Анотація до роботи:

Ірхін Ю.Б. Психологічні засади професійного відбору кандидатів на керівні посади в органах внутрішніх справ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – Юридична психологія. Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

У дисертації наведено основні психологічні засади системи професійного відбору кандидатів на керівні посади в системі МВС України, визначено концептуальні підходи до вивчення професійної діяльності керівного складу ОВС.

Розроблено й апробовано інноваційну систему професійно-психологічного відбору кандидатів на керівні посади, яка являє собою комплекс організаційних заходів, спрямованих на визначення ступеню придатності кандидата на керівну посаду до здійснення ним управлінської діяльності.

Результати емпіричних досліджень та констатуючий експеримент підтвердили гіпотезу щодо залежностей успішності управлінської діяльності від наявності в кандидата на керівну посаду професійно важливих якостей, необхідних для здійснення ним керівних функцій.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення й експериментальне дослідження проблеми професійно-психологічного відбору кандидатів на керівні посади в ОВС, що виявляється в обґрунтуванні змісту та визначенні структури інноваційної системи організації психологічного відбору керівника органу, підрозділу внутрішніх справ на основі виявлення професійно важливих якостей, необхідних для здійснення управлінської діяльності.

1. Зміст, структура й функції управлінської діяльності у правоохоронних органах України сьогодні обумовлюються передовою практикою сучасного поліцейського менеджменту та глобальними процесами Європейської інтеграції. У сучасній світовій теорії поліцейського менеджменту превалює системний підхід, який використовує корпоративну стратегію з метою наближення до суспільно-орієнтованої, проактивної концепції поліціювання й менеджменту. Аналіз світової практики поліцейського менеджменту показав, що найбільш ефективним видом лідерства в правоохоронних органах є трансформаційне лідерство і, відповідно, новий тип лідера – трансформаційний лідер, найбільш прийнятним стилем керівництва – партисипативний стиль, а найбільш перспективним видом управління є проактивне управління.

2. Зміст, структура й функцій управлінської діяльності, а також теоретичні засади проактивного управління обумовлюють найбільш важливі вимоги професії до особистості суб’єкта управлінської діяльності в ОВС – оптимальний набір професійно важливих моральних, ділових і індивідуально-психологічних якостей та відсутність протипоказань для здійснення керівної діяльності.

3. Вивчення стану розробленості цього питання показало, що при призначенні на керівні посади практично не враховується наявність організаторських здібностей, лідерських задатків та творчого потенціалу, уміння керувати персоналом, знання методів та прийомів розв’язання службових конфліктів, а також психологічна готовність майбутніх начальників займати позиції лідерів у колективах.

4. Серед розмаїття психологічних теорій і концепцій найбільш прийнятними для вивчення управлінської діяльності в ОВС визначено особистісний та діяльнісний концептуальні підходи, а серед численних психодіагностичних засобів найбільш дієвими й ефективними для оцінки професійно важливих особистісних властивостей та управлінських якостей керівника органу, підрозділу внутрішніх справ визначено методи незалежних експертних оцінок, біографічні методи, вербальні та проективні психодіагностичні методики.

5. У практиці організації управління органами та підрозділами внутрішніх справ України превалює такий основний недолік, як невміння керівного складу належним чином організувати роботу своїх підлеглих зокрема, і всієї організації в цілому, який обумовлюється психологічною й мотиваційною неготовністю до здійснення керівної діяльності, а також відсутністю індивідуально-психологічних професійно важливих якостей, необхідних для успішного здійснення управлінської діяльності.

6. У роботі міліцейських колективів бракує організуючої ролі керівників. Рейтинг керівника цілком залежить від професіоналізму, особистого прикладу в роботі, уміння керувати службою на конкретній основі, вимогливості, справедливості, турботи про підлеглих та відповідальності за них. Разом із фінансовими, матеріально-економічними та побутовими проблемами значний вплив на стан соціально-психологічного клімату в міліцейських колективах має здатність керівного складу організовувати діяльність підлеглих підрозділів. Чільне місце серед несприятливих умов, що ґрунтують взаємостосунки в міліцейських колективах, посідають саме ті, усунення яких цілком відноситься до компетенції управлінської діяльності керівника як лідера, тобто – суто недоліки в управлінні й керуванні підпорядкованими колективами.

7. Ґрунтуючись на теоретичних засадах управління, результатах структурно-функціонального аналізу та експериментального дослідження психологічних чинників, аспектів, змісту й структури управлінської діяльності керівника органу, підрозділу внутрішніх справ запропоновано та впроваджено нову – інноваційну систему професійно-психологічного відбору кандидатів на керівні посади ОВС України.

Інноваційна система професійно-психологічного відбору керівників ОВС України являє собою комплекс організаційних заходів, спрямованих на визначення ступеню придатності кандидата на керівну посаду до здійснення ним управлінської діяльності, яка включає в себе організаційно-функціональний, професіографічний та психодіагностичний компоненти загальної системи професійного відбору майбутніх керівників, зокрема:

загальні положення процедури психологічного відбору кандидатів на керівні посади ОВС, що визначають мету, суб’єкт, об’єкт, підстави, послідовність та інші нормативні вимоги;

порядок соціально-психологічного вивчення кандидата;

порядок та технологію проведення поглибленого психологічного обстеження кандидатів на керівні посади ОВС;

порядок визначення соціального статусу кандидата в колективі та притаманного йому стилю керівництва;

порядок узагальнення результатів психологічного супроводження та психологічного діагностування кандидатів на керівні посади ОВС України;

психологічну модель особистості керівника органу (підрозділу) внутрішніх справ;

професіограму керівника органу (підрозділу) внутрішніх справ;

перелік психодіагностичних методик, рекомендованих для визначення професійно важливих якостей, зазначених в професіограмі керівника органу (підрозділу) внутрішніх справ.

8. Дворічний досвід практичного застосування запровадженої моделі інноваційної системи професійно-психологічного відбору керівників засвідчив її дієвість та ефективність, що створює реальні передумови підвищенню психологічної надійності та зміцненню професійного ядра керівного складу ОВС України, зокрема:

зменшилася на 6,7% плинність керівних кадрів, пов’язана з усуненням керівників ОВС України від займаних посад за негативними мотивами та за власним бажанням;

значно скоротилися часові витрати, відведені на процедуру психологічного відбору кандидатів на керівні посади в ОВС – з 5 діб до 1-3 годин, що дозволяє практичним психологам за рахунок вивільненого часу зосереджувати увагу на інших ділянках роботи;

знизилися невиправдано високі моральні й матеріальні затрати на вирішення процедурних питань психологічного відбору кандидатів на керівні посади в ОВС.

Публікації автора:

1. Ірхін Ю.Б. Формування концептуального підходу до визначення критеріїв професійно-психологічного відбору кандидатів на керівні посади органів внутрішніх справ відповідно до сучасних вимог // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д. – К.: “ГНОЗІС”, 2004, т. VI, випуск 4. – С. 122-133.

2. Ірхін Ю.Б. Психологічна модель особистості керівника органів внутрішніх справ України та критерії професійно-психологічного відбору кандидатів на керівні посади ОВС // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д. – К.: “ГНОЗІС”, 2004, т. VI, випуск 5. – С. 106-115.

3. Ірхін Ю.Б. Психологічна діагностика й прогнозування ефективності здійснення управлінських функцій керівниками органів та підрозділів внутрішніх справ України // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія №12. Психологія. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – №1(25). – С. 242-254.

4. Барко В.І., Ірхін Ю.Б., Омельченко С.В. Групові ролі в команді міліцейського підрозділу // “Практична психологія і соціальна робота” №1 (58) 2004. – К., 2004. – С. 41-44.

5. Ірхін Ю.Б. Використання психосемантичних паттернів у психологічній підготовці резерву кадрів на висунення // Проблеми пенітенціарної теорії та практики: Щорічний бюлетень Київського юридичного інституту. – К.: КЮІ МВС України, 2005. – С. 584-592.

6. Ірхін Ю.Б. Результати соціологічного опитування працівників міліції Києва. Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, Є.М. Моісеєв й ін. – Т. ІІІ. Поліцейський менеджмент: історія та сучасність. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2006. – С.867.

7. Ірхін Ю.Б. Психологічний добір керівників в органах внутрішніх справ України // Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність”. – К.: Либідь, 2006. – 480с. – С. 351-356.

8. Ірхін Ю.Б. Результати соціологічного опитування працівників керівної ланки міліції м. Києва // Розвиток навчання поліцейському управлінню у перехідних суспільствах. Матеріали Міжнародного науково-практичного семінару (Київ, 22-23 лютого 2001р.). – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – С.61-64.

9. Ірхін Ю.Б. Розвиток креативності в системі професійно-психологічної підготовки керівного складу органів внутрішніх справ України // Створення системи забезпечення психологічної та психофізіологічної надійності персоналу. Організація та проведення психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України: Матеріали ІІІ Всеукраїнського науково-методичного постійно-діючого семінару // Заг. ред. М.В. Джиги, С.І. Яковенка. – К.: КЮІ МВС України, 2005. – С. 94-99.

10. Барко В.І., Ірхін Ю.Б., Омельченко С.В. Вступ до проактивного поліцейського управління: Навчально-методичний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 146 с.

11. Барко В.І., Ірхін Ю.Б., Омельченко С.В. Самоуправління та управління командою поліцейського підрозділу: Навчально-методичний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 155 с.

12. Ануфрієв М.І., Ірхін Ю.Б., Курко М.Н. та ін. Професіографічна характеристика основних видів діяльності в органах внутрішніх справ України (кваліфікаційні характеристики професій, професіограми основних спеціальностей): Довідковий посібник – К.: МВС України; КІВС, 2003. – 80 с.

13. Ірхін Ю.Б. Психологічна модель особистості керівника органу (підрозділу) внутрішніх справ: Методичний посібник. – К.: РВВ МВС України, 2003. – 23с.

14. Ірхін Ю.Б. Організація та здійснення психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України: Навчальний посібник. – К.: РВЦ НАВСУ, Київський юридичний інститут, 2005. – 164с.

15. Барко В.І., Ірхін Ю.Б., Никифорчук Д.Й., Підюков П.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ (психолого-педагогічний аспект): Навчальний посібник. – К.: Київський юридичний інститут, 2005. – 244 с.

16. Барко В.І., Ірхін Ю.Б., Підюков П.П. Психологія управління командою міліцейського підрозділу: Навчальний посібник. – К.: РВЦ НАВСУ, Київський юридичний інститут, 2006. – 228 с.

17. Барко В.І., Ірхін Ю.Б., Підюков П.П. Розвиток комунікативних умінь керівників міліції та вирішення конфліктів (психолого-педагогічний аспект): Навчальний посібник. – К.: Київський юридичний інститут, 2005. – 120 с.