У дисертації наведене теоретичне узагальнення та експериментальне розв’язання проблеми розвитку професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників, яке проявилось у дослідженні її структури, визначенні об’єктивних і суб’єктивних умов розвитку, розробці програми її цілеспрямованого формування у навчально-виховному процесі Національної академії Державної прикордонної служби України. 1. Службова діяльність офіцерів Державної прикордонної служби України є складним соціально значущим видом діяльності, що відбувається в особливих умовах і потребує розвитку в особистості цілої низки професійно важливих властивостей, якостей, і перш за все, високого рівня сформованості професійної рефлексії. Професійна рефлексія є основою успішності оперативно-службової діяльності офіцера з охорони державного кордону і, як свідчить практика, потребує в умовах розвитку Державної прикордонної служби України суттєвого поліпшення. Як наукова категорія, як особистісний феномен професійна рефлексія офіцерів-прикордонників, через різні підходи та тлумачення вчених щодо терміну «рефлексія», не отримала належного відображення в психології. Ми визначаємо професійну рефлексію офіцера-прикордонника як складне, системне утворення особистості, в структуру якого входять такі взаємопов’язані компоненти як: когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий. Когнітивний компонент професійної рефлексії офіцера характеризується: здатністю до самоаналізу власних професійних знань, якостей, можливостей щодо управління підрозділами, прикордонними нарядами. Емоційно-оцінний компонент професійної рефлексії проявляється в емоційному реагуванні офіцера на результати професійної діяльності, через почуття відповідальності, патріотизму, задоволеності результатами професійної діяльності. Показниками поведінкового компоненту професійної рефлексії є усвідомлення ним власних професійних дій, поведінки, адекватність управлінських рішень, відповідність своїх дій та поведінки вимогам оперативної обстановки. 2. Обґрунтовано комплекс методів та методик на дослідження рівнів розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників. До основних методик увійшли надійні, валідні тести, що використовуються психологами для дослідження стилів управління, самооцінки, емпатійності особистості, метод експертних оцінок рівнів розвитку професійної рефлексії та низка проективних тестів. Виділено показники та критерії оцінки рівнів розвитку у офіцерів когнітивного, емоційно-оцінного, поведінкового компонентів професійної рефлексії. 3. З’ясовано об’єктивні (створення для офіцерів-прикордонників професійно-рефлексивного середовища; надання об’єктивної оцінки діям офіцерів; поєднання теоретичних знань з практичної професійною діяльністю офіцерів; стабільність вирішення кадрових питань; формування стійкого позитивного морально-психологічного клімату в підрозділах та органах управління) та суб’єктивні (наявність належної мотивації у офіцерів-прикордонників для якісного виконання професійних функцій; досвід управлінської діяльності; ступінь переживання результатів професійної діяльності; рівень самоусвідомлення власної професійної діяльності; комунікативна компетентність) умови розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників. 4. На рівень сформованості професійної рефлексії впливають ступінь розвитку в офіцерів самооцінки, емпатійності, стиль управління, окремі типологічні властивості особистості та ін. Високий та середній рівні розвитку професійної рефлексії спонукають офіцера до обрання переважно демократичного стилю управління, а низький рівень – авторитаризму та лібералізму. У 90% офіцерів з високим рівнем емпатійності спостерігається й високий рівень розвитку професійної рефлексії. Остання сприяє адекватній оцінці офіцером власних управлінських можливостей та розвитку самооцінювання себе як професіонала. Офіцери з адекватною самооцінкою мають середній та високий рівні розвитку професійної рефлексії. В офіцерів, які проходять службу в управліннях органів охорони державного кордону, значно вищий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж у тих, що служать безпосередньо в підрозділах. На це впливають професійний досвід, рівень орієнтування особистості в складних і нестандартних ситуаціях прикордонної служби та ін. Існують гендерні відмінності в професійній рефлексії офіцерів-прикордонників. Більш високий рівень її розвитку спостерігали у жінок. Сімейний стан також впливає на рівень професійної рефлексії. Одружені офіцери мають значно вищий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж неодружені. Це свідчить, що сімейні офіцери є більш виваженими, відповідальними та частіше, ніж неодружені, включають саморефлексію, оцінюючи кожен свій крок. На професійну рефлексію офіцерів впливають також індивідуально-типологічні властивості особистості, зокрема, інтроверсія-екстраверсія. Виявлено, що офіцери-інтроверти мають більш високий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж офіцери-екстраверти. Така залежність зумовлена тим, що інтроверти частіше, ніж екстраверти, схильні вести роздуми про власні якості, професійні властивості, робити їх самооцінку. Проте це свідчить також й про нездатність частини офіцерів виробляти адекватний професійним ситуаціям стиль управління. 5. Експериментально апробовано модель та програму формування професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників – слухачів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. У результаті використання в формувальному експерименті комплексу спеціальних психолого-педагогічних заходів (лекції, бесіди, заняття, круглі столи, тренінг та ін.) суттєвих позитивних змін зазнали когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти професійної рефлексії в офіцерів експериментальної групи. Не відбулось суттєвих змін у зазначених компонентах професійної рефлексії в учасників контрольної групи.
Результати дослідження проблеми можуть використовуватися психологами, начальниками органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України. Дане дисертаційне дослідження не вирішує всіх завдань щодо розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників, тому подальші напрями досліджень можуть бути спрямовані на вивчення впливу на професійну рефлексію офіцерів-прикордонників психофізіологічних, вікових та інших властивостей особистості, виявлення особливостей професійної рефлексії військовослужбовців і працівників інших державних органів. |
