Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі висновки. 1.Сучасний стан вивчення професійної діяльності має значну наукову історію і грунтується на фундаментальних положеннях, опрацьованих видатними закордонними та вітчизняними теоретиками в галузі загальної, експериментальної психології та психології праці. Крім цього, існує значний досвід практичної реалізації професіографічного доробку, який є основою організації сучасних досліджень професійної діяльності, в тому числі – окремих напрямів правоохоронної діяльності. 2. Історичний екскурс щодо теорії та методології професіографічних досліджень дозволив визначити, що на ранньому етапі становлення професіографії( 1921-1930 рр.) були розроблені поняття “професіографія”, “професіограма”, “психограма” (“психологічний портрет” професії), первинний методичний інструментарій та дослідницькі схеми “орієнтованого професіографування”. На психотехнічному етапі (1930-1936 рр.) було опрацьовано методологію психографічних досліджень, передумовою чого стали праці відомих фізіологів І.М. Сєченова, І.П. Павлова, В.М. Бехтерєва. Подальший розвиток теоретичних і методологічних засад психологічної науки (1936-1950 рр.) дозволив вітчизняним вченим здійснювати прикладні дослідження в галузі психології праці на новому рівні, завдяки, перш за все, працям О.М. Леонтьєва, який заклав теоретико-методологічні основи діяльнісного підходу в психології. Визначальними методологічними засадами сучасної професіографії є системний, діяльнісний та особистісний підходи, а теоретичною базою - психологічна теорія діяльності О.М.Леонтьєва, концепція системогенезу професійної діяльності В.Д. Шадрікова, теорія динамічної функціональної особистості К.К. Платонова та уявлення Є.О.Клімова про властивості індивідуальності працівника та критерії успішності професійної діяльності. 3. В дисертаційному дослідженні визначено особливості діяльності працівників цивільної охорони ДСО, зокрема її історичні, соціальні та психологічні аспекти. Доведено, що зазначена діяльність є специфічним різновидом правоохоронної діяльності та за психологічною класифікацією професій належить до професій типу “людина – людина”, класу дослідницько-гностичних. Кожна з категорій цивільних охоронців ( цивільний охоронець по охороні об’єктів, цивільний охоронець по охороні кредитно-фінансових установ, охоронець групи реагування цивільної охорони та цивільні працівники СПМО «Титан») характеризується структурно-функціональними особливостями та психологічною своєрідністю професійної діяльності, що і зумовлює диференціацію професійно-важливих якостей та особливостей професійно-психологічної підготовки. 4. Найбільш суттєвими загальними особливостями професійної діяльності цивільних охоронців є наступні: А) Це діяльність за допомогою використання заходів впливу, до яких відносяться заходи державного примусу та стягнення, а також превентивні та профілактичні заходи. Б) Процедура спілкування з громадянами часто носить конфліктогенний характер та спрямована на реалізацію прав власника на об’єкті, що охороняється в конфліктній ситуації з антисоціальними, а іноді й кримінальними елементами; В) Діяльність працівника цивільної охорони ДСО потребує значної внутрішньої активності (напруги пам’яті, уваги, мислення, волі та ін.) та значних витрат фізичних і моральних сил; Г) Працівники цивільної охорони ДСО часто виконують свої службові обов’язки в стресогенних, інколи навіть екстремальних умовах. 5. Опрацьовано основні вихідні положення професіограм досліджуваних посадових категорій цивільних охоронців, в першу чергу ті, що стосуються умов професійної діяльності; соціально-психологічного опосередкування діяльності та її змісту. Встановлено перелік основних психологічних якостей, які опосередковують успішне виконання професійних функцій цивільними охоронниками ДСО згідно основних фахових напрямів, зокрема: А) Цивільні охоронці об’єктів – 16 якостей, найбільш суттєвими з яких є відповідальність, спостережливість, уважність, розважливість, працьовитість, здатність до запам’ятовування, самоконтроль та самовладання; Б) Цивільні охоронці КФУ – 22 якості, до яких відносяться уважність, кмітливість, відповідальність, спостережливість, вимогливість, рішучість, почуття обов’язку, самоконтроль, витриманість, впевненість та дипломатичність; В) Охоронці ГРЦО – 24 якості, найважливішими з яких є, зокрема, спостережливість, відповідальність, кмітливість, рішучість, здатність до запам’ятовування, почуття обов’язку, уважність, наполегливість, самоконтроль, обережність, самовладання; Г) Цивільні охоронці СПМО «Титан» - 18 якостей, найвищу значимість з яких мають спостережливість, самовладання, кмітливість, уважність впевненість, чесність, сильна воля, відповідальність та професійна етичність. 6. Визначено психограми основних посадових категорій охоронців з конкретними числовими критеріальними частинами: А) Цивільні охоронники об’єктів: психофізіологічні показники (ПЗМР, СЗМР, реакція на рухомий об’єкт, координометрія, сила процесу збудження, сила гальмівного процесу, рухливість нервових процесів та працездатність); показники психічних процесів (продуктивність уваги, оперативна пам’ять, загальні розумові здібності); особистісні якості (емоційна стабільність, чутливість до соціальної оцінки, нормативність поведінки, виваженість рішень, врівноваженість, піддатність стресам та внутрішньоособистісним конфліктам); Б) Цивільні охоронники кредитно-фінансових установ: психофізіологічні показники (ПЗМР, СЗМР, реакція на рухомий об’єкт, координометрія, сила процесу збудження, сила гальмівного процесу, рухливість нервових процесів та працездатність); показники психічних процесів (точність та продуктивність уваги, оперативна пам’ять, загальні розумові здібності та здібності до навчання); особистісні якості ( емпатійність та соціальна чутливість, незалежність рішень щодо соціальних ситуацій, емоційна інтегрованість особистості, піддатність фрустраціям та стресам); В) Охоронники груп реагування цивільної охорони: психофізіологічні показники (ПЗМР, СЗМР, реакція на рухомий об’єкт, координометрія, сила процесу збудження, сила гальмівного процесу, рухливість нервових процесів та працездатність); показники психічних процесів (продуктивність уваги, оперативна пам’ять, розумові здібності); особистісні якості (емоційна стабільність, стриманість та обережність, активність та соціальна сміливість, емпатійність, врівноваженість емоційна інтегрованість особистості, піддатність фрустраціям та міжособистісним конфліктам); Г) Цивільні працівники СПМО «Титан»: психофізіологічні показники (ПЗМР, СЗМР, реакція на рухомий об’єкт, координометрія, сила процесу збудження, сила гальмівного процесу, рухливість нервових процесів та працездатність); показники психічних процесів (продуктивність та точність уваги, оперативна пам’ять, розумові здібності); особистісні якості (відкритість, товариськість, емоційна стабільність, чутливість до соціальної оцінки, активність та соціальна сміливість, піддатність стресам та фрустрація). 7. Основними напрямами формування професійно-психологічної підготовленості та психологічної готовності цивільних охоронців є: - професійно-психологічний відбір кандидатів до підрозділів цивільної охорони ДСО як комплекс заходів, що забезпечує визначення оптимальної відповідності індивідуальних властивостей особистості вимогам професійної діяльності працівників цивільної охорони; - морально-психологічна підготовка, мета якої — формування і розвиток у кожного охоронця морально-психологічної підготовленості як необхідної складової частини їх професійної підготовленості, що виражається в її відповідності з моральною вимогою до наявності у фахівців потреб і уміння здійснювати і оцінювати свою діяльність за певними моральними критеріями; - професійно-психологічна підготовка, яка повинна здійснюватись не лише на заняттях з психології, але і при ознайомленні цивільних охоронців з певним мінімумом знань по іншим, перш за все юридичним спеціалізованим, психологічно насиченим напрямам професійної правоохоронної діяльності; - психологічне забезпечення вирішення правоохоронних завдань в типових стандартних та напружених умовах у вигляді: безпосередньої підготовки персоналу перед самим початком дій, забезпечення дій у процесі рішення завдань, забезпечення відновлення сил після завершення діяльності; - керована та цілеспрямована самостійна робота цивільних охоронців по оволодінню вміннями та навичками самовиховання, саморегуляції, особистісного зростання і саморозвитку. Основними шляхами професійної психологічної підготовки цивільних охоронців є наступне: - наближення зовнішніх умов занять до реальних умов професійних дій, тобто відтворення зовнішньої картини діяльності, що дозволяє майбутнім фахівцям не на словах, а реально відчувати себе учасниками службових подій; - наближення внутрішніх умов (психічних станів, переживань напруги, мобілізації психологічного потенціалу для подолання психологічних труднощів) до тих умов, які будуть виникати при виконанні професійних дій в складних умовах (відтворення «духу» реальних дій і обстановки). 8. Метою професійно-психологічної підготовки цивільних охоронців є формування у них професійно-психологічної підготовленості як сукупності розвинутих професійних і психологічних характеристик ( якостей, особливостей, психічних процесів тощо), що відповідають особливостям службової діяльності і виступають необхідною внутрішньою умовою її успішного виконання. Змістовними характеристиками (завданнями) професійно-психологічної підготовки виступають: - озброєння фахівців цивільної охорони ДСО прикладними психологічними знаннями, навичками і вміннями (аналітико-, техніко- і тактико-психологічними) для осмислених дій в психологічно насичених умовах рішення задач; - загартування всіх професійних навичок і умінь психологічними труднощами, максимально наближеними до реальних службових, оперативно-службових і службово-бойових ситуацій; - розвиток професійно-психологічної орієнтованості особи, що виражається в постійній увазі, прагненні, звичці до виявлення і урахування психологічних аспектів при виконанні будь-яких професійних дій. 9. Експериментальне опрацювання ( формуючий експеримент) оптимальної процедури професійно-психологічної підготовки цивільних охоронців здійснене нами з метою оцінки ефективності отриманих результатів всього дослідження. Статистичний аналіз результатів подальшого обстеження професійно-придатних цивільних охоронців довів, що у піддослідних контрольної групи показники професійно-значущих якостей покращились незначною мірою або залишились в межах загальної професійної придатності. Цивільні ж охоронці експериментальної групи виявили суттєве покращення параметрів ПВЯ, опрацьованість навичок професійного спілкування та саморегуляції психічних станів та професійної поведінки. Крім цього, у представників експериментальної групи було констатовано суттєве покращення функціонально-кадрових показників професійної діяльності: зменшення помилок при виконанні службових обов’язків, функціональна вправність, зростання кількості заохочень за сумлінність роботи, ефективне просування по службі тощо. Зазначене також підтвердило доцільність здійснення професійно-психологічного добору за визначеними в дисертаційному дослідженні психограмами за конкретними посадовими категоріями цивільних охоронців. |
