1. На основі аналізу психологічної літератури встановлено, що проблема становлення сімей майбутніх офіцерів є маловивченою і такою, що має суттєве суспільне, науково-практичне значення і потребує ґрунтовного теоретико-експериментального опрацювання. Навчання курсантів ВВНЗ, служба офіцерів – членів молодих сімей є більш екстремальними видами діяльності особистості оскільки характеризуються жорсткою регламентацією поведінки, місцеперебування, бюджету часу, що негативно позначається на їх психічних станах, а відповідно і на взаєминах подружжів. 2. Психологічна готовність до створення та розвитку сім’ї є складним утворенням особистості, єдністю мотиваційного, когнітивного, операційного і емоційно-вольового її компонентів і зазнає в системі “абітурієнт ВВНЗ – курсант – офіцер” суттєвих змін і трансформацій. У молодих людей, які планують навчатись у ВВНЗ, вище зазначена готовність сформована недостатньо, оскільки зумовлена неадекватними вихованням в батьківській сім’ї, впливом поглядів ровесників на шлюб, низьким рівнем підготовки до створення сім’ї в школі, неповними уявленнями старшокласників про вимоги, що їх пред’являє військова служба до сім’ї офіцера, ін. 3. Порівняльний аналіз динаміки становлення молодих сімей дозволив виявити значно більші проблеми в міжособистісних стосунках у сім’ях курсантів та офіцерів, ніж у студентів. Це зумовлено, насамперед, як більш високою екстремальністю їх життєдіяльності, що призводить до появи неадекватних психічних станів, якостей особистості курсанта чи офіцера і негативного їх переносу на спілкування та взаємини в сім’ю, так і низьким рівнем їх комунікативної компетентності, відсутністю навичок соціально прийнятної поведінки, психічної саморегуляції, що відображається на мікрокліматі сім’ї та на результатах їх навчання та служби. 4. Чинниками, що призводять до дисфункціональності сімей майбутніх офіцерів є: 1) об’єктивні умови (матеріальні негаразди, проблеми навчання та служби шлюбних партнерів, втручання у їх взаємини батьків, ін.); 2) суб’єктивні умови (психологічна несумісність темпераментів, характерів, поглядів, інтересів, захоплень тощо; низькі комунікативна компетентність, здатність до конструктивного вирішення внутрішньосімейних проблем; неадекватність установок, очікувань щодо шлюбного партнера, ін.). Психологічними умовами та засобами стабілізації сімейної системи є готовність подружжів до конструктивного розв’язання протиріч шляхом підвищення психологічної культури, комунікативної компетентності, участі в комплексній програмі соціально-психологічної підготовки. 5. Запропонована в дослідженні модель психологічної допомоги членам сімей курсантів та студентів, опосередковано через різні форми, засоби групової та індивідуальної роботи (лекції, бесіди, консультації, дискусії, рольові ігри, соціально-психологічний тренінг, ін.), дозволила реалізувати просвітницьку, профілактичну, психокорекційну функції і покращити мотиваційну, когнітивну, операційну та емоційно-вольову складові психологічної готовності особистості до розвитку стабільних взаємин. Виокремленні найбільш важливі показники стабільності функціонування сім’ї за кожним компонентом зазначеної готовності: усвідомленість важливості стабільних взаємин, почуття любові, поваги, взаєморозуміння, комунікативна компетентність, здатність до погодження позицій, дій, до саморегуляції поведінки та психічних станів та ін. 6. Експериментальна перевірка запропонованої моделі психологічної допомоги нестабільним сім’ям курсантів підтвердила гіпотезу дослідження, засвідчила про її ефективність та сприяла підвищенню комунікативної компетентності, психологічної готовності подружжя до стабілізації функціонування сім’ї, а в кінцевому результаті позначилася на успішності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників. Предметом подальших досліджень у цьому напрямку можуть стати вивчення психологічних особливостей поширення інформаційно-консультативної допомоги сім'ям курсантів інших ВВНЗ, сприяння становленню партнерської сім'ї з урахуванням вимог гендерного підходу, покращення шлюбно-сімейного мікроклімату, підвищення виховного й загально-соціального потенціалів шлюбу в курсантській сім'ї. Маловивченими залишаються й проблеми адаптації різних типів сімей курсантів до майбутньої життєдіяльності на кордоні. |
