У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми засвоєння текстової інформації студентами вищих педагогічних закладів освіти, яке полягає у підвищенні рівня опрацювання ними тексту за рахунок оволодіння основними операціями читання та прийомами діалогічного опрацювання друкованого матеріалу. Процес засвоєння інформації охоплює наступні, тісно взаємопов’язані між собою етапи: сприймання матеріалу, його розуміння, запам’ятовування, зберігання та актуалізацію – відтворення та використання в діяльності (навчальній та професійній). При сприйманні матеріалу необхідним є його розуміння, що сприяє кращому закріпленню інформації в пам’яті. Осмислене запам’ятовування сприяє кращому зберіганню та більш точному і повному відтворенню опрацьованої інформації. Постійне використання вивченого матеріалу в навчально-професійній діяльності допомагає переосмислити та краще зберегти необхідну інформацію, пов’язати її з раніше набутими знаннями та з новим матеріалом, який підлягає опрацюванню. Провідним фактором ефективності засвоєння навчального матеріалу та центральною ланкою процесу засвоєння знань виступає розуміння інформації, яка опрацьовується. Розуміння навчального матеріалу допомагає структурувати інформацію, що сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу. Це дозволяє зробити висновок, що розуміння навчального тексту, яке здійснюється за допомогою когнітивних операцій читання, виступає передумовою ефективного засвоєння текстової інформації. Основою умінь опрацьовувати текстову інформацію є сформованість когнітивних операцій читання, прийомів діалогічної взаємодії з текстом, наявність базових знань з психології читання та теорії тексту. Сформованість когнітивних операцій читання передбачає володіння операціями структурування та переструктурування тексту, семантичного зважування та розмежування інформації, її стиснення та розгортання. Володіння перерахованими вище операціями допомагає студентам формулювати основну думку повідомлення, виділяти ключові слова, складати план, схему, блок-схему тексту, його конспект, анотацію та резюме, знаходити в друкованому матеріалі відповіді на запитання за змістом тексту, розв’язувати задачі з певної галузі знань.
Діалогічна взаємодія з текстом передбачає здатність читача знаходити в тексті проблемні ситуації та відшукувати відповіді на них, уміння ставити автору запитання та полемізувати з ним, уміння складати коментар до тексту, який відбиває основний зміст вихідного повідомлення та результати його осмислення читачем. Самостійне формулювання запитань до вихідного повідомлення допомагає краще осягнути смисл тексту, що дозволяє більш повно та глибоко засвоїти опрацьовану інформацію. Невисокий рівень засвоєння студентами текстової інформації, який пов’язаний з несформованістю умінь опрацьовувати друковане джерело, недостатнім володінням провідними когнітивними операціями читання та прийомами діалогічної взаємодії з текстом, зумовлює потребу в спеціальному формуванні у студентів прийомів опрацювання тексту. Як показали результати констатуючого експерименту, несформованість основних когнітивних операцій читання та прийомів діалогічної взаємодії з текстом є перешкодою повного та глибокого розуміння навчальних текстів, що негативно впливає на процес засвоєння знань.
5. Провідними навчальними завданнями, які забезпечують формування основних прийомів опрацювання текстової інформації, слід вважати виділення концепту тексту, побудову смислової структури текстового повідомлення, резюмування та конспектування тексту, відповіді на запитання, розв’язання задач та встановлення діалогічної взаємодії з текстом. В процесі розв’язання перерахованих вище завдань студенти оволодівають основними прийомами інформаційно-пізнавального та смислового читання, які передбачають сформовані уміння когнітивно опрацьовувати інформацію, проводити діалогічну взаємодію з текстом, фіксувати результати читання та породжувати власні тексти, що виступають відображенням результату взаємодії з вихідним повідомленням. 6. Програма формування умінь опрацьовувати текстову інформацію повинна включати наступні етапи: 1. Постановка перед студентами основних навчальних завдань та забезпечення процесу прийняття ними цих завдань. 2. Відпрацювання у студентів умінь інформаційно-пізнавального та смислового опрацювання тексту. 3. Забезпечення використання студентами в процесі навчальної діяльності набутих умінь інформаційно-пізнавального та смислового опрацювання тексту. 4. Визначення рівня сформованості умінь опрацьовувати друковане джерело та впливу даних умінь на ефективність засвоєння навчального матеріалу. 7. Введення в навчальний план спецкурсу “Психологічні основи опрацювання навчального тексту” сприяє зростанню рівня засвоєння текстової інформації при опрацюванні студентами друкованих джерел. Спеціальне навчання студентів прийомам опрацювання тексту спрямоване на ефективне досягнення цілей навчання у вищому навчальному закладі та підвищення професійного рівня майбутніх спеціалістів. Обсяг нашого дослідження не дозволив розглянути низку питань, які допомогли б поглибити знання з проблеми засвоєння знань. Перспективним слід вважати розгляд таких питань, як вплив індивідуальних особливостей студентів на засвоєння навчального матеріалу, залежність процесу засвоєння інформації від структурно-семантичних особливостей тексту, залежність процесу засвоєння інформації від рівня сформованості когнітивних структур особистості та розробку відповідних методик та програм. Основні положення та результати дослідження відображені у таких публікаціях автора: Виходцева О.А. Розуміння та запам’ятовування як фактори засвоєння текстової інформації студентами вищих педагогічних закладів освіти // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П.Драгоманова. - Вип. 12. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. - С. 340-348. Виходцева О.А. Особливості засвоєння навчальних текстів студентами // Актуальні проблеми психології. - Т. 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 7. - С. 19-27. Виходцева О.А. Формування у студентів прийомів опрацювання текстової інформації // Психологія. Збірник наукових праць імені М.П.Драгоманова. - Вип. 19. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. - С. 226-230. Виходцева О.А. Особливості опрацювання навчальних текстів студентами вищих педагогічних закладів освіти // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2004, т. VI, в.5. – С. 63-72. Виходцева О.А. Взаємозв’язок розуміння та знань в пізнавальній діяльності студента // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей. - Ч.2. - К.: Педагогічна преса, 2001. - С.30-33. Виходцева О.А. Відтворення як фактор засвоєння навчального тексту // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001.- Вип. 40. - С.107-108. Виходцева О.А. До проблеми підготовки педагогічних кадрів // Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції – К: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. - С. 166-168. Виходцева О.А. Етапи засвоєння навчального матеріалу (на прикладі навчального тексту) // Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку: Матеріали VІ Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.).- Т.1.- К.: Міленіум, 2003.- С.65-68. Виходцева О.А. Навчальний текст як об’єкт засвоєння // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (17-18 грудня 2001 р., м. Київ).- Т.П.- К.: Міленіум, 2002.- С.40-44.
Виходцева О.А. Особливості розуміння та запам’ятовування текстової інформації студентами вищих педагогічних закладів освіти // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції до 80-ї річниці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (18-19 жовтня 2002 р.).- Вип. 1.- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000.- Ч.1.- С.164-167.
|
