В роботі представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми реабілітації онкохворих різного віку психолого-дидактичними засобами, яке полягає у розкритті особливостей психологічної діагностики та реабілітації хворих на рак молочної залози, експериментальному дослідженні психологічних особливостей ставлення до захворювання хворих, розробці та апробації програм психолого-дидактичних засобів реабілітації жінок різного віку, хворих на рак молочної залози, впродовж стаціонарного та катамнестичного етапів захворювання. Онкологічні хворі, знаходячись тривалий час у кризовому стані та в критичних умовах онкологічної клініки, потребують спеціальних реабілітаційних заходів з метою адекватного пристосування до ситуації хвороби та ефективної взаємодії з довкіллям. Особлива роль психолого-дидактичних засобів реабілітації у лікуванні хворих на рак молочної залози виявляється в тому, що саме ці хворі відрізняються найбільш вираженими психологічними проявами, які пов’язані не тільки з наявністю лікування злоякісного пухлинного процесу, а й з вираженим косметичним дефектом – видаленням молочної залози та тривалою нерухомістю руки. Особистість хворих на рак молочної залози слід розглядати з позицій сприймання онкологічного захворювання як психологічної кризи, наслідком якої є певні психологічні прояви особистості, серед яких прагнення до самоізоляції, постійна тенденція до депресії, відчуття малоцінності, непотрібності, придушена сексуальність та уникнення статевої близькості з чоловіком, суіцидальні ідеї та звуження кола актуальних мотивацій. Слід також зазначити, що впродовж всього лікування у хворих на рак молочної залози спостерігаються різні психогенні реакції, динаміка та ступінь вираженості яких тісно пов’язані не тільки з етапами лікувального процесу, а й залежать як від важкості загальносоматичного стану, ступеня розповсюдження та локалізації патологічного процесу, так і від преморбідних особливостей особистості (властивостей темпераменту та особливостей характеру) та соціально-конституціональних параметрів (впливу статі, віку, професії). Вікові особливості онкологічних хворих в практиці здебільшого не враховуються, тоді як вони визначають специфічні особливості сприймання захворювання, ставлення до хвороби, рівень депресії та якості життя, характер страхів, дослідження яких дозволяє більш досконало вивчити особистість хворої на рак молочної залози, а значить більш цілеспрямовано і продуктивно розробити та впровадити психолого-дидактичні засоби реабілітації.
4. Серед хворих на рак молочної залози найдоцільніше виділяти такі вікові групи, як: 35-45 років, 46-55 років, 56 і більше років, що зумовлене характером емоційних переживань, які виникають у хворих на рак молочної залози внаслідок появи захворювання. Жінки від 35 до 45 років найбільше хвилюються з приводу майбутнього зовнішнього вигляду та порушення стосунків з чоловіком (особистісних та сексуальних); жінки від 46 до 55 років частіше концентрують свою увагу на втраті працездатності, зміні стосунків з людьми та боязні бути тягарем для близьких; у хворих від 56 і більше років переважає страх самотності, смерті, а також страх бути тягарем для інших. 5. Кожна вікова група хворих на рак молочної залози має свої специфічні особливості ставлення до хвороби та психологічні прояви особистісних проблем. В 35-45 років переважна більшість жінок має легкий рівень депресії, при цьому в цій групі діагностується найбільша кількість жінок, які взагалі її не мають. Низький рівень якості життя в цій групі взагалі не спостерігається за рахунок великого показника середнього рівня, а ергопатичний тип ставлення до хвороби виявляється найчастіше, ніж в інших вікових групах. В 46-55 років спостерігається помірний рівень депресії, і при цьому діагностується високий показник вираженої депресії; низький рівень якості життя проявляється досить часто і переважають тривожний та обсесивно-фобічний типи ставлення до хвороби. В 56 і більше років переважна більшість жінок має легкий рівень депресії, а високий рівень якості життя спостерігається в цьому віці частіше, ніж в інших вікових групах, як і іпохондричний тип ставлення до хвороби. 6. Система психолого-дидактичних засобів реабілітації хворих на рак молочної залози повинна базуватися на принципах: поступовості та постійності, комплексності, індивідуалізації та активності, переслідувати мету - досягнення фізичного, душевного та соціального оптимального пристосування до оточуючого середовища хворими на рак молочної залози шляхом цілеспрямованого свідомого навчання і відповідати віковим особливостям ставлення до хвороби. 7. Впровадження психолого-дидактичних засобів реабілітації є найбільш ефективним при використанні різних форм роботи: індивідуальної, групової та колективної. Вибір форми залежить від етапу захворювання, преморбідних особливостей особистості, соціально-конституціональних параметрів, стану здоров’я та характеру лікування. 8. Психологічна реабілітація хворих на рак молочної залози повинна здійснюватись поетапно, що сприяє створенню певної загальної системи ефективної психологічної допомоги. Найбільш логічним і ефективним є виділення чотирьох етапів: перед вступом до стаціонару (період, коли жінка дізнається про свій діагноз, вирішує питання про госпіталізацію та оперативне лікування); передопераційний (відбувається після вступу до клініки і до моменту операції); післяопераційний (займає час після операції і до моменту підготовки хворої до виписки); катамнестичний (довгий проміжок часу після виписки хворої зі стаціонару). 9. Етап перед вступом до стаціонару є для хворих найбільш психотравмуючим і викликає переважно шокові психогенні реакції. В зв’язку з цим метою застосування психолого-дидактичних засобів реабілітації на цьому етапі повинно бути зняття емоційного напруження та усвідомлення хворими на рак молочної залози ситуації, що склалася, її прийняття та формування активної позиції відносно хвороби. Передопераційний етап характеризується різким підйомом психогенних реакцій. З огляду на це, завданнями застосування психолого-дидактичних засобів реабілітації на цьому етапі мають бути: формування оптимістичної спрямованості на операцію та віри в успішне видужання; виявлення страхів, які викликає операція, і допомога у їх подоланні; надання необхідної інформації про рак молочної залози та механізми його лікування в доступній для хворої формі. Післяопераційний етап характеризується зниженням емоційного напруження та більшою тривалістю в порівнянні з першими двома етапами і має переслідувати мету ліквідації хворобливих проявів та формування у хворих якостей особистості, що сприяють оптимальній психологічній адаптації до нових умов життя. 10. Одним з основних принципів реабілітаційної системи онкохворих різного віку має бути принцип індивідуалізації – використання психолого-дидактичних засобів на основі результатів діагностичного дослідження особливостей кожної особистості хворих на рак молочної залози. При цьому особлива увага повинна звертатися на тип ставлення хворих до хвороби, що сприяє вибору найбільш доцільного напрямку корекції та терапії. 11. На катамнестичному етапі захворювання найважливіше значення має групова робота, спрямована на оволодіння знаннями, уміннями та навичками ефективного подолання стресових ситуацій та вирішення психологічних проблем хворих на рак молочної залози з врахуванням вікових особливостей ставлення до хвороби. В групі хворих віком від 35 до 45 років більше уваги слід приділяти самопізнанню та аналізові стосунків з близьким оточенням; формуванню вміння адекватно реагувати на наслідки хвороби; визначенню психологічних проблем, які призвели до хвороби та виникли внаслідок неї, і їх вирішенню; навчанню ефективному спілкуванню з іншими; формуванню активної життєвої позиції. В групі віком від 46 до 55 років акцент психологічної роботи має робитися на навчанні ефективно долати стресові ситуації на роботі та краще структурувати свій час (роботи та відпочинку), на пізнанні своєї особистості, вмінні знаходити різні сфери власного застосування та формуванні власної філософської позиції щодо життя та смерті. Групова робота жінок віком від 56 і більше має бути спрямована переважно на приємне спілкування з іншими членами групи, вираження своїх негативних почуттів, страху смерті та болю, пов’язаного з хворобою та її наслідками, на пошук продуктивного та творчого застосування свого вільного часу. 12. Впродовж різних етапів захворювання повинні використовуватись різні психолого-дидактичні засоби реабілітації, такі як раціональна терапія, бібліотерапія, сугестивна терапія, релаксація, візуалізація, музикотерапія та арт-терапія, психогімнастика, психодрама і гештальт-терапія, методи, пов’язані з усвідомленням, зниженням та прийняттям страху смерті, поведінкова терапія. Лише їх індивідуалізовано-комплексне використання з врахуванням вікових особливостей сприймання хвороби, етапу та складності захворювання призводить до зниження депресії, підвищення якості життя та вироблення більш адекватного типу ставлення до хвороби. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого розв’язку чекають такі питання, як розробка психологічних програм попередження виникнення раку молочної залози, циклу тренінгів для психологів з метою оволодіння уміннями та навичками роботи з онкологічними хворими, вивчення та визначення психологічних особливостей хворих на інші форми раку, які, як і рак молочної залози, є на даний час пріоритетними напрямками онкологічної медицини, та розробка специфічних для таких хворих психолого-дидактичних засобів реабілітації. Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях автора: Строяновська О.В. Вікові особливості сприймання захворювання хворми на рак молочної залози // Вісник Харківського національного університету № 576. – Харків: Вид-во Харківського національного університету. – 2002. – С. 183-187.
2. Строяновська О.В. Діагностичні методи вивчення особистості хворих на рак молочної залози // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2002, т. 4, ч. 5. – С. 237-241. 3. Строяновська О.В. Психологічні особливості хворої на рак молочної залози під час стаціонарного лікування // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. Випуск 13. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2001. – С. 167-176. 4. Строяновська О.В. Психологічні передумови виникнення раку молочної залози // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. Випуск 12. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова.- 2001.– С. 454-461. 5. Строяновська О.В. Волонтерська робота хворих на рак молочної залози як активний психокорекційний метод // Актуальні проблеми психологічної служби в системі освіти. Збірник наукових праць. – Херсон: Персей.- 2001.- С. 140-143. 6. Строяновська О.В. Діагностичні методи вивчення особистості хворих на рак молочної залози // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці”. –Частина ІІ. – Київ - Хмельницький – Кам’янець-Подільський. – 2002. – С. 195-200. 7. Строяновская Е.В. Тренинг эффективного решения психологических проблем (руководство для психологов, работающих с инвалидами). – К.: «Вива-принт». - 2003. – 94 с. 8. Строяновская Е.В., Банников В.И., Желнова И.А. Путь к выздоровлению: практические рекомендации для больных раком молочной железы – К., БФ «Здоровье женщины», 2002. – 48 с. (50 %). 9. Строяновська О.В., Банніков В.І., Желнова І.А. Шлях до видужання: юридична та медична інформація для жінок із захворюванням молочної залози – К., БФ “Здоров’я жінки”, 2000.– 40 с. (25%). Анотації |
