У дисертації здійснено теоретичний аналіз, методологічне обґрунтування та експериментальне розв’язання проблеми розвитку здібностей до словесної творчості у молодших школярів, пошук умов оптимізації цього процесу: 1. Встановлено, що проблема розвитку здібностей молодших школярів до словесної творчості, не зважаючи на її актуальність, досліджена недостатньо. Існують різні підходи до розуміння сутності поняття літературно-творчих здібностей, їх структури, умов формування та вікових особливостей прояву. Аналіз літератури свідчить, що, по-перше, загальним для психологів є визнання варіативності структури літературних здібностей, можливості різних сполучень її компонентів, по-друге, найменш дослідженими є психологічні умови розвитку цього виду здібностей, по-третє, немає єдиної відповіді на питання про найбільш сприятливий вік для їхнього формування. 2. Літературна творчість у розвинутій формі, яка притаманна передусім дорослим, передбачає створення автором складних творів (романів, оповідань тощо) на основі накопичення вражень у ході пізнання дійсності і творчу переробку їх у словесній формі. Її успішність обумовлена наявністю літературних здібностей, які є сукупністю літературно-творчих, читацьких і здібностей до сприймання літератури. Що стосується літературної творчості дітей, то доцільно вживати поняття словесна творчість, яка передбачає їх здатність до самостійного й успішного (відповідно до віку) складання усних і письмових розповідей, казок, віршів, загадок і т.д. Словесна творчість як вид конкретної діяльності залежить певною мірою від рівня загального розумового і мовленнєвого розвитку і від рівня розвитку таких психічних пізнавальних процесів, як логічна пам'ять, образне мислення і творча уява. 3. Виокремлено та обґрунтовано критерії оцінки успішності створення учнями оригінальних текстів (творів, казок, оповідань), що відображають два аспекти цієї діяльності: дію породження нового змісту і дію його вираження, а саме: наявність задуму і ступінь його реалізації; ступінь оригінальності сюжету; композиційні особливості; мовні особливості тексту; обсяг твору; його зв’язність. 4. Виявлено чотири рівні сформованості здібностей молодших школярів до словесної творчості. Високий рівень визначається оригінальністю задуму та сюжету твору, чіткою композицією, яка передбачає логічність, розмірність частин, використанням різноманітних мовних засобів (епітетів, метафор, інверсій, повторів тощо). Для середнього рівня характерним є два варіанти створення тексту: 1) при створенні оригінального задуму та сюжету спостерігається недостатня їхня оформленість, тобто значні композиційні порушення та невеликий діапазон використаних мовних засобів виразності; 2) при добре створеному тексті відсутній оригінальний, самостійний зміст (спостерігається відносний баланс творчості і наслідування, використання двох або декількох відомих епізодів, органічно поєднаних одним сюжетом). Низький рівень сформованості здібностей до словесної творчості характеризується наслідуванням як на етапі виникнення задуму та сюжету, так і етапі його реалізації. На початковому рівні у творах дітей відсутній задум та сюжет, хоча спостерігаються спроби побудувати текст. Це можуть бути уривки знайомих казок, оповідань, між якими немає логічного зв’язку. Фактично учні на цьому рівні не здатні самостійно створити текст. 5. Виявлено три рівні сформованості у молодших школярів творчої уяви, образного мислення та логічної пам’яті (високий, середній та низький) та визначено їх зміст і особливості. Встановлено зв'язок між рівнем розвитку даних пізнавальних процесів та успішністю створення оригінальних текстів, про що свідчать достовірні кореляції. 6. Експериментально доведено, що творча уява, образне мислення, логічна пам'ять є найважливішими компонентами в структурі літературно-творчих здібностей дитини. Успішність побудови текстів у значній мірі визначається рівнем розвитку цих пізнавальних процесів. Сформованість творчої уяви й образного мислення характеризується самостійністю й оригінальністю при створенні і втіленні художніх задумів, а розвиток логічної пам'яті - знаннями про світ, про структуру тексту, наявністю умінь відбирати, осмислювати інформацію і перетворювати її в зв'язний текст. Тому цілеспрямована та одночасна активізація цих пізнавальних процесів у навчальній діяльності є важливими психологічними умовами оптимізації процесу розвитку здібностей молодших школярів до словесної творчості. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Перспективи подальшої науково-дослідної роботи вбачаємо у вивченні умов оптимізації процесу розвитку здібностей до літературної творчості підлітків та старших школярів. Перспективною є також дослідницька робота з діагностики літературно-творчих здібностей дітей різного віку та вдосконалення методик оптимізації процесу розвитку здібностей до інших видів творчої діяльності учнів. |
