчення індивідуальних відмінностей, принципами розробки та запровадження варіативних індивідуалізованих освітніх програм) та засоби безпосереднього впливу (поширення індивідуального дитячого досвіду участі у виховних психологічних ситуаціях відповідного змісту). При наявності сприятливих умов та застосуванні відповідних засобів первинний цикл розвитку індивідуальності може відбуватися більш успішно.

13. Загальним результатом застосування сукупності психолого-педагогічних засобів є удосконалення у дитини 3-7 років образу самої себе, вироблення своєрідного стилю поведінки та діяльності, формування спроможності визначати та реалізовувати індивідуально- та соціально-значущі цілі, обираючи серед відомих зразків найбільш ефективні або створюючи новий, оригінальний досвід, поступово усвідомлюючи самоцінність своєї унікальної, відмінної від інших, індивідуальності.

Здійснення даного дослідження не вичерпує усіх аспектів вказаної проблеми, але закладає основу для проведення подальшої роботи у цьому напрямі, зокрема в аспекті диференційованого вивчення динаміки та закономірностей становлення окремих груп індивідуальних відмінностей; поглибленого вивчення та аналізу статистично рідких випадків на шляху розвитку індивідуальності; аналізу індивідуально-значущих причин виникнення дисгармоній у цьому процесі; встановлення наступності між різними освітніми ланками у питанні гармонійного розвитку індивідуальності дитини 3-7 років.

Публікації автора:

Монографія:

1. Кузьменко В.У. Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – 354 с.

Навчальні посібники, підручники, програми (з грифом МОН України):

2. Дитина: програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років / Наук. кер. О.В. Проскура, Л.П. Кочина, В.У. Кузьменко. – К.: Богдана, 2003. – 328с. (Автор брав участь у розробці вступу, провідних принципів роботи за програмою, визначенні показників та умов успішного розвитку дитини за усіма розділами та віковими групами).

3. Дитина: методичні рекомендації до програми виховання і навчання дітей від 3 до 7 років/ Наук. кер. О.В. Проскура, В.У. Кузьменко. – К.: Богдана, 2004. – 232с. (Автор брав участь у розробці вступу, розділів “Зростає особистість” та “Психолог у дошкільному навчальному закладі”).

4. Експериментальна базова програма розвитку дитини дошкільного віку / Наук. кер. О. Л. Кононко. – К.: Світич, 2004. – 149 с. (Автор брав участь у підготовці матеріалів до субсфери “Я-соціальне”).

5. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О. Л. Кононко. – К.: Ред.журн. “Дошкільне виховання”, 2003. – 243с. (Автор брав участь у підготовці глосарію та матеріалів до субсфери “Я-соціальне).

6. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки: Навчальний посібник / Вступні нариси та упорядкування З.Н. Борисової, В.У. Кузьменко; За заг. ред. З. Н. Борисової. – К.: Вища школа, 2004. — 511с.: іл. (Автор брав участь у підготовці вступних нарисів та упорядкуванні праць психологічного змісту).

Статті у наукових фахових виданнях:

7. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Адаптація // Дошкільне виховання. – 1995. – № 8. – С. 18-19.

8. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Батьки // Дошкільне виховання. – 1995. – № 9. – С.18-19.

9. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Взаємини // Дошкільне виховання. – 1995. – № 12. – С. 14-15.

10. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Гра // Дошкільне виховання. – 1996. – № 1. – С. 24-25.

11. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Документація // Дошкільне виховання. – 1996. – № 5. – С. – 16-17.

12. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Емоції // Дошкільне виховання. – 1996. – № 6. – С. – 20-21.

13. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Здібності // Дошкільне виховання. – 1996. – № 10. – С. 26-27.

14. Кузьменко В.У. Індивідуальність //Дошкільне виховання. – 1996. – № 12. – С.10-12.

15. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Мислення // Дошкільне виховання. – 1997. – № 9. – С. 18-19.

16. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Нервовість // Дошкільне виховання. – 1997. – № 10. – С. 16-17.

17. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Пам’ять // Дошкільне виховання. – 1998. – № 8. – С. 21-23.

18. Кузьменко В.У. Словничок психолога. Самостійність // Дошкільне виховання. – 1999. – № 11. – С. 28-31.

19. Кузьменко В.У. Пріоритети оновлення // Дошкільне виховання. – 2000. – № 6. – С. 15-16.

20. Кузьменко В.У. За віком і за інтересами (комплектування різновікових груп) // Дошкільне виховання. – 2000. – № 7. – С. 19.

21. Кузьменко В.У. Індивідуалізація виховання і навчання // Дошкільне виховання. – 2000. – № 10. – С. 5-7.

22. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку // Дошкільне виховання. – 2001. – № 9. – С. 15, 18-20.

23. Кузьменко В.У. Самостійність як складова індивідуального розвитку особистості // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. статей. – Т.4: Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання. – К.: Нора-прінт, 2001. – С. 88-91.

24. Кузьменко В.У. Про актуальність проблеми розвитку індивідуальності дитини на сучасному етапі // Проблеми загальної та педагогічної психології / Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Т. 4. Част. 7. – К.: ГНОЗІС, 2002. – С. 125-131.

25. Кузьменко В.У. Про структурно-змістову сутність поняття «індивідуальність» // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб.наук.пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д.- К.: ГНОЗІС, 2004, Т.VI, вип.1. – С.199-206.

26. Кузьменко В.У. Індивідуальний підхід як принцип розвитку індивідуальності дитини 3-7 років // Актуальні проблеми психології. – Том IV. Психологія розвитку дошкільника. Вип. 2. Зб. наук. статей / За заг. ред. С.Д. Максименка та С.Є. Кулачківської. – К.: Нора-прінт, 2004. – С.98-102.

27. Кузьменко В.У. Передумови становлення індивідуальних відмінностей як структурної основи індивідуальності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – Т.VI. – К.: ГНОЗІС, 2004. – С. 151-159.

28. Кузьменко В.У. Теоретичні основи проблеми розвитку індивідуальності дитини // Наукові записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Нора-прінт, 2004. – Вип. 24. – С. 194-205.

29. Кузьменко В.У. Концептуальна модель розвитку індивідуальності дитини 3-7 років // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – Т.VII. – Вип.1. – К.: ГНОЗІС, 2005. – С.170-179.

30. Кузьменко В.У. Індивідуальність в освітньому процесі: концептуальні принципи та умови їх реалізації // Дошкільне виховання. – № 8. – 2005. – С.5-7.

31. Кузьменко В.У. Сутність технології розвитку індивідуальності дитини 3-7 років // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – Т.VII. – Вип. 4. – К.: ГНОЗІС, 2005. – С.181-190.

32. Кузьменко В.У. Особливості формування домінантних властивостей індивідуальності дитини 3-7 років // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. Т. VII. – Вип. 6. – К.: ГНОЗІС, 2005. – С. 182-192.

Навчальні програми, посібники, методичні рекомендації:

33. Кузьменко В.У. Проблема самовоспитания и самообучения в педагогической системе М. Монтессори. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. – К.: Освітянин, 1995. – С. 3-6.

34. Кузьменко В.У. Світ родини і діяльність практичного психолога дитячого садка // Українська родина: Науково-методичний посібник / Уклад. і наук. ред. Т. І. Люріна, В. Г. Слюсаренко, М. Г. Тараненко. – К.: КМІУВ ім. Б. Д. Грінченка, 1998. – С. 343-351.

35. Кузьменко В.У. Деякі форми психологічної просвіти батьків в дитячому садку // Сім’я і дитячий садок: умови, шляхи та засоби гуманізації взаємин: Метод. матеріали. – К.: Освіта, 1994. – С. 26 – 31.

36. Кузьменко В.У. Психологічні особливості професійної адаптації педагога (в умовах роботи із змінним контингентом слухачів) // Соціальна педагогіка і адаптивність особистості: Науково-методичне видання. – Суми: Мрія – ЛТД, 1994. – С.264-270.

37. Кузьменко В.У. Психолог дитячого садка: завдання, види, зміст роботи // Порадник методиста: книга метод. реком. на 1995-96 навч. рік. – К.: КМІУВ, 1995. – С.97-104.

38. Кузьменко В.У. Психопрофілактика конфліктних взаємин у системі спілкування: “керівник-підлеглі” // Порадник методиста: книга метод. реком. на 1995-96 навч. рік. – К.:КМІУВ, 1995. – С. 51-54.

39. Кузьменко В.У. Зміст роботи психолога дошкільного закладу з обдарованими дітьми // Порадник методиста: книга метод. реком. на 1996-1997 н.р. – К.: КМІУВ, 1997. – С. 184-189.

40. Кузьменко В.У. Методи впровадження індивідуального підходу в педагогічну практику // Індивідуальний підхід: його суть і шляхи реалізації у вихованні дошкільників: Методичні матеріали. – К.: Освітянин, 1996. – С. 29-41.

41. Кузьменко В.У. Зміст та організація роботи психолога дошкільного закладу: Методичні матеріали. – К.: Навчальні посібники, 1997. – 40с.

42. Кузьменко В.У. З досвіду підготовки дошкільних працівників до залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітні дошкільні заклади // Кроки до демократичної освіти. – березень. – 2002. – спец. випуск. – С. 12-14.

43. Кузьменко В.У. Індивідуально-диференційований підхід у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників // Кроки до демократичної освіти. – березень. –2002. – спец. випуск: Освіта дорослих в Україні. – С.11-15.

44. Кузьменко В.У. Індивідуалізація виховання і навчання в дошкільних закладах: Метод. рекомендації. – К.: КМІУВ ім. Б.Д. Грінченка, 2002. – 42с.

45. Кузьменко В.У., Кобернік О.Г. Відверті розмови дитячого психолога з батьками: Книжка для батьків. – К.: Нора-прінт, 2002. – 82с. (Автором підготовлено консультації для батьків дітей від 3 до 7 років)).

46. Кузьменко В.У. Основы психологии. – Учебная программа дисциплины. – К.: МАУП, 2002. – 14с.

47. Кузьменко В.У. Індивідуалізоване виховання і навчання в освітніх закладах: Навч.- метод. пос. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2003. – 112с.

48. Кузьменко В.У., Котлярова І.Ю. Аутотренінг. Регулювання емоційних проявів у дітей. – Палітра педагога. – № 2(34). – 2005. – С. 14-16. (Автором представлено характеристику особливостей емоційного розвитку дошкільників).

Матеріали науково-практичних конференцій:

49. Кузьменко В.У. О взаимосвязи личности и коллектива // Психологическая наука: проблемы и перспективы: Тезисы Всесоюзной конфер. – М., 1990. – Ч. I. – С.9.

50. Кузьменко В.У. Тренінг соціальних навичок у дошкільників // Практична психологія та розвій таланту: Тези конференції. – К., 1992. – С. 91-97.

51. Кузьменко В.У. Тренинг социальных навыков как средство профессиональной подготовки будущего учителя // Психолого-педагогічна підготовка вчителя у вузі: Тези конференції. – Полтава, 1992. – С. 151-153.

52. Кузьменко В.У. Тренинг коммуникативных умений и навыков у младших дошкольников // Гуманізація виховання і навчання дітей дошк. віку: Тези конференції. – Рівне, 1992. – С. 73-75.

53. Кузьменко В.У. Використання ідей В.О.Сухомлинського у формуванні комунікативних навичок у дошкільників // В.О.Сухомлинський – видатний український педагог: Тези конф. – Рівне, 1993. – С. 174-175.

54. Кузьменко В.У. Активне соціально-психологічне навчання як засіб підготовки майбутніх магістрів // Неперервна педагогічна освіта: проблеми та перспективи: Тези конференції. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С. 190.

55. Кузьменко В.У. Коммуникативно-речевой компонент в личностном развитии студентов // Мысль, слово и время в пространстве культуры: Збірник наукових праць. – К.: КМУГА, 1996. – С. 325-328.

56. Кузьменко В.У. Психолого-педагогічні умови становлення індивідуальності дошкільників / Грінченківські читання–96. Освіта. Гуманізація. Вчитель. – К.: КМІУВ, 1996. – С.82.

57. Кузьменко В.У. Індивідуальний підхід у розвитку пізнавальних здібностей дошкільників // Шляхи розвитку здібностей у дітей дошкільного віку: Зб. наук. праць. – Вип. 16. – Част. І. – Запоріжжя: ЗОІУВ. – 1999. – С. 92-97.

58. Кузьменко В.У. Воспитание самостоятельности и активности детей путем самовоспитания и самообучения в педагогике М. Монтессори // Общечеловеческие ценности и профессиональное становление личности: Материалы международной научной конференции (30–31 марта 1999 г.). – Смоленск: СГПУ, 1999. – С. 137-139.

59. Кузьменко В.У. Индивидуальность ребенка-дошкольника и методы ее изучения // Культура, искусство, образование: проблемы, перспективы развития: Матер. междунар. научно-практ. конфер. – Смоленск: СГПУ, 1999. Част. 2. – С. 234-246.

60. Кузьменко В.У. Самовоспитание и самообучение детей как основа метода Марии Монтессори // Герценовские чтения: Дошкольное и начальное образование на пороге третьего тысячелетия. – Спб.: НИИХ СпбГУ, 1999. – С. 52-55.

61. Кузьменко В.У. Преемственность в работе дошкольных учреждений и школ – необходимое условие становления индивидуальности ребенка // Преемственность дошкольного и начального образования: Матер. научно-практ. конф. – Смоленск: СГПУ, 1999. – С. 3-4.

62. Кузьменко В.У. Реалізація теоретико-методичних аспектів педагогічного менеджменту в системі перепідготовки керівників дошкільних закладів // Персонал. – № 3 /8/ к. – № 1 /55/. – 2000, приложение “Теоретико-методологические проблемы совершенствования психологической подготовки менеджеров” Сб. научн. трудов. – К.: МАУП, 2000. – С. 33-35.

63. Кузьменко В.У. Підготовка психолога освітнього закладу до розвитку індивідуальності дітей //Персонал. Актуальные проблемы профессиональной подготовки практических психологов: Сб. науч.тр. – К.: МАУП, 2000. – № 5. – С. 114-117.

64. Кузьменко В.У. Наступність у роботі дошкільних закладів та шкіл як умова розвитку індивідуальності дітей від трьох до семи років // Дитинство: наступність і перспективність: Матер. наук.-практ. конференції. – Переяслав-Хмельницький. – 2000. – С. 61-63.

65. Кузьменко В.У. Соціалізація та індивідуалізація особистості дітей дошкільного віку // Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень II Всеукраїнського з’їзду працівників освіти: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. Част.2. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002.– С.184-187.

66. Кузьменко В.У. Створення індивідуально орієнтованих програм виховання і навчання дітей дошкільного віку // Оновлення змісту, форм та методів навчання та виховання в закладах освіти. – Зб. наук. пр. – Вип. 19. – Рівне: РДГУ, 2002. – С. 34-37.

67. Кузьменко В.У. Урахування індивідуальних відмінностей дитини дошкільного віку у навчально-виховній роботі сучасних освітніх закладів: Матер. перших Міжнародних драгоманівських читань / Укл. Г. І. Волинка, В. П. Сергієнко, Л. Л. Макаренко. – К.:НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – Вип. 2. – С. 76-81.

68. Кузьменко В.У. Індивідуалізація виховання і навчання дітей 6-річного віку як фактор забезпечення наступності // Особливості освіти дітей шестирічного віку: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції. – К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2004. – С.60-62.