У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування творчої навчально-пізнавальної активності студентів, що виявляються у вимірі рівнів її сформованості, ступеня стійкості в умовах блокової організації навчання, визначенні психологічних умов активізації творчої навчально-пізнавальної активності студентів як суб’єктів пізнання у процесі вивчення психологічних дисциплін шляхом застосування особистісно-орієнтованих технологій навчання. 1. Показником готовності фахівця до професійної діяльності є сформованість у нього пізнавальної активності як складної системної властивості суб’єкта, що інтегрує такі якісні характеристики пізнавальної діяльності як пізнавальну самостійність та ініціативність, повноту та стійкість знань, вмінь і навичок в сфері цієї діяльності. У структурному плані пізнавальна активність складається з таких структурних елементів: мотиваційного; інтелектуального; емоційно-вольового; процесуального. 2. Розвиток пізнавальної активності відбувається від нульової активності до репродуктивної, пошукової і творчої. Рівні навчально-пізнавальної активності визначаються через прояв її інтегративних якостей на основі якісно-кількісної оцінки певних ознак: пізнавальна самостійність, пізнавальна ініціативність, повнота і стійкість знань, вмінь та навичок. 3. Головними принципами активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів як суб’єктів учіння є: принцип проблемності, принцип педагогічного стимулювання, принцип оптимальності, орієнтації на майбутню професійну діяльність, принцип діалогічного спілкування, природовідповідність, свободовідповідність, культуровідповідність виховання. 4. Актуалізація творчої пізнавальної активності стимулює потребу у саморозвитку, самоактуалізації “запускає” процес сутнісного самовизначення, який насамперед залежить від внутрішнього потенціалу особистості. Психологічними умовами активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності для реалізації суб’єктності є: – формування суб’єкт-суб’єктних взаємин у навчально-виховному процесі ВНЗ шляхом організації та постійного підтримання суб’єктної міжособистісної навчальної взаємодії між викладачем і студентом, між студентом і студентом; – вдосконалення змістовного (гуманітаризація) і методичного (гуманізація та демократизація) компонентів навчального процесу; – формування змістовної мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів. 5. Творча пізнавальна діяльність характеризується єдністю мотиваційних, інтелектуальних, процесуальних, емоційно-вольових процесів і формується в навчальному процесі, який є двостороннім і залежить від суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Основними детермінантами формування і розвитку творчої пізнавальної активності є внутрішні (самооцінка, стійкість в умовах стресових ситуацій, усвідомленість Я-концепції) та зовнішні (успішність, прагнення до професійної самоактуалізації, адекватна професійна спрямованість) фактори. 6. Для активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення психологічних дисциплін доцільно використовувати блокову систему навчання, що дозволяє нарощувати інтелектуальне навантаження самостійної роботи студентів (аудиторної і позааудиторної) та поєднувати її з рейтинговим контролем, що забезпечує активізацію пізнавальної діяльності. Завдяки індивідуальному темпу засвоєння знань, вмінь і навичок це дозволяє переходити їй на більш високий рівень розвитку, доходити до творчого рівня. 7. Експериментально доведено, що творча навчально-пізнавальна діяльність студентів в процесі вивчення психологічних дисциплін сприяє: а) самоусвідомленню студентів у навчальному процесі ВНЗ; б) визначенню та усвідомленню студентами смислу і кінцевого результату своєї навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ та формуванню первинних професійних інтересів, навичок і вмінь; в) формуванню мотивів навчально-пізнавальної та первинної мотивації професійної діяльності; г) формуванню оптимальних навичок і вмінь навчально-пізнавальної діяльності, виробленню культури учіння та міжособистісного спілкування; д) застосуванню отриманих професійних знань, навичок і вмінь у навчально-пізнавальній та майбутній професійній діяльності; е) максимальній самоактуалізації студентів у навчальному процесі. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів. Становлять певний науковий і практичний інтерес дослідження питань пов’язаних з активізацією пізнавальної активності студентів в умовах міжпредметних блокових програм, визначення психологічних умов активізації наукової творчої активності студентів. |