Анотація до роботи:

Павелків В.Р. Психологічні засоби корекції міжособистісних стосунків у підлітків з агресивною поведінкою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі психологічних чинників агресивної поведінки підлітків та шляхів її корекції в умовах освітнього закладу.

Емпіричне вивчення міжособистісних стосунків агресивних підлітків з однолітками дозволило дійти висновку про те, що агресія у підлітків великою мірою визначається системою порушених стосунків, які знаходять вияв у несприятливому статусі підлітка в середовищі однолітків, незадоволеності стосунками, відсутності взаємності, у низькій усвідомленості та неадекватному переживанні стосунків, їх негативній модальності. Виявлено істотні розбіжності, що існують у підлітків з агресивною поведінкою між уявленнями про свої стосунки з однокласниками та реальним статусом у колективі.

Показано, що реалізація програми, яка спрямована на створення для підлітків продуктивного розвивального середовища й передбачає психодіагностичну, психопрофілактичну, розвивальну й консультативну роботу в наступних системах взаємодії: „психолог – педагоги”, „психолог – педагоги – батьки”, „психолог – педагоги – підлітки”, – сприяє корекції порушених стосунків підлітків і, відповідно, зниженню їхньої агресивності.

Проведене дослідження загалом підтвердило висунуті гіпотези та дозволило розв’язати поставлені завдання. Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблематики та результатів експериментального дослідження дозволив зробити такі висновки:

1. Вивчення основних концепцій, що розкривають феноменологію й детермінацію агресивної поведінки, а також особливості підліткового віку, визначили шляхи аналізу такої поведінки, здійснюваної підлітками, у рамках структурних складових і функціональних показників агресії. Узагальнення результатів проведених раніше досліджень дало змогу висунути гіпотезу про системи порушених стосунків із найближчим оточенням як істотний чинник агресивної поведінки підлітка.

2. Емпіричне вивчення міжособистісних стосунків агресивних підлітків з однолітками дозволило дійти висновку про те, що агресія у підлітків великою мірою визначається системою порушених стосунків, які знаходять вияв у несприятливому статусі підлітка в середовищі однолітків, незадоволеності стосунками, відсутності взаємності, у низькій усвідомленості та неадекватному переживанні стосунків, їх негативній модальності в умовах взаємодії з референтними особами. Це і слугувало визначальним моментом в акцентуванні уваги на формуванні позитивних стосунків у сфері міжособистісної взаємодії підлітків.

3. Проведене дослідження показало, що підліткам з агресивною поведінкою властиві істотні розбіжності між уявленнями про свої стосунки з однокласниками та реальним статусом у колективі. Зокрема, виявлено тенденцію агресивних підлітків до заниження статусу однокласників і завищення свого статусу. Неправильне усвідомлення свого положення в колективі однолітків, що становить сутність порушень стосунків підлітків, перешкоджає нормальному становленню особистості.

4. Вивчення впливу сімейного виховання на становлення агресивної поведінки підлітків дало змогу виокремити дві групи батьків за критерієм їхнього суб’єктивного ставлення до вияву агресії їхньою дитиною. Виявилось, що батьки, які фіксують агресивність дитини, – на відміну від батьків, які не фіксують її, – виявляють незгоду одне з одним у поглядах на методи виховання, частіше є непослідовні у своїх вимогах до дитини, рідко хвалять дитину за гарну поведінку, а за погану – частіше карають; дитина практично не звертається до батьків за порадою і рідше звертається за допомогою.

5. Показано, що реалізація програми, яка спрямована на створення для підлітків продуктивного розвивального середовища й передбачає психодіагностичну, психопрофілактичну, розвивальну й консультативну роботу в наступних системах взаємодії: „психолог – педагоги”, „психолог – педагоги – батьки”, „психолог – педагоги – підлітки”, – сприяє корекції порушених стосунків підлітків і, відповідно, зниженню їхньої агресивності.

6. Реалізація у формувальному експерименті, що охоплював учнів загальноосвітньої школи з 5-го по 9-й клас, програми, спрямованої на створення продуктивного розвивального середовища, забезпечила істотне покращення системи стосунків між підлітками. Це знайшло вияв: у підвищенні адекватності як самооцінки підлітків, так і усвідомлення й переживання ними своїх стосунків з однолітками; в утвердженні позитивної модальності цих стосунків, підвищенні ступеня їхньої стійкості і взаємності; у досягненні більш сприятливого положення підлітка в системі міжособистісних стосунків та його більшій задоволеності ними. Статистична обробка даних підтвердила висновки про ефективність застосування умов продуктивного розвивального середовища для корекції агресивної поведінки підлітків.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням особливостей вияву агресивної поведінки у підлітків, а також її динаміки протягом підліткового та юнацького віку, а також із пошуком шляхів її корекції в умовах неформальних дитячих та юнацьких об’єднань.

Публікації автора:

1. Павелків В.Р. Методологічні та теоретичні засади дослідження агресії й агресивної поведінки // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка – К., 2004. – Т. 4. – Вип. 4. – С. 215-225.

2. Павелків В.Р. Розробка комплексу методик психодіагностики відхильної поведінки підлітків // Наука і освіта. – Одеса. – 2004. – № 6-7. – С. 197-199.

3. Павелків В.Р. Динаміка стосунків підлітків з агресивною поведінкою з однолітками в умовах продуктивного розвивального середовища // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К., 2005. – Т. 7. – Вип. 6. – С. 236-244.

4. Павелків В.Р. Аналіз специфіки стосунків підлітків з агресивною поведінкою з однолітками // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26: в 4-х томах. –Т. 3. – С. 273-282.

5. Павелків В.Р. Проблеми агресії в зарубіжній літературі // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Організаційна психологія. Соціальна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка, Л.М. Карамушки. – К.: Міленіум, 2004. – Вип. 12. – C. 115-118.

6. Павелків В.Р. Ситуативний фактор агресивності у самосвідомості підлітка // Зб. наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип.30. – Рівне: РДГУ, 2004. – С. 145-148.

7. Павелків В.Р. Методологічні та теоретичні засади дослідження агресії та агресивності // Міжнародна науково-практична конференція молодих науковців. Психологія сучасності: наука і практика. – Одеса, 2003. – С. 116-118.