За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1. Проблема індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування не розглядалася як предмет психолого-педагогічного впливу у вищих аграрних навчальних закладах. Відсутні належні теоретичні та практичні розробки для формування ефективного стилю професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників. Маючи ґрунтовну спеціальну підготовку, вони допускають серйозні прорахунки і помилки в організації професійно-педагогічного спілкування. Така непідготовленість на практиці приводить до появи неефективних стилів професійно-педагогічного спілкування, що, в свою чергу, породжує негативні наслідки у навчально-виховному процесі. У зв’язку з цим актуальним є проведення спеціальної роботи з формування та корекції індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. 2. З позицій особистісного підходу індивідуальний стиль професійно-педагогічного спілкування визначено як сукупність стабільних у часі, індивідуально своєрідних і трансситуаційних способів та прийомів спілкування, які обумовлені мотиваційно-ціннісними диспозиціями викладача і проявляються на поведінковому рівні через три основні параметри: „домінантність – залежність”, „формальність – особистісність” і „доброзичливість – ворожість”. Дані параметри є біполярними та відносно незалежними, кожен із них відображає особливий аспект особистісної поведінки і може використовуватися в якості самостійного критерію диференціації стилів професійно-педагогічного спілкування. Враховуючи полярність описаних параметрів, виділено сім стилів професійно-педагогічного спілкування: авторитарний, м’який, конформний, формальний, доброзичливий, агресивний та збалансований. Найоптимальнішим є збалансований стиль професійно-педагогічного спілкування, в якому параметри „домінантність – залежність”, „доброзичливість – ворожість”, „формальність – особистісність” проявляються в збалансованому співвідношенні, відповідно до ситуаційних умов професійно-педагогічної взаємодії. На основі вивчення даних параметрів запропоновані наступні критерії сформованості індивідуальних стилів спілкування: домінантність, залежність, формальність, особистісність, доброзичливість, ворожість, гнучкість. За даними критеріями виділено рівні сформованості ефективного індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування: високий, середній, низький. 3. Досліджені стильові особливості професійно-педагогічного спілкування майбутніх викладачів-аграрників: поширеність директивних, владних (авторитарний стиль) та м’яких, поступливих способів (м’який стиль) міжособистісної взаємодії. Ефективні способи міжособистісної взаємодії, які характеризуються поєднанням вимогливості, певної міри домінантності із доброзичливістю, особистісною відкритістю (збалансований стиль) властиві малій частці майбутніх викладачів. 4. Підтверджено залежність стильових особливостей професійно-педагогічного спілкування від чинників індивідуально-психологічного мікрорівня спілкування. Виявлено, що основними чинниками ефективних індивідуальних стилів на мікрорівні є: збалансованість усіх груп професійно-ціннісних орієнтацій (формування предметних знань, дисципліна і порядок на заняттях, встановлення доброзичливих стосунків, авторитет у студентів); високі мотиви досягнення, афіліації та помірно виражений мотив домінування; адекватність уявлень педагогічним наслідкам різних способів професійно-педагогічного спілкування; позитивні професійні Я-образи. Основними чинниками неефективних індивідуальних стилів мікрорівня є: незбалансованість професійно-ціннісних орієнтацій; низький мотив афіліації (мотивація страху неприйняття значущо перевищує мотивацію надії на прийняття); низький мотив досягнення (мотив уникнення невдачі значущо перевищує мотив прагнення до успіху), мотив домінування або досить високий або занадто низький; неадекватність уявлень педагогічним наслідкам різних способів професійно-педагогічного спілкування; негативні професійні Я-образи. 5. Підтверджено залежність сформованості індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників від чинників мезоріня спілкування у вищому аграрному навчальному закладі. Виявлено, що основними чинниками мезорівня є: відведення на вивчення психолого-педагогічних дисциплін незначного відсотку часу; зміст навчальних програм; відсутність у викладачів вищого аграрного навчального закладу психолого-педагогічної освіти; незбалансованість різних груп професійно-ціннісних орієнтацій у викладачів-аграрників; перевага у викладачів неефективних стилів професійно-педагогічного спілкування. 6. Визначено психологічні умови формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу: а) усвідомлення стильових особливостей власного спілкування, визначення їх адекватності-неадекватності успішній професійно-педагогічній діяльності; забезпечення адекватного усвідомлення ефективних та неефективних способів, прийомів професійно-педагогічного спілкування; б) корекція професійно-ціннісних орієнтацій; активізація рефлексивних процесів; розвиток позитивних мотиваційних тенденцій; корекція уявлень про наслідки різних способів професійно-педагогічного спілкування; формування позитивних професійних Я-образів; в) відпрацювання та закріплення нових ефективних способів професійно-педагогічної взаємодії. У ході формувального експерименту підтверджено доцільність впровадження у психолого-педагогічну практику програми формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого агарного навчального закладу: 1) теоретичну психолого-педагогічну підготовку майбутніх викладачів із проблем професійно-педагогічного спілкування; 2) тренінг формування ефективних стилів професійно-педагогічного спілкування (корекція стильових особливостей та їх чинників на мікрорівні спілкування); 3) комунікативну підготовку викладачів-аграрників (корекція чинників мезорівня спілкування у вищому аграрному закладі). 7. Результати апробації запропонованої програми із формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу засвідчили її ефективність. Проведене дослідження відкриває перспективи подальшого дослідження проблеми формування індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. Перспективними є такі напрями: виявлення впливу особистісних якостей майбутніх викладачів-аграрників на сформованість індивідуальних стилів спілкування; визначення психологічних умов оптимізації стилів спілкування у викладачів вищого аграрного навчального закладу; розробка та запровадження програм психологічної підтримки процесу формування ефективних стилів спілкування у діяльність психологічної служби вищого аграрного навчального закладу. |