Анотація до роботи:

Воронюк І.В. Психологічні особливості реалізації творчого потенціалу молодших школярів. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню психологічних факторів творчої діяльності молодших школярів і виявленню шляхів формування в них творчих станів. Розглянуто теоретичний зміст, співвідношення й емпіричні засоби виміру та оцінки для понять “креативність”, “творчий потенціал”, “творчий стан”, “фактори креативності”. У дослідженні теоретично обґрунтована й емпірично сконструйована модель латентних факторів, які супроводжують підвищений рівень творчого потенціалу молодших школярів.

З урахуванням міжстатевих відмінностей у детермінантах творчості школярів розроблена та перевірена методика соціально-психологічного тренінгу формування творчого потенціалу методом коливання стану особистості психотехнічними вправами, які активізують протилежні властивості особистості. Методом факторного аналізу виявлено особливості структурних змін системоутворюючого фактору “Креативність”. Розроблено спосіб спостереження за розвитком креативності дитини впродовж формуючого експерименту в багатовимірному просторі властивостей особистості методом кластерного аналізу.

Запропоновано принципи проведення та модель розробки психологічних тренінгів, спрямованих на інші вікові категорії й області творчості на основі методу коливання стану особистості, виклику творчого стану та формування креативності як риси особистості.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми реалізації творчого потенціалу молодших школярів, що виявляється у розкритті сутності й специфіки цього процесу, виявленні особливостей прояву творчого потенціалу в дітей молодшого шкільного віку, застосуванні багатовимірного системного підходу до дослідження творчої самореалізації молодших школярів та розробці системи психолого-педагогічних засобів стимулювання їх творчості.

1. Креативність як властивість особистості виявляється в тенденції до вирішення проблем по-новому, новими засобами, семантичними “стрибками”, конфігураціями дій або методів та ін. Для активізації креативності необхідно створення особливого психічного стану. Емпірично креативність виявляється як головна компонента системи тестових і експертних оцінок творчого потенціалу, певним чином пов’язана з іншими властивостями особистості. Це дозволяє вважати її одним із системоутворюючих факторів структури особистості, що впливає та обумовлює рівень розвитку особистості та її самореалізації.

2. Максимальне виявлення творчого потенціалу виникає в тих ситуаціях, коли дитина намагається використати нетиповий для себе засіб (метод, властивість) вирішення проблеми. Інакше кажучи, творчість – це ефект взаємодії спроб одночасного використання протилежних властивостей особистості (раціональності й ірраціональності, зосередженості й розсіяності уваги, організованості та дезорганізації та ін.).

3. Творчий потенціал молодших школярів має статеві відмінності. У дівчаток він більшою мірою обумовлений інтуїтивним, підсвідомим, чуттєвим, неврівноваженим, у хлопчиків – раціональним, логічним, соціальними взаємодіями.

4. Креативність реалізується в реальні творчі дії молодших школярів за умови одночасної активізації протилежних властивостей особистості, що можливо реалізувати в простій педагогічній стратегії коливання "маятника психічного стану”. Емпіричне дослідження підтверджує таку можливість підвищення творчої продуктивності. Достатньо довга за часом активізація протилежних рис закріплює потенційну креативність дитини на рівні повсякденних дій і рішень. Реальні особистісні зміни підтверджені методом кластерного аналізу: у багатовимірному просторі властивостей особистості молодші школярі еволюціонують до кластеру учнів з високим рівнем творчих досягнень.

5. Кожна предметна область потребує своєї конфігурації латентних факторів. Взаємодіями з творчими проблемами особистість формує конфігурацію рис, необхідну в даній предметній області творчості. Творчий потенціал полягає в близькості реальної конфігурації до конфігурації предметної області. Активізації необхідної конфігурації можлива засобами творчого стану, який є середнім між різними конфігураціями. І хоча про творчість можна говорити лише в термінах ймовірності, підвищення творчої продуктивності молодших школярів можливе за рахунок формування нових зовнішніх і внутрішніх умов їх діяльності.

6. Творча продуктивність молодших школярів являє собою системний ефект взаємодії двох факторів – креативності та системи предметних знань і навичок, де інші фактори сприяють або гальмують цю взаємодію. Це обумовлює стратегію підвищення реальної творчої продуктивності одночасною активізацією двох компонент засобами соціально-психологічного тренінгу (психотехнічними вправами, творчими завданнями та ін.).

7. Креативність молодших школярів значною мірою пов’язана з рисами, які негативно сприймаються вчителем, а тому формування творчого потенціалу учнів необхідно супроводжувати розвитком навичок контролю за “негативними” аспектами креативності та готувати вчителів до конструктивного сприймання й використання “небажаних” проявів креативності.

8. Найбільш важливими принципами методики проведення психологічного тренінгу творчих станів є: 1) формування достатньо високої етики поведінки; 2) окреслення зони можливої творчості та попередження про небажані творчі прояви; 3) формування навичок гальмування помилкових творчих дій; 4) активізація творчого стану засобами СПТ із введенням, при необхідності, спеціальних психотехнічних вправ на блокування негативних сторін процесу самовиявлення.

9. Структура особистості молодших школярів виявилася чутливою до цілеспрямованих педагогічних впливів, що проявляється в легкій активізації й переконфігурації рис і властивостей, які тренуються у вправах психологічного тренінгу.

10. У психологічному аспекті цілеспрямоване формування єдності та активності протилежних властивостей особистості засобами соціально-психологічного тренінгу креативності стимулює глибинні структурні зміни зв’язків їх рис , а в педагогічному аспекті - дозволяє дитині навчитися уникати негативних сторін, що обов’язково супроводжують творчість, контролювати свій і обирати необхідний психічний стан за власним рішенням, підвищувати ймовірність творчої самореалізації.

11. Реальна творча продуктивність молодших школярів – це системний ефект взаємодії креативності (як властивості особистості) та системи понять, вмінь і навичок у певній предметній області. Соціально-психологічний тренінг активізує й зближує ці два вектори в багатовимірному просторі в особистісній структурі , що забезпечує значне збільшення показників творчих досягнень. Розроблена теоретична модель конструювання психологічного тренінгу може бути реалізована в будь-якій предметній області. Модель і принципи конструювання психологічного тренінгу з метою формування креативності особистості молодших школярів можуть бути покладені в основу розробки індивідуальних програм розвитку творчого потенціалу дітей, адаптувати їх до умов конкретної школи, індивідуальності учнів, технічних і організаційних можливостей.

Проведене дослідження відкриває цікаві перспективи нової розробки проблеми формування креативності молодших школярів. До подальших напрямів досліджень проблеми формування творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку ми вважаємо за доцільне віднести наступні.

1. Порівняльний аналіз впливу окремих психотехнічних вправ соціально-психологічного тренінгу на факторну структуру рис особистості (в тому числі й на креативність) із метою розробки найбільш ефективної педагогічної системи розвитку творчої особистості молодших школярів.

2. Вивчення особливостей та еволюції особистості дитини в багатовимірному просторі психічних властивостей з метою розробки психодіагностичної системи спостереження за розвитком особистості та підготовки можливості формулювання індивідуальних програм прискореного розвитку креативності дітей.

3. Дослідження й розробка методів самостійного ініціювання в собі творчого стану дитиною (без участі дорослих) з метою творчого вирішення учбових та життєвих проблем.

Публікації автора:

1. Воронюк І.В. Творчий потенціал і самореалізація особистості молодшого школяра: Зб. наук. пр. Психологія. Випуск 11. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. – С. 313-319.

2. Воронюк І.В. Проблема вивчення креативності в зарубіжній психології //Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України, 2001. - № 1, січень-лютий. – С. 45-48.

3. Воронюк І.В. Міжстатеві відмінності творчого потенціалу молодших школярів // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України, 2001. - № 6, листопад-грудень. – С. 8-11.

4. Воронюк І.В. Особистісні детермінанти творчого потенціалу молодших школярів // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, Випуск 14, 2001. – С. 172-184.

5. Зінченко Л.М., Воронюк І.В. Психолого-педагогічні стратегії та методи розвитку творчого потенціалу молодших школярів // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, Випуск 16, 2002. – С. 120-130.

6. Воронюк І.В. Психологічні аспекти оцінки рівня сформованості творчої особистості учня: Зб. наук. пр. Педагогічні науки. Випуск 16. – Херсон: Айлант, 2000. – С. 107-109.

7. Зинченко Л.Н., Воронюк И.В. Структурный анализ внутренних факторов творчества младших школьников // Психолог в детском саду. Ежеквартальный научно-практический журнал. – Обнинск: Центр развития образования, 2001. - № 1-2. – С. 169-181.

8. Воронюк І.В. Діагностика та розвиток креативності менеджера освіти в системі підвищення кваліфікації: Зб. наук. пр. Метода. Випуск “Аспекти” / За ред. М.Ф. Бойка. – К.: ТОВ “Міжнар. Фін. Агенція”, 1998. – С. 7-10.

9. Воронюк І.В. Психологічні умови формування творчих станів і стимулювання творчості молодших школярів. // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. Матеріали Міжнарожної наукової конференціі, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка 17-18 грудня 2001 р. – Том ІІ, К., 2002.- С.44-48.

10. Воронюк І.В. Формування творчих станів і розвиток креативності молодших школярів (методичні рекомендації для вчителів початкових класів). – Херсон: РІПО, 2002. – 22 с.