1. Системно-психологічний аналіз операторської діяльності показав, що модернізація діяльності операторів і підвищення ефективності роботи прокатних станів потребує урахування психологічних факторів(складність та напруженість діяльності, функціональний стан операторів) як під час розробки технологічних режимів ( програм обтиснень), розробки локальних та комплексних систем автоматизації, так і під час удосконалення організаційного та інформаційного забезпечення діяльності оператора в період експлуатації системи “людина-машина”. 2. Об'єктивний рівень організації виробництва в цеху, що проявляється у показниках роботи прокатного стана (ефективність, ритмічність, безперервність, потужність), спричиняє домінуючий вплив на формування соціально – психологічного статусу операторів, психологічного клімату в колективі, задоволеності працею. Суб'єктивні властивості операторів – прокатників(соціально-трудова активність, задоволеність працею, значущість труда) впливають на успішність їх професійної діяльності та функціональні стани. Важливе значення при цьому має рівень намагань операторів, їх мотивація, ставлення до діяльності, та соціально – трудова активність. 3. Використання інженерно-психологічних рекомендацій з модернізації діяльності операторів прокатних станів, що базується на антропоцентричному підході до її проектування, забезпечує зниження втоми протягом робочого дня, зменшення психічної напруженості, підвищення задоволеності працею та соціально – трудової активності, сприяє професійному довголіттю фахівців – операторів. 4. На основі модернізації внутрішньозмінних графіків операторської діяльності можливе отримання економічного ефекту за рахунок зниження простоїв та збільшення ефективності системи “людина-машина”. Упровадження системи автоматичного аналізу якості трудової діяльності кожного члена бригади з наданням йому гласності призводить до зменшення "прихованих" помилок управління у динамічних системах й до скорочення річного використання електроенергії в листопрокатних цехах. Таким чином, урахування психологічних факторів на діючому прокатному виробництві дає виражений соціально – економічний ефект. 5.У виборі та розстановці операторських кадрів на прокатних станах нових поколінь у двох країнах потрібен облік не тільки технологічних та технічних факторів, але й психологічних особливостей операторів. В умовах Китаю проблема вибору і розстановки спеціалістів – операторів, розглядається в аспекті психологічної допомоги сумлінному процівнику у використанні своїх ресурсів з максимальною ефективністю завдяки існуючим в Китаї національним (конфуціанським) установкам на забезпечення індивідуальної ефективної діяльності. В Україні до цього аспекту проблеми додається необхідність виявлення несумлінних працівників, а не тільки недостатньо кваліфіковано процюючих операторів. 6. Комплекс методів дослідження професійно-важливих психологічних якостей операторів – прокатників, що включає надійні й валідні методи дослідження професійної уваги, оперативної пам'яті та оперативного мислення, можна використовувати для їх професійного відбору та наступної професійної підготовки, що дає виражений соціально-економічний ефект від зниження аварійності, травматизму, підвищення престижності професії, зменшення витрат на профпідготовку. Критерієм профпридатності професії "оператор прокатного стана" є, поряд з традиційними психологічними тестами визначення, рівень сформованості навичок роботи з дисплейними відеокадрами комп'ютерів. 7.У перспективі продовження дослідження ми бачимо у створенні психологічної теорії інтенсифікації функціонування високоавтоматизованих технологічних процесів в умовах металургійного виробництва. |